Постанова № 27748554, 27.11.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2012 р. 13 год. 08 хв. Справа № 2а-9259/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого - судді Сакалоша В.М.,

за участю секретаря судового засідання -Семеряк М.І.,

представника позивача -Микичак У.М.,

розглянувши у м. Львові у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Марком-Захід»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Львівської області ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Марком-Захід» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Львівської області ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень від 15.10.2012 року № 0004662300/17005 та №0004682300/17007.

Ухвалою суду від 05.11.2012 року відкрито провадження у справі. В судовому засіданні 27.11.2012 року відповідно до вимог ч.3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених у позові, просив суд адміністративний позов задовольнити в повному обсязі. Пояснив, що висновки акту перевірки відповідача, на підставі яких було прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, суперечать вимогам податкового законодавства.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив. Суд вважає, що відповідач належним чином, в силу приписів ст.ст. 33-35 КАС України, повідомлений про час та місце розгляду справи і справу відповідно до ч.4 ст. 128 КАС України можливо розглядати у відсутності представника відповідача на підставі наявних в матеріалах справи доказів, відповідно до ст.71 КАС України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши представлені сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та висновки податкового органу, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

В період з 03 по 21 вересня 2012 року Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Львова було проведено документальну виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Марком-Захід»в частині дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04 2011 року по 30.06 2012 року, за наслідками якої складено Акт №1434/158/22-1/30337302 від 28.09.2012 року.

Перевіркою встановлено порушення п.14.1.257 ст. 14, пп. 135.5.5 ст.135 Податкового Кодексу України, зокрема занижено податок на прибуток на суму 1 001 527 грн. та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування за І півріччя 2012 року в сумі 230 825 грн.

В акті перевірки (стор. 11-12) податковим органом зазначено, що за період з 01.04.2011 року по 31.06.2012 року ТзОВ «Марком-Захід»не декларувався податок на прибуток, тому що за перевіряємий період підприємство мало від'ємне значення об'єкта оподаткування по податку на прибуток за 2-4 квартали 2011 року в сумі 3737894 грн., І півріччя 2012 року - в сумі 230 825 грн. За період з 01.01.2011 року по 31.03.2012 року встановлено його заниження на суму 1 001 527 грн. та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування за І півріччя 2012 року в сумі 230 825 грн., в результаті допущеного порушення податкового законодавства, яке відображено в п. 3.1.1 розділу 3 акта перевірки.

Так, встановлено заниження задекларованих ТзОВ «Марком-Захід»показників у рядку 03 Декларацій «Інші доходи»всього в сумі 5 000 000 грн., в т.ч. за II квартал 2012 року на суму 5 000 000 грн.

Відповідно до установчих документів статутний капітал ТзОВ «Марком-Захід»на момент його створення складав 5 000 тис. грн. Учасниками товариства були: ОСОБА_2 - 3000,0 тис. грн., що становить 60% статутного фонду, ОСОБА_3 - 1500,0 тис. грн., що становить 30% статутного фонду та ОСОБА_4 - 500,0 тис. грн., що становить 10% статутного фонду.

Статутний фонд сформований за рахунок грошових коштів учасників в повній мірі, що відображено по Кт40 в сумі 5 000 000 грн.

Згідно договору купівлі-продажу часток в статутному фонді ТзОВ «Марком-Захід»від 12.04.2012 року, продавці (ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4) продали, а покупець ТзОВ «Айсінвест»купив частки в статутному фонді ТзОВ «Марком-Захід». Продаж часток, за погодженням сторін, проводиться за 5000,0 грн., які покупець зобов'язується сплатити продавцям протягом трьох банківських днів з моменту підписання даного договору, а саме: ОСОБА_2 - 3000,0 грн., ОСОБА_3 - 1500,0 грн., ОСОБА_4 - 500,0 грн.

Зміна засновника зареєстрована виконавчим комітетом Львівської міської ради від 25.04.2012 року № 14151050021002023.

Однак, ТзОВ «Марком-Захід»не внесено зміни в бухгалтерському обліку та зокрема в аналітичному обліку до рахунка 40 «Статутний капітал», що стосуються складу і розміру вкладів учасників. Відповідач дійшов до висновку, що сума внесена засновника товариства до статутного фонду в сумі 5 000 000 грн. залишалась не поверненою та є фінансовою допомогою.

З урахуванням викладеного, 15.10.2012 року податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення № 0004682300/17007., яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 230 825 грн., та №0004662300/17005, яким збільшено суму грошового зобов'язання «Марком-Захід»за платежем -податок на прибуток на суму 1 251 908,75 грн., з них за основним платежем - 1 001 527 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -250 381,75 грн.

Позивач, не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, оскаржив їх до суду.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховував наступні обставини справи та норми діючого на момент виникнення спірних правовідносин законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 167 Господарського кодексу України, права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) цієї організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами, є корпоративними правами такої особи.

Отже, операції з придбання та продажу частки статутного фонду підпадають під визначення операцій з корпоративними правами.

Цивільний кодекс України (ст. 194) та Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок»дають практично ідентичні визначення цінних паперів і ст. 3 останнього із згаданих актів встановлює, що цінні папери являють собою документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника, та передбачають виконання зобов'язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам. Таким чином, суть цінних паперів полягає у тому, що це є документ, який виражає грошові або інші майнові права. Цінні папери, їх види і типи встановлюються тільки державою і цінним папером є тільки документ, який встановлено у Законі, якомусь розширеному тлумаченню їх перелік не підлягає.

Статтею 195 ЦКУ визначені групи та види цінних паперів, які знаходяться в цивільному обороті України, серед яких наявні пайові цінні папери, які засвідчують участь у статутному капіталі, надають їх власникам право на участь в управлінні емітентом і одержання частини прибутку, зокрема у вигляді дивідендів, та частини майна при ліквідації емітента;

Порядок оподаткування операцій з цінними паперами та корпоративними правами визначений розділом ІІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755 -VI, з наступними змінами та доповненнями (далі -ПК України).

Так, відповідно до п. 153.8 ст. 153 ПК України платник податку веде відокремлений облік фінансових результатів операцій з цінними паперами в розрізі окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав в тому числі окремий облік операцій з цінними паперами, придбаними під час їх розміщення, повторного продажу емітентом чи в результаті здійснення внеску до статутного капіталу. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами. Витрати платника податку, понесені при придбанні цінних паперів, які використані платником в операціях РЕПО, не враховуються у визначенні фінансових результатів за операціями з торгівлі цінними паперами протягом строку РЕПО, а враховуються при визначенні фінансових результатів за операціями РЕПО в порядку, передбаченому в пункті 153.9 цієї статті.

Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду наступних звітних періодів у порядку, визначеному статтею 150 цього розділу.

Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу (обміну, викупу емітентом, погашення або інших способів відчуження) кожного з окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду минулих періодів), прибуток включається до складу доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

У разі якщо платник податку виступає інвестором при первинному розміщенні цінних паперів або наступного продажу власних акцій емітентом, або у разі внесення коштів до статутного капіталу емітента, то витрати, сплачені (нараховані) таким платником податку емітенту таких цінних паперів, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від відчуження таких цінних паперів.

Усі інші витрати та доходи платника податку, крім витрат та доходів за операціями з цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами, визначеними цим підпунктом, враховуються у визначенні об'єкта оподаткування такого платника податку на загальних умовах, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, при здійсненні операцій з корпоративними правами оподаткуванню підлягає фінансовий результат (чистий прибуток), який визначається як різниця між доходами від продажу таких прав та витратами на придбання.

Відповідно до ст. 53 Закону України «Про господарські товариства», п. 1 ст. 147 ЦК України, частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю може відчужуватись на підставі договорів купівлі-продажу, дарування, міни та інших правочинів, наслідком яких є перехід права на відчужувану частку (її частину) від однієї особи до іншої (інших).

Як вбачається з матеріалів справи, згідно договору купівлі-продажу часток у статутному фонді ТзОВ «Марком-Захід»від 12.04.2012 року засновниками товариства було відчужено не частку в статутному фонді на суму 5 000 грн., як зазначено відповідачем в Акті перевірки (стор.5), а продано частки засновників товариства у розмірі 60%, 30% та 10 % відповідно. Таким чином, новим засновником товариства стало ТзОВ «Айсінвест».

При цьому, обсяг прав і обов'язків позивача перед його учасниками ніяким чином не змінився. Уся сукупність корпоративних прав та обов'язків, пов'язаних з участю попередніх учасників в товаристві в повному обсязі перейшла до нового учасника - ТзОВ «Айсінвест». Це також підтверджується зареєстрованою новою редакцією статуту Товариства, згідно п. 5.3. якого розмір належного новому учасника Товариства внеску в статутний капіталі складає 100 % від статутного капіталу. Розмір статутного капіталу становить 5 000 000, 00 грн.

Окрім того, у відповідності до пп. 170.2.7 п. 170.2 ст. 170 ПК України корпоративні права відносяться до інвестиційного активу внаслідок відчуження якого може виникнути інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток. Проте в будь якому випадку визначення інвестиційного прибутку чи збитку відноситься до обов'язків та компетенції сторін цього правочину про відступлення/продаж інвестиційного активу. А відтак, укладення договору купівлі-продажу корпоративних прав товариства з обмеженою відповідальністю між третіми особами, не створює для цього товариства жодних податкових зобов'язань.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що податковим органом не надано належної оцінки первинним документам, представленим позивачем під час проведення перевірки, висновки відповідача, викладені в Акті перевірки є необ'єктивними та формальними, а прийняті за наслідками перевірки податкові повідомлення-рішення є безпідставними.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи зі змісту наведеної норми, саме на податкові органи покладається обов'язок надати достатні докази на обґрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового законодавства, на підставі яких такому платникові визначено відповідні грошові зобов'язання.

Проте, податковим органом, не представлено суду доказів, на підставі яких можна дійти до висновку про порушення платником податків норм податкового законодавства.

Таким чином, сукупність вищенаведених, підтверджених документально та встановлених обставин дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, судові витрати у формі судового збору належить стягнути на користь позивача.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 КАС України -

п о с т а н о в и в :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Львівської області ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень від 15.10.2012 року №0004662300/17005 та №0004682300/17007.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Марком-Захід»(ЄДРПОУ 303373302) 2 236 грн. (дві тисячі двісті тридцять шість гривень) судового збору.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 30 листопада 2012 року.

Суддя (підпис) В.М. Сакалош

З оригіналом згідно

Суддя В.М. Сакалош