Ухвала суду № 27728714, 22.11.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-2972/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Лисенко В.І.

Суддя-доповідач: Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"22" листопада 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Губська О.А.

за участі :

секретар с/з Печенюк Р.В.

пр-к апелянта (відповідача) Зайцев В.С.

пр-к позивача Кибальник Я.Ф.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області, Державної податкової служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 24 липня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківський молочний комбінат»до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби № 00002702351338 від 02.04.2012 року.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 24 липня 2012 року позовні вимоги задоволено частково.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач та третя особа подали апеляційні скарги, в яких вказують на невідповідність висновків суду обставинам справи та просять оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом першої інстанції, що 20 лютого 2012 року посадовими особами Державної податкової служби України в Київській області проведено перевірку позивача з питань дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій, за результатами якої у цей же день складено акт перевірки № 0229/1000/82/33689118 (далі-акт перевірки).

Перевіркою виявлено наявність у КОРО позивача записів від 21.05.2009 року, 02.06.2009 року, 18.06.2009 року, 22.06.2009 року, 25.06.2009 року, 09.07.2009 року, 17.07.2009 року про оприбуткування готівки на загальну суму 6232,72 грн., зроблених олівцем, на підставі підклеєних у КОРО позивача фіскальних звітних чеків від 21.05.2009 року, 02.06.2009 року, 18.06.2009 року, 22.06.2009 року, 25.06.2009 року, 09.07.2009 року, 17.07.2009 року, що свідчить на думку посадових осіб третьої особи, про неоприбуткування готівки в касі позивача, а відтак є порушенням вимог пункту 2 Положення про ведення касових операцій.

Також, перевіркою виявлено, що позивачем за період з 21.02.2009 року по 17.02.2012 року не забезпечено щоденного друку фіскальних звітних чеків (всього 641 випадок), що свідчить про порушення позивачем пункту 9 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

За результатами перевірки, на підставі пункту 4 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та абзацу третього пункту 1 Указу Президента України від 12.06.2005 № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обліку готівки»відповідачем прийнято рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій від 02.03.2012 №0000230235/7, яким позивачу нараховано штрафні санкції у розмірі 31163,60 грн. та №0000240235/8, яким позивачу нараховано штрафні санкції у розмірі 217940,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги частково суд першої інстанції виходив з того, що рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій є неправомірним та підлягає скасуванню від 02.04.2012 № 00002702351338 та від 02.03.2012 №0000240235/8 підлягає частковому скасуванню, а саме в частині нарахування штрафних санкцій у розмірі 217600,00 грн.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає за необхідне зауважити про наступне.

Відповідно до ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 № 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" за неоприбуткування, неповне та/або несвоєчасне оприбуткування у касах готівки передбачено штраф у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Згідно п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Відповідно до п. 1.2 Положення книга обліку розрахункових операцій (далі - КОРО) - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Пунктом 4.3 Положення встановлено, що записи в касовій книзі проводяться касиром за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі.

Відповідно до п. 7.5 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок № 614 від 01.12.2000р. (надалі - Порядок) використання КОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає: наявність КОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках КОРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що особа, яка проводила розрахункові операції, здійснила у КОРО записи, зроблені олівцем, від 21.05.2009 року, 02.06.2009 року, 18.06.2009 року, 22.06.2009 року, 25.06.2009 року, 09.07.2009 року, 17.07.2009 року про отримання готівки у сумі 6232,72 грн. При цьому, доказом отримання готівкових коштів, є денні Z звіти від 21.05.2009 року, 02.06.2009 року, 18.06.2009 року, 22.06.2009 року, 25.06.2009 року, 09.07.2009 року, 17.07.2009 року, зафіксовані у фіскальних чеках.

Отже, сума готівки у розмірі 6232,72 грн. була внесена платником податків до податкового та бухгалтерського обліку, так як її проведення через РРО, зазначення її в фіскальній пам'яті РРО, відображення на роздрукованих та збережених фіскальних звітах вклеєних до КОРО, робить неможливим ухилення позивача від сплати податків та свідчить лише про порушення позивачем порядку ведення КОРО, а не про неналежний облік надходження коштів за вказаний день.

Таким чином, відповідач дійшов невірного висновку про порушення позивачем п. 2.6 Положення, а відтак, помилково застосував штрафні (фінансові) санкції.

Крім того, відповідно до пункту 9 статті 3 Закону України від 06.07.1995, № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Пунктом 4 статті 17 зазначеного Закону встановлена відповідальність таких суб'єктів господарювання за невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій у вигляді фінансових санкцій в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно із пунктом 4 статті 17 цього Закону за порушення вимог пункту 9 статті 3 цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивачем за період з 21.02.2009 року по 17.02.2012 року не забезпечено щоденного друку фіскальних звітних чеків (всього 641 випадок).

За наслідками встановленого порушення відповідачем застосовано до позивача штрафні санкції за кожен випадок не роздрукування щоденного фіскального чеку у розмірі 217940,00 грн., що розрахований виходячи від кількості випадків не роздрукування щоденного фіскального чеку (641 шт.) помножених на 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Проте, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач не вірно застосував до позивача штрафні (фінансові) санкції у розмірі 217940,00 грн., оскільки невиконання зазначеного обов'язку позивачем є єдиним порушенням, що продовжувало існувати у часі (незалежно від кількості днів чи разів), а тому санкція повинна застосовуватися у єдиному розмірі -двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340,00 грн.).

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконання, що висновки суду першої інстанції є обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області, Державної податкової служби у Київській області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 24 липня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Беспалов О.О.

Губська О.А.