Постанова № 27754314, 10.10.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 жовтня 2012 р. 16:12 Справа №2а-334/12/0170/21

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Євдокімової О.О., при секретарі Івановій Ю.В. розглянувши за участю представника позивача Стоцького П.В. - дов. б/н від 01.03.2012р., у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітель-1»

до Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Капітель-1" (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим (далі відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002421501 від 04.07.2011р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки відповідача, що викладені в акті камеральної перевірки, не відповідають приписам Податкового кодексу України, оскільки розрахунок об'єкту оподаткування за перший квартал 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за попередні податкові періоди, у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Відповідач явку представника у судове засідання 10.10.2012р. не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, про час, день та місце розгляду справи сповіщений належним чином - судовою повісткою. Під час розгляду справи представник відповідача проти позову заперечував, в обґрунтування своєї позиції надав письмові заперечення в яких, зокрема зазначив, що позивачем порушено п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України, у зв'язку із неправильним заповненням податкової звітності, що стало підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення..

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 09.04.2012р. у справі призначено судово-бухгалтерську експертизу та зупинено провадження у справі.

Ухвалою від 10.10.2012р. суд допустив заміну первинного відповідача - Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим на його правонаступника - Сімферопольську міжрайонну державну податкову інспекцію АР Крим Державної податкової служби.

У судовому засіданні 10.10.2012р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просить задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

31.05.2011р. відповідачем проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на прибуток позивача за 1 квартал 2011 року.

За результатами проведення вказаної перевірки 31.05.2011р. складений Акт № 905/1501/20713788, у висновках якого зафіксовано, що позивачем занижено об'єкт оподаткування на 91000,00 грн., та занижено грошове зобов'язання з податку на прибуток на 22750,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем 04.07.2011р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002421501, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за звітний період на 22750,00 грн., а також застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1,00 грн.

Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржував його до ДПА в АР Крим, ДПС України, але рішеннями за результатами розгляду первинної та повторної скарг податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги без задоволення .

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Суть спору полягає в тому, що на думку відповідача позивачем допущено помилку при заповненні декларації: позивач заповнив строку 04.9 «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року» у сумі 91000,00 грн. Зважаючи на те, що позивачем задекларовано за підсумком діяльності 2010 року позитивний об'єкт оподаткування у сумі 3399,00 грн., позивач повинен був заповнити рядок 04.9 в декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року в сумі 0. В результаті позивачем занижено об'єкт оподаткування на 91000 грн., що є порушенням п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України.

З такою позицією відповідача суд не погоджується з огляду на наступне.

Суд зазначає, що відповідно до підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" ПКУ, застосування Розділу III "Податок на прибуток підприємств" починається з 1 квітня 2011 року.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 №334/94-ВР, що діяв у 1 кварталі 2011 року, об'єкт оподаткування визначений як прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно з п. 5.1. статті 5 Закону, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат, зокрема включаються суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов'язання (п.п. 5.2.7 п. 5.2 ст. 5 Закону).

У пункті 22.4. Прикінцевих положень Закону передбачалось, що у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Пунктом 6.1 ст. 6 Закону було визначено, що якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. У 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.

Відповідно до пункту 48.1. статті 48 Податкового кодексу України (далі ПКУ) податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

У першому кварталі 2011 року діяв Наказ Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2003 р. № 143, зареєстрований у Мінюсті України 8 квітня 2003 р. за № 271/7592, яким був затверджений Порядок складання декларації з податку на прибуток підприємства. У пункті 4.1. Порядку було зазначено, що декларація подається платником податку до державного податкового органу для реєстрації протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду. Пунктом 2.1 ст. 2 Порядку передбачено, що відповідно до пункту 5.1 ст. 5 Закону N 2181, якщо платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону), такий платник податків має право надати уточнений розрахунок.

Уточнений розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок є самостійною податковою декларацією і його показники з моменту подачі розрахунку вважаються узгодженими і розносяться за особовим рахунком платника податку.

З 11.04.2011р. набрав чинності Наказ ДПА України № 114 від 28.02.2011р., зареєстрований у Мінюсті України 25 березня 2011 р. за № 397/19135, яким затверджена форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємства.

Згідно матеріалів справи, позивачем відповідачу були подані декларації з податку на прибуток за півріччя 2010 року, за 2010 рік де у рядку 05.2 зазначене 165000 грн. та 33000 грн. відповідно.

Судом встановлено, що 06.05.2011 позивачем була сформована декларація з податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2011 року, де у рядку 04.9. зазначене від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року у сумі 91000,00 грн.

Матеріали справи свідчать про те, що помилки, що були виявлені позивачем при заповненні декларації з податку на прибуток за 3 квартали 2010р., 2010 рік та І квартал 2011 року виправлені позивачем шляхом подання відповідних уточнюючих розрахунків.

Порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періоді з 01.04.2011 встановлений статтею 150 ПКУ, де зазначено, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі, зокрема висновків експертів (ч. 1 ст. 69 КАС України).

Під час розгляду справи судом призначено судово-бухгалтерську експертизу, висновок якої № 40 від 03.09.2012р. залучений до матеріалів справи, який суд вважає повним обґрунтованим та приймає в якості доказу по справі.

За даними експерта наростаючим підсумком за 1 квартал 2011 року збитки минулих років по рядку 04.9 декларації склали 193911 грн. (збитки у 2010 році прийняті 20 відсотків від збитків 2009 року, збитки у 1кварталі 2011 року 80 відсотків від 2009 року+збитки 2010 року).

За 1 квартал 2009 року за наданими документами бухгалтерського обліку встановлені збитки у сумі 180250 грн. Заниження об'єкту оподаткування на суму 91000 грн., наданими на дослідження документами не підтверджується. Розходження з даними акту по об'єкту оподаткування +91000 грн. в бік збільшення утворилось за рахунок збитків минулих років, що відображені у зведених бухгалтерських регістрах, що не були враховані перевіркою.

Заниження грошового зобов'язання на суму 22750,00 грн. не підтверджується.

Отже, позивач відображаючи у рядку 04.9 декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року частину від'ємного значення оподаткування попереднього податкового року в розмірі 91000 грн. керувався приписами вищезазначеного податкового законодавства.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З досліджених в ході судового розгляду справи письмових доказів, пояснень представників сторін, висновку експертизи, судом встановлено відсутність порушень в діях позивача норм п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України, відповідно, відсутність факту заниження об'єкту оподаткування на 91000,00 грн., у зв'язку з чим безпідставним є збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на 22750,00 грн.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади (суб'єкта владних повноважень), який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

В порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, відповідачем не надано суду будь-яких доказів, що спростовують правомірність дій позивача.

Оскільки суд дійшов висновку, щодо безпідставності та необґрунтованості збільшення відповідачем грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 22750,00 грн., у зв'язку з чим відсутні правові підстави для нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1 грн.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про невідповідність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення вимогам частини 3 статті 2 КАС України.

У зв'язку з чим, податкове повідомлення-рішення № 0002421501 від 04.07.2011р. не може бути визнане таким, що прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб визначений чинним законодавством.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності в порядку статей 69,70,86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем достатніх доказів необґрунтованості позовних вимог, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки не суперечать вимогам діючого законодавства та підтверджені матеріалами справи.

В судовому засіданні 10.10.2012р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

У повному обсязі постанову складено та підписано 15.10.2012р.

Керуючись ст. ст. 7, 9, 69-71, ст.ст. 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим № 0002421501 від 04.07.2011р.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Євдокімова О.О.