Рішення № 27740637, 27.11.2012, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 2-3805/11

Н.п. 2/1522/1697/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2012 року Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого судді Загороднюка В.І.

при секретарі Міневич Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи Відділ у справах дітей Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, Перша одеська державна нотаріальна контора про визнання договору дарування удаваним та переведення прав і обов'язків покупця за фактично укладеним договором купівлі-продажу на співвласника майна, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду з позовом до відповідачів та згідно останнього уточнення до позову просять визнати договір дарування ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_3 503/1000 часток квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_5, посвідчений 17.02.2006 року Першою одеською державною нотаріальною конторою (реєстровий номер 3-273), - удаваним, оскільки він приховує інший правочин - договір купівлі-продажу; визнати що між ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 17.02.2006 р. було укладено договір купівлі-продажу 503/1000 часток квартири АДРЕСА_1; визнати договір купівлі-продажу 503/1000 часток квартири АДРЕСА_1, укладений 17.02.2006 р. між ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_3 - з однієї сторони та ОСОБА_5 - з другої сторони, в частині покупця ОСОБА_5 -недійсним; перевести права та обов'язки покупця за договором купівлі-продажу 503/1000 часток квартири АДРЕСА_1, укладеним 17.02.2006 р., на ОСОБА_1, стягнувши з позивача на користь ОСОБА_5 13 432 гривень - вартість 503/1000 часток квартири АДРЕСА_1, визначена сторонами в п. 2 спірного договору; визнати за ОСОБА_1 право власності на 503/1000 часток квартири АДРЕСА_1, які належали раніше ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_3, а в наступному були зареєстровані за ОСОБА_5 - за удаваним правочином; усунути перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом вселення ОСОБА_1 до вказаної квартири; зобов'язати Відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України м. Одесі зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1

При цьому посилається на те, що 15.01.2003 р. вона придбала за договором купівлі-продажу у ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ОСОБА_9 497/1000 частини квартири АДРЕСА_1 Співвласниками решти 503/1000 часток зазначеної квартири на той час були ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_3, які на початку 2004 року вирішили продати свою частку квартири. Поміж ними попередньо було досягнуто домовленості про купівлю нею зазначеної частки, однак невдовзі без будь-яких пояснень відповідачі змінили свої наміри щодо її кандидатури як покупця. Оскільки з різних джерел до неї надходила інформація, що кримінальні структури особи через підставних осіб намагаються скупити квартири в їхньому будинку для подальшого його переобладнання в готель і що відповідачі вирішили реалізувати свою частку саме зазначеним шляхом, вона вимушена була звернутись до Приморського районного суду м. Одеси з кількома позовами, в т.ч. про визнання свого права на першочергове придбання долі сім'ї ОСОБА_3. Незважаючи на задоволення її позовних вимог, ОСОБА_3 все ж вдалося продати вказане майно, приховавши договір купівлі-продажу правочином дарування, який було посвідчено 17.02.2006 року Першою державною нотаріальною конторою м. Одеси (реєстровий № 3-273). Про те, що названий договір дарування є удаваним, оскільки фактично приховує угоду купівлі-продажу, свідчить наступне: обдарована в родинних стосунках з дарувальниками не перебувала, однією сім'єю з ними не проживала, догляду за ними не здійснювала. ОСОБА_2, 1949 року народження, в судовому засіданні 10.06.2009 року пояснювала, що незважаючи на досягнення пенсійного віку вона до цього часу продовжує працювати. Тобто її матеріальний стан свідчить про неспроможність робити дорогі подарунки стороннім особам, а тим більше вартість яких в десятки разів перевищує розмір річного заробітку відповідачки.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 4 березня 2005 року (справа № 2-4199 за 2005 р.) встановлено намір відповідачів відчужити належну їм частку квартири АДРЕСА_1 виник в зв'язку з придбанням на їх імена іншого житла, зокрема, 15.04.2004 р. на ім'я ОСОБА_2 - квартири АДРЕСА_2 за договором купівлі-продажу та 28.07.2004 р. на ім'я ОСОБА_3 квартири АДРЕСА_3

Крім того, з тексту замовлення № 177-047, з яким відповідачі звернулися до Одеського бюро технічної інвентаризації і реєстрації об'єктів нерухомості 23 квітня 2004 р., вбачається, що вони просили видати довідку-характеристику на квартиру АДРЕСА_1 саме для продажу об'єкту, а не дарування.

Оскільки сторонами вартість предмету договору від 17.02.2006 року - 503/1000 часток квартири АДРЕСА_1 встановлена в розмірі 13 432 грн., вважає за необхідне стягнути вказані кошти з неї на користь відповідача ОСОБА_5 як вартість частини квартири в разі переведення на неї прав та обов'язків покупця за договором купівлі-продажу спірної частини квартири.

В судовому засіданні позивачка та представник позивачки позов підтримали в повному обсязі та просили його задовольнити.

Представники відповідачів в ході розгляду справи позов не визнавали, вважали його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

В останнє судове засідання представник відповідачів не з'явився, надав суду клопотання про те, що уточнений позов не визнає та просить розглянути справу за його відсутністю.

Представники третіх осіб в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи судом повідомлені належним чином, причина неявки суду не відома.

Судом встановлено, що згідно нотаріально посвідченому договору купівлі-продажу № 61 від 15.01.2003 р. укладеному між ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_11 остання є власницею 497/1000 частин квартири АДРЕСА_1

(а.с. 10)

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 21.09.1995 р. № ІІ -6198 ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в рівних частках належало 503/1000 частин квартири АДРЕСА_1

(а.с. 58)

17.02.2006 р. було укладено договір дарування № 3-273, посвідчений державним нотаріусом Першої одеської державної нотаріальної контори ОСОБА_12, згідно якого ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_3 подарували, а ОСОБА_5 прийняла в дар 503/1000 частин квартири АДРЕСА_1

(а.с. 17)

Як пояснили в судовому засіданні позивачка та її представник, між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 попередньо було досягнуто домовленості про купівлю позивачкою зазначеної частки, однак невдовзі без будь-яких пояснень відповідачі ОСОБА_3 змінили свої наміри щодо її кандидатури як покупця.

Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 04.03.2005 р., яке набрало законної сили 05.04.2005 р., за ОСОБА_1 було визнано переважне право на придбання 503/1000 частин квартири АДРЕСА_1 в разі відчуження квартири ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_3

(а.с. 9)

Із досліджених в судовому засіданні доказів вбачається, що відповідачі ОСОБА_3 до відчуження належної їм частки квартири мали наміри та здійснили конкретні кроки з продажу цієї частки квартири, зокрема це підтверджується рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 04.03.2005 р., а також заявкою на отримання довідки для відчуження квартири та самою довідкою виданою ОМБТІ та РОН, з яких вбачається, що ОСОБА_3 зазначив, що метою отримання такої довідки є продаж належної йому та іншим членам сім'ї частки квартири.

(а.с. 209, 210)

Після укладання договору дарування частки квартири ОСОБА_5 разом з неповнолітньою донькою в це житло не поселялася, а проживає в іншому місці. В ході розгляду справи ОСОБА_5 отримувала кореспонденцію в смт. Березна Менського району Чернігівській області. Зокрема її донька навчається в Березнянській загальноосвітній школі Менського району Чернігівській області, та проживає в АДРЕСА_4 спільно з бабусею. В загальноосвітніх навчальних закладах Приморського району м.Одеси неповнолітня ОСОБА_6 2000 року народження не навчалася. Зазначені обставини підтверджуються довідками наданими із вказаної школи та Березнянської селищної Ради. Суду було надано ряд копій договору про здачу частини комунальної квартири в найом датовані з 17.01.2008 р. по 05.05.2008 р., з яких вбачається, що ОСОБА_5 здає частку квартиру різним фізичним особам, разом з тим, доказів, що ці особи дійсно там проживали суду не надано.

(а.с. 94, 114-119)

Згідно ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Таким чином, за вказаних обставин суд вважає, що формально укладений між відповідачами 17.02.2006 р. договір дарування 503/1000 частин квартири АДРЕСА_1 є удаваним та фактично являється договором купівлі-продажу.

Оскільки 17.02.2006 р. між відповідачами було укладено договір купівлі-продажу, а не дарування, то відповідно до вимог ч.4 ст. 362 ЦК України переважне право на придбання 503/1000 частин квартири АДРЕСА_1 належить співвласнику іншої частини цієї квартири, тобто ОСОБА_1 При цьому суд вважає, що незважаючи на зазначену в договорі дарування суму вартості квартири в розмірі 13 432 гривні на користь ОСОБА_5 слід стягнути ринкову вартість цієї частки квартири.

В ході розгляду справи було проведено судову будівельно-технічну експертизу, згідно висновку якої за № 17235 від 03.02.2009 р. ринкова вартість 503/1000 частини п'ятикімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 станом на 17.02.2006 р. становить 74 280,0 у.о., що становить 375 114,0 гривень (за курсом НБУ 5,05). Ринкова вартість 1 кв.м. становить 1 189,0 у.о.

(а.с. 78-82)

Таким чином на користь ОСОБА_5 з позивачки слід стягнути 375 114 гривень, а на ОСОБА_1 при цьому слід перевести права покупця цієї частки квартири та визнати за нею право власності на зазначену частку квартири.

Як встановлено судом, ОСОБА_5 та її донька в спірній частині квартири не проживають. Квартиру зачинено на замки і за вказаних обставин суд вважає, що позивачці слід усунути перешкоди в користуванні часткою квартири шляхом вселення до неї.

Приймаючи до уваги те, що до УМВС України в м.Одесі не заявлено вимог щодо зняття ОСОБА_5 та її доньки ОСОБА_1 з реєстраційного обліку в спірній квартирі, а також те, що зазначене рішення буде служити підставою для зняття цих осіб з реєстраційного обліку в зазначеній квартирі суд вважає, що ця позовна вимога задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 203, 235, ч.4 ст. 362 ЦК України та ст.ст. 213-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати договір дарування ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 503/1000 часток квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_5, посвідчений 17.02.2006 року Першою одеською державною нотаріальною конторою (реєстровий номер 3-273), - удаваним.

Визнати що між ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 17.02.2006 р. було укладено договір купівлі-продажу 503/1000 часток квартири АДРЕСА_1.

Визнати договір купівлі-продажу 503/1000 часток квартири АДРЕСА_1, укладений 17.02.2006 р. між ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 - з однієї сторони та ОСОБА_5 - другої сторони, в частині покупця ОСОБА_5 -недійсним.

Перевести права та обов'язки покупця за договором купівлі-продажу 503/1000 часток квартири АДРЕСА_1, укладеним 17.02.2006 р., на ОСОБА_1, стягнувши з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 ринкову вартість 503/1000 часток квартири АДРЕСА_1 в розмірі 375 114 (триста сімдесят п'ять тисяч сто чотирнадцять) гривень, перерахувавши із депозитного рахунку територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області № 37310014000123 ЄДРПОУ 26302945, МФО 828011, Банк: ГУДКСУ в Одеській області грошову суму в розмірі 13 432 (тринадцять тисяч чотириста тридцять дві) гривень, які внесені ОСОБА_1.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 503/1000 часток квартири АДРЕСА_1, які належали раніше ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, а в наступному були зареєстровані за ОСОБА_5 - за удаваним правочином.

Усунути перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом вселення ОСОБА_1 до вказаної квартири.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено, про що протягом десяти днів з дня проголошення подається апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу потягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:

27.11.2012