Постанова № 27754374, 05.11.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 листопада 2012 р. (09:45 год.)

Справа №2а-11234/12/0170/8

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря Богацької А.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом

Державної податкової інспекції у м. Сімферополі

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тілайн»

про стягнення,

без участі представників сторін,

Суть спору: До Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Сімферополі до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тілайн» про стягнення заборгованості з податку на прибуток підприємства у сумі 1700,00грн.

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що відповідачем не подана декларація з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року, за що позивачем на підставі п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49, п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України нараховані штрафні санкції в розмірі 1700 грн., які сплачені відповідачем не у повному обсязі.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 15.10.2012 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Сторони явку своїх представників у судове засідання 05.11.2012 року не забезпечили.

До дня розгляду справи від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, у якій позивач зазначив, що при написанні адміністративного позову помилково вказана сума стягнення заборгованості з податку на прибуток на загальну суму 1700 грн., але відповідно до розрахунку суми заборгованості та довідки про стан розрахунків з бюджетом сума стягнення складає 1530 грн. У зв’язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 1530 грн. заборгованості.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про місце, день та час його проведення повідомлений належним чином - на адресу, зазначену у позовній заяві (а.с.2-3) та у Спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців станом на 02.11.2012 року (а.с.30), направлено судову повістку про виклик у судове засідання рекомендованою кореспонденцією, але повідомлення повернулось з відміткою пошти про закінчення терміну зберігання (а.с.31-32). Враховуючи те, що відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України особа, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином, суд вважає, що відповідач про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з’ясування обставин по справі, суд вважає можливим на підставі статті 128 КАС України розглядати справу за відсутністю представників сторін.

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з суб’єктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб’єктами владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Господарського кодексу України суб’єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючі господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов’язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 55 Господарського кодексу України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб’єктами господарювання.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тілайн» (далі – ТОВ «Тілайн») 11.03.2010 року зареєстроване у кості юридичної особи про що свідчить Витяг з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців та взяте на податковий облік до ДПІ у м. Сімферополь (а.с.9).

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Пунктом 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 75.1.1 та 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Судом встановлено, що ДПІ в м. Сімферополь АР Крим проведена невиїзна документальна перевірка своєчасності подання податкової звітності з податку на прибуток підприємства за 2010 рік, про що складено Акт № 18208/15-1/36915767 від 29.11.2010 року (а.с.13).

Перевіркою встановлено неподання відповідачем декларації з податку на прибуток за 1 півріччя 2010 року.

На підставі Акту перевірки № 18208/15-1/36915767 від 29.11.2010 року ДПІ в м. Сімферополі АР Крим винесено податкове повідомлення – рішення № 0023821501/0 від 16.12.2010 року, яким до відповідача застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 170 грн. (а.с.12).

Податкове повідомлення – рішення № 0023821501/0 від 16.12.2010 року не було отримане відповідачем, про що податковим органом було складено Акт № 11330/15-1 від 23.12.2010 року (зворотній бік а.с.12).

Відповідачем заборгованість зі сплати штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 170 грн. погашена не була.

Таким чином, за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати штрафних (фінансових) санкцій за неподання декларації з податку на прибуток підприємств за 1 півріччя 2010 року в розмірі 170 грн.

Також, ДПІ в м. Сімферополь АР Крим проведена камеральна перевірка своєчасності подання податкової звітності з податку на прибуток підприємства за 3 квартали 2010 року, про що складено Акт № 962/15-1/36915767 від 15.02.2010 року (а.с.16).

Перевіркою встановлено неподання відповідачем декларації з податку на прибуток за 3 квартали 2010 року.

На підставі Акту перевірки № 18208962/15-1/36915767 від 15.02.2010 року ДПІ в м. Сімферополі АР Крим винесено податкове повідомлення – рішення № 0001411802/0 від 24.02.2011 року, яким до відповідача застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 170 грн. (а.с.15).

Податкове повідомлення – рішення № 0001411802/0 від 24.02.2011 року не було отримане відповідачем та повернулося з позначкою пошти: «За зазначеною адресою не проживає» (зворотній бік а.с.15).

Відповідачем заборгованість зі сплати штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 170 грн. погашена не була.

Таким чином, за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати штрафних (фінансових) санкцій за неподання декларації з податку на прибуток підприємств за 3 квартали 2010 року в розмірі 170 грн.

Крім того, ДПІ в м. Сімферополь АР Крим проведена камеральна перевірка своєчасності подання податкової звітності з податку на прибуток підприємства за 2010 рік, про що складено Акт № 1865/15-1/36915767 від 04.03.2011 року (а.с.19).

Перевіркою встановлено неподання відповідачем декларації з податку на прибуток за 2010 рік.

На підставі Акту перевірки № 1865/15-1/36915767 від 04.03.2011 року ДПІ в м. Сімферополі АР Крим винесено податкове повідомлення – рішення № 0004751502/0 від 06.04.2011 року, яким до відповідача застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 170 грн. (а.с.18).

Податкове повідомлення – рішення № 0004751502/0 від 06.04.2011 року було отримане відповідачем 15.04.2011 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення (зворотній бік а.с.18).

Відповідачем заборгованість зі сплати штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 170 грн. погашена не була.

Таким чином, за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати штрафних (фінансових) санкцій за неподання декларації з податку на прибуток підприємств за 2010 рік в розмірі 170 грн.

Судом встановлено, що ДПІ в м. Сімферополь АР Крим проведена камеральна перевірка своєчасності подання податкової звітності з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2011 року, про що складено Акт № 11280/15-1/36915767 від 23.09.2011 року (а.с.22).

Перевіркою встановлено неподання відповідачем декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року.

На підставі Акту перевірки № 11280/15-1/36915767 від 23.09.2011 року ДПІ в м. Сімферополі АР Крим винесено податкове повідомлення – рішення № 0028041501/0 від 26.10.2011 року, яким до відповідача застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1020 грн. (а.с.21).

Податкове повідомлення – рішення № 0028041501/0 від 26.10.2011 року не було отримане відповідачем та повернулося з позначкою пошти про закінчення терміну зберігання (зворотній бік а.с.21).

Відповідачем заборгованість зі сплати штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1020 грн. погашена не була.

Таким чином, за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати штрафних (фінансових) санкцій за неподання декларації з податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2011 року в розмірі 1020 грн.

Оскільки частина податкового зобов’язання виникла у відповідача у 2010 році, суд вважає в цій частині застосовувати норми законодавства, що діяли у той період.

Відповідно до п.п. 2.1.1 п. 2.1 ст. 2 Закону України «Про прибуток підприємств» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) платниками податку з числа резидентів є суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

Згідно п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про прибуток підприємств» об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:

суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно п.11.1 ст. 11 Закону України «Про прибуток підприємств» для цілей цього Закону використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.

Податковий період починається з першого календарного дня податкового періоду і закінчується останнім календарним днем податкового періоду, крім виробників сільськогосподарської продукції, визначених статтею 14 цього Закону, для яких річний податковий період починається з 1 липня поточного звітного (бюджетного) року.

Підпунктом 16.4 ст. 16 Закону України «Про прибуток підприємств» передбачено, що податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду.

Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну. Форми декларацій з цього податку встановлюються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики.

Відповідно до п.1.3 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-III від 21.12.2000р. зі змінами та доповненнями податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Що стосується податкових зобов’язань, що виникли у 2011 році, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 46. 1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді (п. 49.2 ст. 49 ПК України).

Відповідно до п. 54. 1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно з п. 49.18. ст. 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Пунктом 14.1.175. статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до п. 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Проаналізувавши вищевикладене, суд приходить до висновку, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки орган державної податкової служби виносить податкову вимогу на кожну суму такого податкового боргу.

Згідно з п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.2 ст. 59 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Таким чином, органи державної податкової служби мають звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання платнику податкової вимоги на кожну суму податкового боргу.

Отже, для стягнення вищезазначеної суми боргу податковий орган повинен був відповідно до ст. 59, п. 95.2 ст. 59 Податкового кодексу України надіслати відповідачу податкову вимогу на зазначену суму.

Судом встановлено, що позивачем було сформовано та надіслано відповідачу вимогу № 125 від 20.01.2011 року на загальну суму 340 грн., яка не була отримана відповідачем та повернулась з позначкою пошти: «За зазначеною адресою не проживає» (а.с.24).

Відповідно до п. 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

З урахуванням того, що сума податкового боргу збільшилася після надіслання податкової вимоги, сплаті підлягає вся сума заборгованості.

З урахуванням часткового погашення заборгованості позивачем, непогашеною залишилася заборгованість в розмірі 1530 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не сплатив у повному обсязі податковий борг, не спростував жодних фактів з приводу необґрунтованості позовних вимог та доказів про сплату податкової заборгованості у повному обсязі суду не надав.

Суд зазначає, що позивач в прохальній частині позову та заяви про уточнення позовних вимог просить стягнути з відповідача 1530 грн. податку на прибуток підприємства, однак суд зазначає що заборгованість в розмірі 1530 грн. не є податковим боргом з податку на прибуток підприємств, а є штрафними санкціями, які застосовані податковим органом за неподання відповідачем податкової звітності з податку на прибуток підприємств.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості у сумі 1530 грн. є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тілайн» (ЄДРПОУ 36915767; 95022, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Бородіна, 18А) 1530 грн. штрафних (фінансових) санкцій за неподання податкової звітності з податку на прибуток підприємств (код платежу 11021000 р/р 31112009700002 в ГУ ДКСУ в АРК, м. Сімферополь, ЄДРПОУ 38040558, МФО 824026).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кушнова А.О.