Постанова № 27723726, 22.11.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2012 р. Справа№ 38/511

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Авдеєва П.В.

Яковлєва М.Л.

за участю представників:

від позивача: представник - Мельник І.В. - за довіреністю,

від відповідача: не з'явився,

від апелянта: Лодигін О.Ю. - керівник,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Кезно», м. Київ

на рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2012 р.

у справі № 38/511 (суддя Станік С.Р.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Контракт», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська експертна група», м. Київ

про визнання експертної оцінки майна недійсною,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2011 р. Публічне акціонерне товариство «Банк Контракт» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська експертна група» про визнання експертної оцінки нерухомого майна від 24.10.2011 р. недійсною, мотивуючи вимоги тим, що в рамках виконавчого провадження №25451484, яке було відкрито постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 28.03.2011 р. про стягнення з ВАТ «Кезно» на корить позивача грошових коштів, експертним шляхом було визначено ринкову вартість (початкову ціну майна на прилюдних торгах (аукціоні)) майнового комплексу загальною площею - 16251,1 кв.м, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Василя Яна, буд. 3/5, в розмірі 37 796 493,00 грн., про що складено оспорюваний звіт. Експертна оцінка нерухомого майна не відповідає дійсній ринковій вартості майна та є завищеною, а звіт з експертної оцінки майна є необ'єктивним та не відповідає чинному законодавству, внаслідок чого підлягає визнанню недійсним.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.05.2012 р. у справі № 38/511 у позові відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство «Кезно» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати, а провадження у справі припинити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оцінка майна боржника проведена в межах виконавчого провадження, є процесуальною дією державного виконавця, а тому учасник виконавчого провадження має право оскаржити такі дії лише в порядку, передбаченому ст. 121-2 ГПК України.

Позивач і відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались.

Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Представник апелянта в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив оскаржуване рішення скасувати, а провадження у справі припинити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Згідно роз'яснень п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення спору по суті.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників апелянта та позивача, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржуване рішення скасуванню, а провадження у справі припиненню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.03.2011 р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Іванченком О.В. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду міста Києва № 39/273 від 23.02.2011 про стягнення з ВАТ «КЕЗНО» на користь ПАТ «Банк Контракт» грошових коштів в сумі 38 413 819,18 грн.

Відповідно до постанови про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності-суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 15.06.2011 р., державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Маєвською Д.В., встановлено, що 03.06.2011 державним виконавцем при примусовому виконанні наказу Господарського суду міста Києва № 39/273 від 23.02.2011 р. складено акт опису й арешту майна серії № АА № 045857, яким описано та арештовано майно, що належить ВАТ «КЕЗНО», зокрема і нежилі приміщення за адресою: м. Київ, вул. Василя Яна, буд. 3/5 та постановлено призначити експертом, суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання у виконавчому провадженні Антонова В.О., який має кваліфікаційне свідоцтво оцінювача, видане 14.07.2005 р. за № 3677 Фондом Державного майна України.

Даною постановою експерту доручено надати письмовий висновок, звіт про оцінку майна (акт оцінки майна) з питань визначення ринкової вартості арештованого майна ВАТ «КЕЗНО», зокрема нежилого приміщення, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Василя Яна, буд. 3/5.

24.10.2011 р. відповідачем була здійснена оцінка нерухомого майна - частини майнового комплексу загальною площею 16 251,1 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Василя Яна, буд. 3/5, власником якого є Організація орендарів Київського орендного дослідно-експериментального заводу нестандартного обладнання, правонаступником якої є ВАТ «КЕЗНО», про що було складено звіт з незалежної оцінки майна № 6785.

Відповідно до висновку з незалежної оцінки майна, що складений оцінювачем ТОВ «Українська експертна група» Антоновим В.О., вартість нерухомого майна - частини майнового комплексу загальною площею 16 251,1 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Василя Яна, буд. 3/5 становить 37 796 493,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд виходив з того, що експерти Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України дійшли висновку про те, що вартість нерухомого майна частини майнового комплексу загальною площею 16 251,1 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Василя Яна, буд. 3/5 в розмірі 37 796 493,00 грн. на момент проведення оцінки такого станом на 24.10.2011 могла відповідати дійсності, а вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими, а тому такими, що задоволенню не підлягають.

При цьому, розглядаючи справу по суті у позовному провадженні та приймаючи рішення, суд першої інстанції послався на ст. 33 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», згідно якої спори пов'язані з оцінкою майна, майнових прав, вирішуються у судовому порядку.

Однак, з даними висновками суду першої інстанції у повній мірі погодитись не можна, оскільки вони зроблені з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення.

Так, позовними вимогами у даній справі є вимога про визнання експертної оцінки майна недійсною, а матеріально-правовою підставою такого позову позивачем було обрано положення ч. 4 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження».

У преамбулі Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Із змісту положень Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що оцінка майна під час проведення виконавчого провадження є процесуальною дією державного виконавця.

За змістом ч. 1 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Тобто, звіт про оцінку майна (висновок оцінювача) по своєї суті є лише результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача з визначених питань.

У відповідності до ч. 4 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» у разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. Витрати, пов'язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

За змістом пункту 9.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» визначення вартості, оцінка майна боржника (стаття 58 Закону України "Про виконавче провадження") є процесуальною дією державного виконавця, незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець чи залучений ним суб'єкт оціночної діяльності) здійснювала відповідні дії, так само як і від того, ким здійснювалося рецензування звіту про оцінку майна. Тому сторони виконавчого провадження мають право оскаржувати таку оцінку, визначену за результатами рецензування, до господарського суду в процесуальному порядку, передбаченому статтею 121-2 ГПК.

У відповідності до ч. 4 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Згідно з ч. 1 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Враховуючи, що оцінка майна боржника, проведена в межах виконавчого провадження, є процесуальною дією державного виконавця, незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець чи залучений ним суб'єкт оціночної діяльності) здійснювала відповідні дії, так само як і від того, ким здійснювалося рецензування звіту про оцінку майна, то учасник виконавчого провадження, у випадку незгоди з такими діями, має право оскаржувати їх до господарського суду в процесуальному порядку, передбаченому статтею 121-2 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, вимога про визнання недійсним звіту про оцінку майна, проведену в межах виконавчого провадження, не підлягає розгляду в господарських судах в межах позовного провадження, оскільки право на оскарження даного звіту може бути реалізовано в порядку передбаченому статтею 121-2 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно приписів п. 3 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі.

Відповідно до приписів п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення та неправильне застосування норм процесуального права.

Крім того, колегія суддів зазначає, що рішення у даній справі впливає на права та обов'язки Публічного акціонерного товариства «Кезно», яке є боржником у виконавчому провадженні.

У відповідності до п.3 ч. 3 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо осподарський суд прийняв рішення про права і обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

З огляду на викладені обставини, оцінюючи докази в їх сукупності, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення слід скасувати, а провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Контракт» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська експертна група» про визнання експертної оцінки майна недійсною припинити.

У відповідності до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з Публічного акціонерного товариства «Банк Контракт» підлягають стягненню понесені Публічним акціонерним товариством «Кезно» судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105, Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Кезно» задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2012 р. у справі № 38/511 скасувати.

3. Провадження у справі № 38/511 за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Контракт» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська експертна група» про визнання експертної оцінки майна недійсною припинити.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк Контракт» (04071, м. Київ, вул. Воздвиженська, 58, ідентифікаційний код 19361746) на користь Публічного акціонерного товариства «Кезно» (01033, м. Київ, вул. Василя Яна, 3/5, ідентифікаційний код 22889936) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 50 (п'ятдесят) коп.

5. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

6. Матеріали справи № 38/511 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Куксов В.В.

Судді Авдеєв П.В.

Яковлєв М.Л.