Постанова № 27724163, 27.11.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2012 р.Справа № 5024/875/2012Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Бєляновського В.В.,

Суддів: Мишкіної М.А.,

Будішевської Л.О.

при секретарі - Бєлянкіній Г.Є.

за участю представників сторін:

Від позивача: Шишкін М.В.

Від відповідача: Димченко О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Крес Автогруп"

на рішення господарського суду Херсонської області

від 25.07.2012р.

у справі № 5024/875/2012

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк" в особі Херсонської філії ПАТ "Кредитпромбанк"

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Крес Автогруп"

про стягнення 23 196 539,43 грн.

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2012 року Публічне акціонерне товариство "Кредитпромбанк" в особі Херсонської філії ПАТ "Кредитпромбанк" звернулося до господарського суду Херсонської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Крес Автогруп" та з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просило господарський суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 41/21/08-КЛТ від 29.10.2008р. з додатковими угодами до нього у розмірі 23 196 539,43 грн., з яких: 15 830 737,75 грн. - заборгованість за кредитом, 5 410 461,92 грн. -заборгованість за відсотками за користування кредитом, 1 382 735,59 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 572 604,17 грн. - пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом.

Позовні вимоги обґрунтовувалися неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором щодо повернення кредиту та сплати відсотків за його використання.

У відзиві на позовну заяву ТОВ "Крес Автогруп" позовні вимоги в частині стягнення 15 830 737,75 грн. - заборгованості за кредитом та 5 410 461,92 грн. -заборгованості за відсотками за користування кредитом визнало повністю, а в частині стягнення пені -частково, а саме: на суму 1 365 260,86 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту та 564 641,04 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, посилаючись на порушення Банком при здійсненні розрахунків пені умов кредитного договору.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 25.07.2011 року (суддя -Соловйов К.В.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Крес Автогруп" на користь ПАТ "Кредитпромбанк", в особі Херсонської філії ПАТ "Кредитпромбанк", 15 830 737,75 грн. заборгованості по кредиту, 5 410 461,92 грн. заборгованості по сплаті відсотків, 1 365 509,29 грн. пені за порушення строків повернення кредиту, 564 641,04 грн. пені за порушення строків сплати відсотків, а також 64 309,18 грн. компенсації по сплаті судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції в частині стягнення пені по кредиту та по відсоткам, а також в частині розміру компенсації судового збору, ТОВ "Крес Автогруп" звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення в частині стягнення 1365509,29 грн. пені за порушення строків повернення кредиту, 564 641,04 грн. пені за порушення строків сплати відсотків скасувати та відмовити в задоволенні позову в цій частині, застосувавши наслідки пропуску строків позовної давності в частині стягнення пені. В частині стягнення 64309,18 грн. компенсації по сплаті судового збору рішення змінити, стягнувши на користь позивача судовий збір у розмірі 47 811,61 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 29.10.2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Кредитпромбанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Кредитпромбанк", (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Крес Автогруп" (позичальник) було укладено кредитний договір № 41/21/08-КЛТ, за умовами якого Банк зобов'язався надавати позичальнику кредити в національній валюті України або в іноземних валютах з можливістю часткової конвертації в іноземну валюту в межах загальної суми, еквівалентної 21 400 000,00 грн. за офіційним курсом Національного банку України на дату укладання кожної додаткової угоди до вказаного договору, для поповнення обігових коштів позичальника, оплати ним за автомобілі та автобуси, а позичальник зобов'язувався використовувати кредити на цілі, вказані в п. 2.2 цього договору; своєчасно та в повному обсязі сплачувати Банку нараховані проценти за кожним кредитом; виконати інші умови цього договору та повернути кредити Банку в повному обсязі в порядку та у строки, які обумовлені кредитним договором.

Відповідно до п.2.3 та 2.6 кредитного договору підставою для надання кредитів за цим договором є додаткові угоди, в яких безпосередньо встановлюються процентні ставки за користування кредитом та валюта кредитування.

Згідно із п.1, 2 та 3 додаткової угоди № 1 від 29.10.2008р. до кредитного договору встановлено, що Банк надає позичальнику кредит в сумі 21 400 000,00 грн. для поповнення обігових коштів, оплати за автомобілі та автобуси, зі строком повернення 28.10.2009р. та сплатою за користування кредитом 26,0 % річних, а також визначено графік погашення заборгованості на 2008 рік. В подальшому, згідно із додатковими угодами до кредитного договору строк повернення цього кредиту неодноразово змінювався на більш пізній, ніж вказано в зазначеній додатковій угоді № 1 від 29.10.2008р., та остаточно був встановлений згідно із п.2 додаткової угоди № 13 від 07.10.2010р. до кредитного договору, а саме -не пізніше 31.10.2010р.

Крім вказаних додаткових угод № 1 від 29.10.2008 р. та № 13 від 07.10.2010 р. між Банком та позичальником було укладено такі додаткові угоди до Кредитного договору:

- № 2 від 30.10.2008р. (про внесення змін до п. 3.4.3 кредитного договору стосовно порядку сплати відсотків за користування кредитом та визначення графіку погашення заборгованості по кредиту на І -ий квартал 2009 р.);

- № 3 від 20.11.2008р. (про внесення змін до п. 3.1.6, п. 3.2.3, п. 4.2 кредитного договору стосовно дострокового повернення кредиту та відповідальності Позичальника при невиконанні (неналежному виконанні) зобов'язань за кредитним договором, зокрема, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, порядок запровадження такої відповідальності, а також про процедуру вирішення питання щодо продовження строку повернення кредиту);

- № 4 від 15.12.2008р. (про внесення змін до п. 3.1.6, п. 3.2.3 та п. 4.2 кредитного договору, з питань аналогічних зазначеним у попередній додатковій угоді);

- № 4/1 від 30.12.2008р. (про внесення змін до п.3.4.3 кредитного договору стосовно порядку сплати відсотків за користування кредитом, зокрема, про перенесення строку сплати нарахованих, але несплачених відсотків);

- № 4/2 від 29.01.2009р. (про внесення змін до п. 3.4.3 кредитного договору стосовно порядку сплати відсотків за користування кредитом, зокрема, про перенесення строку сплати нарахованих, але несплачених відсотків, а також стосовно визначення графіку погашення заборгованості у ІІ - ому та ІІІ - ому кварталах 2009 р.);

- № 4/3 від 13.03.2009р. (про встановлення з 29.10.2008р. плати за користування кредитом у розмірі 26 % річних);

- № 5 від 21.05.2009р. (про внесення змін до п. 3.4.3 кредитного договору стосовно порядку сплати відсотків за користування кредитом, зокрема, про перенесення строку сплати нарахованих, але несплачених відсотків, а також стосовно визначення нового графіку погашення заборгованості у ІІ - ому та ІІІ -ому кварталах 2009 р.);

- № 6 від 02.07.2009р. (про внесення змін до п. 3.4.3 кредитного договору стосовно порядку сплати відсотків за користування кредитом, зокрема, про перенесення строку сплати нарахованих, але несплачених відсотків, а також стосовно визначення нового графіку погашення заборгованості у ІІ - ому та ІІІ -ому кварталах 2009р.);

- № 7 від 27.08.2009р. (стосовно встановлення нового строку погашення кредиту, а саме -28.10.2009р. та про внесення змін до п. 3.4.3 та п. 3.1.9 кредитного договору стосовно порядку сплати відсотків за користування кредитом, зокрема, про перенесення строку сплати нарахованих, але несплачених відсотків та стосовно списання Банком з рахунків позичальника заборгованості за кредитним договором та штрафних санкцій);

- № 8 від 26.10.2009р. (про встановлення нового строку, а саме -01.07.2010 р., погашення заборгованості у розмірі 19 866 867,75 грн. по кредиту, визначення процедури та умов надання Банком позичальнику у майбутньому кредитів в національній валюті або в іноземних валютах з можливістю часткової конвертації в іноземну валюту в межах загальної суми еквівалентної 24 260 000,00 грн.);

- № 9 від 29.03.2010р. (про внесення змін до п.3.4.3 та п.3.1.9 кредитного договору стосовно порядку сплати відсотків за користування кредитом, зокрема, про перенесення строку сплати нарахованих, але несплачених відсотків та стосовно списання Банком з рахунків позичальника заборгованості за кредитним договором та штрафних санкцій);

- № 10 від 14.04.2010р. (про внесення змін до п.3.4.3 та п.3.1.9 кредитного договору стосовно порядку сплати відсотків за користування кредитом, зокрема, про перенесення строку сплати нарахованих, але несплачених відсотків та стосовно списання Банком з рахунків позичальника заборгованості за кредитним договором та штрафних санкцій);

- № 11 від 25.06.2010р. (про встановлення нового строку, а саме -16.08.2010р., погашення заборгованості по кредиту, про внесення змін до п. 3.4.3 та п. 3.1.9 Кредитного договору стосовно порядку сплати відсотків за користування кредитом, зокрема, про перенесення строку сплати нарахованих, але несплачених відсотків та стосовно списання Банком з рахунків позичальника заборгованості за кредитним договором та штрафних санкцій);

- № 12 від 12.08.2010р. (про встановлення нового строку, а саме -10.10.2010р., погашення заборгованості по кредиту, про внесення змін до п.3.4.3 та п.3.1.9 Кредитного договору стосовно порядку сплати відсотків за користування кредитом, зокрема, про перенесення строку сплати нарахованих, але несплачених відсотків та стосовно списання Банком з рахунків позичальника заборгованості за кредитним договором та штрафних санкцій).

Банком свої зобов'язання за кредитним договором та додатковими угодами до нього щодо надання кредитних коштів виконано у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № TR.44759.1 від 29.10.2008р. на суму 21 400 000,00 грн. та відповідачем не заперечується.

Позичальник, у свою чергу, свої зобов'язання за кредитним договором та додатковими угодами до нього щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом у встановлені строки належним чином не виконав, внаслідок чого в нього виникла прострочена заборгованість за кредитом в сумі 15 830 737,75 грн. та заборгованість за відсотками за користування кредитом в сумі 5 410 461,92 грн.

Отже, спір між сторонами виник у зв'язку з невиконанням позичальником -ТОВ «Крес Автогруп»умов кредитного договору № 41/21/08-КЛТ від 29.10.2008р. та додаткових угод до нього щодо своєчасного повернення Банку -ПАТ „Кредитпромбанк" отриманого кредиту та нарахованих процентів за користування ним.

Відповідачем не заперечується порушення строків сплати процентів за користування кредитними коштами та строків погашення суми кредиту.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна прийняти всі міри, необхідні для належного виконання зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог діючого законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Спірні правовідносини між сторонами у справі виникли з приводу неналежного виконання позичальником умов кредитного договору в частині сплати кредиту та процентів за користування ним, у зв'язку з чим при вирішенні спору підлягають застосуванню положенням глави 71 ЦК України

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 346 ГК України кредити надаються банком під відсоток. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Разом з тим, факт неналежного виконання умов кредитного договору в частині погашення кредиту та сплати процентів за користування кредитом підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

Таким чином, оскільки факт неналежного виконання відповідачем (позичальником) своїх зобов'язань щодо погашення кредиту та процентів за користування кредитом судом установлений, то суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 15 830 737,75 грн. основного боргу по кредиту та 5 410 461,92 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитом є обґрунтованими, відповідають умовам кредитного договору та вимогам закону, а отже правомірно були задоволені місцевим судом.

Також, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 1 382 735,59 грн. пені за несвоєчасне повернення суми кредиту та 572 604,17 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом.

Стаття 611 ЦК України передбачає, що одним із правових наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки.

Статтями 216, 217 ГК України встановлено господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором у вигляді відшкодування збитків, штрафних санкцій та оперативно -господарських санкцій.

Згідно статей 230, 231 ГК України у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 1 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 -552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що порушення позичальником умов кредитного договору щодо своєчасної сплати суми кредиту, а також процентів за користування кредитними коштами у встановлені строки тягне за собою обов'язок відповідача сплатити позивачеві пеню, передбачену умовами п. 3.4.9 даного договору.

За результатами перевірки правильності обчисленого позивачем розрахунку пені місцевий суд дійшов до підставного висновку про те, що пеня за несвоєчасне повернення суми кредиту підлягає задоволенню у розмірі 1 365 509,29 грн., а пеня за несвоєчасну сплату процентів - у розмірі 564 641,04 грн.

Посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що будучи обмеженим у часі в частині ознайомлення з матеріалами справи представник відповідача не міг достатнім чином ознайомитися з матеріалами справи та заявити вимогу про застосування наслідків спливу позовної давності щодо стягнення пені, нарахованої Банком на заборгованість по кредиту та процентам за кредитним договором № 41/21/08-КЛТ від 29.10.2008р., спростовується наявним в матеріалах справи повідомленням відділення поштового зв'язку про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с. 61), яке беззаперечно свідчить про те, що відповідача заздалегідь було належним чином повідомлено судом про день, час і місце проведення засідання суду.

Чинний Господарський процесуальний кодекс України (ст. 28) не обмежує кількість представників сторони, які можуть прийняти участь у засіданні суду. Отже, порушення господарським судом першої інстанції процесуальних прав відповідача при вирішенні даного спору по суті, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Наявний в матеріалах справи відзив ТОВ «Крес Автогруп»на позовну заяву свідчить про те, що позовні вимоги Банку в частині стягнення 15 830 737,75 грн. - заборгованості за кредитом та 5 410 461,92 грн. -заборгованості за відсотками за користування кредитом відповідач визнав повністю, а в частині стягнення пені -частково, а саме: на суму 1 365 260,86 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту та 564 641,04 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, посилаючись на порушення Банком при здійсненні розрахунків пені умов кредитного договору. Водночас, із заявою про застосування позовної давності до пред'явлених вимог відповідач до суду першої інстанції не звертався.

За вимогами ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Отже, оскільки відповідачем не було подано до суду заяви про застосування строку позовної давності до пред'явлених позовних вимог щодо стягнення пені, то, відповідно, у господарського суду першої інстанції були відсутні підстави для її застосування.

Твердження скаржника про невірне застосування судом першої інстанції ст. 49 ГПК України, ст. 7 Закону України «Про судовий збір»є помилковим. Задовольнивши позовні вимоги Банку в розмірі 23 196 539,43 грн. частково на суму 23 171 350 грн., тобто на 99,89%, господарський суд правильно застосував положення ст. 49 ГПК України стосовно розподілу судового збору, поклавши його пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 64309,18 грн. на відповідача та в сумі 70,82 грн. на позивача.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та прийнято рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим передбачені законом підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів -,

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Херсонської області від 25.07.2011 року у справі № 5024/875/2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Крес Автогруп" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя: Бєляновський В.В.

Судді: Мишкіна М.А.

Будішевська Л.О.