Рішення № 27740581, 29.11.2012, Арцизький районний суд Одеської області

Справа № 1502/2475/2012

У К Р А Ї Н А

АРЦИЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

29 листопада 2012 року м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області в складі: головуючого судді Борисової С.П., при секретарі Каширній О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК»до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором,

встановив:

ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»(далі -Банк) звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути солідарно з відповідачів на користь Банку заборгованість за кредитним договором № OD30АЕ00000087 від 15.02.2007 р. (далі - Кредитний договір) на загальну суму 27 521,56 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ на 28.05.2012 р. (1 долар США дорівнює 7,99 грн.) складає 219 897,27 грн., а також судові витрати, посилаючись на те, що 15.02.2007 р. між Банком та відповідачем ОСОБА_2 (далі -Позичальник) був укладений зазначений Кредитний договір про надання Банком кредиту в сумі 22 728,77 доларів США строком до 15.02.2012 р. зі сплатою відсотків за користування Кредитом в розмірі 0,84% на місяць на суму залишку заборгованості за Кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту в розмірі суми 0,14% від суми виданого кредиту щомісячно в Період оплати. Банк свої зобов'язання виконав повністю та надав обумовлену суму кредиту, а позичальник належним чином свої зобов'язання не виконував, внаслідок чого станом на 28.05.2012 р. за Кредитним договором у нього виникла заборгованість перед Банком на загальну суму 27 521,56 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ на 28.05.2012 р. (1 долар США дорівнює 7,99 грн.) складає 219 897,27 грн., у тому числі, заборгованість за кредитом -13 031,19 доларів США; заборгованість за відсотками за користування кредитом -7 579,48 доларів США; заборгованості по комісії за користування кредитом -807,84 доларів США; пені за несвоєчасність виконання зобов'язання -6 103,05 доларів США. Також позивач посилається на те, що в порядку забезпечення виконання зобов'язань між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»та відповідачем ОСОБА_3 було укладено договір поруки, відповідно до якого ОСОБА_3 зобов'язався відповідати по зобов'язанням ОСОБА_2, які виникають з умов вищезазначеного Кредитного договору.

Представник позивача за довіреністю ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилася, заявою просила справу розглянути у відсутність представника позивача, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судове засідання також не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи двічі повідомлялися належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про вручення судових повісток про виклик до суду на 15.11.2012 р. та на 29.11.2012 р., однак до суду не з'явилися, клопотання про розгляд справи у їх відсутності не подавали, про причини неявки суд не повідомляли.

Так, судом у відповідності до ч. 5 ст. 74 ЦПК України надсилалися судові повістки про виклик до суду на вказані вище дати за адресою місця проживання відповідачів, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Відповідно ж до повернутих поштових повідомлень про вручення судової повістки відповідачам, листи були повернуті у зв'язку з тим, що відповідачі за цією адресою не проживають, але відповідно до ч. 5 ст. 74 ЦПК України в цьому випадку вважається, що судовий виклик вручений їм належним чином.

У зв'язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі, в судове засідання в силу ч.2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, перевіривши матеріали справи, оцінивши в сукупності надані докази, вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Згідно Кредитного договору (а.с. 8 -10), укладеного між Банком (далі Кредитор), з однієї сторони, та ОСОБА_2 (далі Позичальник), з іншої сторони, Кредитор на положеннях та умовах цього Договору зобов'язався надати Позичальнику Кредит, а Позичальник зобов'язався належним чином використати та повернути Кредитору суму отриманого кредиту, а також сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 0,84% на місяць на суму залишку заборгованості за Кредитом, винагороду за надання фінансового інструменту в розмірі суми 0,14% від суми виданого кредиту щомісячно в Період оплати, та виконати всі інші зобов'язання в порядку та строки, визначені Договором.

Відповідно до ст. 524 ЦК України -зобов'язання має бути виражене в грошовій одиниці України -гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Згідно ст. 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України -гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст. 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність»до кредитних відносяться операції зазначені у п. 3 ч. 1 та у пунктах 3 -7 ч. 2 ст. 47 цього Закону, у тому числі розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

Отже, розміщення залучених коштів шляхом надання кредитів є однією з основних банківських операцій.

В розумінні ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»до коштів відносяться гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. Надаючи кредит, банк розміщує залучені ним кошти, як у національній валюті (гривні) так й в іноземній валюті.

Статті 47, 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність»визначають операції банків із розміщення залучених коштів на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується.

Стаття 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність»встановлює ряд обмежень і заборон, що стосується умов здійснення окремих банківських операцій. Приписи вказаної статті Закону не містять заборони на видачу кредитів у іноземній валюті (розміщення залучених коштів у іноземній валюті).

Отже Банком був наданий кредит в розмірі та на умовах, передбачених Кредитним договором, однак, відповідач ОСОБА_2 всупереч вимогам чинного законодавства та умов Кредитного договору належним чином свої зобов'язання по поверненню кредиту та сплаті відсотків за користування кредитом не виконав та не здійснив повернення кредиту та сплати відсотків у повному обсязі у встановлені Кредитним договором строки. Про ці обставини зазначив представник Банку в позовній заяві та вони не спростовані відповідачами, у зв'язку з чим ними не виконані вимоги ст.ст. 10, 60 ЦПК України.

Крім того, відповідно до п. 4.1. п. 4 Кредитного договору при порушенні Позичальником будь-якого зобов'язання, передбаченого Договором, Банк має право нарахувати, а Позичальник зобов'язаний сплатити Банку пеню у розмірі 0,15% від суми простроченого платежу, але не менш однієї гривні за кожний день прострочення.

Відповідно до Договору поруки від 15.02.2007 р. (а.с. 13), що укладений між Банком, з однієї сторони, та ОСОБА_3 (далі -Поручитель), з іншої, сторони договору встановили, що Поручитель на добровільних засадах взяв на себе зобов'язання перед Банком відповідати по борговим зобов'язанням боржника ОСОБА_2, які виникають з умов вищезазначеного Кредитного договору.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановленого додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, відповідач ОСОБА_3 має солідарно нести відповідальність разом з ОСОБА_2 за порушення останнім своїх обов'язків по поверненню кредиту, по сплаті відсотків за користування кредитом, а також по сплаті інших штрафних санкцій, передбачених вищезазначеним Кредитним договором.

Згідно розрахункам, наданим представником позивача, які перевірені судом, загальна сума заборгованості перед Банком за Кредитним договором станом на 28.05.2012 р. складає загальну суму 27 521,56 доларів США, що, як зазначив представник позивача, в еквіваленті за курсом НБУ на 28.05.2012 р. (1 долар США дорівнює 7,99 грн.) складає 219 897,27 грн., у тому числі, заборгованість за кредитом -13 031,19 доларів США; заборгованість за відсотками за користування кредитом -7 579,48 доларів США; заборгованості по комісії за користування кредитом -807,84 доларів США; пені за несвоєчасність виконання зобов'язання -6 103,05 доларів США., яка нарахована у відповідності до умов Кредитного договору.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 ст. 550 ЦК України передбачено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Судом не встановлено, що боржник ОСОБА_2 не виконав зобов'язання в повному обсязі по поверненню кредиту та сплаті відсотків за користування кредитом внаслідок випадку або непереборної сили, тому відповідач має сплатити пеню по кредиту. Крім того, з цих підстав відповідачі мають солідарно відповідати перед позивачем по поверненню кредиту, відсотків та пені.

Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позову Банку про солідарне стягнення з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованості за кредитом на загальну суму 27 521,56 доларів США.

У абз. 2 п. 14 постанови від 18.12.2009 р. №14 «Про судове рішення у цивільній справі»Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що у разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземні валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.

Відповідно до повідомлення Національного банку України від 29.11.2012 р. на день ухвалення рішення Національним банком України встановлений такий офіційний курс гривні до долара США: 100 доларів США дорівнюють 799,30 гривням.

Отже, приймаючи до уваги заявлені Банком позовні вимоги в іноземній валюті (в доларах США), а також офіційний курс долара США до української гривні на день ухвалення рішення, з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підлягає солідарному стягненню заборгованість за кредитом на загальну суму 219 979,83 гривень.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Отже, виходячи з цієї норми, нею не передбачений солідарний порядок стягнення судових витрат стороні, на користь якої ухвалено рішення, тому в цій частині позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

У відповідності до ч.1 ст.88 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені позивачем при звернені з цим позовом до суду в рівних частинах з кожного.

Керуючись ст. 99 Конституції, ст. ст. 192, 524, 525, 533, 549, 550, 553, 554, 1046, 1048 -1050, 1054, 1055 ЦК України, ст. ст. 2, 47, 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність»від 07.12.2000 р. №2121-III, ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993р. №15-93, ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214 -215, 224 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства Комерційного Банку «ПРИВАТБАНК»задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК»(49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, рахунок №29092829003111 (для погашення заборгованості), рахунок №64993919400001 (для відшкодування судових витрат), МФО №305299) заборгованість за кредитним договором № OD30АЕ00000087 від 15.02.2007 р. у загальній сумі 219 979,83 грн. (еквівалент за курсом НБУ станом на 29.11.2012 р., виходячи з розрахунку 799,30 грн. за 100 доларів США, складає 27 521,56 доларів США).

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК»(49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, рахунок №29092829003111 (для погашення заборгованості), рахунок №64993919400001 (для відшкодування судових витрат), МФО №305299) суму судового збору в рівних частинах з кожного у розмірі 2 199,66 гривень.

Відмовити Публічному акціонерному товариству Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК»в задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суми судових витрат в солідарному порядку.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Арцизький районний суд Одеської області шляхом подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано протягом строку оскарження; у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ

Арцизького районного суду