Постанова № 27724293, 27.11.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2012 р.Справа № 5017/2088/2012Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Шевченко В.В.

суддів: Головея В.М., Пироговського В.Т.

при секретарі судового засідання: Головань О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: Ігнатьєв Ю.А. - за дорученням, Чорба Г.Д. - голова правління,

від третьої особи: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Житлово-експлуатаційне управління" акціонерного товариства "Одеський автоскладальний завод"

на рішення господарського суду Одеської області

від 10 вересня 2012 року

у справі №5017/2088/2012

за позовом Дочірнього підприємства "Житлово-експлуатаційне управління" акціонерного товариства "Одеський автоскладальний завод"

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Перемога-24/1"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Закритого акціонерного товариства "Одеський автоскладальний завод"

про стягнення безпідставно набутих грошових коштів у сумі 105.285 грн.

Склад колегії змінений згідно розпорядження голови Одеського апеляційного господарського суду № 909 від 15.11.2012 р.

ВСТАНОВИЛА:

16.07.2012 р. Дочірнє підприємство "Житлово-експлуатаційне управління" акціонерного товариства "Одеський автоскладальний завод" (далі позивач, ЖЕУ) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Перемога-24/1" (далі ОСББ) про стягнення безпідставно набутих грошових коштів у сумі 105.285 грн.

Позов мотивований тим, що позивач, на підставі засновницького договору від 05.05.1997 р., укладеного між ним та ЗАТ, є балансоутримувачем житлового будинку, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Затонського, 24/1, та ним, як балансоутримувачем, систематично надаються житлово-комунальні послуги мешканцям цього будинку на підставі відповідних договорів з ТОВ „Клинтранссервіс", ТОВ „Інфокс", ТОВ „Герц", КП „Одесводоканал", ТОВ „Реал", ТОВ „Печник" на обслуговування вищезазначеного будинку. На виконання вищевказаних договорів позивачем частково сплачуються платежі, що підтверджує необхідність сплати мешканцями будинку комунальних платежів саме позивачу, а не відповідачу. Проте ОСББ отримує від мешканців житлового будинку, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Затонського, 24/1 комунальні платежі у порушення діючого законодавства, та згідно ст.1212 ЦК України, оскільки безпідставно набуло майно (грошові кошти) і зберігає його у себе за рахунок потерпілого (позивача), зобов'язане повернути позивачу безпідставно набуті грошові кошти у сумі 105.285 грн. позивачеві.

Позивачем заявлено клопотання про витребування від філії -Одеського відділення № 7860 ПАТ „Ощадбанк" виписки з особового рахунку відповідача № 2600430135944 за весь період його існування.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.07.2012 р. було залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача закрите акціонерне товариство „Одеський автоскладальний завод" (надалі -ЗАТ).

У відзиві ОСББ заперечувало проти заявлених позовних вимог, вважало їх безпідставними та необґрунтованими, посилаючись на те, що ЗАТ не мала права передавати на баланс позивача житловий будинок, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Затонського, 24/1 , який не увійшов до приватизаційного фонду заводу та не належав йому, а був державним, будь-яких комунальних послуг позивач мешканця спірного житлового будинку взагалі не надавало. Враховуючи, що до теперішнього часу спірний житловий будинок не передано із державної до комунальної власності територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради ОСББ просило залучити до участі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -Фонд державного майна України.

ЗАТ відзив на позов не надав та будучи своєчасно та належним чином повідомленим про день, час і місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, внаслідок чого справа була розглянута місцевим судом за його відсутністю за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Рішенням господарського суду Одеської області від 10.09.2012 р. (суддя Желєзна С.П.) у задоволені позову відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що за своєю правовою природою спірні грошові кошти не мають статусу безпідставно набутих, а представляють собою вартість житлово-комунальних послуг. Згідно ст.19 ЗУ „Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, а тому будь-які правовідносини з надання житлово-комунальних послуг мають здійснюватись виключно на договірних засадах. Відповідно до ст. 24 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" балансоутримувач має право укладати договори на надання житлово-комунальних послуг та зобов'язаний, зокрема укладати договір з власником (співвласниками) на утримання на балансі відповідного майна. Плата за житлово-комунальні послуги в будь-якому разі не може бути кваліфікована як безпідставно набуті грошові кошти, крім випадку її помилкового справляння на користь неналежного отримувача. Приписи ст.1212 ЦК України застосовуються до правовідносин, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна, і які не врегульовані спеціальними нормами права, в той час як правовідносини з надання житлово-комунальних послуг врегульовані спеціальними нормами законодавства та відзначаються договірною підставою їх виникнення. Таким чином, враховуючи правову природу виникнення заявленої до стягнення суми, яка представляє собою плату за житлово-комунальні послуги, при вирішенні даного спору приписи ст. 1212 ЦК України не підлягають застосуванню.

Відмовляючи у задоволенні клопотання позивача про витребування від філії -Одеського відділення № 7860 ПАТ „Ощадбанк" виписки з особового рахунку відповідача № 2600430135944 за весь період його існування, місцевий суд виходив з того, що, оскільки відсутні зобов'язання ОСББ перед позивачем у спірних правовідносинах, хибність визначення позивачем спірної суми грошових коштів як безпідставно набутих, витребування цих доказів призведе до безпідставного розповсюдження інформації, яка становить банківську таємницю, а тому підстави для задоволення даного клопотання -відсутні.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення місцевого суду скасувати та постановити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Скарга мотивована тим, що не укладання ОСББ договорів з організаціями, які надають житлово-комунальні послуги, а також неприйняття належним чином на свій баланс житлового комплексу є тією обставиною, яка підтверджує відсутність правової підстави для набуття та збереження майна, а саме грошових коштів, які були набуті ОСББ внаслідок втрати їх позивачем, який є потерпілим в даному випадку, оскільки він є балансоутримувачем житлового будинку, та здійснював надання житлово-комунальних послуг, однак плата за них від мешканців будинку надходила на рахунок ОСББ, а не позивача. На думку скаржника, місцевий суд помилково послався на ст. 24 ЗУ „Про житлово-комунальні послуги", адже позивач звернувся з позовом не з приводу стягнення з ОСББ коштів за надані позивачем послуги, а з приводу того, що ОСББ отримувало спірні кошти, як неналежний отримувач. Крім того, відповідно до ст. 22 ЗУ „Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" при наявності технічної можливості обліку спожитих комунальних послуг власники приміщень можуть перераховувати кошти безпосередньо на рахунки підприємств, які надають ці послуги. Між позивачем та ОСББ не укладались договори, це і є обставиною, яка підтверджує, що ОСББ безпідставно отримував плату від мешканців будинку. Скаржник вважає, що ОСББ є неналежним отримувачем, оскільки не укладав договорів про передачу повноважень з управління та утримання будинку та прибудинкової території, не підписав акт прийому передачі, а отже не мав правових підстав для отримання коштів за житлово-комунальні послуги, тому дані кошти є безпідставно набутими та підлягають стягненню з відповідача на підставі ст.1212 ЦК України.

Зокрема, місцевим судом не правомірно та необґрунтовано відхилено клопотання позивача про витребування від філії -Одеського відділення № 7860 ПАТ „Ощадбанк" виписки з особового рахунку відповідача № 2600430135944 за весь період його існування, а тому місцевим судом не з'ясовано взагалі суму отриманих відповідачем платежів та взагалі їх наявність.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив. У судовому засіданні представники ОСББ просили рішення місцевого суду залишити без змін а апеляційну скаргу -без задоволення.

Представники скаржника та ЗАТ у судове засідання не з'явилися, хоча були своєчасно та належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи, а тому не скористались своїм правом на участь у розгляді справи апеляційним судом.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована і не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і правильно встановлено судом першої інстанції наказом ЗАТ від 05.05.1997р. № 124/2 „Про створення дочірнього підприємства -житлово-експлуатаційного управління акціонерного товариства Одеський автоскладальний завод" було створено позивача на правах юридичної особи.

На підставі засновницького договору від 05.05.1997 р., укладеного між ЗАТ та позивачем, ЗАТ прийняв на себе зобов'язання передати позивачеві житловий фонд загальною площею 35 460 кв.м., в т.ч. жилої площі - 20 136 кв. м.

На підставі акту від 07.08.2002р. №16 приймання-передачі основних засобів, що знаходяться на балансі, комісією позивача було встановлено наявність на балансі останнього на підставі засновницького договору від 05.05.1997 р., зокрема, 13 житлових будинків, у т.ч. житлового будинку, розташованого за адресою: Одеса, вул. Затонського, 24/1.

Відповідно до довідки №47 від 31.07.2012 р. позивача названий будинок перебуває на балансі позивача, з огляду чого позивач вважає себе балансоутримувачем будинку, стверджує про систематичне надання житлово-комунальних послуг на користь його мешканців, з якими позивач уклав договори (на основі типового договору) про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Як стверджує позивач, він уклав 124 договори з мешканцями 171 квартир в будинку, на підтвердження чого до матеріалів справи надано копії договорів з окремими власниками квартир.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.09.2010 р. відповідно до приписів ст. ст. 1, 4, 6 Закону України „Про об'єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку" від 29.11.2001р. № 2866-III, власниками квартир житлового будинку № 24/1 по вул. Затонського були проведені установчі збори, на яких було вирішено створити ОСББ „Перемога -24/1" на базі даного житлового будинку, затвердити статут об'єднання. Результати вказаних установчих зборів були оформлені протоколом № 1 від 25.09.2010 р.

Матеріали справи свідчать про те, що 07.04.2011 р. було зареєстровано виконавчим комітетом Одеської міської ради за реєстр. № 370 статут ОСББ.

Відповідно до ст. 11 Закону України „Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання після набуття статусу юридичної особи може: прийняти на власний баланс весь житловий комплекс; за договором з попереднім власником залишити його балансоутримувачем усього житлового комплексу або його частини; укласти договір з будь-якою юридичною особою, статут якої передбачає можливість здійснення такої діяльності, про передачу їй на баланс усього житлового комплексу або його частини. Рішення про прийняття на баланс основних фондів приймається відповідно до цього Закону, інших нормативно-правових актів та статуту об'єднання. Балансоутримувач забезпечує управління житловим комплексом. Передача майна з балансу на баланс відбувається у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Положеннями п. п. 2, 7 Порядку передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.10.2002р. № 1521, загальні збори об'єднання вирішують питання про: прийняття житлового комплексу на баланс об'єднання; залишення житлового комплексу або його частини на балансі попереднього балансоутримувача (за умови укладення з ним відповідного договору); передачу житлового комплексу або його частини на баланс іншої юридичної особи, статут якої передбачає можливість провадження такої діяльності, та укладення з цією юридичною особою відповідного договору. Датою передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс є дата підписання акта приймання-передачі.

Як беззаперечно вбачається з матеріалів справи житловий будинок № 24/1 по вул. Затонського, в порядку, визначеному Кабінету Міністрів України та положеннями ст. 11 Закону України „Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" позивачем на баланс ОСББ переданий не був, у зв'язку з чим вказаний житловий будинок на момент вирішення даного спору перебуває саме на балансі позивача.

В обґрунтування позову позивач посилається на той факт, що ОСББ безпідставно отримав грошові кошти у сумі 105.258 грн. від мешканців житлового будинку № 24/1 по вул. Затонського, плату за житлово-комунальні послуги, які фактично надавалися та надаються позивачем відповідно до укладених договорів позивача з ТОВ „Клинтранссервіс", ТОВ „Інфокс", ТОВ „Герц", КП „Одесводоканал", ТОВ „Реал", ТОВ „Печник" на обслуговування вищезазначеного будинку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були здійснені перерахування частини коштів на оплату послуг за відповідними договорами, що підтверджується копіями платіжних доручень, наявними в матеріалах справи (щодо контрагентів ТОВ „РЕАЛ", ТОВ „Клінтранссервіс").

Положеннями ст.3 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг.

Згідно з ст.19 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Відповідно до ч. 2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що правовідносини між позивачем та ОСББ з приводу утримання будинку та прибудинкової території будинку №24/1 по вул. Затонського в м. Одесі, в тому числі щодо визначення способу та порядку розрахунків за житлово-комунальні послуги, витрати з надання яких несе позивач, не були оформлені окремою угодою.

Суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про те, що плата за житлово-комунальні послуги в будь-якому разі не може бути кваліфікована як безпідставно набуті грошові кошти, крім випадку її помилкового справляння на користь неналежного отримувача з огляду на наступне.

Відповідно до ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпід ставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події, а також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Згідно ч.1 ст.1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Положення ст.1212 ЦК України застосовуються до правовідносин, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна, і які не врегульовані спеціальними нормами права, в той час як правовідносини з надання житлово-комунальних послуг врегульовані спеціальними нормами законодавства та відзначаються договірною підставою їх виникнення.

Отже, норми ст.1212 ЦК України не підлягають застосуванню при вирішенні даного спору з приводу стягнення суми, яка представляє собою плату за житлово-комунальні послуги.

Також, ст. 1 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що балансоутримувач здійснює свою діяльність на підставі відповідного договору з власником майна.

Згідно ст.385 ЦК України власники квартир для забезпечення експлуатації багатоквартирного житлового будинку, користування квартирами та спільним майном житлового будинку можуть створювати об'єднання власників квартир (житла). Таке об'єднання може бути створено також власниками житлових будинків.

На підставі норм матеріального права, які правильно застосовані місцевим господарським судом, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність будь-яких зобов'язань ОСББ перед позивачем щодо оплати вартості житлово-комунальних послуг, у т.ч. позадоговірних зобов'язань з повернення таких коштів як безпідставно набутих.

Судова колегія також погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зобов'язаними особами з оплати вартості житлово-комунальних послуг позивачу виступають мешканці будинку №24/1, з якими позивачем уклало відповідні договори, та позивач не позбавлений права та можливості стягнути заборгованість з боржників шляхом пред'явлення відповідних позовів, що узгоджується з положеннями ст.24 ЗУ „Про житлово-комунальні послуги".

Колегія суддів також звертає увагу на ту обставину, що заявлена до стягнення спірна сума грошових коштів, які нібито безпідставно одержало ОСББ від мешканців будинку, у зв'язку з чим незаконно збагатився за рахунок позивача, спирається виключно на дані бухгалтерської довідки позивача та отримана розрахунковим шляхом як різниця між нарахованою позивачем та одержаною ним сумою по оплаті мешканцями житлово-комунальних послуг. Між тим, сума заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг, що обліковується бухгалтерією позивача, необґрунтовано ототожнюється позивачем з одержаними ОСББ грошовими коштами від мешканців будинку №24/1 в оплату житлово-комунальних послуг.

В матеріалах справи відсутні докази того, що особи, з якими позивач уклав типові договори, сплачували вартість житлово-комунальних послуг на рахунок ОСББ, та одержана ОСББ сума складає 105.285 грн.

Таким чином, звертаючись до суду з позовом про їх стягнення, позивач спирався на припущення і недоведені твердження, що є порушенням вимог ст.ст.32,33,34 ГПК України та намагався покласти на суд обов'язок доведення обставин, на яких ґрунтувались позовні вимоги, заявляючи клопотання про витребування банківських виписок з рахунку ОСББ за весь період його існування з метою пошуку доказів одержання ОСББ від мешканців грошових коштів в оплату житлово-комунальних послуг.

Суд першої інстанції правомірно відхилив відповідне клопотання позивача з мотивів хибності його правової позиції в цілому, а також враховуючи, що всі претензії по неналежному виконанню зобов'язань по оплаті житлово-комунальних послуг мають пред'являтись їх споживачам, які уклали відповідні договори про надання послуг з позивачем.

Доводи апеляційної скарги також не спростовують правильність висновків місцевого господарського суду, в ході апеляційного розгляду справи підтверджено, що спірна сума грошових коштів не може в будь-якому разі кваліфікована як безпідставно набуте відповідачем майно, а також відсутні докази безпідставного одержання ОСББ цих коштів від мешканців у заявленій до стягнення, як і будь-якій іншій, сумі.

Колегія суддів вважає, що місцевим судом правомірно не залучено до участі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -Фонд державного майна України, оскільки ст. 27 ГПК України та п.1.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 р. № 18 передбачають можливість залучення такої особи лише за наявності, коли судове рішення впливає на права та обов'язки останнього, оскільки ОСББ створено власниками квартир спірного житлового будинку, а дане судове рішення не впливає на права та обов'язки Фонду державного майна, внаслідок чого підстави для залучення до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -Фонду державного майна України -відсутні.

При викладених обставинах, колегія суддів вважає, що рішення місцевого суду прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а підстави, передбачені ст. 104 ГПК України, для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 99,101-105 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Рішення господарського суду Одеської області від 10.09.2012 року у справі № 5017/2088/2012 -залишити без змін, а апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Житлово-експлуатаційне управління" акціонерного товариства "Одеський автоскладальний завод" -без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 27.11.2012 року.

Головуючий суддя: Шевченко В.В.

Судді: Головей В.М.

Пироговський В.Т.