Ухвала суду № 27753585, 15.11.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-1054/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шарпакова В.В.

Суддя-доповідач: Оксененко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"15" листопада 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого -судді Оксененка О.М.,

суддів - Бистрик Г.М., Усенка В.Г.,

при секретарі -Меєчко К.П ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 травня 2012 року у справі за адміністративним позовом Державної податкову інспекцію у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби до Закритого акціонерного товариства «Транспортник»про стягнення податкової заборгованості,

В С Т А Н О В И Л А:

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва ДПС звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Закритого акціонерного товариства «Транспортник»про стягнення податкового боргу з урахуванням уточнень у розмірі 2 167 610, 62 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 травня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва ДПС подала апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. В апеляційній скарзі просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 травня 2012 року та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції без змін, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Закрите акціонерне товариство «Транспортник»(ідентифікаційний код 21514186) зареєстроване Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією 30 грудня 1994 року, перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служба та є платником земельного податку, на якого покладено обов'язок нарахування та сплати орендної плати.

Позивач зазначає, що Закрите акціонерне товариство «Транспортник»має податковий борг по орендній платі з юридичних осіб у розмірі 2 167 610, 62 грн., який виник за період з 29 січня 2011 року по 30 листопада 2011 року в результаті самостійного узгодження суми до сплати шляхом подання податкових декларацій по орендній платі з юридичних осіб за 2010 рік № 6826 від 29 січня 2010 року та за 2011 рік № 2681 від 28 січня 2011 року.

В матеріалах справи також містяться копії податкових вимог, які надсилались Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби відповідачу у зв'язку з несплатою останнім суми податкового зобов'язання, самостійно визначеного ним у передбачений для цього строк, а саме - першої податкової вимоги від 04 лютого 2010 року № 1/783 на суму 185 126, 45 грн. та другої податкової вимоги № 2/2077 від 11 березня 2010 року на суму 381 175, 47 грн., які отримані директором товариства згідно відмітки 09 лютого 2010 року та 18 березня 2010 року відповідно.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби порушено процедуру стягнення податкового зобов'язання та передчасно подано позов про стягнення боргу.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 46 Податкового кодексу України Податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно пункту 49.1 ст. 49 Податкового кодексу податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до пункту 54.1 ст. 54 ПК платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пункт 57.1 ст. 57 ПК України передбачає, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановленихї цим Кодексом.

Податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.1 ст. 59 ПК).

Відповідно до підпункту 3.3 пункту 3 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України N 266 від 03.07.2001 року податкові вимоги формуються також у випадках, коли платник податків самостійно подав декларацію, але не погасив суму податкових зобов'язань у встановлені строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Колегія суддів зазначає, що Окружним адміністративним судом м. Києва винесено постанову у справі за позовом Першого заступника прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва до Закритого акціонерного товариства «Транспортник»про стягнення податкової заборгованості в розмірі 773237,41 грн., якою у задоволенню позовних вимог було відмовлено в повному обсязі. Дана постанова є такою, що набрала законної сили. Окружним адміністративним судом м. Києва було встановлено, що податковий борг в 2010 році виник не з вини відповідача.

Висновки суду ґрунтувалися на рішеннях Господарського суду м. Києва від 01.04.2010 року по справі № 25/93 та від 11.02.2011 року по справі № 22/491. Дані рішення суду стосувалися позовних вимог відповідача до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра». Судом було встановлено, що ПАТ АБ «Надра»в 2010 році прийняв платіжні доручення ЗАТ «Транспортник»№ 26, 27, 28 на загальну суму 577 224, 50 грн. та платіжні доручення № 29, 30, 31, 33, 34, 35 на загальну суму 1 764 440, 78 грн., проте грошові кошти не перерахував. Призначенням цих платежів було перерахування податку з орендної плати. В зв'язку з цим, позови ЗАТ «Транспортник» були задоволенні судом повністю. Рішення є такими, що набрали законної сили.

Відповідно до пункту 16.5, 16.6 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за порушення строків перерахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених Законом України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, у розмірах, встановлених підпунктом 16.4.1 пункту 16.4 статті 16, та штрафні санкції, встановлені підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 цього Закону, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Законом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації у цих установах.

Відповідно до пункту 4.1 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України від 17.12.2010 року № 953 за порушення строку зарахування податків до бюджету або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену Кодексом за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджету або державного цільового фонду».

Таким чином, відповідач звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування податку з орендної плати до відповідного бюджету, оскільки несплата податку відбулась саме з вини банку.

Отже, утворення заборгованості у ЗАТ «Транспортник»виникло не з його вини, а з вини неправомірних дій ПАТ КБ «Надра». А тому, станом на день винесення як першої, так і другої податкової вимог, у відповідача не існувало податкового боргу.

Відповідно до частини 1 статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції в цій частині ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у звязку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 травня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Оксененко О.М.

Судді: Бистрик Г.М.

Усенко В.Г.