Ухвала суду № 27726888, 19.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" листопада 2012 р. м. Київ К/9991/53040/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фонтан»

на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.08.2011 року

та постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.03.2010 року

у справі № 2а-7225/09/1170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фонтан»

до Гайворонської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фонтан»звернулось до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Гайворонської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області від 07.08.2009 року № 0005352210/1, № 0005362210/0.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.03.2010 року, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.08.2011 року, в задоволенні позову відмовлено, з огляду на правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної планової виїзної перевірки ТОВ «Фонтан»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008 року по 31.03.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 31.03.2009 року, складено акт № 196/2310/30418428 від 21.06.2009 року, в якому зафіксовані порушення пп. 4.1.1, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7, пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств на загальну суму 42 162,52 грн., в т.ч.: за ІІІ квартал 2008 року на суму 13 295,09 грн., за ІV квартал 2008 року на суму 16 682,65 грн., за І квартал 2009 року на суму 12 184,78 грн.; п. 4.1, п. 4.2 ст. 4, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 8 606,19 грн., в т.ч.: за липень 2008 року на суму 1 216,84 грн., за вересень 2008 року на суму 709,20 грн., за жовтень 2008 року на суму 4 130,32 грн., за березень 2009 року на суму 2 549,83 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 07.08.2009 року відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0005362310/0 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 54 922,29 грн., в т.ч.: 42 162,52 грн. основного платежу та 12 759,78 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- № 0005352210/1 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 12 909,29 грн., в т.ч.: 8 606,19 грн. основного платежу та 4 303,10 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Донараховуючи податкове зобов'язання по податку на прибуток, податковий орган виходив з того, що ТОВ «Фонтан»включило до валових доходів реалізацію паливно-мастильних матеріалів ВАТ «Гайворонському ремонтно транспортному підприємству», повязаній особі, по цінам, нижчими за звичайні та невключення до валових доходів поворотної фінансової допомоги, отриманої ТОВ «Фонтан»у звітному періоді, що залишилася неповерненою на кінець такого звітного періоду, від осіб, що не є платниками цього податку, а також, вартість матеріальних цінностей (дизельного пального), переданих позивачу згідно договорів схову (на відповідальне зберігання) та використаних ним у власному господарському обороті.

Як встановлено судами з підтвердженням матеріалів справи, позивачем у липні 2008 року було реалізовано: бензин А-76 в кількості 1 911 літрів по ціні 4,65 грн. на загальну суму 8 886,15 грн., в тому числі ПДВ 1 481,02 грн., при звичайній ціні бензину А-76 5,50 грн. за 1 літр, що призвело до заниження валового доходу на суму 1 353,62 грн.; бензин А-95 в кількості 1 028 літрів по ціні 5,15 грн. на загальну суму 5 294,20 грн., в т.ч. ПДВ - 882,37 грн., при звичайній ціні бензину А-95 - 6,30 грн. за 1 літр, що призвело до занижения валового доходу на суму 984,90 грн.; дизельне пальне в кількості 7 498,30 літрів по ціні 6,50 грн. на загальну суму 48 743,50 грн., в т.ч. ПДВ на суму 8 123,92 грн., при звичайній ціні дизельного пального 7,10 грн. за літр, що призвело до занижения валового доходу на суму 3 745,35 грн.

У вересні 2008 року реалізовано дизельне пальне в кількості 12 272 літрів по ціні 6,25 грн. на загальну суму 76 739,40, в тому числі ПДВ 12 790 грн., при звичайній ціні дизельного пального - 6,60 грн., що призвело до занижения валового доходу на суму 3 546,50 грн.

У жовтні 2008 року реалізовано: бензин А-76 в кількості 5 388 літрів по ціні 4,65 грн. на загальну суму 25 044,58 грн., в тому числі ПДВ 4 174 грн., при звичайній ціні бензину А-76 - 5,10 грн. за 1 літр, що призвело до занижения валового доходу на суму 2 028,42 грн.; дизельне пальне в кількості 22 543 літрів по ціні 5,53 грн. на загальну суму 124 555,39 грн., в тому числі ПДВ 20 759,23 грн., при звичайній ціні дизельного пального - 6,40 грн. за 1 літр, що призвело до занижения валового доходу на суму 16 433,17 грн.; дизельне масло в кількості 1 830 літрів по ціні 7,40 грн. на загальну суму 13 476 грн., в тому числі ПДВ 2 246 грн., при звичайній ціні дизельного масла - 8,80 грн. за 1 літр, що призвело до заниження валового доходу на суму 2 190 грн.

У березні 2009 року реалізовано дизельне пальне в кількості 15 238 літрів по ціні 4,10 грн. на загальну суму 62 414,82 грн., в тому числі ПДВ 10 402,47 грн., при звичайній ціні дизельного пального - 5,10 грн. за 1 літр, що призвело до заниження валового доходу на суму 12 749,15 грн.

Зазначені порушення призвели до заниження валового доходу на суму 43 031,12 грн., в тому числі за III квартал 2008 року на суму 9 630,37 грн., за IV квартал 2008 року 20 651,60 грн., за I квартал 2009 року 12 749,15 грн.

Відповідно до пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Валовий доход включає, зокрема, загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Однак, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»господарські операції з пов'язаними особами віднесено до оподаткованих операцій особливого виду.

Пунктом 1.26 ст. 1 цього Закону визначено, що повязана особа -юридична особа, яка здійснює контроль над платником податку, або контролюється таким платником податку, або перебуває під спільним контролем з таким платником податку.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»доход, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам, визначається виходячи із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу.

У відповідності до п. 1.20 ст. 1 вказаного Закону, якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін. Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Пунктом 2.20.1 пункту 1.20 статті 1 вказаного Закону встановлено, що для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні, при укладанні угод між непов'язаними особами, надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Як встановлено судами з підтвердженням матеріалів справи, ВАТ «Гайворонське ремонтно транспортне підприємство»є засновником ТОВ «Фонтан»- пов'язаною особою, якому реалізовувались бензин А-76, А-95, дизельне пальне та моторне масло у вищевказаних обсягах та цінах.

Згідно листів-відповідей «Петрол-транс»(АЗС смт. Солькове, вул. Першотравнева) та ПП ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) на запити податкового органу про ціни на ідентичний (однорідний) товар на території найближчій до АЗС позивача, у липні 2008 року ціна бензину А-80 складала суму у розмірі 5,50 грн. за літр, бензину А-95 -6,30 грн. за літр, дизельного палива -7,10 грн. за літр. У вересні 2008 року ціна дизельного палива складала суму у розмірі 6,60 грн. за літр. У жовтні 2008 року ціна бензину А-80 складала суму у розмірі 5,10-5,15 грн. за літр, дизельного палива - 6,40 грн. за літр, дизельного масла - 8,80 грн. за літр. У березні 2009 року ціна дизельного палива складала суму у розмірі 5,10 грн. за літр.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про правомірність нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток за реалізацію ТОВ «Фонтан»заначених паливно-мастильних матеріалів по цінам, нижчим за звичайні.

Судами також встановлено, що на підставі договорів позики позивачем від фізичних осіб ОСОБА_3 у IV кварталі 2008 року та ОСОБА_4 у І кварталі 2009 року отримано готівкові кошти в розмірі 46 079 грн. та 35 990 грн., відповідно. На кінець перевіряємого періоду кошти фізичним особам не були повернуті.

Також позивачем від ПСП «Нива»отримано на зберігання у липні 2008 року 4 625 літрів дизельного палива на суму 21 775 грн. без ПДВ, у вересні 2008 року -4 625 літрів дизельного палива на загальну суму 21 775,00 грн. без ПДВ. Зазначене дизельне паливо ТОВ «Фонтан»реалізоване і на кінець перевіряємого періоду не повернено ПСП «Ниві».

Згідно абз. 3, абз. 7 пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до валового доходу включаються суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому валові доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, що надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні. Як виняток з правила, визначеного цим абзацом, операції з отримання (надання) фінансової допомоги між платником податку та його філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, розташованими на території України, не призводять до зміни їх валових витрат або валових доходів; вартість матеріальних цінностей, переданих платнику податку згідно з договорами схову (у відповідальне зберігання) та використаних ним у власному виробничому чи господарському обороті.

Відповідно до пп. 7.9.1 п. 7.9 ст. 7 зазначеного Закону з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом, не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку у зв'язку з: отриманням платником податку фінансових кредитів від інших осіб-кредиторів, а також поверненням основної суми фінансових кредитів, наданих платником податку іншим особам-дебіторам, отриманням частини консолідованої іпотечної заборгованості власниками іпотечних сертифікатів участі, заміною однієї частки консолідованої іпотечної заборгованості на іншу.

Так, згідно п. 1.11 ст. 1 вказаного Закону кредит це кошти та матеріальні цінності, які надаються резидентами або нерезидентами у користування юридичним або фізичним особам на визначений строк та під процент. Кредит розподіляється на фінансовий кредит, товарний кредит, інвестиційний податковий кредит та кредит під цінні папери, що засвідчують відносини позики. Фінансовий кредит - кошти, які надаються банком-резидентом або нерезидентом, кваліфікованим як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають статус небанківських фінансових установ, згідно з відповідним законодавством, а також іноземними урядами або його офіційними агентствами чи міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами-нерезидентами у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк, для цільового використання та під процент.

Згідно договорів позики, укладених між позивачем та ОСОБА_3 № 1 від 31.07.2008 року, ОСОБА_4 №1 від 05.01.2009 року, позика за ними є безпроцентною, а тому не підпадає під визначення фінансового кредиту, тобто кошти отриманні згідно зазначених договорів є поворотною фінансовою допомогою.

Тому, оскільки на кінець відповідного звітного періоду кошти не були повернуті, що не заперечувалось самим позивачем, вони згідно абз. 3 пп. 4.1.6 п. 4.1 ст.4 вказаного вище Закону підлягають включенню до валового доходу відповідного звітного періоду.

Таким чином, судами бох інстанцій вірно визначено, що готівкові кошти, отриманні від фізичних осіб ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які неповернуті на кінець відповідного звітного періоду, а також вартість 4 625 літрів дизельного палива на суму 21 775 грн. без ПДВ отриманого на зберігання у липні 2008 року, і вартість 4 625 літрів дизельного палива на загальну суму 21 775 грн. без ПДВ, отриманих у вересні 2008 року, використаного у власній господарській діяльності, підлягають включенню до валового доходу відповідного звітного періоду.

Вказане порушення призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток за перевіряємий період на суму 42 162,52 грн., в тому числі за III квартал 2008 року на суму 13 295,09 грн., за ІV квартал 2008 року -16 682,65 грн., І квартал 2009 року на суму 12 184,78 грн.

Щодо виявленого порушення п. 4.1, п. 4.2 ст. 4, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: заниження бази оподаткування з податку на додану вартість внаслідок включення до податкового зобовязання реалізацію ВАТ «Гайворонське ремонтно транспортне підприємство»повязаній особі, паливно-мастильних матеріалів по цінах, нижчих за звичайні, слід зазначити наступне.

Згідно п. 4.1, п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість»база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг). У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

У разі поставки товарів (робіт, послуг) без оплати або з частковою оплатою їх вартості коштами у межах бартерних (товарообмінних) операцій, здійснення операцій з безоплатної передачі товарів (робіт, послуг), натуральних виплат у рахунок оплати праці фізичним особам, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, передачі товарів (робіт, послуг) у межах балансу платника податку для невиробничого використання, витрати на яке не відносяться до валових витрат виробництва (обігу) і не підлягають амортизації, а також пов'язаній з продавцем особі чи суб'єкту підприємницької діяльності, який не зареєстрований як платник податку, база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни.

Як встановлено судами з підтвердженням матеріалів справи, позивачем реалізовано ВАТ «Гайворонське ремонтно транспортне підприємство»паливно-мастильні матеріали за цінами, які є нижчими за звичайні. Відповідно, визначення зобов'язання з податку на додану вартість за договірними цінами, які нижчі за звичайні, суперечить п. 4.1, п.4.2 ст. 4, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 вказаного Закону.

Таким чином, суди обох інстанцій дійшли вірного висновку про заниження позивачем зобов'язання з податку на додану вартість за липень 2008 року на суму 1 216,84 грн., за вересень 2008 року - на суму 709,20 грн., за жовтень 2008 року - на суму 4 130,32 грн. та за березень 2009 року -на суму 2 549,83 грн.

Враховуючи викладене, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про відмову в задоволенні позовних вимог є вірним, а касаційна скарга позивача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фонтан»залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.08.2011 року та постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.03.2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний