Постанова № 27749439, 23.11.2012, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2012 р.

Справа № 2-а-4319/12/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Варняка С.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Генічеському районі Херсонської області до Генічеського відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання про зобов'язання прийняти до відшкодування та стягнути суму витрат на виплату та доставку пенсій,

встановив:

Позивач обґрунтував свої позовні вимоги тим, що управління Пенсійного фонду України в Генічеському районі щомісячно, а саме з 01.06.2012 по 01.10.2012 року надавало Генічеському відділенню виконавчої дирекції ФССНВ акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника з вказаних підстав на загальну суму 69556 грн. 97 коп. Генічеське відділенням виконавчої дирекції ФССНВ приймало до заліку акти звірки за період з 01 червня 2012 по 01 жовтня 2012 - 8406 грн.76 коп. крім суми витрат по особових справах потерпілих, каліцтво, які отримали на території стран СНД за вказаний період сума становить 3422 грн.58 коп., та суми щомісячної державної адресної допомоги - 57727 грн.63 коп., в т.ч. поштовий збір - 467 грн.83 коп. за період 01 червня 2012 по 01 жовтня 2012 року.

Просить зобов'язати відповідача прийняти до відшкодування суму 61150 грн. 21 коп. витрат на виплату та доставку пенсій за період з 01.06.2012 р. по 01.10.2012 р. та стягнути з відповідача зазначену суму.

Представник відповідача адміністративний позов не визнала, посилаючись на те, що позивачем невірно визначено зміст позовних вимог. Відділення ВД ФСНВ у Генічеському районі звертає увагу суду на те, що витрати управління ПФУ в Генічеському районі, пов'язані з виплатою пенсій становлять лише 367 грн. 20 коп. в тому числі поштові витрати на доставку цієї суми -5 грн. 67 коп.

Суми витрат у розмірі 57727 грн. 63 коп., пов'язаних з виплатою щомісячної державної адресної допомоги особам, постраждалим від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, в тому числі поштовий збір - 467 грн. 83 коп., витрачені позивачем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 265 « Деякі питання пенсійного забезпечення громадян» (далі Постанова № 265) неприйняті до заліку відділенням ВД ФСНВ у Генічеському районі, оскільки у відділення немає підстав приймати до заліку в акти щомісячної звірки витрати щомісячної державної адресної допомоги особам, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та витрати на щомісячне підвищення до пенсії.

У задоволенні позовних вимог просила суд відмовити, оскільки вважає вимоги управління Пенсійного фонду України в Генічеському районі Херсонської області безпідставними та такими, що суперечать законодавству про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Сторони справу просили розглядати без їх участі, в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Виходячи з вищевикладеного суд вважає за можливим розглядати справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

Згідно актів щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві та довідки управління Пенсійного фонду України в Генічеському районі Херсонської області за 2012 р. не прийнята до заліку та не сплачена заборгованість за Генічеським відділенням виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання складає:

- сума виплаченої основної пенсії складає 261 грн. 96 коп.

- сума виплаченої цільової грошової допомоги на прожиття - 105 грн. 24 коп.

- щомісячна державна адресна допомога складає 3002 грн. 80 коп.

- поштовий збір 52 грн.58 коп.

- суми щомісячної державної адресної допомоги - 57727 грн.63 коп., в т.ч. поштовий збір - 467 грн.83 коп.

Що стосується позовних вимог позивача, щодо прийняття до відшкодування та стягнення з відповідача суми виплаченої щомісячної державної адресної допомоги та суми витрат на її доставку необхідно зазначити наступне.

Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР (далі –Основи) встановлено, що загальнообов’язкове державне соціальне страхування –це система прав, обов’язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Відповідно до статті 4 Основ залежно від страхового випадку є такі види загальнообов’язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття; інші види страхування, передбачені законами України. Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов’язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ.

За пенсійним страхуванням згідно зі статтею 25 Основ надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов’язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсії у зв’язку з втратою годувальника, крім передбачених пунктом 4 цієї статті; медичні профілактично-реабілітаційні заходи; допомога на поховання пенсіонерів. Відповідно до пункту 4 цієї статті за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров’я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням ним своїх трудових обов’язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Пунктом 5 частини першої статті 24 Закону України, від 23.09.1999 № 1105-XIV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі - Закон № 1105-XIV) Фонд зобов’язано співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов’язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів.

Перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом, передбачений статтею 21 Закону № 1105-XIV.

Відповідно до цієї статті Фонд зобов’язаний у встановленому законом порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров’я, в тому числі пенсії по інвалідності від трудового каліцтва або професійного захворювання та пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у разі настання страхового випадку.

Кабінет Міністрів України постановою від 26.03.2008, № 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" (далі постанова № 265) установив, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною та щомісячної доплати до пенсії у зв’язку з втратою годувальника членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання) не досягає в осіб, яким призначено пенсію у зв’язку з втратою годувальника, на одного непрацездатного члена сім’ї 100 відсотків, на двох – 120 відсотків, на трьох і більше –150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів. У разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму.

Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що адресна допомога як окремий вид соціальної допомоги не входить до складу розміру пенсії по інвалідності та пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Пунктом 4 постанови № 265 встановлено, що виплата щомісячної державної адресної допомоги здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.

Вирішуючи питання про те, чи здійснюються ці виплати за рахунок коштів Фонду, необхідно враховувати те, що страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов’язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров’я громадян у процесі їх трудової діяльності.

Одним із основних принципів страхування від нещасного випадку є цільове використання коштів. Відповідно до статті 46 Закону № 1105-XIV кошти на здійснення страхування від нещасного випадку не формуються за рахунок Державного бюджету України, не включаються до його складу та використовуються виключно за їх прямим призначенням.

Зважаючи на особливості фінансування страхування від нещасного випадку, виключно цільове використання цих коштів та враховуючи те, що адресна допомога як окремий вид соціальної допомоги не входить до складу розміру пенсії по інвалідності та пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, Фонд не може нести витрати на виплату державної адресної допомоги.

Крім того, обраний позивачем один із способів захисту (відновлення) порушеного, тобто зобов’язання вчинити певні дії, не відповідає змісту прав Управління ПФУ щодо відшкодування понесених ним витрат.

Щодо позовних вимог про прийняття до відшкодування та стягнення з відповідача суми виплачених пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання необхідно зазначити наступне.

Статтею 25 Основ законодавства про страхування визначений чіткий перелік видів соціальних послуг за загальнообов’язковим соціальним страхуванням, в тому числі, і пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Відповідно ст. 26 Основ якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюються страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право, звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат. З урахуванням тих обставин, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві, то належним страховиком, хто має надавати застрахованій особі матеріальні допомоги чи послуги згідно ст.25 Основ, являється Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

За змістом статей 8, 10, 81 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, пенсійне забезпечення громадян, призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України з виплатою пенсій за рахунок його коштів.

Відповідно до ст.ст. 23, 26 цього Закону одним з видів пенсій, що призначаються і виплачуються Пенсійним Фондом, є пенсія по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання.

З 1 квітня 2001 року набрав чинності Закон України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” №1105. На підставі статей 21, 28 цього Закону обов’язок у разі настання страхового випадку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров’я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, зокрема, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання чи пенсію у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, а також організація поховання померлого та відшкодування вартості пов’язаних з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов, покладений на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Спільною постановою Правління Пенсійного Фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 року за №5-4/3 був затверджений Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Порядок визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному Фонду України витрат, пов’язаних з виплатою відповідних пенсій, які призначені застрахованим особам та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із Законодавством про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов’язаних з виконанням ними трудових обов’язків.

Враховуючи вищенаведене відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України “Про пенсійне забезпечення”, “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” та інших нормативно-правових актів, в тому числі, і суми витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Відповідно до п.2 ст.7 Прикінцевих положень Закону України “Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державні соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, який набрав чинності з 01.04.2001 р., Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку. Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.

Частиною 2 статті 24 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та-професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” закріплене аналогічне правило, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі норми сфера дії Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” поширюється на категорію інвалідів, які отримали інвалідність внаслідок нещасного випадку на виробництві, в тому числі, і відшкодування витрат на виплату пенсій.

Згідно ч.2 ст.2 зазначеного Закону особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлене згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов’язаних з виконанням ними трудових обов’язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону. При цьому право на таке забезпечення, яке встановлено в Україні, не залежить від того, у якій з колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві з застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов’язане з виконанням нею трудових обов’язків.

Підпунктом “а” ст. 27 Закону України “Про пенсійне забезпечення” встановлено, що громадянам України –переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання призначаються незалежну від стажу роботи.

Відповідно п. 3 розділу XI Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги; уся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності цим Законом підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної і моральної (немайнової) шкоди, заподіяної ушкодженням здоров’я виплачується цими підприємствами, установами і організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника –Фондом соціального страхування від нещасних випадків. Фонд соціального страхування від нещасних випадків є правонаступником державного, галузевих та регіональних фондів охорони праці, передбачених ст. 21 Закону України “Про охорону праці”, які ліквідуються.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі норми суд приходить до висновків, що органи Фонду соціального страхування від нещасних випадків, як самостійні юридичні особи, зобов’язані відшкодувати витрати по виплаті та доставці пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві органам Пенсійного Фонду, як самостійним юридичним особам, які проводять відповідні виплати пенсій, тому орган Пенсійного Фонду має право на відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків сум витрат на виплату та доставку вказаних пенсій. Оскільки відповідач відмовився підписати відповідний акт звірок, позивач правомірно звернувся в суд з позовом про стягнення суми виплаченої пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві.

Виходячи з вищевикладеного суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. 8, 9, 12, 19, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Генічеського відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання (код ЄДРПОУ 25900532) на користь управління Пенсійного фонду України в Генічеському районі Херсонської області (код ЄДРПОУ 21295011) витрати по виплаті пенсій по інвалідності за період з 01.06.2012 по 01.10.2012 року в сумі 367 (триста шістдесят сім) грн. 20 коп.

У решті позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Варняк С.О.

кат. 10.2