Ухвала суду № 27750950, 06.11.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2012 р.Справа № 2а-306/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.

Суддів: Шевцової Н.В. , Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване монтажне підприємство стройсвязь" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2012р. по справі № 2а-306/12/2070

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване монтажне підприємство стройсвязь"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про визнання недійсним податкових повідомленнь - рішень

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване монтажне підприємство стройсвязь" звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова (правонаступник Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова Харківській області ДПС), в якому просив:

- визнати недійсним податкове повідомлення - рішення від 05 січня 2012 року №0000112305 Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова, яким збільшено суму податкового зобов'язання ТОВ "СМП Стройсвязь" за платежем податок на прибуток в сумі 60506,00 грн.;

- визнати недійсним податкове повідомлення - рішення від 05 січня 2012 року №0000122305 Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова, яким збільшено суму податкового зобов'язання ТОВ "СМП Стройсвязь" за платежем податок на додану вартість в сумі 54340,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2012р. по справі № 2а-306/12/2070 в задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване монтажне підприємство Стройсвязь" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про визнання податкових повідомлень-рішень недійсними відмовлено в повному обсязі.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу. В обгрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що ним до суду першої інстанції був наданий вичерпний обсяг доказів на підтвердження фактичного виконання угод з платниками податків ТОВ "Ліон", ТОВ "ЮСАЕМ" та ТОВ "Будівництво Пан-Україна". Таким чином, суд першої інстанції, оцінюючи господарські операції, не врахував наявні в матеріалах справи докази та помилково застосував норми матеріального та процессуального права.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи, наведені в апеляційній скарзі, та просив її задовольнити в повному обсязі, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2012р. по справі № 2а-306/12/2070 скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача проти апеляційної скарги позивача заперечував та просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, доводи апеляційної інстанції, колегія суддів, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване монтажне підприємство Стройсвязь" зареєстроване виконавчим комітетом Харківської міської ради 20.10.2005 р.

Відповідно до свідоцтва платника ПДВ № 28324579 від 30.11.2005 р., товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване монтажне підприємство Стройсвязь" взято на облік в органах державної податкової служби 25.10.2005 р. (а.с. 28-31 т. 1).

Як вбачається з матеріалів справи, фахівцями ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова проведена позапланова документальна невиїзна перевірка ТОВ "Спеціалізоване монтажне підприємство Стройсвязь" щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків ТОВ "Ліон", ТОВ "ЮСАЕМ" та ТОВ "Будівництво Пан-Україна", їх реальності та повноти відображення в обліку за період 01.03.2011 по 30.11.2011 року.

Результати перевірки оформлені актом № 6276/2305/33815626 від 26.12.2011 р. (а.с. 10-20 т. 1). За висновками акту, відповідачем встановлено порушення:

- п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п. 44.1 ст. 44 та п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, TOB "СМП Стройсвязь" завищено суму витрат, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 47270 грн., в тому числі: у 1 кварталі 2011 року на 13963 грн.; у 2 кварталі 2011 року на 6837 грн.; у 3 кварталі 2011 року на 26470 грн.;

- п.198.2, п.198.3, п.198.6, ст.198, п. 201.1, п.201.4, ст. 201 Податкового кодексу України, підприємством TOB "СМП Стройсвязь" завищено суму податкового кредиту з ПДВ всього на 42133 грн., у тому числі: за березень 2011 року в розмірі 11169 грн., за червень 2011 року на 6552 грн., за вересень 2011 року на 14468 грн., за жовтень 2011 року на 3952 грн., за листопад 2011 року на 5992 грн., що призвело до завищення суми ПДВ, яка підлягала сплаті в бюджет всього на 42133 грн., у тому числі: за березень 2011 року в розмірі 11169 грн., за червень 2011 року на 6552 грн., за вересень 2011 року на 14468 грн., за жовтень 2011 року на 3952 грн., за листопад 2011 року на 5992 грн.

На підставі акту № 6276/2305/33815626 ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000112305 від 05.01.2012 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 60506,00 грн., з яких за основним платежем 47270,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 13236,00 грн. (а.с. 8 т. 1) та податкове повідомлення-рішення №0000122305 від 05.01.2012 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 54340,00 грн., з яких за основним платежем 42133,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 12207,00 грн. (а.с. 9 т. 1).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Ліон", ТОВ "ЮСАЕМ", ТОВ "Будівництво Пан-Україна" не підтвержується первинними документами бухгалтерського обліку.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

-дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі по тексту - Кодекс), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.6 ст. 14 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Отже, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

З матеріалів справи встановлено, що підставою для перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване монтажне підприємство стройсвязь" були господарські відносини з ТОВ "Ліон", ТОВ "ЮСАЕМ" та ТОВ "Будівництво Пан-Україна".

Підставою для визначення позивачу грошового зобов'язання з ПДВ стали господарські операції між товариством з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване монтажне підприємство стройсвязь" (Покупець) та ТОВ "Ліон" (Продавець), які склались на підставі договору № 1/03-11 від 05.03.2011 р. (а.с.139, Т.1). За умовами даного договору, продавець передає будівельні матеріали (товар), а покупець належним чином приймає та сплачує за такі матеріали. Договором № 1/03-11 від 05.03.2011 р. передбачено, що кількість, асортимент і ціна товару, що поставляється, вказуються сторонами в рахунках-фактурах, які є невід'ємною частиною договору. Розрахунки по договору проводяться в безготівковій формі. Відповідно до п.2.3 договору, умовою оплати товару є часткова передоплата за товар. Пунктом 2.4 договору передбачено, що продавець має право поставляти Покупцеві товар окремими партіями. Відвантаження товару здійснюється на умовах самовивезення (п.2.5 договору). Приймання товару по кількості і якості здійснюється відповідно до накладних. Право власності на товар, що поставляється переходить від продавця до покупця з моменту підписання сторонами накладних на відповідну партію товару (п.5.1 договору). В підтвердження реальності укладеного правочину, позивачем надано копії накладних № РН-310486 від 18.03.2011р., № РН-310485 від 18.03.2011 р., № РН-310487 від 18.03.2011 р. (а.с. 41, 43, 45-46 т. 1), копії податкових накладних № 332 від 18.03.2011р., № 331 від 18.03.2011р., № 333 від 18.03.2011р. (а.с. 42, 44, 47-48 т. 1), копії рахунків №СФ -1803/2 від 18.03.2011 р. та №СФ -1803/1 від 18.03.2011 р. (а.с. 140-141 т. 1), копії прибуткових накладних №3104787 від 18.03.2011 р., №310485 від 18.03.2011 р., № 310486 від 18.03.2011 р., №070602 від 07.07.2011 р. (а.с. 142-143, 145, 147, 149 т.1). Товарно-матеріальні цінності, придбані позивачем, доставлені відповідно до товарно-транспортних накладних, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с. 144, 146, 148 т. 1).

В Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зазначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Частиною 1статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити як, назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Отже, товарно-транспортна накладна є первинним документом, що підтверджує факт здійснення господарської операції, у тому числі і щодо переміщення товару від покупця до продавця, його відправлення та отримання. Тому, при відправленні товару продавцем складається видаткова накладна, а при його отриманні прибуткова накладна. Проаналізувавши вищезазначені товарно-транспортні накладні, колегія суддів зазначає, що в графі «Назва продукції, товару (вантажу) або № контейнера» вказані номери прибуткових накладних № РН-310487 від 18.03.2011 р., № РН-310485 від 18.03.2011 р., №РН-310486 від 18.03.2011 р., які б мали складатися на підприємстві позивача за фактом отримання товару. На підставі наведеного, колегія суддів зазначає, що надані позивачем товарно - транспортні накладні не приймаються як доказ транспортування товарно - матеріальних цінностей.

Щодо господарских операцій ТОВ "Спеціалізоване монтажне підприємство стройсвязь" з ТОВ "ЮСАЕМ", колегія суддів зазначає, що позивачем не надано договору купівлі-продажу товарів від 02.06.2011 р. №1/0611, на який посилається позивач в податковій накладній № 65 від 07.06.2011 р., на підставі якого виписана накладна №РН-070602 від 07.06.2011 р., та рахунок № 1/0611 від 02.06.2011 р. (а.с.51, 52, 150 т. 1). Крім того, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження перевезення товарно-матеріальних цінностей, його відвантаження та оприбуткування.

Щодо господарських відносин ТОВ "Спеціалізоване монтажне підприємство стройсвязь" та ТОВ "Будівництво Пан-Україна", колегія суддів зазначає наступне. Між ТОВ "Спеціалізоване монтажне підприємство Стройсвязь" (Замовник) та ТОВ "Будівництво Пан-Україна" (Виконавець), укладено договір № 3/06 від 03.06.2011 р. Відповідно до п.1.1 договору, виконавець зобов'язується виконати будівельні роботи з антикорозійного захисту та монтажу несучих конструкцій та обладнання замовника, а замовник зобов'язується оплатити такі роботи (а.с. 107, т. 1), проте первинних документів на підтвердження реального виконання сторонами умов данного договору позивачем не надано.

02.09.2011 р. ТОВ "Спеціалізоване монтажне підприємство Стройсвязь" (Замовник) був укладений договір № 1/09 з ТОВ "Будівництво Пан-Україна" (Виконавець). Відповідно до п.1.1. договору, виконавець зобов'язується виконувати будівельні та ремонтні роботи, а також роботи з монтажу несучих конструкцій та обладнання замовника, а Замовник зобов'язується оплатити такі роботи (а.с. 58-59, т. 1). В п. 3.1. договору передбачено, що замовник зобов'язується оплатити роботи після підписання акту виконаних робіт. За дані послуги замовник виплачує виконавцеві плату в розмірі, вказаному в акті виконаних робіт (п. 4.1. договору). Розрахунки за виконану роботу здійснюються замовником шляхом перерахування 100% суми на банківській рахунок виконавця (п. 4.2. договору). Пунктом 5.1. договору передбачено, що надання послуг згідно даного договору оформлюється актом прийому-передачі виконаних робіт, що є невід'ємною частиною даного Договору. Акт прийому-передачі виконаних робіт підписується сторонами після виконання робіт, замовлених за цим договором. Крім того, матеріали справи містять акти здачі-прийняття робіт № б/н від 08.09.2011 р., № б/н від 09.09.2011 р., № б/н від 09.09.2011 р., № б/н від 27.09.2011 р., № б/н від 30.09.2011 р., (а.с. 60, 63, 66, 68, 71, т. 1) та Акти прийому-передачі ТМЦ для виконання робіт від 08.09.2011 р., від 09.09.2011 р., від 02.09.2011 р., від 30.09.2011 р. (а.с. 61, 64, 69, 72, т. 1). На адресу позивача ТОВ "Будівництво Пан-Україна" виписано податкові накладні № 108 від 08.09.2011 р., № 124 від 09.09.2011 р., № 123 від 09.09.2011 р., № 272 від 27.09.2011 р., № 353 від 30.09.2011 р. (а.с. 62, 65, 67, 70, 73 т. 1).

02.09.2011 р. між ТОВ "Спеціалізоване монтажне підприємство Стройсвязь" (Замовник) та ТОВ "Будівництво Пан-Україна" (Виконавець), укладено договір № 3/09 відповідно до якого виконавець зобов'язується виконати роботи з перевірки робочих проектів Замовника на відповідність стандартам і нормам, а Замовник зобов'язується оплатити такі роботи (а.с. 74-75 т. 1). В матеріалах справи наявні акти здачі-прийняття: № б/н від 06.09.2011 р., № б/н від 30.06.2011 р., накладні (а.с. 84, 86, 89, 91 т. 1). На адресу позивача ТОВ "Будівництво Пан-Україна" виписано податкові накладні № 79 від 06.09.2011 р., № 78 від 06.09.2011 р., № 80 від 06.09.2011 р., № 158 від 30.06.2011 р., № 42 від 02.09.2011 р., № 88 від 07.09.2011 р., № 186 від 15.09.2011 р., № 352 від 30.09.2011 р., (а.с. 77, 79, 81, 83, 85, 87-88, 90, 92 т. 1). Крім того, в матеріалах справи наявні прибуткові накладні (а.с. 151, 152, 154-155, 157 т. 1), товарно-транспортні накладні (а.с. 153, 156, 158 т. 1). Проте, колегія суддів зазначає, що надані позивачем акти приймання-передачі виконаних робіт не відповідають вимогам діючого законодавства, зокрема, вони не містять зазначення будь-яких конкретних дій, вчинених виконавцем за договором № 3/09 від 09.09.2011р., в них не містяться жодних відомостей, які саме послуги здійснювались по перевірці робочого проекту. Також, в матеріалах справи відсутні кошториси та довідка по формі КБ-3. Відповідно до наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України "Про затвердження примірних форм первинних документів з обліку в будівництві" №554 від 04.12.2009 р., затверджено типові форми первинних облікових документів у будівництві КБ-2в "Акт приймання виконаних будівельних робіт" та КБ-3 "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати". Таким чином колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем не надано належним чином складених актів приймання виконаних будівельних робіт та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за договорами, укладеними з ТОВ "Будівництво Пан-Україна".

Щодо завищення позивачем валових витрат колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством, є бухгалтерський облік, на даних якого ґрунтуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник. Положеннями ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України"передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Таким чином, первинні документи, що фіксують здійснення господарських операцій, є основою для податкового обліку. Такий висновок узгоджується з положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, якими визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

За приписами п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України в податковому обліку під витратами слід розуміти суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником). Конкретний склад витрат, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток, та порядок їх визначення регламентовано в ст. 138 Податкового кодексу України. Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За приписами п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг. При цьому суд зазначає, що за змістом п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат при визначенні оподатковуваного прибутку витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, та витрати, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З урахуванням наведених норм колегя суддів зазначає, що визначальною ознакою валових витрат в податковому обліку є їх безпосередній зв'язок з господарською діяльністю платника податку. Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають були фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарських операцій.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, шо товариством з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване монтажне підприємство стройсвязь" не надано доказів реального отримання від ТОВ "Ліон", ТОВ "ЮСАЕМ" та ТОВ "Будівництво Пан-Україна" послуг та їх результатів, що в свою чергу, не дозволяє підтвердити зв'язок понесених витрат з підготовкою, організацією та веденням виробництва, а тому висновки акту перевірки № 6276/2305/33815626 від 26.12.2011 р. про завищення витрат в податковому обліку та заниження належних до сплати в бюджет податків, є обґрунтованими.

Відповідно до п.п. 2, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач діяв обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин справи, на підставі законодавства.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2012р. по справі № 2а-306/12/2070 суд дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване монтажне підприємство стройсвязь" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2012р. по справі № 2а-306/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Мінаєва О.М.Судді(підпис) (підпис) Шевцова Н.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Мінаєва О.М.

Повний текст ухвали виготовлений 12.11.2012 р.