Постанова № 27749615, 22.11.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 листопада 2012 року № 2а-13728/12/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: головуючого судді Патратій О.В.

за участю секретаря судового засідання Хилі І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Корюківської міжрайонної державної податкової інспекції до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1про стягнення податкового боргу у сумі 2488,93 грн. - ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулася Корюківська міжрайонна державна податкова інспекція (далі -позивач) з позовом до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (далі -відповідач) про стягнення податкової заборгованості у розмірі 2488,93 грн.

Вимоги мотивовані тим, що відповідач, перебуваючи за неосновним місцем обліку на обліку у Корюківській міжрайонній державній податковій інспекції як платник плати за землю не сплатив у повному обсязі до державного бюджету самостійно задекларовані суми податкових зобов'язань з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за червень -серпень 2012 року у сумі 2148,93 грн. Заборгованість у сумі 340 грн. виникла внаслідок застосування до відповідача штрафних санкцій на підставі податкового повідомлення -рішення №0000651700 від 26.07.2012 року (у сумі 170 грн.) та податкового повідомлення -рішення №0000641700 від 26.07.2012 року (у сумі 170 грн.). Вжиті податковим органом заходи по стягненню податкової заборгованості (включаючи штрафні санкції) не призвели до позитивного результату, що стало підставою для звернення до суду з метою примусового стягнення коштів з рахунків платника податків відповідно до п.п. 20.1.18. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 жовтня 2012 року відкрито провадження у даній справі, призначено справу до судового розгляду та запропоновано відповідачу надати заперечення на позов. Ухвала про відкриття провадження направлялась відповідачу за його місцезнаходженням, що зазначене в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, та була вручена останньому 08.11.2012 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

В судове засідання 05.11.2012 р. представник позивача не з'явився, подавши письмове клопотання про розгляд справи без його участі. Представник відповідача не з'явився, письмових заперечень проти позову не подав, клопотань про розгляд справи за його відсутності до Окружного адміністративного суду м. Києва не надходило.

В наступне судове засідання 22.11.2012 р. представники сторін також не прибули.

Враховуючи те, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення справи, суд визнав за можливе проводити розгляд справи за відсутності представників сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судовий розгляд справи здійснюється без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, оскільки сторони у судове засідання не з'явились.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, суд прийшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на такі обставини.

Відповідач - ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа -підприємець Голосіївською районною у місті Києві державною адміністрацією 17.10.2006 р.

Як платник окремого податку (плати за землю) відповідач перебуває на обліку в Корюківській міжрайонній державній податковій інспекції.

Станом на день розгляду спору у відповідача згідно з обліковою карткою платника податків обліковується заборгованість по орендній платі з юридичних осіб у розмірі 2488,93 грн., яка утворилась на підставі:

- податкового повідомлення-рішення № 0000641700 від 26 липня 2012 року;

- податкового повідомлення-рішення № 0000651700 від 26 липня 2012 року;

- податкової декларації з плати за землю (земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) №23/7 від 28.04.2012 р.;

Згідно п.п. 14.1.147. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Пунктом 54.1. статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно п. 288.1. ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки (п. 288.2. ст. 288 Податкового кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_1 є орендарем земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 27,195 га, що розташована на території Наумівської сільської ради Корюківського району Чернігівської області.

Пунктом 286.2. ст. 286 Податкового кодексу України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

28 квітня 2012 року відповідачем було подано до Корюківської МДПІ податкову декларацію з плати за землю (вх. № 23/7 від 28.04.2012 року) за 2012 рік, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання по орендній платі за землю за 2012 рік у розмірі 8 595,67 грн. (по 716,31 грн. щомісячно).

Згідно з п. 287.3. ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п. 56.11. ст. 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Таким чином, виходячи з положень п. 56.11. ст. 56, п. 287.3. ст. 287 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання, визначене відповідачем у податковій декларації з плати за землю за червень, липень, серпень 2012 року є узгодженим у день подання вказаної податкової декларації, не може бути оскарженим та підлягає сплаті протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідачем не було сплачено протягом граничного строку самостійно визначене податкове зобов'язання з орендної плати за землю за червень, липень, серпень 2012 року внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 2148,93 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, інша частина податкового боргу у розмірі 340 грн. виникла у відповідача на підставі прийнятих позивачем податкових повідомлень-рішень № 0000641700 та №0000651700 від 26 липня 2012 року, якими відповідачу, за порушення п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України (несвоєчасне подання податкової звітності), нараховано податкові зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб загалом у загальному розмірі 340,00 грн. на підставі Актів про результати камеральної перевірки податкової звітності від 06.07.2012 року №92/17/263322/832 та №96/17/НОМЕР_3 від 09.07.2012 року.

Згідно ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби податкового органи у межах своєї компетенції мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Актом про результати камеральної перевірки податкової звітності від 06.07.2012 року №92/17/263322/832 встановлено порушення позивачем п.120.1 ст.120 ПК України у зв'язку з несвоєчасним поданням податкової декларації з плати за землю (земельний податок/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2011 рік, яка подана позивачем податковому органу 28.04.2012 року, при граничному строку подання -31.01.2011 року.

Аналогічні порушення п.120.1 ст.120 ПК України зафіксовані Актом про результати камеральної перевірки податкової звітності №96/17/НОМЕР_3 від 09.07.2012 року у зв'язку з несвоєчасним поданням податкової декларації з плати за землю (земельний податок/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012 рік, яка подана позивачем податковому органу 28.04.2012 року, при граничному строку подання -20.02.2012 року.

Зазначене порушення відповідачем під час розгляду справи спростовано не було.

26 липня 2012 року на підставі вказаних Актів перевірки, податковим органом було винесено податкові повідомлення-рішення № 0000641700 та №0000651700, якими відповідачу нараховано штрафні санкції у розмірі 170,00 грн. кожне.

Відповідно до п. 58.3. ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

Як вбачається з матеріалів справи, податкові повідомлення - рішення № 0000641700 та №0000651700 від 26 липня 2012 року надіслані відповідачу поштою та отримані ним 20 серпня 2012 року, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 14, 18).

Відповідно до ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно п. 56.15 ст. 56 Податкового кодексу України скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Абзацом 5 п. 56.18 ст. 56 ПК України передбачено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Доказів оскарження податкових повідомлень № 0000641700 та №0000651700 від 26 липня 2012 року в адміністративному або судовому порядку відповідач суду не надав, відтак визначене податковим органом податкове зобов'язання відповідно до пп. 56.17.5, п. 56.1 ст. 56 ПК України вважається узгодженим та підлягає сплаті.

Згідно положень п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3-54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідач доказів сплати податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням № 0000641700 та №0000651700 від 26 липня 2012 року, суду не надав.

Згідно з підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважається податковим боргом.

Враховуючи те, що грошові зобов'язання, не були погашені відповідачем протягом граничного строку, вони відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України вони визнаються податковим боргом.

Згідно п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу.

Податковим органом відповідачу були направлена податкова вимога від 07 травня 2012 року №3 про сплату суми податкового боргу у сумі 4083,38 грн., яка була вручена останньому 14 травня 2012 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення відповідачу (а.с. 21).

Відповідачем не надано суду доказів на спростування доводів позивача, в тому числі доказів погашення податкового боргу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем було здійснено заходи по стягненню податкового боргу платника податків, передбачені діючим законодавством, однак вони не призвели до погашення в повному обсязі податкового боргу.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування доводів позивача, в тому числі доказів погашення податкового боргу, що виник у відповідача на підставі винесених позивачем податкових повідомлень-рішень повідомлень № 0000641700 та №0000651700 від 26 липня 2012 року та податкової декларації з плати за землю (земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) №23/7 від 28.04.2012 р.

При цьому, питання правомірності винесення контролюючим органом зазначених вище податкових повідомлень-рішень не може бути предметом доказування у межах даного позову, оскільки рішення суб'єкта владних повноважень, яким такі зобов'язання нараховані, не є предметом позову у даній справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз.

Відповідна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 09.04.2012 року по справі К-10088/09.

Відповідно до п. 95.1. ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно п. 93.5. ст. 93 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Пунктом 20.1.8. п.п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Беручи до уваги встановлені судом обставини, враховуючи те, що вжиті позивачем заходи щодо стягнення податкового боргу не призвели до позитивного результату (погашення податкового боргу), який станом на день розгляду справи становить 2488,93 гривень, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись вимогами ст. ст. 69 - 71, 94, 158 - 163, 167, 183-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3, адреса: АДРЕСА_1) на користь місцевого бюджету Наумівської сільської ради Корюківського району Чернігівської області (р/р 33217815700247 в ГУДКС у Чернігівській обл., МФО 853592, код одержувача 37750065) заборгованість у розмірі 2 488,93 гривень (дві тисячі чотириста вісімдесят вісім грн. 93 коп.)

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя О.В. Патратій