Ухвала суду № 27727296, 19.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" листопада 2012 р. м. Київ К/9991/51042/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби

на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.07.2012 року

та постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18.06.2012 року

у справі № 2а/0570/5949/2012

за позовом Приватного акціонерного товариства «Артемівський машинобудівний завод «Вістек»

до Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Артемівський машинобудівний завод «Вістек» звернулось до суду з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби № 0000601640 від 16.05.2012 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18.06.2012 року, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.07.2012 року, позов задоволено; скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, з мотивів протиправності його прийняття.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «Артемівський машинобудівний завод «Вістек»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у рахунок майбутніх платежів по декларації за січень 2012 року, складено акт № 213/15/31226457 від 27.04.2012 року, в якому зафіксовано порушення п. 188.1 ст. 188, п. 190.1 ст. 190, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, пп. 200.14 (б) п. 200.14 ст. 200 розділу V Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми податкового кредиту по декларації за грудень 2011 року у розмірі 16 982 грн. та заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації за січень 2012 року в зазначеному розмірі.

На підставі результатів вказаної перевірки, 16.05.2012 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000601640, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 16 982 грн. та нараховано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 4 246 грн.

Приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення, податковий орган виходив з того, що позивачем завищено задекларовані суб'єктом господарювання показники з придбання імпортованих товарів, отриманих від нерезидента на митній території України з метою їx використання у межах господарської діяльності для здійснення операцій, які оподатковуються за ставкою 20 % на суму ПДВ 16 982 грн.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що між ПАТ «Артемівський машинобудівний завод «Вістек»(покупець) та ВАТ «Оскольський електрометалургійний комбінат»(Росія) (продавець) укладено контракт № СВИС 2165-10 від 10.08.2010 року про поставку продукції (металопрокату) за ціною узгодженою у додатках (специфікаціях) до даного контракту. Згідно специфікації № 25 до контракту визначено ціни на продукцію.

Для здійснення митного оформлення продукції ввезеної на митну територію України на виконання зазначеного контракту, в режимі імпорту позивачем до Cxiдної митниці були подані вантажно-митні декларації, згідно показників яких загальна сума складає 1 373 285,17 грн., з урахуванням податку на додану вартість.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до абз. 3 п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів, ввезених на митну територію України, визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче митної вартості товарів, з якої були визначені податки і збори, що справляються під час їх митного оформлення, з урахуванням акцизного податку та ввізного мита, за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів/послуг згідно із законом.

Згідно з п. 190.1 ст. 190 цього Кодексу базою оподаткування при ввезенні товарів на митну територію України є договірна (контрактна) вартість, але не менша митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті, за винятком податку на додану вартість, що включаються до ціни товарів/послуг згідно із законом. При визначенні бази оподаткування перерахунок іноземної валюти в національну валюту здійснюється за офіційним курсом національної валюти до цієї валюти, встановленим Національним банком України, що діє на день подання митної декларації для митного оформлення, а в разі нарахування суми податкового зобов'язання митним органом у випадках, коли митна декларація не подавалася, - на день визначення податкового зобов'язання.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 зазначеного Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 200.1, ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку (п. 201.12 ст. 201 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно зі ст. 262 Митного кодексу України митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості. Порядок та умови декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлюються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення декларацій митної вартості - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Таким чином, документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, у разі ввезення товapiв на митну територію України, визначено митну декларацію.

За встановлення в судовому порядку правомірності формування податкового кредиту за грудень 2010 року на суму 16 982 грн. на основі вантажно-митних декларацій, оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, та, відповідно, правомірності заявлення до бюджетного відшкодування в січні 2011 року вказаної суми податку на додану вартість є правильним судовий висновок про безпідставність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи викладене, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби відхилити.

Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.07.2012 року та постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18.06.2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний