Ухвала суду № 27728778, 15.11.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-8074/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П.;

Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"15" листопада 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сорочко Є.О.

Суддів: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

при секретарі Грисюк Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 листопада 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Технологія Трейд» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Технологія Трейд»(далі -ТОВ «Технологія Трейд») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва (далі -ДПІ у Голосіївському районі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.10.2010 №0001012304/0 щодо заниження податку на додану вартість на загальну суму 411 412,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 листопада 2011 року позов було задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі від 28.10.2010 №0001012304/0.

На вказану постанову ДПІ у Голосіївському районі подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 14.10.2010 ДПІ у Голосіївському районі була проведена невиїзна документальна перевірка ТОВ «Технологія Трейд» з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Гедеон Компані» за квітень, травень, червень 2010 року. За результатами якої складено акт перевірки №868/1-23-40-32526034.

Даною перевіркою відповідачем було встановлено порушення ТОВ «Технологія Трейд» підпунктів 7.2.3, 7.2.6, пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 411 412,00 грн.

До такого висновку податковий орган дійшов виходячи з наступного.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «Технологія Трейд» в квітні, травні, червні 2010 року мало правовідносини з ТОВ «Гедеон Компані», яке зареєстровано в ДПІ у Печерському району м. Києва.

Згідно додатку 5 до декларацій з податку на додану вартість ТОВ «Технологія Трейд» відобразило податковий кредит по правовідносинах з ТОВ «Гедеон Компані» за квітень 2010 року в сумі 117 373,60 грн., за травень 2010 року в сумі 139 949,00 грн. та за червень 2010 року в сумі 154 089,00 грн.

ТОВ «Гедеон Компані» відповідно до «системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України» за квітень, травень та червень 2010 року податкові зобов'язання не задекларувало.

З огляду на зазначене та враховуючи те, що на момент складання акту перевірки первинні та інші документи були відсутні, відповідач дійшов висновку про заниження позивачем податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 411 412,00 грн., в тому числі: за квітень 2010 року - на суму 11 7374,00 грн.; за травень 2010 року - на суму 139 949,00 грн.; та за червень 2010 року - на суму 154 089,00 грн.

На підставі акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.10.2010 №0001012304/0, яким позивачу було нараховане зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 613 447,00 грн., у тому числі штрафні санкції у сумі 202 035,00 грн.

На вказане рішенням, позивач звертався зі скаргами 10.11.2010 до ДПІ у Голосіївському районі, 18.01.2011 до Державної податкової адміністрації м. Києва, а 30.03.2011 до Державної податкової адміністрації України, однак за результатами розгляду таких скарг податкове повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі від 28.10.2010 №0001012304/0 залишено без змін.

Відповідно до матеріалів справи, між позивачем та ТОВ «Гедеон Компані»було укладено договір поставки товару від 01.02.2010 №01/03-10, згідно якого поставлена ТОВ «Гедеон Компані» продукція була використана позивачем у власній господарській діяльності.

Так, за договором поставки товару від 01.02.2010 №01/03-10 ТОВ «Гедеон Компані»було поставлено позивачу тваринний білок, що підтверджується видатковими накладними №66 від 05.04.2010, №67 від 06.04.2010, №75 від 19.04.2010, №291 від 05.05.2010, №292 від 06.05.2010, №293 від 12.05.2010, №294 від 21.05.2010, №000000135 від 01.06.2010, №000000136 від 01.06.2010, №000000143 від 07.06.2010, №000000148 від 16.06.2010, №000000149 від 16.06.2010, №000000157 від 22.06.2010, №000000158 від 22.06.2010.

У зв'язку з чим, ТОВ «Гедеон Компані»на ім'я позивача були виписані податкові накладні №151 від 05.04.2010, №155 від 06.04.2010, №163 від19.04.2010, №254 від 05.05.2010, №256 від 06.05.2010, №257 від 12.05.2010, №258 від 21.05.2010, №308 від 01.06.2010, №309 від 01.06.2010, №316 від 07.06.2010, №321 від 16.06.2010, №322 від 16.06.2010, №330 від 22.06.2010 та №331 від 22.06.2010.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпунктом 7.4.1, пункту 7.4 статті 7 зазначеного Закону встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 зазначеного Закону встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 7.7.1 та 7.7.2 ст. 7 цього Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.

Згідно пунктів 10.1 та 10.2 ст. 10 вказаного Закону, особами, відповідальними за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платники податку, визначені у статті 2 цього Закону. Платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону. Особа, яка згідно з вимогами пункту 2.2 статті 2 цього Закону мала зареєструватися платником податку, але не здійснила таку реєстрацію, несе обов'язки з нарахування та сплати цього податку, а також відповідальність за його ненарахування або несплату на рівні особи, зареєстрованої як платник податку, без права виписки податкової накладної та нарахування податкового кредиту.

З урахуванням наведеного колегія суддів зазначає, що право платника податку на додану вартість на відшкодування з бюджету податку, сплаченого постачальниками товарів в ціні придбання, в сумі, що перевищує суму податкового зобов'язання за відповідний звітний період, не залежить від виконання постачальниками цих товарів своїх податкових зобов'язань, у випадку невиконання контрагентом свого зобов'язання це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для нього та зазначена обставина не може бути підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість, у разі, якщо останній виконав всі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодуванні та має необхідні документи на підтвердження розміру такого податкового кредиту.

Відповідно до абз. 3 пп. 7.2.8. п. 7.2 ст. 7 цього Закону при проведенні документальної (планової або позапланової виїзної) перевірки платник податку зобов'язаний забезпечити доступ податковому інспектору до реєстру податкових накладних та у разі ведення його в електронному вигляді - надати носій електронної інформації за власний рахунок.

Колегія суддів звертає увагу на те, що лист "Про надання інформації" №22857/10/23-7010, в якому відповідач запрошував осіб відповідальних за фінансово-господарську діяльність позивача з'явитись для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів по правовідносинах з ТОВ «Гедеон Компані»за період з 01.01.2007 по 30.09.2010 та надати письмові пояснення та первинні документи, датований 29.10.2010, та відповідно до пояснень наданих позивачем був ним отриманий 08.11.2011, у той час, як акт перевірки був складений 14.10.2010, тобто даний запит був складений вже після проведення перевірки та складання відповідно акту перевірки.

Пояснення відповідача щодо того, що запит було направлено до проведення перевірки, а в даті складання запиту наявна помилка є необгрунтованим, оскільки не підтверджений жодними належними доказами.

З огляду на викладене посилання відповідача, як на обґрунтування правомірності висновку про заниження податку на додану вартість на те, що на момент складання акту перевірки позивачем не було надано первинних та інших документів є безпідставним, оскільки на момент проведення перевірки у позивача не тільки не виникло обов'язку надання відповідних документів, а він і не міг знати про необхідність їх надання.

Посилання відповідача на інформацію наявну в листі Головного відділу податкової міліції Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва №12402/7/26-06/38 від 29.03.2011, як на обґрунтування нікчемності договору укладеного між позивачем та ТОВ «Гедеон Компані» є необґрунтованим з огляду на те, що відповідачем не надано суду висновку експерта в кримінальній справі про який йде мова у листі.

Крім того, згідно копій декларацій з податку на додану вартість за квітень-червень 2010 року з додатком 5 та штампом податкового органу про їх прийняття, що за клопотання позивача у судовому засіданні приєднані до матеріалів справи, ТОВ «Гедеон Компані»задекларувало такі податкові зобов'язання на суму 411 412,00 грн.

Таким чином, відповідачем не спростовано належними доказами доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять товарність та реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Гедеон Компані» за договором поставки товару від 01.02.2010 №01/03-10, а тому колегія суддів прийшла до висновку про правомірність формування позивачем сум податкового кредиту по правовідносинам з ТОВ «Гедеон Компані» за квітень 2010 року в сумі 117 373,60 грн., за травень 2010 року в сумі 139 949,00 грн. та за червень 2010 року в сумі 154 089,00 грн. та про необґрунтованість висновку відповідача щодо заниження позивачем податку на додану вартість за вказаний період, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі від 28.10.2010 №0001012304/0 є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів, погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову, а тому апеляційну скаргу ДПІ у Голосіївському районі необхідно залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 листопада 2011 року -без змін, оскільки постанова ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва -залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 листопада 2011 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

Ухвалу складено в повному обсязі 20.11.2012