Ухвала суду № 27727480, 27.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" листопада 2012 р. м. Київ К-41024/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є.розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргуСільськогосподарського кооперативу «Решнівецький» на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2009 рокуу справі№ 10/3641-Аза позовомСільськогосподарського кооперативу «Решнівецький»до Старокостянтинівської об'єднаної державної податкової інспекціїпрозобов'язання списати безнадійний борг, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Господарського суду Хмельницької області від 21.07.2008 року у справі № 10/3641-А позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними дії Старокостянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції про відмову в списанні безнадійного податкового боргу. Зобов'язано Старокостянтинівську об'єднану державну податкову інспекцію списати безнадійний податковий борг Сільськогосподарського кооперативу «Решнівецький»по податку з доходів фізичних осіб в сумі 178 179,66 грн., який виник понад 1095 днів.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2009 року апеляційну скаргу Старокостянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції задоволено. Постанову Господарського суду Хмельницької області від 21.07.2008 року у справі № 10/3641-А скасовано. Прийнято нову постанову про відмову в позові.

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судом норм матеріального та процесуального права, невідповідністю оскарженого судового рішення фактичним матеріалам справи.

В запереченнях на касаційну скаргу відповідач з доводами заявника не погоджується, просить залишити постанову апеляційної інстанції в силі.

У зв'язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, на підставі п. 2 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на протязі 2003-2007 років відповідачем проведено перевірки Сільськогосподарського кооперативу «Решнівецький»з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства , про що складено відповідні акти.

Згідно з актом про результати планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства № 84-231-07 від 20.10.2003 року позивачем (період з 01.07.2000 року по 31.06.2003 року) при перевірці правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум прибуткового податку з громадян та повноти, правильності подання форми 8-Др податковим органом встановлено, що залишок заборгованості по прибутковому податку з громадян станом на 01.09.2000 року склав 28 737,80 грн., залишок по прибутковому податку з громадян станом на 01.09.2003 року склав 127 151,25 грн.

Актом планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства від 18.03.2005 року позивача за період з 01.07.2003 року по 31.12.2004 року та довідкою від 03.02.2007 року № 5-17-30743376 при перевірці правильності обчислення, своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб та правильності подання розрахунку за ф.№1ДФ відповідачем встановлено, що залишок не перерахованого до бюджету податку з доходів фізичних осіб станом на 01.02.2005 року складає 178 179,66 грн., залишок не перерахованого податку станом на 31.12.2006 року склав 179 128,82 грн., за прострочення встановлених строків сплати податку з доходів фізичних осіб на суму податкового боргу нараховано пеню в розмірі 14 202,63 грн.

Згідно з актом про результати планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства № 2641-23-30743376 від 09.02.2007 року позивачем за період з 01.02.2005 року по 31.12.2006 року, податковим органом встановлено, що залишок не перерахованого до бюджету податку з доходів фізичних осіб станом на 01.02.2005 року становить 178 179,66 грн., станом на 31.12.2006 року 179 28,82 грн.

Враховуючи, що борг по податку з доходів фізичних осіб в сумі 178 79,66 грн. виник до 01.02.2005 року, тобто понад 1095 днів, позивач звернувся до податкового органу із заявою від 05.05.2008 року про списання безнадійного податкового боргу в сумі 178 179,66 грн.

За результатами розгляду поданої позивачем заяви листом від 14.05.2008 року № 4655/10/24-029 відповідач повідомив позивача, що сума 178 179,66 грн. рахується тільки за бухгалтерським обліком платника і не відображена в картках особового рахунку, тому відсутні законодавчі підстави для її списання відповідно до ст. 18 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державним и цільовими фондами».

Позивач звернувся до суду з вимогами визнати протиправними дії податкового органу про відмову в списанні безнадійного податкового боргу та зобов'язати останнього списати безнадійний податковий борг кооперативу по податку з доходів фізичних осіб в сумі 178 179,66 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем подавались до податкового органу податкові розрахунки сум доходу, нараховано (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку форми №8-Др та №1-ДФ, ці дані перевірялися податковим органом, що знайшло своє відображення в актах перевірки, а відповідачем не надано доказів які б підтверджували вчинення заходів щодо стягнення даної заборгованості.

Суд апеляційної інстанції відмовив в позові, оскільки узгодження суми податкового зобов'язання з вказаного податку не відбувається і картки особових рахунків зазначеного податку податковим органом не ведуться, а тому заборгованість із сплати вказаного податку не є ані узгодженою сумою податкового зобов'язання, ані податковим боргом.

Колегія суддів з таким висновком апеляційного суду не погоджується, враховуючи наступне.

Пунктом 1.2. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначено, що податкове зобов'язання -це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України. Податковим боргом є податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання (п. 1.3 цього Закону).

Положеннями п. 18.2 ст. 18 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»передбачено списання безнадійного податкового боргу, у тому числі пені, нарахованої на такий податковий борг, а також штрафні санкції. Під терміном «безнадійний»крім іншого, розуміється податковий борг юридичних та фізичних осіб, стосовно якого минув строк позовної давності, встановлений цим Законом.

Положеннями абз. 2 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян»передбачено, що підприємства протягом 15 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу надсилають до податкових органів за місцем державної реєстрації відомості про нараховані та виплачені суми доходів і суми утриманих з них податків за формою, встановленою центральним податковим органом. Обчислення податку і перерахунок провадиться підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності до 1 березня року, наступного за звітним, а у строки, визначені законом, такі відомості за установленою формою надаються ними до податкової інспекції за місцем проживання платника. Аналогічний порядок визначено п.19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем подавались до податкового органу податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку форми №8-Др та №1-ДФ, ці дані перевірялися податковим органом, що знайшло відображення у відповідних актах перевірки.

Відповідно до п. 1.11 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»розрахунки сум нарахованого та сплаченого доходу і утриманого податку, подані позивачем, розцінюється як податкові декларації.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого адміністративного суду про те, що спірна сума з податку на доходи фізичних осіб згідно вищевказаних положень законодавства вважається податковим боргом, що виник понад 1095 днів і відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»підлягає списанню.

Підлягають відхиленню доводи апеляційного суду про неможливість списання спірної суми у зв'язку з її неузгодженістю, оскільки подаючи до податкового органу довідки про суми виплачених доходів і утриманих з них податків фізичних осіб, позивач самостійно визначав податок з доходів фізичних осіб та узгоджував податкове зобов'язання зі сплати вказаного податку. Несплачені позивачем узгоджені суми податкового зобов'язання з податку доходів фізичних осіб у встановлені законом строки є податковим боргом у розумінні п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Колегія суддів, враховуючи наведене, приходить до висновку, що прийнята судом апеляційної інстанції постанова у справі про відмову в позові підлягає скасуванню, а постанова суду першої інстанції - залишенню в силі.

Відповідно до ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Сільськогосподарського кооперативу «Решнівецький»задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2009 року у справі № 10/3641-А скасувати.

Постанову Господарського суду Хмельницької області від 21.07.2008 року у справі № 10/3641-А залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів з моменту направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239№ Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак