Постанова № 27732541, 18.09.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 2а-15754/11/0170/25

18.09.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кукти М.В.,

суддів Ілюхіної Г.П. ,

Єланської О.Е.

секретар судового засідання Фокіна Ю.В.

за участю сторін:

представник відповідача, Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Сімферополь АР Крим- Халілова Ельвіна Ікрамовна,

розглянувши апеляційні скарги Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Сімферополь АР Крим та Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кононова Ю. С. ) від 24.02.12 у справі № 2а-15754/11/0170/25

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим (вул. Дм. Ульянова, 10,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95013)

до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Сімферополь АР Крим (вул. Крилова, б. 7,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95011)

про стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.02.2012 адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Сімферополь АР Крим про стягнення, - задоволено частково.

Стягнуто з Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Сімферополь АР Крим на користь Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим витрати на виплату та доставку основного розміру пенсії, витрати на виплату цільової допомоги за серпень 2011 року у сумі 1411 (одна тисяча чотириста одинадцять ) гривень 71 копійку на рахунок в КРУ ВАТ "Державний ощадний банк України" р/р 25607010048701 ОКПО 22300458 МФО 324805.

В іншій частині позовних вимог, - відмовлено.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.02.2012 та прийняти нове рішення по справі.

Також не погодившись з даною постановою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.02.2012 та прийняти нове рішення по справі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні представник відповідача наполягав на задоволенні апеляційної скарги Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Сімферополь АР Крим з наведених у ній мотивів та на відмові у задоволенні апеляційної скарги Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим з підстав її необґрунтованості.

Правом на участь у судовому засіданні відповідач не скористався. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив. Проте, неявка осіб, належним чином повідомлених про час та місце судового засідання не є перешкодою для апеляційного розгляду справи.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Управління пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим звернулося з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Сімферополь АР Крим, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість по витратам на виплату та доставку пільгових пенсій по інвалідності за період часу серпень 2011 року у сумі 40 890,23 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що УПФ в Центральному районі м. Сімферополя АРК проводить виплату пенсій по інвалідності громадянам м. Сімферополь, нарахованих внаслідок нещасного випадку на виробництві. Відповідно ст. 7 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання", Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує страхові виплати і надає соціальні послуги певної категорії осіб, за наявності необхідного переліку документів. Якщо потерпілою особою документи не передані до Фонду соціального страхування від нещасного випадку, він продовжує отримувати суми пенсії, що належить йому з Пенсійного фонду України, після чого між фондами надалі проводяться відповідні розрахунки. Між тим, Фонд соціального страхування не прийняв до відшкодування суми витрат на виплату і доставку пенсій у розмірі 40 890,23 грн., у тому числі державну адресну допомогу у сумі 39 326,14 гривень, виплачені позивачем 12 пенсіонерам м. Сімферополь у серпні 2011 року. ПФУ вважає відмову відповідача відшкодувати зазначені суми безпідставною, та такою, що порушує вимоги законодавства та завдає шкоди інтересам держави в особі позивача.

Суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача витрат на виплату основного розміру пенсії у сумі 1282,37 грн., її доставку у сумі 3,97 грн., а також витрати на виплату цільової допомоги у сумі 125,37 грн., а в інший частині позовних вимог слід відмовити.

З такими висновками суду першої інстанції судова колегія погоджується частково з огляду на наступне.

Матеріалами справи встановлено, що позивач та відповідач підписали акт щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за серпень 2011 року.

Матеріали справи свідчать, що між розрахунками УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим та Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Сімферополь АР Крим виникли розбіжності в розмірі 40890,23 грн. в результаті незгоди відповідача відшкодовувати виплату витрат на виплату та доставку пенсій, цільової та державної адресної допомоги 12 пенсіонерам.

Судом першої інстанції правильно зазначено, що до страхових виплат, передбачених Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" адресна допомога, визначена Постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 № 265 не включається.

Судова колегія зазначає, що дія Постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року №265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" не розповсюджується на відповідача та на правовідносини між органами Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в частині відшкодування витрат з виплати адресної допомоги, оскільки такі додаткові державні гарантії громадянам передбачені лише Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який визначає обов'язки саме органів Пенсійного фонду України.

Адресна допомога не включається до основного розміру пенсії, оскільки Постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 № 265 визначено, що вона є додатковою допомогою до пенсії. Не відноситься адресна допомога також і до щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття.

Тобто, щомісячна державна адресна допомога є самостійним видом пенсійних виплат та виплачується пенсіонеру, крім інших видів виплат, у тому числі цільової допомоги на прожиття, з урахуванням приписів Постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 №265.

Таким чином, відсутні як правові підстави, так і порядок відшкодування відповідачем суми адресної допомоги.

Суд першої інстанції вірно визнав необґрунтованими доводи позивача, що державна адресна допомога є пенсією по інвалідності, включається до її основного розміру і повинна відшкодовуватись відповідачем на загальних підставах, оскільки державна адресна допомога до пенсії носить додатковий характер.

Дослідивши матеріали справи, судова колегія приходить до висновку про відсутність обов'язку у Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Україні у м.Сімферополь АР Крим відшкодувати Управлінню Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим витрати, що понесені ним у зв'язку з виплатою потерпілим щомісячної державної адресної допомоги, передбаченої Постановою Кабінету міністрів України від 26.03.2008 року № 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян", в сумі 39 326,14 грн., тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги Управління Пенсійного фонду України в м.Армянськ АР Крим.

Також з матеріалів справи вбачається, що відповідач вважає, що він не повинен відшкодовувати цим пенсіонерам пенсії, оскільки вони, на його думку, призначені без достатніх передбачених законом підстав, а саме: ОСОБА_3 (прізвище якого в акті про нещасний випадок вказано як ОСОБА_3, а в довідці ВТЕК від 19.04.1984 року не вказане його по батькові), ОСОБА_4 (в документах про призначення пенсії ім'я якого вказується як ОСОБА_4, ОСОБА_4, ОСОБА_4, ОСОБА_4, до того ж акт про нещасний випадок на виробництві ніким не засвідчений та в пенсійній справі відсутні копії паспорту та довідки про доходи), ОСОБА_5 (прізвище якого в паспорті вказане як ОСОБА_5), ОСОБА_6 (в акті про нещасний випадок вказано прізвище ОСОБА_6, хоча в паспорті та трудовій книжці по батькові не зазначено), ОСОБА_7 (акт про нещасний випадок складений на її дівоче прізвище ОСОБА_8, при цьому в трудовій книжці заміна прізвища після укладення шлюбу не завірена належним чином), ОСОБА_9 (в акті про нещасний випадок припущено виправлення в імені потерпілого), ОСОБА_10 (акт про нещасний випадок не містить точної дати нещасного випадку), ОСОБА_11 (в акті про нещасний випадок відсутній підпис начальника цеху).

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

Таким чином, лише до компетенції Пенсійного фонду України віднесено призначення пенсій та підготовка документів для їх виплат, а отже доводи відповідача, що пенсії особам, які є потерпілими внаслідок нещасного випадку на виробництві були призначені без достатніх для цього підстав внаслідок розбіжностей в їхніх анкетних даних є необґрунтованими, законність призначення Пенсійним фондом саме цього виду пенсії ніким на цей час не оскаржена.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як встановлено судом, постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду АРК від 16.02.2011 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 липня 2011 року, частково задоволено позов УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Сімферополі про стягнення заборгованості з витрат на виплату та доставку пенсій з інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві у сумі 2020,56 грн., чим визнано право позивача на відшкодування основного розміру пенсії щодо цих 12 пенсіонерів, не прийнятих відповідачем до заліку у серпні 2011 року.

Таким чином судом першої інстанції вірно не було прийнято до уваги доводи відповідача щодо сумнівів у правомірності нарахування цим пенсіонерам пенсійних виплат як потерпілим внаслідок нещасного випадку на виробництві з причин невідповідності документів у пенсійних справах, оскільки рішення про нарахування їм пенсій приймаються виключно Управлінням Пенсійного фонду України, в судовому засіданні відповідачем не було надано доказів їх оскарження з причини неправомірності призначення пенсій. Крім того, правомірність вимог Пенсійного фонду щодо відшкодування витрат на виплату цим пенсіонерам основного розміру пенсії за іншій період вже було предметом судового розгляду та ці вимоги були задоволені.

Що стосується пенсіонера ОСОБА_12, який отримав трудове каліцтво 12.06.1983 року на підприємстві локомотивне депо Одеса-Застава, суд не може прийняти до уваги твердження представника відповідача про те, що відшкодовувати витрати на виплату та доставку пенсійних виплат має Відділення у м. Одеса, оскільки в матеріалах справи знаходиться лист Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Приморському районі м. Одеса від 25.08.2011 року № 2017, згідно якого пенсійна справа на пенсіонера ОСОБА_12 в них відсутня, у зв'язку з чим відшкодовувати ці витрати вони відмовились, отже звірка витрат на виплату пенсій і включення до акту щомісячної звірки, а відповідно і їхнє відшкодування, повинно здійснюватись відділенням Виконавчої дирекції Фонду, де знаходиться пенсійна справа (а.с. 77).

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", непрацездатні громадяни крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством.

Згідно Постанови КМУ № 654 від 16.06.2008 року "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян" у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат особам , яким призначена пенсія у зв'язку з втратою годувальника і інвалідам не досягає визначених цією постановою розмірів, встановлюється доплата окремим категоріям осіб для того, щоб їхня пенсія досягла вказаних розмірів.

У відповідності до п. 4 Порядку, відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме:

сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;

допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;

сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Судом встановлено, що деякі пенсіонери Центрального району м. Сміферополя АРК отримували цільову доплату згідно Постанови № 654 за серпень 2011 року у загальній сумі 125,37 грн., яка підлягає відшкодуванню, а тому позовні вимоги в даній частині також мають бути задоволені.

Однак судова колегія зауважує, що відповідно до Постанови Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.04.12, залишеної без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20.08.12 у справі №2а-125/12/0170/19 та Постанови Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.10.11, залишеної без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13.03.12 у справі №2а-10842/09/0170/5 встановлено відсутність підстав відшкодування пенсії ОСОБА_4

Як вже було зазначено раніше, згідно ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Тому позовні вимоги в частині відшкодування відповідачем пенсії ОСОБА_4 задоволенню не підлягають.

Таким чином, відповідач повинен відшкодувати понесені позивачем у серпні 2011 року витрати на виплату та доставку основного розміру пенсії по інвалідності та витрати на виплату цільової допомоги: пенсіонеру ОСОБА_5 основний розмір пенсії - 72,72 грн., цільова допомога - 19,08 грн., доставка - 0,72 грн., пенсіонеру ОСОБА_7 основний розмір пенсії - 150 грн., пенсіонеру ОСОБА_13 основний розмір пенсії - 141,96 грн., пенсіонеру ОСОБА_14 основний розмір пенсії - 150 грн., пенсіонеру ОСОБА_15 основний розмір пенсії - 82,20 грн., пенсіонеру ОСОБА_16 основний розмір пенсії - 22,11 грн., цільова допомога - 41,80 грн., доставка - 0,50 грн., пенсіонеру ОСОБА_12 основний розмір пенсії - 137,04 грн., пенсіонеру ОСОБА_6 основний розмір пенсії - 149,91 грн., доставка - 1,18 грн., пенсіонеру ОСОБА_10 основний розмір пенсії - 150 грн., пенсіонеру ОСОБА_17 основний розмір пенсії - 22,11 грн., цільова допомога - 41,80 грн., доставка - 0,50 грн., пенсіонеру ОСОБА_9 основний розмір пенсії - 69,11 грн., цільова допомога - 22,69 грн., що підтверджується розрахунками сум на відшкодування заборгованості пенсії у серпні 2011 року та списками осіб, яким призначені пенсії з інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання і пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, не прийнятих до заліку за цій період.

Враховуючи вищевикладене, оскаржуване рішення підлягає зміні на підставі п.1ч.1ст.201 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.195, ст.196, п.3 ч.1ст.198, п.3, п.4 ч.1ст.202, ч.2ст.205, ст.207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Сімферополь АР Крим та Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим - задовольнити частково.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.02.12 у справі № 2а-15754/11/0170/25 змінити, виклавши абзац 2 резолютивної частини в наступній редакції:

"Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в м. Сімферополь АРК на користь Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК витрати на виплату та доставку основного розміру пенсії, витрати на виплату цільової допомоги за серпень 2011 року у сумі 1275 (одна тисяча двісті сімдесят п'ять) гривень 43 копійки на рахунок в КРУ ВАТ "Державний ощадний банк України" р/р 25607010048701 ОКПО 22300458 МФО 324805."

3. В іншій частині постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення. Постанова може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 24 вересня 2012 р.

Головуючий суддя підпис М.В. Кукта

Судді підпис Г.П.Ілюхіна

підпис О.Е.Єланська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.В. Кукта