Ухвала суду № 27728839, 25.09.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-12799/11/14/0170

25.09.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кукти М.В.,

суддів Єланської О.Е. ,

Ілюхіної Г.П.

секретар судового засідання Фокіна Ю.В.

за участю сторін:

представник позивача, Приватного підприємства "Сеал"- Неліна Валентина Ярославівна, довіреність № б/н від 20.10.11

представник відповідача, Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим ДПС- Чакал Айше Реджепівна, довіреність № 11/9/10-0 від 10.07.12

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кірєєв Д.В. ) від 07.02.12 у справі № 2а-12799/11/14/0170

за позовом Приватного підприємства "Сеал" (вул. Чехова, 8 кв. 16,Кольчугине,Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим,97551)

до Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим (вул. Бєлова, 2 а,Мирне,Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим,97503)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.02.2012 адміністративний позов Приватного підприємства "Сеал" до Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, ,- задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим №0000551502 від 20.04.2010 року.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Сеал" витрати зі сплати судового збору у сумі 3,40 грн.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.02.2012 та прийняти нове рішення по справі.

Як вбачається з матеріалів справи, Приватне підприємство "Сеал" (далі -позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративною позовною заявою до Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим (далі -відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.04.2011р. № 0000551502 про донарахування податку на додану вартість у сумі 11 053,00 гривен та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 2 763,33 гривен.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем помилково було зроблено висновки проведеної перевірки, викладені в Акті № 490/23-02/32954294 від 06.04.2011 року, які покладено в основу спірного податкового повідомлення-рішення. Так, позивач зазначає, що ним віднесено до складу податкового кредиту з ПДВ суму податку, яка була сплачена Приватному підприємству "Торгбудсервіс"у грудні 2010 року у ціні придбаних товарів будівельного призначення на загальну суму 55 266,67 гривен, в т.ч. ПДВ 11 053,33 гривни. Ця сума віднесена до бюджетного відшкодування згідно декларації позивача за грудень 2010 року.

Апеляційним розглядом встановлено, що приватне підприємство "Сеал"зареєстроване у якості юридичної особи Сімферопольською районною державною адміністрацією 04.06.2004 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (Ідентифікаційний код юридичної особи 32954294) (а.с.30).

Приватне підприємство "Сеал"знаходиться на податковому обліку в Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим.

Згідно Свідоцтва № 00722881 від 20.07.2004 року, позивач є платником податку на додану вартість (а.с.31).

Судом встановлено, що працівниками Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Приватного підприємства "Сеал", код ЄДРПОУ 32954294, місцезнаходження: АР Крим, Сімферопольський район, с. Кольчугіно, вул. Чехова, буд. 8, кв. 16, з питань відносин з Приватним підприємством "Торгбудсервис", код ЄДРПОУ 323191175 за грудень 2010 року.

За результатами вищенаведеної перевірки було складено Акт № 490/23-02/32954294 від 06.04.2011 року, у якому встановлено порушення п.п. 7.4.1, 7.4.4 п 7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість"№ 168/97 від 03.04.1997 року. Виявлено завищення Приватним підприємством "Сеал"податкового кредиту на суму 11 053,33 гривен (а.с.10-14)

На підставі зазначеного Акту було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000551502 від 20.04.2011 року на суму 11 053,00 гривен за основним платежем та 2 763,33 гривен штрафні санкції, загальна сума складає 13 816,33 гривен (а.с.8)

29.04.2011 р. позивачем до Державної податкової адміністрації в АР Крим направлено скаргу на податкове повідомлення-рішення № 0000551502 від 20.04.2011 року (а.с15).

Рішенням Державної податкової адміністрації в АР Крим №2420/10/25-023 від 25.06.2011 року скаргу залишено без задоволення, податкове повідомлення-рішення №0000551502 від 20.04.2011 року залишено без змін (а.с.16-20).

20.07.2011 року позивачем до Державної податкової адміністрації України направлено повторну скаргу на податкове повідомлення - рішення № 0000551502 від 20.04.2011 року.

Рішенням Державної податкової адміністрації України № 321/6/10-2115 від 16.09.2011 року скаргу залишено без задоволення, податкове повідомлення-рішення № 0000551502 від 20.04.2011 року залишено без змін(а.с.22-24).

Не погодившись з податковим повідомленням -рішенням № 0000551502 від 20.04.2011 року та висновками акту перевірки позивач оскаржив їх до суду.

Податковий орган вважає, що сума донарахування податку на додану вартість у розмірі 11 053,00 гривен визначена Державною податковою інспекцією в Сімферопольському районі АР Крим внаслідок порушення Приватним підприємством "Сеал"п.п. 7.4.1, 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону №168 у зв'язку з завищенням податкового кредиту за грудень 2010 року за ПДВ у сумі 11 053,00 гривен, що був нарахований за відсутності належних первинних документів по операціях з Приватним підприємством "Торгбудсервіс", що не були спрямовані на реальне настання правових наслідків та отримання економічної вигоди, а отже не пов'язані з господарською діяльністю позивача.

За даними акту перевірки встановлено, що Приватне підприємство "Торгбудсервіс" протягом грудня 2010 року не здійснювало фінансово-господарську діяльність, складських приміщень не має, основні засоби відсутні, чисельність працюючих -3 чоловіка, що свідчить про неможливість здійснення господарських договорів на постачання товарів та послуг.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що позивач мав правові підстави віднести до складу податкового кредиту за грудень 2010 року суми ПДВ, сплачені ПП "Торгбудсервіс" в ціні товару, оскільки позивачем підтверджено первинними документами фактичне виконання договору, факт здійснення господарської операції з придбання товарів, пов'язаних з формуванням податкового кредиту, та не встановленням обов'язку покупця сплачувати податок на додану вартість до бюджету коли такий податок не буде сплачений продавцем. Податковим органом не встановлено недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість, обізнаності позивача щодо протиправного характеру діяльності окремих посередників у ланцюгах постачання, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає, що судом вірно встановлені обставини справи і надана ним правильна правова оцінка.

Як вбачається з матеріалів справи 01 грудня 2010 року між Приватним підприємством "Сеал" та Приватним підприємством "Торгбудсервіс" було укладено Договір купівлі-продажу № Т10-12/04. Згідно п. 1.1 Договору, Продавець зобов'язаний передати у власність Покупця товари будівельного призначення, а Покупець зобов'язаний прийняти та сплатити вказаний товар згідно рахунка Продавця.

30 грудня 2010 року Приватним підприємством "Торгбудсервіс" було виписано рахунок-фактуру № б/н на ім'я Приватного підприємства "Сеал" на продаж товарів будівельного призначення на загальну суму 55 266,67 грив., в тому числі податок на додану вартість 11 053, 33 грив.(а.с.26).

30 грудня 2010 року платіжним дорученням № 5994 позивачем була сплачена сума 66 320,00 грив. на банківський рахунок Приватного підприємства "Торгбудсервіс"(а.с.29).

Передача товару від Продавця Покупцю підтверджується податковою накладною № 123008 від 30.12.2010 року та видатковою накладною № Т-123008 від 30.12.2010 року (а.с.27-28).

Господарська операція відображена у Додатку № 5 до Декларації з ПДВ за грудень 2010 року.

Також, матеріалами справи підтверджено, що зазначений товар був реалізований позивачем Відкритому акціонерному товариству "Будівельна компанія Консоль"(а.с.57-61).

Таким чином первинними документами бухгалтерського обліку Приватного підприємства "Сеал" (рахунок-фактура, податкова накладна, платіжне доручення, видаткова накладна) у повному обсязі в сумі 66 320,00 гривен з ПДВ підтверджується наявність фактичного виконання зобов'язань та їх оплата за господарськими операціями у грудні 2010 року між Приватним підприємством "Сеал" та Приватним підприємством "Торгбудсервіс".

Судова колегія не бере до уваги доводи апеляційної скарги щодо нікчемності правочинів, укладених Приватним підприємством "Сеал"та Приватного підприємства "Торгбудсервіс"у зв'язку з тим, що у Приватного підприємства "Торгбудсервіс" основні засоби відсутні, чисельність працюючих -3 чоловіка, не має складських приміщень необхідних для здійснення діяльності на підставі наступного. Законом №168 не передбачено обов'язок покупця перевіряти, за рахунок яких ресурсів (виробничих, трудових, фінансових) продавець надає товари (роботи, послуги) для покупця. Покупець не зобов'язаний перевіряти: чи використовує продавець власні виробничі потужності або орендовані; чи залучає продавець з метою здійснення господарської діяльності власних співробітників або фізичних осіб за трудовими угодами. Згідно з судовою практикою Вищого адміністративного суду України та Верховного суду України платник податку на додану вартість -покупець товару на час здійснення господарської операцій з придбання товару не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням продавцем вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому не повинен зазнавати певних негативних матеріальних наслідків за можливу неправомірну діяльність порушника (правова позиція викладена в Ухвалах ВАСУ за справами №9820946, №7276773 та в Постановах ВСУ №№221007, 3060678, 4970766).

Таким чином, судова колегія вважає, що покупець (ПП "Сеал") не може нести відповідальність за діяльність або бездіяльність продавця (ПП "Торгбудсервіс") та не повинен зазнавати негативні наслідки з цього.

Беручи до уваги наведене вище, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що первинними документами бухгалтерського та податкового обліку ПП "Сеал" (рахунок-фактура, податкова накладна, платіжне доручення, видаткові накладні), у повному обсязі не підтверджуються висновки акту перевірки №490/23-02/32954294 від 06.04.2011 р. щодо порушення ПП "Сеал"ст.3, гл.4 ст.42, ст.44 Господарського кодексу України, п.1.32 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", ч.1 п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та щодо заниження суми ПДВ, яка підлягала нарахуванню до сплати в бюджет за грудень 2010 р. в сумі 11 053 грн.

Факт здійснення господарської операції, пов'язаної з формуванням податкового кредиту, при виконанні позивачем обов'язків по договору з його контрагентом, підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку і податкової звітності.

Матеріалами справи підтверджується, що на момент здійснення вищевказаних господарських операцій між позивачем та його контрагентом, останній був зареєстрований у якості юридичної особи, обліковувався як платник ПДВ у ДПІ та мав свідоцтво платника ПДВ, та здійснення цих господарських операцій підтверджується відповідними первинними документами податкового та бухгалтерського обліку. Розрахунки позивачем проведені з контрагентом.

Судова колегія зазначає, що норми матеріального права, які закріплені в Законі України "Про податок на додану вартість" визначають лише один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку -відсутність податкової накладної. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість Закон № 168 не передбачає.

На вимогу суду позивач надав копії та оригінали товарно - транспортних накладних та путьові листи. Тобто позивач довів реальність здійснених господарських операцій.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що право на формування податкового кредиту виникло у позивача у відповідний податковий період при отриманні податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), а тому позивачем дотримано вимоги встановлені законодавцем та сформовано податковий кредит за грудень 2010 року відповідно до вимог встановлених законом, підтвердженням чого також є податкові декларації прийняті відповідачем, а також розшифровки додані до них.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та правильно встановив обставини справи, дав їм належну правову оцінку та постановив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.02.12 у справі № 2а-12799/11/14/0170 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 01 жовтня 2012 р.

Головуючий суддя підпис М.В. Кукта

Судді підпис О.Е.Єланська

підпис Г.П.Ілюхіна

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.В. Кукта