Ухвала суду № 27728814, 18.09.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-1116/12/0170/19

18.09.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кукти М.В.,

суддів Єланської О.Е. ,

Ілюхіної Г.П.

секретар судового засідання Фокіна Ю.В.

за участю сторін:

не з'явились,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кузнякова С.Ю. ) від 28.02.12 у справі № 2а-1116/12/0170/19

за позовом Прокурора Кіровського району АР Крим (вул. Р.Люксембург, 45,Кіровське,Кіровський район, Автономна Республіка Крим,97300)

в інтересах держави в особі:

Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі АР Крим (вул. Р. Люксембург, 20,Кіровське,Кіровський район, Автономна Республіка Крим,97300)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

про стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.02.2012 адміністративний позов Прокурора Кіровського району АР Крим в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі АР Кримі до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення ,- задоволено частково.

Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі АР Крим (97300, АР Крим, п. Кіровське, вул. Р. Люксембург, 20, ЄДРПОУ 22300398, р/р 25607010045801 в ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 324805) 1029,33 грн. заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010р.

В задоволенні іншої частини позову - відмовлено.

Не погодившись з даною постановою суду, Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі АР Крим звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.02.2012 та прийняти нове рішення по справі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Правом на участь у судовому засіданні сторони не скористались. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомили. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, є підставою для розгляду справи в порядку письмового провадження. Судова колегія знаходить можливим апеляційний розгляд справи у відсутність сторін, визнаючи достатніми для розгляду апеляційної скарги наявні в матеріалах справи письмові докази.

Розглянувши справу в порядку ст. 195, п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Прокурор Кіровського району АР Крим звернувся в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у Кіровському районі АР Крим з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 1612,53 грн., з яких 1029,33 грн. - страхові внески, 583,20 грн. - штрафні санкції.

Позовні вимоги ґрунтуються на Законі України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та мотивовані тим, що відповідачем не сплачуються у встановлені законодавством строки страхові внески та штрафні санкції.

Апеляційним розглядом встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрована як фізична особа-підприємець, про що свідчіть відповідне свідоцтво (а.с. 10), та перебуває на обліку як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в Кіровському районі АР Крим за реєстраційним номером НОМЕР_2 (а.с.6).

Згідно із ч. 2 ст. 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пунктом 5.3.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Пенсійний фонд України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003р. № 21-1 (далі -Інструкція), суми страхових внесків, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним до 1 квітня року, наступного за звітним роком, на підставі даних річної податкової декларації.

Відповідно до розрахунку сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік, наданого відповідачем позивачу, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 самостійно визначена сума по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягає сплаті за 2010р. у розмірі 1944,000 грн. (а.с. 13).

Відповідачем частково погашена сума заборгованості у розмірі 914,67 грн., що підтверджується карткою особового рахунку платника (а.с.6).

Таким чином, судом першої інстанції правомірно задоволено позов в частині стягнення з відповідача загальної суми заборгованості фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 зі сплати страхових внесків за 2010р. складає 1029,33 грн. (1944,00-914,67).

Також позивачем 30.06.2011р. винесено рішенням № 131 від стягнення штрафних санкцій з відповідача за несвоєчасну сплату страхових внесків за 2010 рік в розмірі 528,20 грн.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову в цій частині виходив з того, що позивач при застосуванні фінансових санкцій до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 за несвоєчасну сплату страхових внесків за період 2010 р. неправомірно винесло рішення № 131 від 30.06.2011р. на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України № 1058 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який було виключено з 01.01.2011 р. відповідно до Закону України № 2464 від 08.07.2010 р.

З такими висновками суду першої інстанції судова колегія погоджується з огляду на наступне.

Пункт 5 ч. 9 ст. 106 Закону № 1058, в редакції до 01.01.2011р., передбачав, що за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону, за неподання відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку у строки, передбачені законодавством, рішенням Управління Пенсійного Фонду України в Кіровському районі АР Крим № 131 від 30.06.2011р. до відповідача застосовані фінансові санкції в сумі 538,20 грн. (а.с. 7).

01.01.2011р. набрав чинності Закон України від 08.07.2010 р. № 2464 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", в зв'язку норма п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону № 1058 втратила чинність.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1/99-рп, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно, правомірність поведінки особи, зокрема, дотримання нею норм законодавства про сплату обов'язкових страхових внесків, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент вчинення відповідних дій або бездіяльності такої особи.

В свою чергу, заходи відповідальності, які можуть бути застосовані до особи-порушника слід визначати на підставі законодавства, яке є чинним на момент виявлення та застосування відповідних санкцій.

Виходячи з викладеного, якщо певне діяння було правопорушенням на момент його вчинення і за таке діяння до особи було застосовано заходи відповідальності, передбачені чинним на той час нормативним актом, відповідні санкції підлягають стягненню з особи і після втрати чинності нормативним актом, що визначав зміст відповідальності.

Рішення № 131 про застосування фінансових санкцій було прийняте 30.06.2011р., тобто у той час, коли пункт 5 ч. 9 ст. 106 Закону України № 1058 втратив чинність у зв'язку із набранням законної сили Законом України № 2464 від 08.07.2010 р. "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування". Рішення відповідача не містить посилання на будь-яку іншу норму права.

Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 2464 від 08.07.2010 р. "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Дія вказаної норми Перехідних положень поширюється і на сплату внесків із загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, оскільки відповідно до ст.ст. 1, 4, 6 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 16 від 14.01.1998 р. Пенсійний фонд України відноситься до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Так, відповідно до ст. 4 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 16 від 14.01.1998 р. залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття; інші види страхування, передбачені законами України.

До 01.01.2011р., тобто до набрання чинності Законом України № 2464 від 08.07.2010 р. "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", відповідальність за несвоєчасну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та порядок її застосування регулювалися статтею 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Стаття 106 цього Закону втратила чинність із 01.01.2011р.

Відповідно, з 01.01.2011р. втратили чинність норми, які визначали склад правопорушення і розміри відповідальності в галузі нарахування і стягнення страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, подання відомостей до системи персоніфікованого обліку.

Виходячи зі змісту пункту 7 Перехідних положень Закону України № 2464 від 08.07.2010 р. "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", органи пенсійного фонду зберегли повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом, тобто в тому числі повноваження, передбачені статтею 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відтак, органи пенсійного фонду можуть стягувати ті недоїмки, штрафи та пеню, які виникли до 01.01.2011р. Механізм стягнення цих сум відповідає змісту статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та застосовується з посиланням на пункт 7 Перехідних положень Закону України № 2464 від 08.07.2010 р. "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Проте, органи пенсійного фонду з 01.01.2011 р. не вправі за порушення нараховувати штрафи та пені, визначені статтею 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки передбачені відповідними нормами склади правопорушень та санкції втратили чинність, і їх застосування з 01.01.2011 р. суперечить статті 58 Конституції України, не зважаючи на зміст пункту 7 Перехідних положень Закону України № 2464 від 08.07.2010 р. "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Отже, Управління Пенсійного Фонду України в Кіровському районі АР Крим при застосуванні фінансових санкцій до відповідача за ненадання відомостей до системи персоніфікованого обліку винесло рішення № 131 від 30.06.2011 р. на підставі п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону України № 1058, який було виключено з 01.01.2011 р. відповідно до Закону України № 2464 від 08.07.2010 р. "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", в зв'язку з чим, в задоволенні позовних вимог позивача про стягнення фінансових санкцій в розмірі 583,20, грн. необхідно відмовити, оскільки у суду не має правових підстав для стягнення вказаної суми.

За таких обставин позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі АР Крим підлягають задоволенню в частині стягнення недоїмки зі сплати страхових внесків за 2010р. в розмірі 1029,33 грн., тому що не суперечать чинному законодавству та підтверджуються матеріалами справи.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач при застосуванні фінансових санкцій до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 за несвоєчасну сплату страхових внесків за період 2010 р. неправомірно винесло рішення № 131 від 30.06.2011р. на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України № 1058 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який було виключено з 01.01.2011 р. відповідно до Закону України № 2464 від 08.07.2010 р.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права, і не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, а тому постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

1 Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі АР Крим - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.02.12 у справі № 2а-1116/12/0170/19 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя підпис М.В. Кукта

Судді підпис О.Е.Єланська

підпис Г.П.Ілюхіна

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.В. Кукта