Постанова № 27749232, 19.11.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

19 листопада 2012 р. № 2-а- 11044/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд

в складі: головуючого -судді Білової О.В.

за участю секретаря судового засідання Кабанова Д.С.,

за участі представників: позивача -Костромицької І.В., відповідача -Канаєвої К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Зеніт-2" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Зеніт-2" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 20.03.2012 року № 0002772305 та від 25.04.2012 року № 0004192305.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що на підставі наказів ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова №450 від 23.02.2011 року та №127 від 20.03.2012 року були проведені документальні позапланові виїзні перевірки ПП "Зеніт-2" щодо своєчасності, повноти достовірності нарахування та сплати податків та зборів по взаємовідносинах з ТОВ «ПРОМТЕХНООПТ» ЄДРПОУ 37092055 та ТОВ "БІЗНЕС-КОНСАЛТІНГ ПЛЮС" ЄДРПОУ 37093546 за жовтень, листопад та грудень 2011 року, на підставі яких були складені акти перевірок та винесені податкові повідомлення-рішення№0002772305 від 20.03.12 року та №0004192305 від 25.04.12 року. Позивач вважає зазначені податкові повідомлення-рішення необґрунтованими, посилаючись на невідповідність висновку податкового органу про встановлення відсутності факту реального вчинення господарських операцій між даним підприємством та зазначеними у даному акті постачальниками дійсним обставинам та вказав, що вчинені господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку позивача. Також позивач зазначив, що вся первинна документація складена з дотриманням норм чинного законодавства та була надана податковому органу для проведення перевірки.

Представником відповідача в ході судового розгляду справи були надані заперечення проти позову, в яких зазначено, що позовні вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на обставини, встановлені в актах перевірок відносно контрагентів позивача.

Представник позивача - Приватного підприємства "Зеніт-2" Костромицька І.В.- в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила позов задовольнити з підстав, зазначених у позовні заяві.

Представник відповідача - Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби Канаєва К.М. - в судовому засіданні проти позову заперечувала, посилаючись на обставини, встановлені в акті перевірки.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

Приватне підприємство "Зеніт-2" зареєстроване як юридична особа 30.11.2001 року, що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (т. 1 а.с.9) та перебуває на обліку як платник податків в Державній податковій інспекції у Дзержинському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби.

Приватне підприємство "Зеніт-2" зареєстроване як платник податку на додану вартість з індивідуальним номером 316443820307, що підтверджується копією свідоцтва №29301071 серії НБ№157657(а.с.13).

Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі міста Харкова було проведено документальну невиїзну позапланову перевірку Приватного підприємства "Зеніт-2" щодо підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Бізнес-Консалтінг плюс» за листопад, грудень 2011 року, з ТОВ „Промтехноопт» за жовтень 2011 року, за результатами якої складено акт № 998/2305/31644384 від 27.02.2012 року(т. 1а.с 17-19).

Також, Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі міста Харкова було проведено документальну невиїзну позапланову перевірку Приватного підприємства "Зеніт-2" щодо підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Бізнес-Консалтінг плюс» за жовтень 2011 року, за результатами якої складено акт № 663/2305/31644384 від 30.03.2012 року(т. 1а.с 14-16).

Вказаним актами встановлені порушення п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.2, п. 200.3 ст. 200, п.201.1, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, які полягають в тому, що податковим органом встановлено відсутність факту вчинення господарських операцій, здійснених ПП "Зеніт-2" з ТОВ «Бізнес-Консалтінг плюс» за жовтень 2011 року, листопад 2011 року, грудень 2011 року та ТОВ „Промтехноопт», за жовтень 2011 року.

На підставі акту № 998/2305/31644384 від 27.02.2012 року Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби було винесено податкове повідомлення - рішення від 20.03.2012 року № 0002772305 (т. 1 а.с.20), яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 40501,50 грн., у тому числі за основним платежем - у розмірі 27001,00 грн., штрафними санкціями - у розмірі - 13500,50 грн.

На підставі акту № 663/2305/31644384 від 30.03.2012 року Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби було винесено податкове повідомлення - рішення від 25.04.2012 року № 0004192305 (т. 1 а.с.21), яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 143352,00 грн., у тому числі за основним платежем - у розмірі 95568,00 грн., штрафними санкціями - у розмірі - 47784,00 грн.

Не погодившись з зазначеними податковими повідомленнями - рішеннями позивач звертався зі скаргами до Державної податкової служби у Харківській області та Державної податкової служби України, за результатами розгляду яких Державною податковою службою у Харківській області та Державною податковою службою України були прийняті рішення про результати розгляду скарг, якими відмовлено в задоволенні скарг позивача та залишено без змін податкові повідомлення-рішення (т. 1 а.с.22-29).

Як з'ясовано судом, фактичною підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень слугувало відображене в актах № 998/2305/31644384 від 27.02.2012 року та № 663/2305/31644384 від 30.03.2012 року судження суб'єкта владних повноважень про встановлення відсутності факту реального вчинення господарських операцій, здійснених ПП "Зеніт-2" з ТОВ «Бізнес-Консалтінг плюс» за жовтень 2011 року, листопад 2011 року, грудень 2011 року та з ТОВ «Промтехноопт» за жовтень 2011 року.

З урахуванням висновків податкового органу судом досліджено підстави та порядок здійснення господарської діяльності позивачем, за результатами чого встановлено наступне.

21.01.11 року між позивачем, Приватним підприємством "Зеніт-2", та ТОВ «Бізнес-Консалтінг плюс» було укладено договір постачання № 28 (т. 5 а.с. 241-244).

Відповідно до умов зазначеного договору, Постачальник, ТОВ «Бізнес-Консалтінг плюс», приймає на себе зобов'язання з постачання наступної продукції: банківське, касове обладнання, запчастини та комплектуючи до нього, банківські витратні матеріали та матеріали для інкасації, канцелярські товари, папір та паперові вироби, поліграфічна продукція, оргтехніка, офісне обладнання, витратні матеріали, комплектуючі та запчастини до нього, поліграфічне обладнання, запчастини та комплектуючі до нього, витратні матеріали для поліграфії, інші товари та матеріальні цінності, а замовник, Приватне підприємство "Зеніт-2", зобов'язується прийняти та оплатити цю продукцію на умовах, які визначені даним Договором. Постачання товару здійснюється на умовах самовивозу.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі договору постачання № 28 від 21.01.11 р., ТОВ «Бізнес-Консалтінг плюс», були виписані видаткові накладні № 3 від 01.12.11 року, № 142 від 30.12.11 року, № 39 від 09.12.11 року, № 123 від 29.12.11 року, № 98 від 23.12.11 року, №40 від 09.11.11 року, № 82 від 20.12 11 року, № 106 від 20.10.11 року, № 25 від 04.11.11 року, № 155 від 28.11.11 року, № 57 від 07.10.11 року, № 84 від 18.11.11 року, № 58 від 14.11.11 року, № 91 від 17.10.11 року та податкові накладні № 3 від 01.12.11 року, № 142 від 30.12.11 року, № 39 від 09.12.11 року, № 123 від 29.12.11 року, № 98 від 23.12.11 року, 40 від 09.11.11 року, № 82 від 20.12 11 року, № 106 від 20.10.11 року, № 25 від 04.11.11 року, № 155 від 28.11.11 року, № 57 від 07.10.11 року, № 84 від 18.11.11 року, № 58 від 14.11.11 року, № 91 від 17.10.11 року (т. 1 а.с. 43-44, 47-49, 128-131, 136-141, т. 3 а.с.145-147, 151-154, т. 4 а.с. 199-200, 203-204, т. 5 а.с. 104-105, 108-110, 191, 193-194, т. 6 а.с. 20-21, 23-25, т. 7 а.с. 19-20, 23-25, 217-218, 221-223, т. 8 а.с. 114-115, 118-119, т. 9 а.с. 6-7, 9-11, 207-210, 215-218, т. 10 168-169, 172-174, т. 12 а.с. 40-42, 46-48).

Також, судом встановлено, що 01.03.11 року між позивачем, Приватним підприємством "Зеніт-2", та ТОВ „Промтехноопт» було укладено договір постачання №52 (т. 5 а.с. 245-248).

Відповідно до умов зазначеного договору, Постачальник, ТОВ „Промтехноопт», приймає на себе зобов'язання з постачання наступної продукції: обладнання (промислове, електротехнічне, побутове, офісне, банківське, поліграфічне), запчастини, комплектуючі та додаткове устаткування, електротехнічна, електромонтажна продукція, господарчі товари та будматеріали, витратні матеріали, товари широкого вжитку, інші товари та матеріальні цінності, а замовник, Приватне підприємство "Зеніт-2", зобов'язується прийняти та оплатити цю продукцію на умовах, які визначені даним Договором. Постачання товару здійснюється на умовах самовивозу.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі договору постачання № 52 від 01.03.11 р., ТОВ „Промтехноопт», були виписані видаткові накладні № 839 від 31.10.11 року, № 798 від 28.10.11 року, № 572 від 20.10.11 року та податкові накладні № 839 від 31.10.11 року, № 798 від 28.10.11 року, № 505 від 20.10.11 року (т. 5 а.с. 20 ,209, 220, 222, 229, 231)

Щодо порядку здійснення фактичної доставки товару представник позивача зазначила, що придбаний товар мав невеликі габарити, а отже, перевезення відбувалося за допомогою легкових автомобілів, орендованих у ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на підставі договорів оренди(т. 5 а.с. 249-250, т. 6 а.с.1д-6), та оформлено товарно-транспортними накладними (т. 1 а.с. 50, 142, т. 3 а.с. 155, т. 4 а.с. 205, т. 5 а.с. 111, 195, 210, 223, 232, т. 6 а.с. 26, т. 7 а.с. 224, т. 8 а.с. 20, т. 9 а. с. 12, 219, т. 10 а.с. 175, т. 12 а.с. 49). Доставка здійснювалася на склад позивача, який отриманий у користування від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області на підставі договору оренди №15/02 від 01.04.02 року та строком дії, з урахуванням укладених додаткових угод, до 16.04.12 року (т. 6 а.с.7- 19).

Щодо використання у власній господарській діяльності товарів, отриманих від ТОВ «Бізнес-Консалтінг плюс» та ТОВ „Промтехноопт» за договорами № 28 від 21.01.11 р. та № 52 від 01.03.11 р. представник позивача зазначила, що придбані товарно-матеріальні цінності були використані в процесі здійснення власної господарської діяльності при наданні послуг іншим контрагентам, а також реалізовані іншим контрагентам позивача. Вказані обставини підтверджуються первинною документацією, копії якої долучені до матеріалів справи, щодо здійснення господарських операцій позивача з його контрагентами при наданні послуг та щодо реалізації ТМЦ (т. 1 а.с. 53 - 250, т. 2 а.с. 1д- 144, 159-250, т. 3 а.с. 1 - 144, 159- 249, т. 4 а.с. 1-198, 209-250, т. 5 а.с. 1 - 103, 116-206, 214-219, 226-228,235-240, т. 6 а.с. 28-248, т. 7 а.с.1 - 18, 29- 216, 228-250, т. 8 а.с. 1 - 113, 125-249, т. 9 а.с. 14- 206, 223-250, т. 10 а.с. 1 - 167,178-250, т. 11 а.с. 1 - 247, т. 12 а.с. 1- 39, 56- 250).

В матеріалах справи містяться копії виписок банку та платіжних доручень, відповідно до яких позивачем перераховано на користь ТОВ «Бізнес-Консалтінг плюс» та ТОВ ІПромтехноопт» суми коштів (т. 1 а.с. 51-52, 143-145, т. 3 а.с. 156-158, т. 4 а.с. 206-208, т. 5 а.с. 112-115, 196-199, 211-213, 224-225, 233, т. 6 а.с. 27-28, т. 7 а.с. 225-227, т. 8 а.с. 21-24, т. 9 а. с. 13, 220-222, т. 10 а.с. 176-177,т. 12 а.с. 50-55), що підтверджують факт сплати грошових коштів в повному обсязі в порядку безготівкових розрахунків за поставлені товари за договорами № 28 від 21.01.11 р. та № 52 від 01.03.11 р..

Крім того, суд зазначає, що з Довідок з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців по контрагентам позивача - ТОВ «Бізнес-Консалтінг плюс» та ТОВ „Промтехноопт» вбачається, що в перевіряємому періоді вони постійно знаходились за місцем державної реєстрації(т. 13 а.с. 14-23).

Згідно п. 198.1. ст. 198 ПК України, який набрав чинності з 01.01.2011 року, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З досліджених судом в ході розгляду справи доказів встановлено реальність здійснених операцій між Приватним підприємством "Зеніт-2" та його контрагентами - ТОВ «Бізнес-Консалтінг плюс» та ТОВ „Промтехноопт», наявність у позивача первинних документів, які є підставою для формування податкового кредиту з ПДВ по господарським операціям з придбання товарів, а також документів, що підтверджують використання вказаних товарів у власній господарській діяльності.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність порушень в діях позивача при податкового кредиту з ПДВ по господарським операціям з придбання товарів у ТОВ «Бізнес-Консалтінг плюс» та ТОВ „Промтехноопт».

Також згідно ч. 2 ст.161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

При вирішенні справи судом встановлено, що 31.01.2011р. Верховним Судом України винесена постанова у справі у за позовом Закритого акціонерного товариства «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

В рішенні Верховного суду України по цій справі зазначено, що у постановах Верховного Суду України від 9 вересня 2008 року у справі N 21-500во08, від 1 червня 2010 року у справі N 21-573во10 Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, суд при розгляді справи, керуючись приписами ст. 8 КАС України, бере до уваги, що обмеження права сумлінного платника податку на формування податкового кредиту у зв'язку з порушенням його контрагентами порядку обліку та звітування по податкам суперечать практиці Європейського суду з прав людини. Так, відповідно п. 57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі "Булвес"АД проти Болгарії від 22.01.09 р судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами. Отже, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку. Такі вимоги, на думку Європейського суду з прав людини, є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

З огляду на зазначене, при дослідженні порядку ведення платником податків податкового обліку з податку на додану вартість відсутні підстави для врахування обставин порушення контрагентом такого платника податків порядку ведення господарської діяльності.

На підставі викладеного, суд не бере до уваги в якості належного обґрунтування заперечень проти позову посилання відповідача на висновки актів ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова від 26.01.2012 №43/15-02-36/37093546 року, від 20.02.2012 №97/23-03-05/37093546 року, від 14.12.2011 року №324/23-0305/37092055 про неможливість проведення зустрічних звірок ТОВ «Бізнес-Консалтінг плюс» та ТОВ „Промтехноопт».

Таким чином, з досліджених в судовому засіданні письмових доказів, пояснень представників сторін судом встановлено відсутність порушень в діях позивача при формуванні податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Бізнес-Консалтінг плюс» та ТОВ «Промтехноопт».

Отже, податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби від 20.03.2012 року № 0002772305 та від 25.04.2012 року № 0004192305 є такими, що винесені податковим органом з порушенням вимог п. 3 ст. 2 КАС України, через що позовні вимоги про їх скасування підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 8-14, 17, 50, 70, 71, 86, 94, 159, 160-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Зеніт-2"до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 20.03.2012 року № 0002772305 та від 25.04.2012 року № 0004192305.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 26 листопада 2012 року.

Суддя Білова О.В.