Постанова № 27728447, 29.11.2012, Зміївський районний суд Харківської області

2014/4338/2012

4/2014/141/2012

П О С Т А Н О В А

іменем України

29 листопада 2012 року м. Зміїв

Суддя Зміївського районного суду Харківської області Овдієнко В.В.

за участю: секретаря Іванової О.В.

прокурора Власенко М.В.

заявника скарги ОСОБА_1

слідчого Горбунової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_1 на постанову слідчого СВ Зміївського РВ ГУМВС України в Харківській області ст. лейтенанта Горбунової О.В. від 29.10.2012 року про порушення кримінальної справи,

встановив:

14.11.2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на постанову про порушення кримінальної справи, в якій вказав, що слідчим СВ Зміївського РВ ГУМВС України в Харківській області Горбуновою О.В. 29.10.2012 року винесена постанова про порушення кримінальної справи відносно нього, директора ТОВ "Автотранс-2005" ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 239 КК України.

З постановою про порушення відносно нього кримінальної справи він не згоден, вважає її незаконною та безпідставною, виходячи з наступних обставин:

Необхідною передумовою для порушення кримінальної справи є наявність законних приводів і підстав і відсутність обставин, що виключають провадження по справі.

В оскаржуваній постанові про порушення кримінальної справи не зазначено конкретний привід для порушення кримінальної справи.

Так, в оскаржуваній постанові зазначається про те, що прокуратурою Зміївського району у порядку здійснення правозахисної діяльності проведено перевірку додержання природоохоронного законодавства службовими особами ТОВ "Автотранс - 2005", але не зазначаються висновки такої перевірки щодо наявності в його діях складу злочину.

Поряд з цим зазначаються висновки акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 16, 17, 20-22 серпня 2012 року №678\09-18 та акту обстеження засміченої та забрудненої земельної ділянки від 16.08.2012 року №678\09-18-1 засм., якими встановлено факт засмічення побутовими відходами та забруднення нафтопродуктами.

Відповідно до положень ст. 94 КПК України, кримінальна справа може бути порушена тільки за наявності підстав, вичерпний перелік яких зазначений у вказаній нормі закону, а саме тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

На стадії порушення кримінальної справи підлягають з'ясуванню як обставини, необхідні для порушення кримінальної справи, так і обставини, які виключають провадження по справі.

Слідчий, який прийняв рішення про порушення кримінальної справи, на порушення вимог ст. 22 КПК України не вжив всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи; на порушення положень ст. 97 КПК України не перевірив підстави для порушення відносно нього кримінальної справи шляхом відібрання пояснень від окремих громадян чи посадових осіб, не витребував необхідних документів і, як результат, не встановив обставин, які виключають провадження по справі, та прийняв незаконне рішення про порушення відносно нього кримінальної справи за діяння, передбачені ч. 1 ст. 239 КК України, які він ніколи не вчиняв, а тому в його діях відсутній склад злочину.

Відповідно до положень ст. 6 КПК України кримінальну справу не може бути порушено, а порушена справа підлягає закриттю за відсутністю в діянні складу злочину.

Відсутність в його діях складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 239 КК України підтверджується наступними обставинами:

Відповідно до Довідки з ЄДРПОУ та наказу №16 від 15.07.2005 р. керівником ТОВ "Автотранс-2005" є ОСОБА_1

До видів діяльності ТОВ "Автротранс-2005", відповідно до довідки з ЄДРПОУ не входить діяльність з переробки нафтопродуктів.

18 вересня 2011 року між ТОВ "Автотранс-2005" та ФОП ОСОБА_3 був укладений договір оренди нерухомого майна - будівлі гаражу літ. Г-1, площею 2128,80 кв.м по АДРЕСА_1. Відповідно до вказаного договору оренди, ТОВ "Автотранс-2005" передало на строк до 17 вересня 2012 року ФОП ОСОБА_3 вказану будівлю для здійснення орендарем господарської діяльності.

В день укладання договору оренди, майно було передано орендарю, що підтверджується актом приймання-передачі.

Пунктом 5.6. договору оренди передбачена відповідальність саме орендаря підтримувати території, прилеглі до об'єкта оренди, та земельну ділянку у належному санітарному стані.

Державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища в Харківській області 16, 17, 20-22 серпня 2012 року склав акти перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства та обстеження земельної ділянки (які зазначені в оскаржуваній постанові про порушення кримінальної справи), відповідно до яких був встановлений факт засмічення побутовими відходами та забруднення нафтопродуктами земельної ділянки.

Вказані в актах факти порушення природоохоронного законодавства України є результатами діяльності ФОП ОСОБА_3, не мають ніякого відношення до господарської діяльності ТОВ "Автотранс-2005" та не є наслідком діяльності підприємства, яким він керує.

Державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища в Харківській області 22 серпня 2012 року виніс постанову №03-28-348 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 52 КУпАП за порушення вимог ст. 280 КУпАП (саме з тих же підстав, які стали підставою для порушення кримінальної справи відносно нього).

20 вересня 2012 року Зміївський районний суд розглянувши його скаргу на постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності, ухвалив визнати протиправною та скасувати постанову № 03-28-348 від 22 серпня 2012 року.

Вказане судове рішення також підтверджує відсутність з його боку протиправних дій щодо забруднення або псування земель по АДРЕСА_1.

Статтею 236-8 КПК України передбачено, що розглядаючи скаргу на постанову про порушення справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Вважав, що для прийняття постанови про порушення відносно нього кримінальної справи за ознаками ч. 1 ст. 239 КК України у слідчого були відсутні належні приводи та підстави та слідчим не було проведено належної перевірки обставин справи, що дало б йому згоду відмовити в порушенні кримінальної справи відносно нього, в зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину.

Просив скасувати постанову про порушення у відношенні нього кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 239 КК України, прийняту слідчим СВ Зміївського РВ ГУМВС України в Харківській області Горбуновою О.В. 29.10.2012 року, та ухвалити постанову про відмову в порушенні кримінальної справи.

Під час судового засідання ОСОБА_1 підтримав скаргу з підстав, викладених у ній.

Прокурор Власенко М.С. проти задоволення скарги заперечувала мотивуючи її безпідставністю.

Вислухавши доводи сторін, дослідивши матеріали, на підставі яких було прийнято рішення про порушення справи, дійшов наступного:

Постановою слідчого СВ Зміївського РВ ГУМВС України в Харківській області Горбуновою О.В. 29.10.2012 року порушено кримінальну справи стосовно директора ТОВ "Автотранс-2005" ОСОБА_1 за фактом забруднення та псування земель речовинами, відходами шкідливими для довкілля за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 239 КК України.

В постанові зазначено наступне: прокуратурою Зміївського району у порядку здійснення правозахисної діяльності проведено перевірку додержання природоохоронного законодавства службовими особами ТОВ "Автотранс - 2005", зокрема щодо поводження з відходами.

Проведеною перевіркою встановлено, що відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ «Автотранс-2005»(ідентифікаційний код юридичної особи 33460451) 18.11.2005 року зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за адресою: АДРЕСА_1.

Вказане підприємство здійснювало свою діяльність відповідно до чинного законодавства та статуту, затвердженого загальними зборами засновників (учасників) ТОВ «Автотранс-2005»(протокол загальних зборів засновників (учасників) товариства №1/11 від 26.08.2011 року.

Директором ТОВ «Автотранс-2005»призначено ОСОБА_1, про що свідчить протокол зборів учасників товариства від 05.07.2005 року та довідка №12452 з ЄДРПОУ.

Відповідно до акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 16, 17, 20-22 серпня 2012 року №678\09-18 та акту обстеження засміченої та забрудненої земельної ділянки від 16.08.2012 року №678\09-18-1 засм встановлено факт засмічення побутовими відходами та забруднення нафтопродуктами (відходами нафтопродуктів) земельної ділянки на площі 214,48 кв. м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що є порушенням вимог ст. 35 Закону України «Про охорону земель», ст. ст. 17, 32, 33 Закону України «Про відходи», ст. 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»та спричинило матеріальні збитки державі на суму 12296 грн. 87 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 239 КК України передбачено відповідальність за забруднення або псування земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров'я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило

небезпеку для життя, здоров'я людей чи довкілля.

Згідно зі ст. 35 Закону України «Про охорону земель»власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі на основі застосування екологобезпечних технологій обробітку і техніки, здійснення інших заходів, які зменшують негативний вплив на ґрунти, запобігають безповоротній втраті гумусу, поживних елементів тощо; дотримуватися стандартів, нормативів при здійсненні протиерозійних, агротехнічних, агрохімічних, меліоративних та інших заходів, пов'язаних з охороною земель, збереженням і підвищенням родючості ґрунтів; надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування відомості про застосування пестицидів та агрохімікатів; сприяти систематичному проведенню вишукувальних, обстежувальних, розвідувальних робіт за станом земель, динамікою родючості ґрунтів; своєчасно інформувати відповідні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування щодо стану, деградації та забруднення земельних ділянок; забезпечувати додержання встановленого законодавством України режиму використання земель, що підлягають особливій охороні; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим

призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку; забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям; уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

Статтею 17 Закону України «Про відходи»передбачено, що суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані: а) запобігати утворенню та зменшувати обсяги утворення відходів; б) забезпечувати приймання та утилізацію використаних пакувальних матеріалів і тари, в яких знаходилася продукція цих підприємств, установ та організацій - суб'єктів господарської діяльності, або укладати угоди з відповідними організаціями на їх збирання та утилізацію; в) визначати склад і властивості відходів, що утворюються, а також за погодженням із уповноваженими органами виконавчої влади з

питань охорони навколишнього природного середовища ступінь їх небезпечності для навколишнього природного середовища та здоров'я людини; г) на основі матеріально-сировинних балансів виробництва виявляти і вести первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, і подавати щодо них статистичну звітність у встановленому порядку; д) забезпечувати повне збирання, належне зберігання та недопущення знищення і псування відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія, що відповідає вимогам екологічної безпеки; е) брати участь у будівництві об'єктів поводження з

відходами; є) здійснювати організаційні, науково-технічні та технологічні заходи для максимальної утилізації відходів, реалізації чи передачі їх іншим споживачам або підприємствам, установам та організаціям, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів, а також забезпечувати за власний рахунок екологічно обґрунтоване видалення тих відходів, що не підлягають утилізації; ж) не допускати змішування відходів, якщо це не передбачено існуючою технологією та ускладнює поводження з відходами або не

доведено, що така дія відповідає вимогам підвищення екологічної безпеки; з) не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах; и) здійснювати контроль за станом місць чи об'єктів розміщення власних відходів; і) своєчасно в установленому порядку сплачувати екологічний податок, що справляється за розміщення відходів; ї) надавати місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, уповноваженим органам виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища інформацію про відходи та пов'язану з ними діяльність, у тому числі про випадки несанкціонованого попадання відходів у навколишнє природне середовище та вжиті щодо цього заходи; й) призначати відповідальних осіб у сфері поводження з відходами; к) забезпечувати розробку в установленому порядку та виконання планів організації роботи у сфері поводження з відходами; л) відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, здоров'ю та майну громадян, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами, відповідно до законодавства України; м) забезпечувати професійну підготовку, підвищення

кваліфікації та проведення атестації фахівців у сфері поводження з відходами; н) мати ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами і/або на право провадження діяльності, пов'язаної із збиранням і заготівлею окремих видів відходів як вторинної сировини, і/або дозвіл на транскордонне перевезення небезпечних відходів; о) мати погоджений із уповноваженими органами виконавчої влади план дій на випадок виникнення надзвичайної ситуації, пов'язаної з поводженням з небезпечними відходами; п) передбачати при укладанні угод на поставку в Україну товарної продукції утилізацію чи вивезення з України використаних пакувальних матеріалів і тари; р) при плануванні будівництва або реконструкції об'єкта поводження з відходами мати дозвіл на будівництво або

реконструкцію такого об'єкта відповідно до законодавства про містобудування; с) мати дозвіл на експлуатацію об'єкта поводження з небезпечними відходами; т) виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством, щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища відходами.

Суб'єкти господарювання, які в установленому порядку визначені виконавцями послуг на вивезення побутових відходів на певній території, здійснюють їх роздільне збирання.

Суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами укладають договори з юридичною особою, яка в установленому порядку визначена виконавцем послуг на вивезення побутових відходів на певній території, на якій знаходиться об'єкт

утворення відходів.

Статтею 32 цього Закону з метою обмеження та запобігання негативному впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини забороняється: а) вести будь-яку господарську діяльність, пов'язану з утворенням відходів, без одержання від уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів. Ліміти на обсяги утворення і розміщення побутових відходів не встановлюються; б) використовувати результати наукових досліджень, проваджувати в практику винаходи, застосовувати нову техніку, імпортне устаткування, технології та системи, якщо вони не передбачають запобігання чи мінімізацію обсягів утворення відходів на всіх стадіях технологічного процесу, їх утилізацію та безпечне видалення; в) визначати місця розміщення підприємств, установок, полігонів, комплексів, сховищ та інших об'єктів поводження з відходами, проектувати та будувати регіональні і міжрегіональні комплекси оброблення, знешкодження, утилізації та видалення відходів, якщо вони не відповідають екологічним та санітарно-гігієнічним вимогам; г) приймати рішення про розміщення і розвиток міст та інших населених пунктів без визначення технічних та інших заходів щодо створення умов для утилізації чи видалення побутових відходів; д) вводити в дію нові і реконструйовані підприємства та інші об'єкти, не забезпечені устаткуванням і технологіями для безпечного поводження з відходами, та в разі відсутності даних, необхідних для оцінки їх впливу на навколишнє природне середовище та здоров'я людини, згідно з установленим порядком; е) передавати чи продавати небезпечні відходи громадянам, підприємствам, установам та організаціям, якщо вони не забезпечують утилізації чи видалення цих відходів екологічно безпечним способом; є) залучати дітей і підлітків до організованого збирання відходів (як вторинної сировини), небезпечних для здоров'я; ж) порушувати строки переробки відходів, ввезених в Україну відповідно до встановлених квотами умов; з) порушувати встановлені квоти на ввезення в Україну відходів як вторинної сировини; и) ввезення в Україну, за винятком транзитного перевезення, будь-яких відходів з метою їх зберігання чи видалення; і) з 1 січня 2018 року захоронення неперероблених (необроблених) побутових відходів.

Законодавством України можуть передбачатися й інші спеціальні заходи щодо обмеження та запобігання негативному впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини.

Статтею 33 цього ж Закону встановлено, що зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення).

На кожне місце чи об'єкт зберігання або видалення відходів складається спеціальний паспорт, в якому зазначаються найменування та код відходів (згідно з державним класифікатором відходів), їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні

характеристики місць чи об'єктів зберігання чи видалення і відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць чи об'єктів.

Видалення відходів здійснюється відповідно до встановлених законодавством вимог екологічної безпеки з обов'язковим забезпеченням можливості утилізації чи захоронення залишкових продуктів за погодженням з центральним органом виконавчої влади,

що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності спеціальних дозволів, у яких визначені види та кількість відходів,

загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості щодо утворення, призначення, методів оброблення відповідно до встановлених лімітів та умови їх зберігання.

Визначені для зберігання та видалення відходів місця чи об'єкти повинні використовуватися лише для заявлених на одержання дозволу відходів.

Забороняється змішування чи захоронення відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія.

Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів, у тому числі побутових, у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини. Захоронення відходів у надрах допускається у виняткових випадках за результатами спеціальних досліджень з дотриманням стандартів, норм і правил, передбачених законодавством України.

Відповідно до ст. 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» суб'єкти права власності на відходи повинні вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення.

Розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей.

У відповідністю зі ст. 236-8 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті. За результатами розгляду скарги, залежно від того, чи були при порушені справи додержані вимоги статей 94, 97, 98 КПК України, суддя своєю мотивованою постановою: 1) залишає скаргу без задоволення; 2) задовольняє скаргу, скасовує постанову про порушення справи.

У відповідністю з п. 5 ч. 1, ч. 2 ст. 94 КПК України приводами до порушення кримінальної справи є: 5) безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину.

Справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

У відповідністю зі ст. 97 КПК України, прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані приймати заяви і повідомлення про вчинені або підготовлювані злочини, в тому числі і в справах, які не підлягають їх віданню.

По заяві або повідомленню про злочин прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані не пізніше триденного строку прийняти одне з таких рішень: 1) порушити кримінальну справу; 2) відмовити в порушенні кримінальної справи; 3) направити заяву або повідомлення за належністю.

Коли необхідно перевірити заяву або повідомлення про злочин до порушення справи, така перевірка здійснюється прокурором, слідчим або органом дізнання в строк не більше десяти днів шляхом відібрання пояснень від окремих громадян чи посадових осіб або витребування необхідних документів.

У відповідністю зі ст. 98 КПК України, при наявності приводів і підстав, зазначених у статті 94 цього Кодексу, прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані винести постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи і підстави до порушення справи, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа, а також дальше її спрямування.

В оскарженій постанові про порушення кримінальної справи міститься посилання на порушення ОСОБА_1 порушено вимоги ст. 35 Закону України «Про охорону земель», ст. ст. 17, 32, 33 Закону України «Про відходи», ст. 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», проте не встановлено та не зазначено, які саме з положень вказаних норм були порушені.

Водночас, статтею 35 Закону України «Про охорону земель»передбачено обов'язки власників і землекористувачів, в тому числі орендарів, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності. А в матеріалах перевірки, на підставі яких прийнято рішення про порушення кримінальної справи, наявна копія договору оренди земельної ділянки від 25.07.2012 року, зареєстрованого в управлінні Держкомзему у Зміївському районі Харківської області від 21.08.2012 року, яким підтверджується, що ТОВ «Автотранс-2005» є користувачем земельної ділянки з 21.08.2012 року, тобто з моменту державної реєстрації зазначеного договору оренди.

Зважаючи на те, що акт обстеження засміченої та забрудненої земельної ділянки від 16.08.2012 року №678\09-18-1 засм, яким встановлено факт засмічення побутовими відходами та забруднення нафтопродуктами, був складений до виникнення у ТОВ «Автотранс-2005»права землекористування, відсутні підстави для висновків про порушення цим підприємством вимог ст. 35 Закону України «Про охорону земель»щодо вказаної земельної ділянки за період, що передував виникненню у нього права користування цією земельною ділянкою.

Вимоги ст. 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»передбачені для суб'єктів права власності на відходи. Водночас, в матеріалах перевірки відсутнє документальне підтвердження того, що ТОВ «Автотранс-2005»є власником побутових відходів та відходів нафтопродуктів, що зазначені в акті обстеження від 16.08.2012 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 239 КК України передбачено відповідальність за забруднення або псування земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров'я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи довкілля.

Отже, для даного складу злочину є обов'язковою наявність наслідків -створення небезпеки для життя, здоров'я людей чи довкілля.

Проте ні в описовій, ні в резолютивній частині постанови слідчого СВ Зміївського РВ ГУМВС України в Харківській області Горбунової О.В. 29.10.2012 року про порушення кримінальної справи стосовно директора ТОВ "Автотранс-2005" ОСОБА_1 за фактом забруднення та псування земель речовинами, відходами шкідливими для довкілля за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 239 КК України не зазначено, що ці дії створили

небезпеку для життя, здоров'я людей чи довкілля.

Крім того, в постанові не зазначено, який номер присвоєно порушеній кримінальній справі.

Таким чином, з матеріалів перевірки, які слугували приводом для порушення кримінальної справи, а також зі змісту самої постанови про порушення кримінальної справи, не вбачається, що є достатні дані, які вказують на наявність в діях директора ТОВ "Автотранс-2005" ОСОБА_1 ознак злочину, передбаченого ч. 1 ст. 239 КК України.

За таких обставин, оскільки встановлена відсутність передбачених ст. 94 КПК України приводів і підстав для винесення постанови про порушення кримінальної справи, дійшов висновку, що кримінальну справу порушено без дотриманням вимог ст. ст. 94, 97, 98 КПК України, а скарга про скасування постанови про порушення кримінальної справи підлягає задоволенню в частині вимоги про скасування постанови про порушення кримінальної справи.

У відповідністю зі ст. 236-8 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті. За результатами розгляду скарги, залежно від того, чи були при порушені справи додержані вимоги статей 94, 97, 98 КПК України, суддя своєю мотивованою постановою: 1) залишає скаргу без задоволення; 2) задовольняє скаргу, скасовує постанову про порушення справи.

Таким чином, не передбачено у разі скасування постанови про порушення кримінальної справи прийняття суддею рішення про відмову в порушенні кримінальної справи.

Отже, скарга в частині вимоги про відмову в порушенні кримінальної справи задоволенню не підлягає.

У зв'язку з набранням чинності з 20.11.2012 року Кримінальним процесуальним кодексом України, яким не передбачена стадія порушення кримінальної справи, також відсутня і можливість направлення матеріалів для проведення додаткової перевірки.

Тому, матеріали перевірки належить направити до СВ Зміївського РВ ГУМВС України в Харківській області для вчинення дій, відповідно до вимог ст. 214 Кримінального процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 94, 97, 98, 236-7, 236-8 Кримінально-процесуального кодексу України, ст. 214 Кримінального процесуального кодексу України.

постановив:

Скаргу директора ТОВ "Автотранс-2005" ОСОБА_1 на постанову слідчого СВ Зміївського РВ ГУМВС України в Харківській області Горбунової О.В. від 29.10.2012 року про порушення кримінальної справи -задовольнити.

Постанову слідчого СВ Зміївського РВ ГУМВС України в Харківській області Горбунової О.В. від 29.10.2012 року про порушення кримінальної справи стосовно директора ТОВ "Автотранс-2005" ОСОБА_1 за фактом забруднення та псування земель речовинами, відходами, шкідливими для довкілля, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 239 КК України -скасувати та направити матеріали до СВ Зміївського РВ ГУМВС України в Харківській області для вчинення дій, відповідно до вимог ст. 214 Кримінального процесуального кодексу України.

На постанову протягом 7 діб з дня її винесення може бути подана апеляція до апеляційного суду Харківської області.

Суддя: