Постанова № 27749383, 16.11.2012, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2012 року Справа № 2а/2370/3694/2012

11 год. 35 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого -судді Кульчицького С.О.,

при секретарі -Шоколенко Т.М.,

за участю:

представників позивача -Ніколенко О.П., Романець О.І. (за довіреностями),

представника відповідача -Павленка О.М. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербудтехсервіс»до Кам'янської міжрайонної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби про визнання дій неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Інтербудтехсервіс»до Кам'янської міжрайонної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби, в якій просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 05.09.2012 року № 0000252201 та № 0000262201.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач своїми діями порушив вимоги Податкового кодексу України.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, позов просили задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві та додаткових поясненнях по справі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував повністю з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтербудтехсервіс»зареєстроване Кам'янською районною державною адміністрацією Черкаської області 06.03.2003 року, ідентифікаційний код 32357080.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі направлень від 20.06.2012 року, п. п. 78.1.11 п. 78. 1 ст. 78 Податкового кодексу України та постанови про призначення позапланової перевірки старшого слідчого СУ ГУМВС України в м. Києві Безушко А.П. від 19.01.2012 року, проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Інтербудтехсервіс»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при здійсненні взаємовідносин з контрагентами ТОВ «Проманролізинг», ПП «БВП-Буд», ТОВ «Агропромсервіс трейд», ТОВ «Міськбуд», ТОВ «Автодорінвест», ТОВ «Будпромкомплект М»за період з 01.01.2008 року по 31.12.2011 року.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт перевірки від 21.08.2012 року № 234/22-32357080 та встановлено порушення:

- пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9, п. 5.3 ст. 5 Закону України від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(у редакції Закону України від 22 травня 1997 року №283/97-ВР, із змінами та доповненнями), в результаті чого завищено суму валових витрат на суму 3853600 грн., що спричинило недоплату податку на прибуток в період, що перевірявся, в розмірі 963400 грн.;

- пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від З квітня 1997 року №168/'97-ВР «Про податок на додану вартість»(із змінами і доповненнями), в результаті чого встановлено заниження суму податкового кредиту в розмірі 770722 грн.

На підставі встановлених порушень Кам'янською МДПІ Черкаської області Державної податкової служби винесено податкові повідомлення-рішення від 05.09.2012 року № 0000252201 та № 0000262201.

Стосовно взаємовідносин позивача з контрагентами за період з 2008 року по серпень 2009 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до акта перевірки від 21.08.2012 року № 234/22-32357080, за результатами даної перевірки суми ПДВ та податку на прибуток, визначені за результатами здійснення взаємовідносин ТОВ «Інтербудтехсервіс»з ТОВ «БВП-Буд», при винесенні податкових повідомлень-рішень враховуватись не будуть, оскільки дані взаємовідносини відпрацьовані в ході проведення попередньої позапланової перевірки підприємства (акт перевірки від 24.10.2011 року № 440/23), за результатами якої винесені податкові повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України, яким визначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Також, податковим органом при винесенні податкового повідомлення-рішення від 05.09.2010 року № 0000262201 не враховані суми про донарахування ПДВ та штрафних (фінансових) санкцій, так як термін строку позовної давності визначення податкових зобов'язань більше 1095 днів по взаємовідносинах з ТОВ «Проманролізинг»за вересень-грудень 2008 року, з ТОВ «Агропромсервіс трейд»за лютий-травень 2009 року, з ТОВ «Автодорінвест»за жовтень-грудень 2008 року та за січень-липень 2009 року.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ «Міськбуд», ТОВ «Автодорінвест», ТОВ «Будпромкомплект М»здійснювались взаємовідносини: по отриманню будівельних робіт; по отримуванню робіт капітального ремонту мосту в с. Сергії Путильського району Чернівецької області; по отримуванню робіт з благоустрою території в с. Юрчиха Кам'янського району Черкаської області; по придбанню товарно-матеріальних цінностей; по придбанню послуг автоскрепера; по придбанню субпідрядних робіт по будівництву автомобільної дороги Комбікормовий завод -с. Лукашівка -Ділянка т.2-т.2.4; по перевезенню будівельних матеріалів; роботи по напівпросочуванню бітумом автомобільної дороги в с. Копіювате Канівського району Черкаської області; роботи по просочуванню автомобільної дороги до IV комплексу (Канів-Березняги) в с. Козарівка; роботи по влаштуванню автомобільної дороги до IV комплексу (Канів-Березняги) в с. Козарівка; роботи по ремонту асфальтобетонного покриття Кам'янського елеватора; будівельні роботи по відновленню автодорожнього мосту по вул. Буковинській на хутір Слатіна Чернівецької області; роботи по облаштуванню площадки прохідної ТОВ «АСТІ Кам'янський елеватор»; придбання щебня; роботи по влаштуванню корита та одношарової основи з щебня; будівельні роботи по капітальному ремонту мосту в парку «50-річчя Жовтня»; земельні роботи по будівництву автодороги на внутрішньогосподарський комплекс по виробництву кормів.

Виконання вищезазначених взаємовідносин підтверджується податковими накладними, видатковими накладними, рахунками-фактурами, актами здачі-прийняття робіт, актами прийняття виконаних підрядних робіт форми №КБ-2в, довідками про вартість виконаних підрядних робіт форми №КБ-3, дорученнями та використанням продукції (товарів, робіт, послуг) у власній господарській діяльності позивача.

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»- бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Разом з цим, ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Листом Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року №742/11/13-11, визначено, що згідно статті 1 Закону України від 16.07.1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, судом встановлено, що взаємовідносини між позивачем та ТОВ «Міськбуд», ТОВ «Автодорінвест», ТОВ «Будпромкомплект М» - виконані, про що свідчать первинні документи, які складені у відповідності до вимог чинного законодавства.

Суд наголошує, що недоліки податкових накладних, зазначені відповідачем не спростовують господарські операції, які відбулись між позивачем та його контрагентами.

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" - бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Разом з цим, ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Частиною 1, 2 статті 3 Господарського кодексу України визначено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Суд звертає увагу, що позивач надав докази використання (послуг, робіт, товарів) у подальшій господарській діяльності, а саме договори, податкові накладні, акти прийняття виконаних підрядних робіт форми №КБ-2в, довідки про вартість виконаних підрядних робіт форми №КБ-3.

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону № 334/94 валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті (пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334/94).

В пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334/94 зазначено, що не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам. Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пп. 7.2.6 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР, чинного на момент здійснення спірних господарських операцій, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно вимог п. 3 ст. 5 та п. 1 ст. 7 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 даного Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг),- дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

1 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»втратив чинність.

У зв'язку з тим, що правовідносини здійснювались також у 2011 році, тобто, після набрання чинності Податковим Кодексом України, суд приходить до висновку, що в даному випадку слід застосовувати норми Податкового кодексу України.

Статтею 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Як вже зазначалось, позивач правомірно визначив податковий кредит, що підтверджується дослідженими в судовому засіданні первинними бухгалтерськими документами.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Інших доказів сторони суду не назвали та не надали.

Керуючись ст. ст. 9, 69-71, 86, 94, 97, 122, ст. ст. 158-163 КАС України, Черкаський окружний адміністративний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000252201 від 05.09.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання товариству з обмеженою відповідальністю «Інтербудтехсервіс»по податку на прибуток в розмірі 437940 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000262201 від 05.09.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання товариству з обмеженою відповідальністю «Інтербудтехсервіс»по податку на додану вартість в розмірі 271624 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербудтехсервіс»сплачений судовий збір в сумі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) грн., згідно платіжного доручення № 374 від 21.09.2012 року.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий С.О.Кульчицький