Рішення № 27737798, 16.11.2012, Жданівський міський суд Донецької області

Справа № 0518/2890/2012

Провадження № 2/0518/373/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2012 року Жданівський міський суд Донецької області

у складі:

головуючого судді: Бузанова П.М.

при секретарі: Широковій О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Жданівського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Орендне підприємство «Шахта «Жданівська»про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

07.11.2012 року позивач ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до ПАТ «ОП«Шахта «Жданівська»про відшкодування моральної шкоди в розмірі 80000 грн.

В обгрунтування позову позивач посилається на наступні обставини:

так, він є інвалідом 3 групи, на даний час не працює в зв'язку із профзахворюванням -пневмокониоз, та хронічна вертеброгенна попереково-крижова радікулопатія в стадії субреміссії з помірним больовим компонентом. Останнім місцем роботи є ПАТ «ОП «Шахта «Жданівська».

Робота у відповідача була дуже важкою й вимагала значних фізичних навантажень, внаслідок чого у нього з'явився біль у попереково-крижовому відділі хребта, з 16.09.1991 року, він був встановлений на облік у Жданівську ЦМЛ, з діагнозом поперековий- крижовий радикуліт. Висновком МСЕК від 08.02.1995 року йому було встановлено 50 % втрати професійної непрацездатності первинно за професійним захворюванням, та третя група інвалідності, з переоглядом через рік.

25.09.2012 року повторно висновком МСЕК йому було встановлено 65% втрати професійної працездатності, по сукупності- 40 % по хронічній вертеброгенній попереково-крижовій радікулопатії, та 25% по пневмоконіозу безстроково. В результаті чого йому була протипоказана важка фізична праця, робота у підземних умовах, вимушене положення тіла.

Внаслідок отриманого профзахворювання його було звільнено з ОП «шахта Жданівська» згідно п. 2 ст. 40 КЗпП України.

Хронічним професійним захворюванням та втратою здоров'я йому нанесено значну моральну шкоду, яка виражається в моральних переживаннях та стражданнях в зв'язку з пошкодженням його здоров'я й неможливістю його відновлення, втратою нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовжувати активний спосіб життя, в порушенні відносин з оточуючими людьми, що потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Крім того, він вимушений постійно лікуватися, йому дуже важко пересуватися через сильний біль. Через отримане профзахворювання він не має можливості працевлашгуватися, приділяти належну увагу родині. Його постійно мучить почуття особистої неповноцінності. Тому й просив стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 80000 грн. на його користь.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, надав суду заяву з проханням розглянути справу в його відсутність, позовні вимоги підтримує повністю.

Представник відповідача ПАТ «ОП «Шахта «Жданівська»в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про день та час розгляду справи, падав до суду заяву з проханням розглянути справу в його відсутність. Письмових заперечень на позовну заяву не надав.

На підставі наданих позивачем доказів, судом встановлені такі фактичні обставини та відповідні до них правовідносини:

Позивач ОСОБА_1 працював в шкідливих умовах на підземних роботах, в тому числі у відповідача по справі - ПАТ «ОП «Шахта «Жданівська». (а.с. ).

Відповідно до акту розслідування хронічного професійного захворювання від 03.09.2012 року (а.с. ), висновку ЛЕК від 09.08.2012 року (а.с. ), професійне захворювання - Хронічна вертеброгенна попереково-крижова радікулопатія в стадії субреміссії з помірним больовим компонентом, пневмоконіоз, у ОСОБА_1 виникли під час роботи у відповідача, недосконалість технологічних процесів видобутку вугілля, тривалу роботу в умовах дії шкідливих чинників виробництва, важку фізичну працю, разове підняття тяжкостей, несприятливий мікроклімат.

Висновком МСЕК від 08.02.1995 року (а.с. ) ОСОБА_1 первинно було встановлено 50 % втрати професійної непрацездатності за професійним захворюванням та 3 група інвалідності.

Висновком МСЕК від 25.09.2012 року (а.с. ) ОСОБА_1,повторно було встановлено 65% втрати професійної працездатності по сукупності: 40 % повторно по хронічній вертеброгенній попереково-крижовій радікулопатії, та 25% первинно по пневмоконіозу безстроково, та третя група інвалідності. В результаті чого йому було рекомендоване санаторно-курортне й медикаментозне лікування, протипоказана важка фізична праця, робота вимушеному робочому положенні, у підземних умовах.

Відповідно до виписок з історій хвороб ОСОБА_1 (а.с. ), видно, що він на протязі більше ніж 20 років по декілька разів на рік вимушений систематично проходить лікування та обстеження з приводу отриманого професійного захворювання.

З урахуванням тих обставин, що ОСОБА_1 первинно МСЕК була встановлена третя група інвалідності та 50 % втрати проф. працездатності в зв'язку з радікулопатією 08.02.1995 року, питання про відшкодування моральної шкоди, необхідно вирішувати з урахуванням вимог «Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації, або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків»затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.1993 року, № 472, відповідно до п. 11 розділу 2, якого розмір відшкодування моральної шкоди не може перевищувати 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, незалежно від інших будь- яких виплат.

З урахуванням розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, який складав 17 гривень, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду.

По проф. захворюванню пневмоканіозу втрата працездатності в розмірі 25 % вперше була встановлена МСЕК 25.09.2012 року, тому правовідносини сторін регулюються статтею 237-1 КЗпП України, за якою відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних житгєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль дчя організації свого життя.

Моральна шкода відшкодовується працівникові безпосередньо роботодавцем за таких умов: наявності факту порушення роботодавцем законних прав працівника; у разі виникнення у працівника моральних страждань, або втрати нормальних життєвих зв'язків, або виникнення необхідності для працівника додавати додаткових зусиль для організації свого життя; за наявності причинного зв'язку між попередніми умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 КЗпП України, на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці, забезпечення яких ч. 2 указаної статті цього Кодексу, покладено па власника або уповноважений ним орган.

3гідно зі ст. 173 КЗпП України, шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю і стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Згідно з ч. 1 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення- щомісячних платежів.

Судом установлено, що позивач ОСОБА_1 працював на підприємстві у відповідача по справі - ПАТ «ОП «Шахта «Жданівська», яке створене для підземного видобутку вугілля і умови праці під землею є небезпечними та категорично шкідливими. Професійне захворювання позивач отримав під час роботи у відповідача через недосконалість технологічних процесів видобутку вугілля, тривалу роботу в умовах дії шкідливих чинників виробництва, важку фізичну працю, несприятливий мікроклімат.

Факт спричинення моральної шкоди позивачу, яка полягає в душевних та фізичних стражданнях, яких вій зазнав і зазнає у зв'язку з ушкодженням здоров'я, пов'язаним із виконанням трудових обов'язків, неможливістю його відновлення, порушення нормальних життєвих зв'язків внаслідок неможливості продовжувати активне життя на належному рівні, обмеженням умов праці, звільнення за ч. 2 ст. 40 КЗпП у судовому засіданні доведені дослідженими письмовими доказами по справі: висновками МСЕК, тяжкістю захворювання та його тривалістю, що привело до необхідності неодноразово проходити лікування в зв'язку з проф. захворюванням та свідчить про виникнення необхідності надання додаткових зусиль з боку позивача для організації свого звичайного способу життя .

Відповідно до роз'яснень, які викладено у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (пемайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

При вирішенні питання про встановлення розміру моральної шкоди судом враховано ті обставини, шо він працював не тільки у відповідача а й на інших підприємствах.

При встановлені розміру грошового відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу, суд виходить з принципів справедливості та розумності, враховує фактичні обставини справи: тяжкість ушкодження здоров'я, глибину, характер і тривалість страждань, наявність вимушених змін у його життєвих стосунках, потребу в медикаментозному лікуванні по проф. захворюванню,

Протипоказання щодо характеру та умов праці, вік позивача, час його роботи в умовах дії шкідливих факторів виробництва у відповідача.

Виходячи з вищєвикладеного на думку суду вказаний позивачем розмір моральної шкоди суд вважас не обгрунтованим та значно завищеним.

З урахуванням конкретних обставин справи, суд вважає, позов таким, що підлягає задоволенню, у вигляді стягнення суми, достатньої і необхідної для задоволення причиненої шкоди, а тому таким, що підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»від сіпати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 15, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», ч. 1 ст. 153, ст. 173, ст. 237-1 КЗпП України, п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», ст. ст. 23, ч. 2 ст. 1167, ч. 1 ст. 1168 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Орендне підприємство «Шахта «Жданівська» про відшкодування моральної шкоди, задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Орендне підприємство «Шахта «Жданівська» на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди грошову компенсацію в розмірі 19 500 грн. (дев'ятнадцять тисяч п'ятсот гривень.)

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Орендне підприємство «Шахта «Жданівська» судовий збір в розмірі 107,30 грн. (сто сім гривень ЗО копійок) на р/р 31213206700050, код ктасифікації і доходів бюджету: 22030001, ЄДРПОУ: 37980638, МФО: 834016, банк отримувача: ГУДКСУ у Донецькій області, отримувач УДКСУ у м. Жданівка, код ЄДРПОУ (суду) 23599672.

Стягнуті суми вказані без стягнення обов'язкових платежів.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Ждапівський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які приймали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення ,можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Жданівського міського

суду Донецької області П.М. Бузанов