Ухвала суду № 27752226, 21.11.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2012 р.Справа № 2-а-4683/11/2170

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого -судді Романішина В.Л.,

суддів Бойка А.В., Яковлєва О.В.,

за участю секретаря Фурмана А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2012 року у справі за позовом Херсонського державного заводу «Палада»до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

В вересні 2011 року Херсонський державний завод «Палада»звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у м.Херсоні про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 21.04.2011р. №0001242301, №0001252301 та №0001272301.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що підставою для висновків, викладених в акті, про завищення товариством заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ стали акти перевірок інших податкових інспекцій, якими договори між Херсонським державним заводом «Палада»та його контрагентами ТОВ «Транс Агенство Метал», ПП «Ост-Вест-Компані АК»визнані нікчемними, у зв'язку з відсутністю їх за місцезнаходженням та відсутністю фізичної можливості проводити господарські операції. Такі висновки позивач вважає безпідставними, оскільки Законом України «Про податок на додану вартість»передбачено, що лише відсутність податкової накладної позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат; віднесення ж відповідних сум податків, сплачених в ціні товару до податкового кредиту не передбачає умови про сплату цих сум до бюджету. В акті перевірки відсутні будь-які зауваження щодо товарності проведених операцій Херсонським державним заводом «Палада»із його контрагентами, правильності оформлення податкових накладних, реальності повної оплати за поставлений товар. Висновки відповідача щодо завищення валових витрат за 9 місяців 2010 року по авансовим платежам приватним підприємцям ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у сумі 150000 грн. є неправомірними, оскільки вони були відображені підприємством в декларації податку на прибуток за 2010 рік в сумі 514000 на підставі відповідних документів, однак під час перевірки дана обставина не перевірялась та не відбирались пояснення з цього приводу. Позивач вважає спірні податкові повідомлення-рішення неправомірними та такими, що підлягають скасуванню.

ДПІ у Херсоні Херсонської області проти позову заперечила, зазначивши, що нікчемність угод, укладених між позивачем та ТОВ «Транс Агенство Метал», ПП «Ост-Вест-Компані АК»підтверджується проведеними перевірками господарської діяльності даних підприємств, які неможливо було перевірити по ланцюгу до «вигодонабувача»у зв'язку з відсутністю таких підприємств за юридичною адресою, відсутністю матеріальних та трудових ресурсів для здійснення господарських операцій. Як наслідок, відсутній об'єкт оподаткування податку на додану вартість операцій з такими підприємствами-постачальниками у розумінні вимог Закону України «Про податок на додану вартість», що в свою чергу призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ. В задоволенні позову податкова інспекція просила відмовити.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 27.02.2012р. позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, ДПІ у Херсоні Херсонської області ДПС подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, та прийняти нову постанову, якою позов Херсонського державного заводу «Палада»залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що згідно п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, ст.77, п.82.1 ст.82 ПК України та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, посадовими особами ДПІ у м.Херсоні у період з 31.01.2011р. по 29.03.2011р. проведено планову виїзну документальну перевірку Херсонського державного заводу «Палада»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008р. по 30.09.2010р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008р. по 30.09.2010р., за результатами якої складено акт перевірки №1087/23-4/24961253 від 07.04.2011р.

У висновках акту перевірки вказується про порушення позивачем:

- п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5, п.п.11.2.3 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток за 2009 рік в сумі 541245 грн. (у т.ч. за 3 квартали 2009 року в сумі 476006 грн., за 2009 рік в сумі 541245 грн.) та завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування за 2008 рік в сумі 526883,10 грн., за І квартал 2009 року в сумі 1307263,05 грн. (з урахуванням ряд. 04.9), за півріччя 2009 року в сумі 1163929,95 грн. (з урахуванням ряд. 04.9), за 3 квартали 2010 року в сумі 567115,95 грн.;

- п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за вересень 2010 року в сумі 5731,25 грн.;

- п.п.7.7.1, 7.7.2 п.7.7, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету на загальну суму 281918,78 грн. (в т.ч. за грудень 2008 року в сумі 75880,16 грн., травень 2009 року в сумі 38135,2 грн., за вересень 2009 року в сумі 18177,21 грн., за жовтень 2009 року в сумі 22316,93 грн., за березень 2010 року в сумі 49717,36 грн., за квітень 2010 року в сумі 55289,38 грн., за травень 2010 року в сумі 22402,54 грн.);

- п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.п.4.2.9 «г», п.п.4.2.15 п.4.2 ст.4, п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8, п.п.9.10.1, абз.2 п.п.9.10.3 п.9.10 ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету у періоді, що перевірявся, на загальну суму 1762,50 грн. (у т.ч. за травень 2009 року в сумі 156,97 грн., за серпень 2009 року в сумі 150,92 грн., за жовтень 2009 року в сумі 115,68 грн., за березень 2010 року в сумі 272,89 грн., за квітень 2010 року в сумі 213,96 грн., за травень 2010 року в сумі 852,08 грн.);

- абз.1 п.п.9.10.3 п.9.10 ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», відповідно до якої не стягнуто штраф з платників податку у розмірі 15% суми надміру витрачених коштів, отриманих для відрядження або під звіт та не повернених у встановлені строки в сумі 1430,96 грн.;

- п.п. «б»п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»відповідно до якої встановлено не відображення ХДЗ «Палада»в 2 кварталі 2009 року у податковому розрахунку ф №1ДФ відомостей про доходи, нараховані (виплачені) на користь платника податку та суми утриманого з них податку;

- п.2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затв. Постановою Правління НБУ №637, зокрема, встановлено несвоєчасне повернення до каси підприємства залишок невитрачених коштів на відрядження в сумі 889,47 грн.

На підставі вказаного акту перевірки 21.04.2011р. ДПІ у Херсоні прийнято податкові повідомлення-рішення: №0001242301, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств в розмірі 676556,25 грн. (в т.ч. за основним платежем - 541245 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -135311,25 грн.); №0001252301, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 7164,05 грн. (в т.ч. за основним платежем -5731,25 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -1432,8 грн.) та №0001272301, яким ХДЗ «Палада»зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 281918,78 грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 63980,33 грн.

Задовольняючи позов ХДЗ «Палада»про скасування зазначених податкових повідомлень-рішень суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено наявність в діяльності позивача порушень, зафіксованих актом перевірки, а тому винесенні на підставі такого акту податкові повідомлення-рішення є незаконними та підлягають скасуванню. Колегія суддів погоджується з таким висновком Херсонського окружного адміністративного суду.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень -рішень став висновок податкового органу про нікчемність укладених ХДЗ «Палада»угод купівлі-продажу та поставки металопродукції від ТОВ «Транс Агенство Метал»та ПП «Ост-Вест-Компані АК».

За період з 01.10.2008р. по 30.09.2010р. позивач здійснював операції з придбання металопродукції (листи г/к та арматури) у ТОВ «Транс Агенство Метал" (код 35785206); включено до складу валових витрат суми витрат по придбанню вказаного товару у сумі 2438763,95 грн., а до складу податкового кредиту ПДВ в сумі 484496,14 грн. На думку відповідача, укладені договори не пов'язані з господарською діяльністю підприємства, усі операції купівлі-продажу не спричиняють реального настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, тому укладені позивачем угоди з вказаним контрагентом є нікчемними та недійсними. Підставою для такого висновку став отриманий відповідачем акт перевірки ТОВ «Транс Агенство Метал»від 29.10.2010р. №2642/231/35785206, яким встановлено відсутність підприємства за юридичною адресою, в результаті чого неможливо отримати підтверджуючі документи щодо виникнення податкових зобов'язань та право на податковий кредит; у товариства відсутнє майно та інші матеріальні ресурси, економічно необхідні для здійснення господарських операцій, відсутність трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень та транспортних засобів.

Поряд з цим, в акті перевірки зазначено, що ХДЗ «Палада»включено до складу валових витрат суми витрат по придбанню у ПП «Ост-Вест-Компані АК»у лютому 2009 року шпилю судового у сумі 143333,35 грн. З посиланням на акт перевірки від 19.10.2009 № 609/23-8/35931395, яким встановлена у ПП «Ост-Вест-Компані АК»відсутність війна, трудових ресурсів, матеріальних ресурсів, необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу товарів, ДПІ у м.Херсоні також визнано угоду між вказаними контрагентами нікчемною.

Відповідно до ч.1, 5 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемними правочини). У цьому разі визнання такою правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, зниження, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави. Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. При кваліфікації правочину за ст.228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Належне встановлення умислу можливе лише в межах кримінального процесу. Доказом вини може бути вирок суду постановлений у кримінальній справі або інше судове рішення, яке підтверджує вину особи.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що акт перевірки не доводить умислу посадових осіб ХДЗ «Палада»на порушення публічного порядку та не пояснює, в чому саме таке порушення полягає. Договори поставки або купівлі-продажу за своїм змістом не направлені на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Відповідачеві не надано право визначати дійсність договорів в залежності від наявності у сторін договору складів, приміщень, чисельності персоналу, умови його транспортування.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 вказаного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість. Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Відповідно до п.п.7.4.5. п.7.4 ст.7 Законом не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 ст. 7 цього Закону. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом пунктом документами.

Підпунктом 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платника податків.

Що стосується постачальника ТОВ «Транс Агенство Метал», то в матеріалах справи міститься ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду по справі №2а-3174/11/1270 за позовом ТОВ «Транс Агенство Метал»до Алчевської ОДПІ в Луганській області про визнання протиправними дій щодо визнання нікчемними всіх укладених правочинів з 01.08.2008р. по 31.07.2010р., якою залишено без змін постанову Луганського окружного адміністративного суду від 07.06.2011р. про задоволення позову ТОВ «Транс Агенство Метал». Позивач надав суду докази того, що його постачальник ТОВ «Транс Агенство Метал»мав договір складського зберігання з ТОВ база матеріально-технічного постачання «Встречная»з наданням додаткових послуг навантаження, розвантаження, зберігання, докази оплати цих послуг.

Суду надано копії податкових декларацій ТОВ «Транс Агенство Метал», податкові накладні, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, з яких вбачається, що транспорт для перевезення металопродукції контрагентом позивача був орендований.

Також, ХДЗ «Палад»надало суду копію договору поставки від 02.12.2008р. укладеного між ним та ПП «Ост-Вест Компані АК», копію платіжного документу про сплату за шпиль судовий, видаткову накладну, податкову накладну, копію подорожного листа від 04.02.2009р.

Вказані первинні документи досліджувались податковою при проведенні перевірки; будь-яких порушень при їх складанні або підстав для визнання їх недійсними відповідачем не було виявлено та не відображено у акті перевірки. В акті перевірки відсутні відомості щодо того, що на момент проведення перевірки позивачем не надано до перевірки податкові накладні, або податкові накладні оформлені із порушеннями пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»та п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України. Аналіз наданих позивачем податкових накладних, декларацій та зміст акту перевірки свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум валових витрат та податкового кредиту за періоди, які були предметом перевірки. Більше того, позивачем доведено, що при укладенні договорів він переконався у тому, що підприємства-контрагенти були зареєстровані у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, а також зареєстровані як платники податку на додану вартість і мали право на видачу податкових накладних.

Згідно наявних в матеріалах справи дорожніх листів, товарно-транспортних накладних на перевезення позивачу товару перевізником ТОВ «Транс Агенство Метал»за період з жовтня 2008 року по вересень 2010 року останні не містять в собі порушень Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затв. наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. №363, оскільки заповнені відповідно до вимог чинного законодавства, містять в собі повну інформацію щодо перевізника, вантажоотримувача, виду транспорту, товару, вартість товару та послуг, підписи та печатки сторін накладної. Щодо відсутності на накладній окремо зазначеного коду ЄДРПОУ перевізника, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що дана умова не є обов'язковою, тому її відсутність не є підставою вважати товарно-транспортну накладну заповнену всупереч Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні.

Також, в акті перевірки вказується про порушення позивачем п.11.2.3 п.11.2 ст.11 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» у вигляді віднесення до складу валових витрат не по даті оприбуткування товарів від суб'єктів господарської діяльності, які є платниками єдиного податку. В декларацію за три квартали 2010 року позивачем віднесений аванс в сумі 51200 грн. ФОП ОСОБА_1 та аванс 98800 грн. ФОП ОСОБА_2, товари станом на 30.09.2010р. не були оприбутковані.

Відповідно до п.п.11.2.3 п.11.2 ст.11 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валових витрат платника податку при здійсненні ним операцій з особами, які є, в даному випадку резидентами, які сплачують цей податок за ставкою нижчою, ніж зазначена у статті 10 цього Закону (крім платників податку, зазначених у пункті 7.2 статті 7 цього Закону), або сплачують цей податок у складі єдиного чи фіксованого податку чи є звільненими від сплати цього податку або не є його суб'єктами згідно із законодавством - є дата оприбуткування платником податку товарів (а при їх імпорті - також робіт (послуг), супутніх чи допоміжних такому імпорту товарів), а для робіт (послуг), - дата їх фактичного отримання від таких осіб, незалежно від наявності їх оплати (у тому числі часткової або авансової).

З матеріалів справи вбачається, що ХДЗ «Палада»відображено сплачені авансові платежі приватним підприємцям не в декларації за 3-й квартал 2010 року, як стверджує відповідач, а в річній декларації за 2010 рік, що підтверджується наданими позивачем декларацією за 3-й квартал 2010 року та декларацією за 2010 рік. Доводів протилежного ДПІ у м.Херсоні ні в суді першої, а ні в суді апеляційної інстанції не надано.

Колегія суддів вважає, що ДПІ при проведенні перевірки не надано належної оцінки наявним первинним документам позивача, невірно застосовано норми податкового законодавства, що призвело до прийняття незаконних податкових повідомлень-рішень.

При розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана відповідна правова оцінка. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

В силу ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 185, 195, 196, 199 ч.1 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2012 року -без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст ухвали виготовлено 22.11.2012р.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Бойко А.В.

Яковлєв О.В.