Рішення № 27742143, 22.11.2012, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

22.11.2012

Справа № 2-0825-1428\2012р.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2012 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя

у складі головуючого -судді Кучерук І.Г.

з участю секретаря Латій В.О.

розглянувши цивільну справу за позовом ПАТ «Державний ощадний банк України»в особі ТВБВ №10007\0265 філії ЗОУ АТ«Державний ощадний банк України»до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 також в інтересах ОСОБА_5, треті особи: Орган опіки та піклування Хортицької районної адміністрації Запорізької міської ради, відділ ГІРФО УМВС України в Запорізькій області, про виселення з житлового приміщення, зняття з реєстраційного обліку

в с т а н о в и в :

Позивач ПАТ «Державний ощадний банк України»звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 також в інтересах ОСОБА_5 про примусове виселення мешканців та зняття з реєстрації, у якому просить суд виселити відповідачів з квартири АДРЕСА_1, із зняттям відповідачів з реєстраційного обліку, стягнути судові витрати, заборонити реєстрацію відповідачів за вказаною адресою. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що між позивачем та ОСОБА_6, 07.05.2007 року був укладений кредитний договір №510 та наданий кредит у розмірі 181800 грн. В забезпечення виконання ОСОБА_6 умов договору з відповідачами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 був укладений іпотечний договір №510-іф предметом іпотеки виступає квартира АДРЕСА_1. У зв'язку з порушенням ОСОБА_6 умов кредитного договору, банк звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки. Рішенням Хортицького райсуду м. Запоріжжя від 07.06.2011 року по справі №2-42\2011р. звернено стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором. Позивач надсилав вимоги відповідачам про добровільне звільнення квартири.

Представник позивача надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти ухвалення заочного рішення. Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися, були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

Треті особи: Орган опіки та піклування Хортицької районної адміністрації Запорізької міської ради, відділ ГІРФО УМВС України в Запорізькій області не з'явилися, самостійних вимог не заявляють. У суду є підстави для ухвалення заочного рішення.

Відповідно до ст. 197 ч.2 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, розглянувши надані докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно до вимог ст. 11,60 ЦПК України суд розглядає справу у межах вимог, заперечень, та доказів наданих сторонами. Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.

Судом встановлено, що між ОСОБА_6 та ВАТ «Державний ощадний банк України», правонаступником якого виступає ПАТ «Державний ощадний банк України», 07.05.2007 року був укладений кредитний договір №510 та наданий кредит у розмірі 181800 грн. строком на 120 місяців зі сплатою 18% річних з кінцевим терміном повернення 07.05.2017 року.

В забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним кредитним договором ВАТ «Державний ощадний банк України»та відповідачами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, 07.05.2007 року був укладений договір іпотеки №510-іф квартири АДРЕСА_1, що належить відповідачам на праві спільної сумісної власності на підставі свідоцтва №19773 про право власності на житло від 23.04.2007 року.

Договори підписані сторонами, які тим самим виявили свою згоду з усіма пунктами та розділами договорів та зобов'язувалися їх виконувати.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 33 Закону України «Про іпотеку»передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі: 1) рішення суду, 2) виконавчого напису нотаріуса або 3) згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (тобто шляхом позасудового врегулювання).

Згідно до рішення Хортицького райсуду м. Запоріжжя від 07.06.2011 року по справі №2-42\2011р., в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 510 від 07.05.2007 року в розмірі 224192 грн. 39 коп., звернуто стягнення на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 шляхом продажу предмета іпотеки з прилюдних торгів. Рішення набрало сили 02.08.2011 року.

19.10.2011 року державним виконавцем Хортицького ВДВС Запорізького МУЮ винесена постанова про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом №2-42 виданого 13.09.2011 року про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1, та боржникам надано строк для самостійного виконання до 26.10.2011 року.

Відповідно до ст. 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і порядку, передбачених законом.

Статтею 40 Закону України «Про іпотеку»зазначено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться в порядку, встановленому законом. Особи, які проживають у зазначених приміщеннях на умовах договору найму (оренди), не підлягають виселенню, якщо: договір найму (оренди) був укладений до моменту укладення іпотечного договору і про наявність такого договору було доведено до відома іпотекодержателя або такий договір був зареєстрований у встановленому законом порядку; договір найму (оренди) був укладений після укладення іпотечного договору за згодою іпотекодержателя.

Відповідно до п. 5.3 іпотечного договору №510-іф від 07.05.2007 року, іпотекодавець повідомив, що за адресою місцезнаходження квартири не проживають та не зареєстровані малолітні або\та неповнолітні діти що мають право користування квартирою.

Згідно до копії довідки житлових органів від 17.04.2007 року, яка була надана до укладення договору іпотеки, у квартирі АДРЕСА_1, зареєстровані відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

У ч. 2 і 3 ст. 40 Закону України «Про іпотеку»встановлений певний порядок дій банку: після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільнять житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду. Аналогічний порядок щодо виселення всіх громадян, що мешкають у житловому будинку або житловому приміщенні, на які звернуто стягнення як на предмет іпотеки, передбачено в ч. 3 ст. 109 ЖК України.

Позивач 17.02.2012 року надсилав до відповідачів вимоги звільнити квартиру, яка їми отримана.

Згідно до довідки №478-6\08 міського комунального підприємства «Основаніє»від 11.09.2012 року, №6323 від 21.09.2012 року, копії довідок 35762 від 04.09.2012 року, 3168 від 18.05.2012 року, у квартирі АДРЕСА_1, зареєстровані ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно із ч.3 ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки та піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятись від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов'язуватись від імені дитини порукою, видавати зобов'язання.

Відповідно до ч.2,4 ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних і безпритульних дітей»неприпустиме зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо жилих приміщень.

Для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав та інтересів дітей при надання дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомості, яке належить дітям.

Згідно до копії довідки житлового органу, наданій при укладанні іпотечного договору, на момент укладення іпотечного договору №510-іф від 07.05.2007 року у квартирі АДРЕСА_1, зареєстровані відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

Відповідно до положень ст. 141, 160 СК України, місце проживання неповнолітньої дитини реєструється за місцем проживання одного з батьків, за згодою обох батьків, які мають рівні права та обов'язки щодо дитини. Батьки неповнолітньої дитини, як її законні представники, зобов'язані подати до органів внутрішніх справ заяву про реєстрацію місця проживання новонародженої дитини у десятиденний строк після державної реєстрації факту народження дитини (одержання свідоцтва про народження).

Як передбачено ст.156 ЖК України члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Документом, за яким встановлюється склад сім'ї наймача або власника жилого приміщення може бути Довідка за формою № 3, яка видається житлово-експлуатаційною організацією, правлінням житлово-будівельного кооперативу або довідка про реєстрацію місця проживання або місця перебування, яка видається органом реєстрації.

З копії довідки житлових органів від 17.04.2007 року вбачається, що на час укладення договору іпотеки малолітній ОСОБА_5 не входив до складу сім"ї відповідачів. Він за адресою квартири зареєстрований не був й з довідки не спостерігається, що він проживав в житловому приміщенні, яке було предметом іпотеки.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», громадяни України, іноземці та особи без громадянства реєструють своє місце проживання.

Абзацом 7 ч.1 ст.3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»встановлено, що реєстрація це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації. У Законі визначено перелік документів, необхідний для реєстрації місця проживання фізичної особи. Зокрема до таких документів відносяться: письмова заява; паспортний документ; якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження.

Згідно з Примірним регламентом з оформлення документів та контролю з питань реєстрації і зняття з реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб в Україні, затвердженим наказом МВС України від 3 лютого 2006 р. N 96 на підставі поданих для реєстрації місця проживання документів уповноваженою особою органу реєстрації заповнюється 2 примірники талона реєстрації місця проживання та вносяться відповідні відомості із зазначенням адреси житла особи до паспортного документа шляхом поставлення штампа відповідного зразка. У разі реєстрації неповнолітніх дітей до 15 років разом з батьками (одним з батьків) відомості про їх реєстрацію вносяться до талона реєстрації одного з батьків.

За змістом ст.405 Цивільного кодексу України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону -нотаріуси для встановлення факту користування нерухомим майном витребують довідку про реєстрацію місця проживання або місця перебування дитини за адресою майна, що відчужується або заставляється, видану житлово-експлуатаційною організацією або іншим відповідним уповноваженим органом з питань реєстрації. У разі коли неповнолітня дитина має права користування чи власності на це майно (його частину) нотаріус має право не витребувати згоду органів опіки та піклування на посвідчення такого правочину (п. 40 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України).

Таким чином, суд встановив, що неповнолітня дитина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на предмет іпотеки чи право користування предметом іпотеки на момент укладення договору іпотеки №510-іф від 07.05.2007 року на мала.

Аналізуючи надані по справі докази, суд приходить до висновку про необхідність виселити відповідачів з квартири АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 109 ЖК України, виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення, є підставою для надання цим громадянам жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання відповідно до статті 132-2 цього Кодексу.

Так як судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 не була придбана за рахунок кредиту (позики) банку, повернення якого забезпечене іпотекою вказаної квартири, то суд вважає, що виселення повинно проводитися без надання іншого житлового приміщення.

За змістом Постанови Верховного суду України від 16.01.2012 року прийнятою за наслідками розгляду заяви про неоднакове застосування судом касаційної інстанції однієї і тієї норми матеріального права, при вирішення питання про право користування особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства, може судом одночасно вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку відповідно до вимог ст.7 Закону України від 11 грудня 2003 року «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні». Виходячи із положень ст.7 Закону України від 11 грудня 2003 року «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», який регулює правовідносини, пов'язані із зняттям з реєстрації місця проживання, вимоги банку про зняття з реєстрації місця проживання відповідачів при виселені підлягають задоволенню.

Що стосується вимог заборонити реєстрацію відповідачів за адресою м. Запоріжжя вул. Задніпровська б. 21 кв. 55, то суд вважає, що дані вимоги не підлягають задоволенню оскільки позивачем не надано доказів в обґрунтування даної вимоги не надано доказів про намір відповідачів чи інших осіб після зняття з реєстраційного обліку знову зареєструватися у квартирі, не вказано орган якому необхідно спрямовувати заборону, та дана вимога не базується на нормах закону.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 9, 109, 156 ЖК України, ст. 141, 160 СК України, ст. 589, 629 ЦК України, ст. 3, 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних і безпритульних дітей», ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 33, 40 Закону України «Про іпотеку», ст.10, 11, 60, 88, 197, 224-233 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Виселити ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, іпн НОМЕР_1), ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, іпн НОМЕР_2), ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_4, іпн НОМЕР_3), ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_5, іпн НОМЕР_4), ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 з квартири АДРЕСА_1, без надання іншого житлового приміщення зі зняттям з реєстраційного обліку.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, іпн НОМЕР_1), ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, іпн НОМЕР_2), ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_4, іпн НОМЕР_3), ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_5, іпн НОМЕР_4) на користь ПАТ «Державний ощадний банк України»( м. Запоріжжя пр. Леніна, 149 МФО 313957, ЄДРПОУ 02760363, р\р 37399926505) суму сплачених судових витрат в розмірі 107 грн. 30 коп.: по 26(двадцять шість) грн. 83 коп. з кожного.

В іншій частині позову відмовити.

На рішення може бути подана апеляція в апеляційний суд Запорізької області, протягом 10 днів.

Рішення може бути переглянуто Хортицьким районним судом м.Запоріжжя за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів.

Суддя: