Ухвала суду № 27726907, 19.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2012 року м. Київ К/9991/53111/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Державні лотереї»

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2012 року

у справі № 2а-13333/11/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Державні лотереї»

до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Державні лотереї»звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва № 000367/2308/0 від 12.09.2011 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.03.2012 року позов задоволено; скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, з огляду на обґрунтованість позовних вимог.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2012 року постанову суду першої інстанції скасовано; в задоволенні позову відмовлено, з мотивів правомірності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Державні лотереї»з питань правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Ельдорадо 2010»за період з 01 березня по 30 квітня 2011 року, складено акт № 9260/23-08/37106937 від 17.08.2011 року, в якому зафіксовано порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме: завищення ПДВ на суму 190 814 грн., в т.ч.: по періодах: березень 2011 року на 87 105 грн., квітень 2011 року на 103 709 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 12.09.2011 року відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 000367/2308/0 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 190 816 грн., в т.ч.: 190 814 грн. основного платежу та 2 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Донараховуючи спірним рішенням грошове зобов'язання з податку на додану вартість, податковий орган виходив з того, що угоди, укладені між позивачем та ТОВ «Ельдорадо 2010»є фіктивними, оскільки останнє не знаходиться за адресою, зазначеною в реєстраційних документах; не задекларувало податкові зобов'язання з податку на додану вартість за березень-квітень 2011 року по операціях з ТОВ «Державні лотереї»; підписи на податковій звітності ТОВ «Ельдорадо 2010»за вказаний період були виконані іншими особами, а не уповноваженими ТОВ «Ельдорадо 2010».

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що між ТОВ «Державні лотереї»та ТОВ «Ельдорадо 2010»були укладені договори про розповсюдження білетів лотереї. У період з 01 березня по 30 квітня 2011 року позивачем було сформовано податковий кредит по операціях з ТОВ «Ельдорадо 2010»на суму 190 814 грн.

На підтвердження виконання вказаних договорів, судами попередніх інстанцій досліджені видаткові накладні, звіти за реалізований товар та податкові накладні.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надано первинні документи, які підтверджують правильність відображення у податковій звітності податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції мотивував своє рішення тим, що ТОВ «Державні лотереї»не мало права та не здійснювало фактичну передачу ТОВ «Ельдорадо 2010»лотерейних білетів для реалізації.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновком апеляційного адміністративного суду, з огляду на наступне.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1, п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону. (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Відповідно до абз. 14 п. 1.2 розділу 1 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з випуску та розповсюдження лотерей, затверджених наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства фінансів України № 128/1037 від 12 грудня 2002 року оператор - суб'єкт господарювання, установчими документами якого передбачено випуск та проведення лотерей, який відповідає вимогам, визначеним цими Ліцензійними умовами, і який одержав ліцензію на провадження діяльності з випуску та проведення лотерей.

Згідно абз. 16 п. 1.2 розділу 1 Ліцензійних умов розповсюджувачі - фізичні або юридичні особи, які на підставі укладеного з оператором договору здійснюють розповсюдження білетів лотереї та/або прийняття через електронну систему сплат участі у лотереї, що проводиться оператором, а також здійснюють виплату переможцям лотереї належних їм виграшів (призів).

Як встановлено в судовому порядку, установчими документами ТОВ «Державні лотереї»не передбачено здійснення випуску та проведення лотерей, а саме товариство є розповсюджувачем лотерей.

Вимоги до розповсюджувача лотерей встановлені у п. 4.3 Ліцензійних умов, якими передбачено, що мережа розповсюдження лотерейних білетів (сплати участі в лотереї) може складатися з власної мережі розповсюдження оператора та мережі розповсюджувачів, що працюють з оператором на договірній основі.

Згідно п. 4.3.9 Ліцензійних умов оператор може укладати з розповсюджувачами відповідні договори за формою, яка рекомендована Міністерством фінансів України, що регламентують відповідальність розповсюджувачів перед операторами згідно з чинним законодавством.

Таким чином, договір на розповсюдження лотереї може бути укладений виключно між оператором та розповсюджувачем. Розповсюджувач в свою чергу не має права передавати лотерейні білети іншим особам для їх подальшого продажу гравцям.

Розповсюджувачі мають право здійснювати продаж білетів державної лотереї та/або прийняття сплат участі у цій лотереї через електронну систему при наявності посвідчення, виданого оператором, форма та порядок видачі якого рекомендована Міністерством фінансів України. Для юридичної особи - розповсюджувача видається фірмове посвідчення, яке містить печатку оператора, опис виду лотереї, місце розташування пункту продажу білетів або сплати участі у лотереї, строк дії такого посвідчення та підпис посадової особи оператора (п. 4.3.7 Ліцензійних умов).

Тобто, обов'язковою умовою виникнення права на продаж лотерейних білетів юридичною особою є отримання відповідного посвідчення, яке може бути видане виключно оператором лотереї.

Оскільки, в судовому порядку встановлено, що ТОВ «Державні лотереї»не могло видавати таке посвідчення, оскільки не було оператором, та відповідно, передавати ТОВ «Ельдорадо 2010»лотерейні білети для реалізації, тому формування на підставі таких операцій податкового кредиту з податку на додану вартість є протиправним.

За вказаних обставин, відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог є вірним, а касаційна скарга позивача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Державні лотереї»відхилити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний