Постанова № 27755553, 06.11.2012, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2012 року Справа № 2а/2370/3701/2012

Черкаський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Гриньковської Н.Ю., суддів -Гаврилюка В.О., Тимошенко В.П.,

при секретарі -Педані О.В.,

за участю представників сторін:

від позивача -Калюжна Ю.М., Чернишева С.В. (за довіреностями),

від відповідача - Білоус В.Ю. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дукат М»до державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області державної податкової служби про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

До Черкаського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Дукат М»(надалі: ТОВ «Дукат М»), в якій поставлено питання про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004262301 від 12.09.2012р. державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області державної податкової служби (надалі: ДПІ у м. Черкасах).

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що у І-му півріччі 2012р. ТОВ «Дукат М»мало взаємовідносини з ТОВ «Сахара», а саме було укладено договір №22/03/11 від 22.03.2011р. та договір від 30.06.2011р. про внесення змін до договору №22/03/11 щодо придбання ТОВ «Дукат М»обладнання майнового комплексу Кирсанівського цукрового заводу. Господарські операції з придбання обладнання були оформлені належним чином, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами та відображені у податковому обліку позивача відповідним чином. Разом з тим, позивач зазначає, що при складанні акту перевірки №202/23-2/33456859 від 31.08.2012р., ДПІ у м. Черкасах був використаний акт ДПІ у Голосіївському р-ні м. Києва №580/3-22-80 від 30.08.2012р. про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Сахара». Отже, з посиланням на те, що ТОВ «Сахара»має ознаки фіктивності, в зв'язку з відсутністю умов для здійснення господарської діяльності, відповідач дійшов висновку про відсутність підстав у ТОВ «Дукат М»для формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, виданих контрагентом ТОВ «Сахара». ТОВ «Дукат М»з висновками акту перевірки не погоджується, що і стало підставою для звернення до суду.

У судовому засіданні представники позивача підтримали адміністративний позов та просили повністю задовольнити вимоги ТОВ «Дукат М».

Представник відповідача заперечував проти заявленого позову, вказуючи, що позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «Дукат М», на підставі якої прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0004262301 від 12.09.2012р. проведена з використанням акта ДПІ у Голосіївському р-ні м. Києва №580/3-22-80 від 30.08.2012р. про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Сахара», який є контрагентом позивача. При цьому, відповідач зазначив, що з матеріалів вказаного акту перевірки вбачається, що ТОВ «Сахара»не має виробничих потужностей, складських приміщень, транспортних засобів, на підприємстві числиться один працівник, тобто, здійснювані операції вказаним суб'єктом господарювання не мають реального, товарного характеру та мають ознаки фіктивності. Отже, оскільки, у ТОВ «Сахара»немає необхідних умов для здійснення будь-якого виду господарської діяльності, відповідач вважає, що податковий орган дійшов правомірного та обгрунтованого висновку, що ТОВ «Сахара»не здійснювало господарської діяльності, а проводидо операції, пов'язані з наданням податкової вигоди третім особам, шляхом оформлення податкових накладних без реального здійснення поставки товарів (робіт, послуг). Крім того, відповідач зазначив, що в акті ДПІ у Голосіївському р-ні м. Києва №580/3-22-80 від 30.08.2012р., за результатами опитування керівника ТОВ «Сахара»Кравця В.О. встановлено, що останній перебував на посаді директора вищевказаного товариства, проте не був обізнаний щодо реєстрації підприємства, а також щодо складання та підписання фінансово -господарських документів. З огляду на вищевказані обставини, представник відповідача зазначив, що при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення №0004262301 від 12.09.2012р. ДПІ у м. Черкасах діяла в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому, вищевказане податкове повідомлення-рішення є законним та таким, що не підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у запереченні.

Заслухавши пояснення представників позивача та представника відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що контролюючим органом була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «Дукат М»з питань дотримання вимог податкового законодавства за результатами взаємовідносин з ТОВ «Сахара»за квітень 2012р., про що складено акт №202/23-2/33456859 від 31.08.2012р. (а.с.15-24) .

Висновками вказаного акту перевірки встановлено порушення ТОВ «Дукат М»:

- п.198.1, 198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, в результаті чого було зменшено від'ємне значення з податку на додану вартість за квітень 2012р. в сумі 1000000,00грн.

Під час перевірки ТОВ «Дукат М», податковим органом були використані наступні копії документів:

- податкова накладна №2 від 28.04.2012р.;

- договір №22/03/11 від 22.03.2011р., зі змінами від 30.06.2011р.;

- банківська виписка від 28.04.2012р.;

- видаткова накладна №ЛHA-000016 від 28.04.2012р;

- картка рахунку 631 за квітень 2012 р.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «Дукат М»було укладено договір купівлі-продажу №22/03/11 від 22.03.2011р. та договір від 30.06.2011р. про внесення змін до договору №22/03/11 з ТОВ «Сахара»на придбання обладнання майнового комплексу Кирсанівського цукрового заводу, яке було визначено Специфікацією №1 (а.с.26-34). Загальна вартість придбаного обладнання, за вказаними договорами, становить 8820000,00грн., в тому числі ПДВ.

Обладнання було передано від ТОВ «Сахара»до ТОВ «Дукат М»згідно акта приймання-передачі обладнання від 28.04.2012р. З вказаного акта вбачається, що на час передачі вищевказаного обладнання останнє знаходилось на території Кирсанівського цукрового заводу (а.с.35-39).

На виконання укладених договорів ТОВ «Дукат М»було отримано від ТОВ «Сахара»первинні бухгалтерські документи:

- видаткову накладну №ЛHA-000016 від 28.04.2012р. на загальну суму 6000000,00грн., в т.ч. -1000000,00грн. складає ПДВ (а.с.43-45);

- податкову накладну №2 від 28.04.2012р. на загальну суму 6000000,00грн., в т.ч. -1000000,00грн. складає ПДВ (а.с.46-48).

Так, під час судового розгляду справи встановлено, і це не заперечувалось сторонами, що в оплату придбаного обладнання ТОВ «Дукат М»сплатило ТОВ «Сахара»2820000,00грн. власних коштів, а 6000000,00грн. із кредитних коштів ПАТ «Фортуна-Банк».

Матеріали справи свідчать, що для придбання обладнання майнового комплексу Кирсанівського цукрового заводу, ТОВ «Дукат М»було отримано кредит в ПАТ «Фортуна-Банк»в сумі 6000000,00грн., що підтверджується кредитним договором №04КР/69/1691/ЮР від 28.04.2012р. та додатковими угодами до кредитного договору №1, №2, №3, №4 (а.с.130-131,138-139).

Згідно договору застави №04ЗТ/69/1691/ЮР від 28.04.2012р. (а.с.132) та договорів про внесення змін до договору застави (а.с.128-129), предметом застави для забезпечення виконання заставодавцем (ТОВ «Дукат М») зобов'язань за кредитним договором №04КР/69/1691/ЮР від 28.04.2012р. виступило обладнання майнового комплексу Кирсанівського цукрового заводу, яке у відповідності до довідки з балансу заставодавця №28/04/12 від 28.04.2012р. -обліковується на балансі ТОВ «Дукат М», за балансовою вартістю 7350000,00грн.

В ході позапланової перевірки позивача та при складанні акту перевірки №202/23-2/33456859 від 31.08.2012р., ДПІ у м. Черкасах був використаний акт ДПІ у Голосіївському р-ні м. Києва №580/3-22-80 від 30.08.2012р. про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Сахара»щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків, які перебували у господарських відносинах у період з 01.06.2011р. по 30.06.2012р. (а.с.114-119).

Вищевказаним актом перевірки зазначено, що зустрічну звірку з ТОВ «Сахара»неможливо провести у зв'язку з тим, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою: 01033, м.Київ, вул. Саксаганського, буд.57/Б.

У висновках акту перевірки ДПІ у Голосіївському р-ні м. Києва №580/3-22-80 від 30.08.2012р. стосовно ТОВ «Сахара», зазначається, що товариство має ознаки «фіктивності», оскільки, встановлено:

- неможливість фактичного здійснення ТОВ «Сахара»господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності, в зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів.

Крім того, за результатами опитування керівника ТОВ «Сахара»Кравця В.О. встановлено, що останній перебував на посаді директора вищевказаного товариства, проте, не був обізнаний щодо реєстрації підприємства, а також щодо складання та підписання фінансово -господарських документів.

Враховуючи наведені обставини, відповідач дійшов висновку про безпідставність віднесення позивачем до складу податкового кредиту 1000000,00грн. за податковою накладною, отриманою від ТОВ «Сахара», що призвело до завищення податкового кредиту позивача на зазначену суму.

За наслідками проведеної перевірки ТОВ «Дукат М»від 31.08.2012р., контролюючим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення:

- №0004262301 від 12.09.2012р., яким позивачеві зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1000000,00грн. (а.с.25).

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням позивач звернувся до суду з адміністративним позовом щодо оскарження податкового повідомлення-рішення №0004262301 від 12.09.2012р.

Оцінюючи встановлені обставини справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог п.3.2 ст.3 Закону України від 16.07.1999р. №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(надалі: Закон №996) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична і інші види звітності, що використовують грошовий примірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Разом з цим, ч.1 ст.9 Закону №996 визначає, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Статтею 1 Закону №996 визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а відповідно господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, будь-які документи мають силу первинного документа тільки у разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно п. 138.2 ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (надалі: ПК України) витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп.14.1.181. п.14.1 ст.14 ПК України, податковим кредитом визначається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду.

Підпунктом «а»п.198.1. ст.198 ПК України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, відповідно до п. 198.2. ст.198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з приписами п.198.3. ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст. 201 цього Кодексу), що визначено пунктом 198.6. статті 198 ПК України.

Підпунктом 201.8. ст.201 ПК України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст.183 цього Кодексу.

З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що на час взаємовідносин позивача з контрагентом ТОВ «Сахара», останній був зареєстрований в ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та взятий на податковий облік в органах державної податкової служби, був платником податку на додану вартість, з місцезнаходженням - відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію, що підтверджується реєстром платників ПДВ №1 станом на 03.07.2012р.(а.с.52).

Відповідно до п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 (надалі: Положення) первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.7 вищевказаного Положення первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України. Документування господарських операцій може здійснюватись з використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні обов'язково містити реквізити типових або спеціалізованих форм.

Вивчивши копії первинних документів, які були надані ТОВ «Дукат М»до матеріалів справи: видаткова накладна №ЛHA-000016 від 28.04.2012р; податкова накладна №2 від 28.04.2012р.; кредитний договір №04КР/69/1691/ЮР від 28.04.2012р.; договір застави №04ЗТ/69/1691/ЮР 28.04.2012р.; акт приймання-передачі від 28.04.2012р., суд не знаходить підстав вважати вказані документи фінансової звітності неповними, або складеними з порушенням зазначених вище положень чинного законодавства, оскільки, вони повністю відповідають вимогам п.201.1 ст.201 ПК України та нормам вищевказаного Положення тому, що містять всі необхідні реквізити та дають можливість встановити обсяги, види, вартість наданих послуг, їх виконавця.

Суд також не погоджується з твердженням відповідача, що операції, проведені контрагентом позивача - ТОВ «Сахара», не можуть бути підтверджені з урахуванням реального часу їх здійснення, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання робіт, надання послуг або поставки товарів.

З цього приводу суд зазначає, що позивач не може нести відповідальність за якість здійснення господарської діяльності своїми контрагентами, перевіряти наявність в нього персоналу, складів, транспорту тощо, а також не наділений повноваженнями щодо контролю за господарською діяльністю контрагента.

Оскільки, на час виникнення спірних правовідносин ТОВ «Сахара»було зареєстровано в органах державної податкової служби як платник податку на додану вартість, ставити під сумнів правомочність здійснення господарської діяльності свого контрагента у позивача не було підстав.

Крім того, суд зазначає, що придбане позивачем у ТОВ «Сахара»обладнання майнового комплексу Кирсанівського цукрового заводу нікуди не перевозилось, оскільки, як до його придбання так і після, обладнання знаходилось на території Кирсанівського цукрового заводу, що підтверджується актом приймання-передачі вищевказаного обладнання від 28.04.2012р. та договором зберігання від 28.04.2012р., що був укладений ТОВ «Дукат М»з ТОВ «Уніфінгруп»на термін з 28.04.2012р. по 31.12.2012р. (а.с.73-75).

З огляду на такі обставини, суд критично оцінює доводи відповідача щодо неможливості здійснення ТОВ «Сахара»господарської діяльності у зв'язку з відсутністю в останнього складських приміщень, транспорту, трудових ресурсів.

Реальність здійснення господарських операцій щодо придбання вищевказаного обладнання пітверджується також кредитним договром та договором застави, що були укладені ТОВ «Дукат М»з ПАТ «Фортуна-Банк».

Згідно кредитного договору №04КР/69/1691/ЮР від 28.04.2012р. та додаткових угод до кредитного договору №1, №2, №3, №4, позивачем було взято в ПАТ «Фортуна-Банк»кредит в сумі 6000000,00грн. для придбання вищевказаного обладнання, яке стало предметом договору застави №04ЗТ/69/1691/ЮР від 28.04.2012р. Пунктом 1.2. договору застави №04ЗТ/69/1691/ЮР від 28.04.2012р. визначено, що право власності заставодавця на предмет застави документально підтверджується договором купівлі-продажу обладнання №22/03/11 від 22.03.2011р.

Крім того, згідно акту перевірки наявності та стану предмета застави від 28.04.2012р., що був підписаний представником ТОВ «Дукат М»та представниками ПАТ «Фортуна-Банк», предмет застави знаходиться на території Кирсанівського цукрового заводу (а.с.136).

Під час дослідження матеріалів справи, судом було також встановлено, що згідно звіту про відрядження головного державного податкового ревізора-інспектора з особливо важливих перевірок управління податкового контролю Сіренко Л.І., остання перебувала 29.08.2012р. в с. Кирсанівка, Тульчинського району, Вінницької області з метою обстеження обладнання, яке ТОВ «Дукат М»придбало у ТОВ «Сахара». Зазначеним звітом підтверджено, що вищевказане обладнання дійсно знаходиться на території Кирсанівського цукрового заводу. Вказане обладнання ревізором-інспектором було оглянуто та сфотографовано. (а.с.148).

Слід також зазначити, що під час судового розгляду справи позивачем доведено наявність господарської мети на отримання прибутку від операції з придбання зазначеного обладнання. На підтвердження вказаних обставин, позивачем подано суду договір купівлі-продажу №16/2012 від 21.06.2012р. (а.с.54-57), згідно якого ТОВ «Дукат М»продає ТОВ «НТА»(згідно Специфікації №1 -майно Кирсанівського цукрового заводу). При цьому, від операції з продажу, відповідно до розрахунку (а.с.137), позивач з урахуванням витрат, що були понесені від операції купівлі-продажу обладнання (відсотки по кредиту, витрати по зберіганню майна, сплата ПДВ та податку на прибуток), визначив свій прибуток в розмірі 163022,75грн.

Згідно ч. 1 та 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Водночас, суд зазначає, що з огляду на наявність в матеріалах справи копій первинних бухгалтерських документів (податкової, видаткової накладної, кредитного договору та договору застави, акту прийому-передачі обладнання) відповідачем всупереч вимогам ч.2 ст. 71 КАС України, не надано доказів, які б ставили під сумнів реальність операцій з придбання обладнання майнового комплексу Кирсанівського цукрового заводу (обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином або рішення суду про визнання правочину недійсним).

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Судом встановлено, що суб'єкт владних повноважень не довів, що під час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0004262301 від 12.09.2012р., державна податкова служба діяла в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. А тому, зважаючи на обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, докази щодо їх підтвердження, керуючись актами законодавства щодо цих правовідносин, суд дійшов висновку, що заявлені в адміністративному позові вимоги підлягають задоволенню.

Натомість, суд звертає увагу, що позивачем невірно визначено спосіб захисту його порушеного права, оскільки вимога про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення не містять різних способів захисту, а є одним і тим же способом, сформульованим у різних словесних формах, разом з тим суд наділений повноваженням скасувати рішення чи окремі його положення, якщо йдеться про правовий акт індивідуальної дії.

За таких обставин, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги позивача про скасування податкового повідомлення-рішення №0004262301 від 12.09.2012р. є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 86, 122, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Дукат М»-задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області державної податкової служби №0004262301 від 12.09.2012р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Дукат М» сплачений судовий збір в сумі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) грн. 00 коп. за платіжним дорученням: №402 від 20.09.2012р.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Ю. Гриньковська

суддя В.О. Гаврилюк

суддя В.П. Тимошенко

постанова складена в повному обсязі 12.11.2012р.