Ухвала суду № 27732538, 30.10.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-14662/11/0170/12

30.10.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кукти М.В.,

суддів Ілюхіної Г.П. ,

Єланської О.Е.

секретар судового засідання Фокіна Ю.В.

за участю сторін:

представник позивача, Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз"- Брагін Олександр Володимирович, довіреність № 11/140 від 26.09.12

розглянувши апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Котарева Г.М. ) від 22.02.12 у справі № 2а-14662/11/0170/12

за позовом Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" (пр. Кірова/пров. Совнаркомовський, 52/1,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95000)

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,АР Крим,95000)

про скасування податкового повідомлення-рішення від 08.11.11 р. №0001870700,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.02.2012 адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим про скасування податкового повідомлення-рішення від 08.11.11 р. №0001870700 ,- задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим від 08.11.2011 р. №0001870700 про донарахування податку на додану вартість у сумі 2719,00 грн. та за штрафних санкцій у розмірі 679,75 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" 0за рахунок коштів на утримання Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим 28,23 грн.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.02.2012 та прийняти нове рішення по справі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні позивач наполягав на відмові у задоволенні апеляційної скарги з підстав її необґрунтованості.

Правом на участь у судовому засіданні відповідач не скористався. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив. Проте, неявка осіб, належним чином повідомлених про час та місце судового засідання не є перешкодою для апеляційного розгляду справи.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Публічне акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз"(далі -позивач) звернувся з позовною заявою до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим (далі -відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 08.11.11р. №0001870700.

Позовні вимоги мотивовані тим, що зазначене податкове повідомлення-рішення винесено в порушенням норм Закону України "Про державну податкову службу" та Податкового кодексу України, в зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Апеляційним розглядом встановлено, що 21.08.1998р. Публічне акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз"зареєстроване у якості юридичної особи (а.с. 69).

У період з 26.09.11р. по 14.10.11р. посадовими особами відповідача було проведено позапланову документальну виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за серпень 2011 року, за результатами якої 21.10.11р. було складено акт №401/07-0/00153117 (а.с.10-53).

Згідно з висновками акту перевірки відповідачем було встановлено порушення п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, що виразилось у завищенні суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного (звітного) періоду за липень 2011 року на суму 1,00грн. та завищенні суми податкового кредиту за серпень 2011 року на суму 2903,00грн. та завищенні суми бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2011 року на суму 2904,00грн.

На підставі виявлених порушень, СДПІ в м. Сімферополі АР Крим стосовно позивача було винесено податкове повідомлення-рішення від 08.11.11р. №0001870700, яким було зменшено суму бюджетного відшкодування за серпень 2011 року на 2719,00грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 679,75грн. (а.с. 59).

Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки від 21.10.11р. №401/07-0/00153117 є неправомірними, а тому оскаржуване повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

З такими висновками суду першої інстанції судова колегія погоджується з огляду на наступне.

П.п. 86.7, 86.8 Податкового кодексу України встановлені обов'язки податкових органів розглянути заперечення до акту перевірки та прийняти податкове повідомлення-рішення за наслідками та з урахуванням таких заперечень у вказані строки.

З аналізу п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, ст.. 201, п. 198.3 ст. 198, пункту 198.2 статті 198, підпунктів 201.4, 201.5, 201.6 статті 201 та п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України вбачається відсутність права платника податків включати в податковий кредит суми ПДВ, які не підтверджені податковими накладними.

Судовою колегією встановлено, що спірна сума ПДВ включена за фактом отримання від ТОВ "Херсонавтотранс" транспортного квитка на суму 0,85грн., що не заперечувалось відповідачем.

Відповідно до п.п. "а"п.п. 201.11 ст. 201 ПК України підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами.

Відповідачем в акті перевірки не зазначено будь-яких порушень при складанні транспортного квитка за винятком відсутності за місцезнаходженням контрагента позивача.

Пункт 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України також передбачає єдину підставу, коли не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) -коли ці суми не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Жодної з наведених підстав, відповідачем під час перевірки встановлено не було.

Таким чином, з урахуванням відсутності доказів порушень оформлення податкових накладних, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що формування податкового кредиту на підставі отриманих податкових накладних, які відповідно до положень Податкового кодексу України, засвідчують факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), та є єдиним документом, на підставі якого платник податку може включати до податкового кредиту відповідні суми, здійснювалось правомірно.

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру

Статтею 80 Цивільного кодексу України встановлено, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Частиною 4 статті 91 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідачем, в підтвердження правомірності своїх дій, не надано доказів внесення до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи ТОВ "Херсонавтотранс"-контрагента позивача.

З наведеного вище вбачається, що контрагент позивача, як юридична особа, наділений цивільною правоздатністю та дієздатністю, має відповідно до діючого законодавства, право на здійснення господарської діяльності на власний розсуд та ризик, у тому числі з надання послуг та виконання робіт.

Відповідно до статей 204, 205 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 215 Кодексу встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Судова колегія зазначає, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем, під час перевірки не досліджувались та не оцінювались первинні бухгалтерські документи позивача (з зазначенням їх номеру, назви, дати), на підставі яких позивачем здійснювалось формування податкового кредиту за липень 2011 року.

Таким чином, позивачем, під час формування податкового кредиту за липень 2011 року, були дотримані положення Податкового кодексу України.

Щодо встановлення відповідачем порушень формування позивачем суми бюджетного відшкодування з ПДВ за рахунок господарських операцій з ТОВ "Юніфокс-Крим", суд зазначає наступне.

Пунктами 200.1, 200.3, 200.4 статті 200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, згідно з Податковим кодексом України сума бюджетного відшкодування поточного періоду формується як від'ємне значення різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом за попередні податкові періоди. У наступному податковому періоді ця сума підлягає бюджетному відшкодуванню платнику податку за умови сплати податку на додану вартість разом з ціною товару постачальникам товарів (послуг).

Як вбачається з матеріалів справи, під час проведення позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з ПДВ на розрахунковий рахунок у банку за серпень 2011 року, з урахуванням висновків акту №401/07-0/00153117, відповідачем було встановлено завищення податкового кредиту за серпень 2011 року з ПДВ на 2903,00грн. та завищення бюджетного відшкодування з ПДВ за серпень 2011 року на суму 2904,00грн.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки від 21.10.11р. №401/07-0/00153117 є неправомірними, а тому оскаржуване повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права, і не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, а тому постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.02.12 у справі № 2а-14662/11/0170/12 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 05 листопада 2012 р.

Головуючий суддя підпис М.В. Кукта

Судді підпис Г.П.Ілюхіна

підпис О.Е.Єланська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.В. Кукта