Ухвала суду № 27738752, 18.10.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Ракалович В.М.

Суддя-доповідач:Кузьменко Л.В.

УХВАЛА

іменем України

"18" жовтня 2012 р. Справа № 0670/2766/12

Житомирський апеляційний адміністративний суду складі колегії:

головуючого судді Кузьменко Л.В.

суддів: Зарудяної Л.О.

Іваненко Т.В.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Військової частини А-0409 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "30" травня 2012 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Військової частини А-0409 про стягнення компенсації за неотримане речове майно ,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2012 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до військової частини А-0409 про стягнення грошової компенсації за неотримане речове майно.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суд від 30.05.2012р. задоволено позовні вимоги.

Суд стягнув з військової частини А-0409 на користь ОСОБА_4 грошову компенсацію за неотримане речове майно в сумі 6658, 63 грн.

З постановою суду першої інстанції відповідач-військова частина А-0409 не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує та встановлено судом, що позивач ОСОБА_4 проходив військову службу у Збройних Силах України та перебував на грошовому та матеріальному забезпеченні у відповідача.

Наказом командира військової частини А0409 № 80 від 30.03.2012 року позивача було звільнено з військової служби у запас за п. "б" ч.6 ст. 26 Закону України "Про військовий обов"язок та військову службу".

Перебуваючи на службі речовим майном позивач у встановленому порядку не забезпечувався. Відповідно до довідки-розрахунку військової частини А-0409 №13 від 11.04.2012 року розмір грошової компенсації замість речового майна, що підлягає до видачі позивачу, становить 6658,63 грн.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції, з висновками якого погоджується і колегія суддів, виходив з того, що право позивача на отримання грошової компенсації замість неодержаного майна, порушено, і підлягає поновленню шляхом стягнення на його користь вказаної компенсації в розмірі, вказаному відповідачем у наданій довідці, оскільки речове майно, що підлягає до видачі, на день звільнення позивача у військовій частині відсутнє. А, отже, дії відповідача у відмові виплатити таку компенсацію є протиправною.

Висновки суду першої інстанції ґрунтуються на приписах чинного законодавства.

Зокрема, згідно ч.2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей »від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ в редакції, яка діяла до 11 березня 2000 року, військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.

Положеннями ч.4 ст. 9 цього Закону визначено, що порядок і розміри грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців та компенсації замість речового майна і продовольчих пайків встановлюються Кабінетом Міністрів України з урахуванням коефіцієнта індексації грошових доходів.

Дію ч. 2 ст. 9 вказаного Закону призупинено Законом України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» від 17 лютого 2000 року № 1459-ІІІ в частині одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них та замість речового майна. Закон набув чинності з 11 березня 2000 року.

Відповідно до положень зазначеного Закону військовослужбовці втратили право на отримання продовольчих пайків та грошової компенсації замість них. Проте, право на отримання речового майна під час проходження служби у військовослужбовців залишилось, вони були позбавлені лише права, за їх бажанням, під час проходження військової служби, на отримання грошової компенсації замість речового майна.

03.11.2006 року було прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та соціальні збори, і деяких інших осіб", який набрав чинності з 01.01.2007 року.

Цим Законом було доповнено Закон України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" ст. 9-1, яка передбачала право військовослужбовців на отримання замість належних їм за нормами забезпечення предметів речового майна грошової компенсації в розмірі вартості зазначених предметів.

Згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006 року дію п. 2 ст. 9-1 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" зупинено на 2007 рік.

Підпунктом 3 пункту 67 розділу 11 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року п.2 ст. 9-1 Закону виключено. Рішенням Конституційного Суду України від 25.05.2008 року № 10-рп/2008 зміни внесенні п.п.3 п.67 визнано такими, що не відповідають Конституції України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року №1444 затверджено Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань у мирний час.

Відповідно до пункту 27 вказаного Положення військовослужбовці, звільнені у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримувати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення.

З огляду на вищенаведене, на час звільнення з військової служби , відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не виконав зобов'язань держави перед позивачем і не розрахувався з ним за неотримане речове майно. На даний час речове майно у військової частини відсутнє.

Відповідно до частини 1 статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст.195,198,199,200,205,206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Військової частини А-0409 залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "30" травня 2012 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.В. Кузьменко

судді: Л.О. Зарудяна Т.В. Іваненко

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_4 АДРЕСА_1

3- відповідачу Військова частина А-0409 вул. Леваневського,м. Новоград-Волинський,Житомирська область,11703