Постанова № 27747595, 01.11.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 листопада 2012 р. о 10:40 Справа №2а-11228/12/0170/4

Окружний адміністративний суд Автономної республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю., при секретарі судового засідання Кузьміні О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

Суть спору: Державна податкова інспекція у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (далі - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим із позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення 85,48 грн.

Позов мотивовано несплатою штрафних санкцій, визначених у податковому повідомленні-рішенні від 21.12.2011 року №031651702 за несвоєчасну сплату єдиного податку за жовтень-грудень 2011 року.

Ухвалами суду від 12.10.12 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

Позивач повідомлений належним чином про дату, час і місце судового розгляду справи, направив заяву про розгляд справи за відсутності його представника.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Так, відповідно до ст.33 КАС України, на адресу відповідача, зазначену у витязі з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців було направлено ухвали суду від 12.10.2012 року про відкриття провадження в адміністративній справі, закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду, а також повістку з зазначенням дати, часу та місця судового розгляду. Однак, перелічені документи повернулись до суду з відміткою Укрпошти: «за закінченням терміну зберігання».

Згідно з ч. 11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Враховуючи зазначене вище, суд вважає, що відповідача належним чином повідомлено про дату, час та місце судового розгляду.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, керуючись статтею 128 КАС України, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представників сторін.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідач зареєстрований як фізична особа - підприємець, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, знаходиться на податковому обліку в ДПІ у м.Сімферополі АР Крим ДПС, у 2011 році здійснював підприємницьку діяльність на спрощеній системі оподаткування, обліку і звітності.

Указом Президента України від 03.07.1998 року №727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин, далі - Указ №727) передбачено, що суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.

Відповідно до абз.2 п.2 Указу №727 ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.

Відповідно до матеріалів справи, відповідач мав сплачувати єдиний податок за визначеним видом діяльності у розмірі 86,00 грн. щомісячно.

Абзацом 6 п.2 Указу №727 передбачено, що суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 15 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Пунктом 5 Указу №727 встановлено, що платники єдиного податку несуть відповідальність за правильність нарахування, своєчасність надання розрахунків та сплати сум єдиного податку відповідно до законодавства України.

Відповідно до п.п. 75.1. п. 75.1 ст.75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Судом встановлено, що посадовою особою позивача проведено камеральну перевірку, за наслідками якої складено акт від 19.12.2011 року №19834/17-2/2941616906, примірник якого отримано відповідачем 19.12.2011 року. За висновками даного акту встановлено порушення відповідачем вимог 6 п.2 Указу №727 в частині несвоєчасної сплати єдиного податку з фізичних осіб за жовтень-грудень 2011 року.

Згідно з п.122.1 ст.122 розд. II ПК України (в редакції від 01.10.2011 року, чинній на момент спірних правовідносин) несплата (неперерахування) платником податків - фізичною особою сум єдиного податку в порядку та у строки, визначені законодавчим актом, тягне за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків ставок податку, встановлених для фізичних осіб - платників єдиного податку, визначених законодавчим актом.

Відповідно до п.п.86.8 ст.86 Податкового кодексу керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку передбаченому статтею 58 цього Кодексу, приймається податкове повідомлення-рішення .

Судом встановлено, що на підставі прийнятого акту, позивач у податковому повідомленні-рішенні від 21.12.2011 року №031651702 визначив відповідачеві грошове зобов'язання у вигляді штрафу в сумі 85,48 грн. за несплата (неперерахування) єдиного податку з фізичних осіб в розмірі 170,95 грн. Зазначене податкове повідомлення-рішення було направлено відповідачу та повернуте поштовою службою відправнику із зазначенням причини повернення - "за зазначеною адресою не проживає".

Пунктом 14.1.175. статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Податкове повідомлення-рішення від 21.12.2011 року №031651702 не було оскаржене відповідачем у встановленому законом порядку, таким чином, сума визначеного в ньому податкового боргу є узгодженою сумою грошового зобов'язання у розумінні податкового кодексу України.

Судом встановлено, що відповідачем частково сплачено узгоджену суму грошового зобов'язання з єдиного податку з фізичних осіб в сумі 0,68 грн., визначеного у податковому повідомленні-рішенні від 21.12.2011 року №031651702, що підтверджується обліковою карткою відповідача, довідкою про стан розрахунків відповідача з бюджетом, розрахунком суми позову та іншими матеріалами справи.

Згідно з п.п.59.1, 59.3, 59.4 ст. 59 ПК України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Судом встановлено, що позивачем була складена та направлена на адресу відповідача податкова вимога від 10.02.2012 року №590 про сплату податкового боргу на загальну суму 84,80 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом). Податкова вимога була повернута поштовою службою відправнику із зазначенням причини повернення - "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до п.п.58.3 ст.58 ПК України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Відповідно до п.п.20.1.28 п.20.1 ст.20 ПК України органи податкової служби мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу, для чого можуть звертатися до суду.

Згідно з п.87.11 ст.87 ПК України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.

Згідно із п.95.2 ст.95 ПК України стягнення коштів платника податків проводяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України відповідачем не надано доказів сплати заборгованості з єдиного податку у сумі 84,80 грн. за штрафними санкціями.

Відповідно до позовних вимог позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 85,48 грн., у той час, як розрахунок суми позову складено на суму 84,80 грн.

Сума заборгованості в розмірі 84,80 грн. підтверджується обліковою карткою відповідача, довідкою про стан розрахунків з бюджетом, іншими матеріалами справи.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню щодо стягнення з відповідача заборгованості зі сплати єдиного податку в сумі 84,80 грн.

Керуючись статтями 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в дохід місцевого бюджету м.Сімферополя в ГУ ДКСУ в АРК (р/р 31519970700002, МФО 824026, ЄДРПОУ 38040558) заборгованість зі сплати єдиного податку у розмірі 84,80 грн. (код платежу 5318050400).

3. У задоволенні решти частини позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Г.Ю.Циганова