Рішення № 27723620, 13.08.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" серпня 2012 р.Справа № 5023/3168/12 вх. № 3168/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Френдій Н.А.

при секретарі судового засідання Алексєєвій Т.О.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", бульвар Т.Шевченко, 18, м. Київ, 01030, в особі Регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі № 2 Філії "Дирекції первинної мережі", вул. Буслаєва, 33 а, м. Донецьк, 83007, код ЄДРПОУ 16479714

до військової частини №А 1451, вул.Дерев'янко, 3, м. Харків, 61103, код ЄДРПОУ 08208941

про стягнення коштів в сумі 42240,27 грн.

за участю представників сторін:

позивача - Трухина Л.Є. (довіреність №429 від 15.06.2012 р.),

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомуцікаційної мережі №2 Філії "Дирекції первинної мережі", м. Донецьк, звернулося до господарського суду Харківської області із позовом про стягнення з військової частини А 1451, м. Харків, заборгованості в сумі 42240,27 грн., з них суму основного боргу з орендної плати у розмірі 36576,00 грн., витрати з електроенергії в сумі 3922,02 грн., пеню в розмірі 1332,44 грн. 3% річних в сумі 257,89 грн., інфляційні збитки в сумі 151,92 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань по орендній платі відповідно до умов договору оренди нерухомого майна товариства (технологічні приміщення) №785-8 від 26.09.2011 р., що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Нетечінська набережна, будинок 8, загальною площею 4 (чотири) кв. м., у зв'язку з чим виникла заборгованість за період з 01.05.2011 р. по 31.12.2011 р. по орендній платі на суму 36576,00 грн. та заборгованість по комунальним витратам (електроенергії) на суму 3922,02 грн., таким чином, станом на 01.03.2012 р. загальна сума основного боргу складає 40498,02 грн., внаслідок чого, відповідно до умов договору (п. 8.2.) відповідачу нараховано пеню у розмірі 1332,44 грн. за весь час прострочення з 01.01.2012 р. по 20.03.2012 р. Крім того, позивачем на підставі п. 2 ст. 625 ЦК України заявлені вимоги стягнути з відповідача індекс інфляції у сумі 151,92 грн., три відсотки річних в сумі 257,89 грн. за період з 01.01.2012 р. по 20.03.2012 р.

В розпочатому судовому засіданні учаснику судового процесу роз'яснено права і обов'язки сторін, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

За відсутності відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

В судовому засіданні 01.08.2012 р. суд перейшов до розгляду справи по суті.

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у відзиві на позов (вх.№13299 від 01.08.2012 р.), наданому суду його повноважним представником безпосередньо в судовому засіданні, та його повноважний представник в судовому засіданні, з позовними вимогами згоден, проте відповідач вважає, що борг у сумі 42240,27 грн. виник не з вини військової частини А1451, посилаючись на те, що, згідно п. 1.4 Наказу Міністра оборони України №590 від 12.11.2010 р. "Про затвердження Положення про фінансове господарство військової частини Збройних Сил України" військова частина А1451 є розпорядником бюджетних коштів за кошторисом Міністерства оборони України третього ступеня. Кошти, від вищестоящого розпорядника коштів на рахунок військової частини А 1451 вчасно не надходять. Тобто військова частина є неприбутковою установою, утримується за рахунок коштів відповідного (державного) бюджету, всі витрати такої установи узгоджуються з органом, який уповноважений здійснювати фінансування такої установи, у зв'язку з чим, представником відповідача, на підставі викладених обґрунтувань відзиву заявлене клопотання (вх.№13300 від 01.08.2012 р.) яким відповідач, враховуючи скрутне матеріальне становище та відсутність належного фінансування, просить суд зменшити пеню по справі на 90 %.

Представник позивача заперечує проти заявленого клопотання, посилаючись на відсутність доказів у відповідача в обґрунтування поданого клопотання.

Представником відповідача просить надати йому час для надання зазначених доказів.

В порядку ст. 77 ГПК України в судовому засіданні оголошувалась перерва до 12год.00хв. 13.08.2012 р. з метою надання відповідачем доказів в обґрунтування поданого клопотання.

Після перерви представник позивача у судовому засіданні 13.08.2012 р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 13.08.2012р. не з'явився, надав клопотання (вх.№12083 від 10.08.2012 р.), яким просить розглядати справу за його відсутності, крім того відповідач клопотанням (вх.№12084 від 10.08.2012 р.) надав суду копії 2-х телеграм від 21.02.2012 р. та 07.04.2012 р., які судом залучені до матеріалів справи.

Справа розглядається на підставі ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши представлені докази в їх сукупності, судом встановлено наступне:

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Відповідно до ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обов'язковим для виконання кожної із сторін.

Між Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" - Орендодавцем (позивачем по справі) та військовою частиною А1451 - Орендарем (відповідачем по справі) укладено Договір оренди нерухомого майна (технологічних приміщень) №785-8 від 26.09.2011 р., (далі договір), за умовами якого (п. 1.1. ст. 1 договору), Орендодавець передає, а Орендар бере у строкове платне користування частину приміщення Цеху технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі №1 ЦТЕТТМ №1), далі майно, розташоване в м. Харкові, на п'ятому поверсі восьмиповерхового будинку №8, по вул. Нетеченській набережній, загальною площею 4 (чотири) кв. м. - технологічних приміщень для встановлення обладнання зв'язку Орендаря, із строком дії до 31.12.2011 р. (п. 12.1. договору).

Сторони домовились (п. 1.2. договору), що на їхні договірні відносини не поширюються норми Закону України "Про оренду державного та комунального майна" і "Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна", затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786.

Передача об'єкту оренди Орендарю підтверджується актом прийому - передачі майна в оренду від 26.09.2011 р., який складено сторонами відповідно до умов розділу 2 договору, є додатком №1 до договору, підписано представниками та завірено печатками сторін, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Пунктом 12.1. розділу 12 договору передбачений строк дії договору з 26.09.2011 р. до 31.12.2011р., але сторони домовились, що умови договору поширюються на відносини, які виникли між ними до його укладення, а саме з 01.05.2011 р., що підтверджується актом прийому-передачі майна від 26.09.2011 р.

Укладеним договором оренди сторони досягли згоди по всіх його істотних умовах, визначили предмет договору, умови передачі та повернення орендованого майна, розмір та порядок сплати орендної плати, права та обов'язки сторін по договору, відповідальність і вирішення спорів за договором та строк його чинності, умови зміни та припинення.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 11 ЦК України, договір є однією з підстав виникнення зобов'язань.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами у справі виникли зобов'язання, які за своєю правовою природою є правовідносинами, що випливають із договору найму (оренди), згідно якого та в силу ст. 759 Цивільного кодексу України, наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Умовами укладеного договору (розділ 3) сторони встановили розмір орендної плати, а також порядок її визначення та внесення Орендарем на рахунок Орендодавця.

Пунктом 3.1. розділу 3 договору сторони визначили, що орендна плата встановлюється Орендодавцем за домовленістю сторін (за договірною ціною) на підставі його внутрішніх нормативних актів і відповідно до фіксованого розміру місячної орендної плати і згідно з додатком 3 становить 4572,00 грн., в т.ч. ПДВ 20 % - 762,00 грн., та не підлягає коригуванню на індекс інфляції протягом всього строку дії договору оренди.

На підставі п. 3.6. розділу 3 договору відповідач прийняв на себе зобов'язання перераховувати у безготівковому порядку на поточний банківський рахунок Орендодавця не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються Орендодавцем не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим та надаються разом з актом про надані послуги та податковою накладною; датою початку оплати вважається дата приймання-передачі Майна, що вказана у додатку 1. (п.3.8).

Крім цього, відповідно до п. 3.4. розділу 3 договору Орендар відшкодовує витрати на електроенергію у порядку, визначеному Правилами користування електричною енергією, та на підставі окремого рахунку Орендодавця у термін, визначений у п. 3.6. договору. Розрахунок витрат на енергопостачання обладнання Орендаря вказано у додатку №4 до договору та становить 474,86 грн. У разі зміни тарифів на електроенергію застосування нового тарифу здійснюється з дати його встановлення.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивачем були надіслані відповідачу рахунки, зокрема:

30.09.2011 р. був надісланий рахунок № 11-600 від 30.09.2011 р. для оплати оренди майна за період з 01.05.2011 р. - 30.09.2011 р. на суму 25234,32 грн.;

31.10.2011 р. був надісланий рахунок № 11-708 від 31.10.2011 р. для оплати оренди майна за жовтень 2011 р. на суму 5046,86 грн.;

15.12.2011 р. був направлений рахунок № 831700 - 11-15 від 30.11.2011 р. на для оплати оренди майна за листопад 2011 р. суму 5108,42 грн.;

19.01.2012 р. направлено рахунок № 831700 - 11-53 від 31.12.2011 р. для сплати оренди за грудень 2011 р. на суму 5108,42 грн.

Факт направлення відповідачу та отримання останнім вказаних рахунків підтверджується реєстром поштових відправлень та повідомленням про вручення рекомендованих листів, які були надані позивачем та знаходяться в матеріалах справи (а.с. 22-26).

Відповідно до вимог ст.ст. 509, 525, 526 Цивільного кодексу України в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання, або одностороння зміна його умов не допускається.

Позивач стверджує, що відповідач взяті на себе зобов'язання згідно вищезазначеного договору щодо сплати орендної плати та комунальних витрат (електроенергії) не виконав, відповідачем надані йому рахунки лишились не сплачені, у зв'язку з чим станом на 20.03.2012 р. відповідач має заборгованість в сумі 40498,02 грн., а саме: з 01.05.2011 р. по 31.12.2011 р. по орендній платі на суму 36576,00 грн. та заборгованість по комунальним витратам (електроенергії) на суму 3922,02 грн., і не зважаючи на направлену останньому вимогу про сплату боргу (лист від 22.03.2012р. №05/264), загальна сума основного боргу складає 40498,02 грн., яку відповідач станом на день заявлення позову добровільно не сплатив.

Згідно ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач на день розгляду справи будь-яких доказів, які б свідчили про протилежне, в тому числі і про погашення заборгованості згідно вищезазначеного договору оренди майна не надав, позов в цій частині визнав повністю, тому згідно вимог ст. ст. 33, 34 ГПК України слід вважати, що за ним рахується борг по орендній платі на суму 36576,00 грн. та заборгованість по комунальним витратам (електроенергії) на суму 3922,02 грн., на загальну суму основного боргу 40498,02 грн.

Згідно п. 8.2. розділу 8 договору оренди, у разі наявності заборгованості по орендній платі чи іншим витратам за договором за попередній місяць станом на 20 число поточного місяця, Орендарю нараховується пеня від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 21 числа місяця до дати погашення заборгованості.

Стаття 230 Господарського кодексу України визначає, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається із умов вищевказаного п. 8.2. договору оренди Орендарю нараховується пеня від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 21 числа місяця до дати погашення заборгованості.

Таким чином, сторонами в договорі визначено припинення нарахування пені за прострочення зобов'язань Орендарем по орендній платі моментом погашення останнім існуючої заборгованості, тобто понад шестимісячний строк, встановлений п. 6 ст. 232 ГК України.

Враховуючи, що згідно ст. 526, ст. 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, відповідачем дані строки порушені, в зв'язку з чим він повинен нести відповідальність, передбачену умовами договору з врахуванням вимог Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 р. №543-96-ВР, згідно яких пеня нараховується в розмірі, встановленому умовами договору, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який стягується пеня, що за період з 01.01.2012 р. по 20.03.2012 р. (згідно поданого позивачем розрахунку, який перевірено судом і є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи) становить 1332,44 грн.

З огляду на те, що відповідач доказів щодо сплати пені за порушення зобов'язань по сплаті орендної плати за період з 01.01.2012 р. по 20.03.2012 р. не подавав, позовні вимоги в частині стягнення з нього 1332,44 грн. пені визнав, зазначені вимоги позивача обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Відповідачем було заявлено клопотання щодо зменшення розміру пені по справі на 90 % з посиланням на скрутне матеріальне становище та відсутність належного фінансування, у якості доказів до якого суду були надані копії 2-х телеграм від 21.02.2012 р. та 07.04.2012 р.

Суд, розглянувши надані відповідачем телеграми від 21.02.2012 р. та 07.04.2012 р., встановив, що дані матеріали не несуть ніякої доказової сили, оскільки не підтверджують фактів, на які посилається відповідач, а саме не свідчать про скрутне матеріальне становище відповідача, у зв'язку з чим, клопотання відповідача щодо зменшення розміру пені по справі на 90 % судом відхиляється за недоказаністю.

Крім того, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, що за період з 01.01.2012 р. по 20.03.2012 р. згідно розрахунку позивача становить 151,92грн. та 3% річних від простроченої суми, що за період з 01.01.2012 р. по 20.03.2012 р. складає 257,89 грн.

Доводи відповідача про те, що борг виник не з вини військової частини А1451, посилаючись на п. 1.4 Наказу Міністра оборони України №590 від 12.11.2010 р. "Про затвердження Положення про фінансове господарство військової частини Збройних Сил України", яким визначено, що військова частина А1451 є розпорядником бюджетних коштів за кошторисом Міністерства оборони України третього ступеня, а кошти, від вищестоящого розпорядника коштів на рахунок військової частини А 1451 вчасно не надходять, до уваги не приймаються, оскільки зазначені обставини не звільняють відповідача від обов'язку виконати умови договору.

Зважаючи на те, що в процесі судового розгляду спору відповідачем не подано, а господарським судом не здобуто жодних доказів, які б свідчили про погашення заборгованості по вищевказаному договору №785-8 від 26.09.2011 р., чи заперечень з приводу заявленого позову, а тому позовні вимоги про стягнення з військової частини А 1451, м. Харків, 40498,02 грн. -основного боргу, 1332,44 грн. -пені, 151,92грн. -інфляційних нарахувань, 257,89 грн. -3% річних, підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені та по суті неоспорені відповідачем.

Враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, які полягають у невиконанні зобов'язань по орендній платі, судовий збір, згідно ст. 49 ГПК України, покладається на відповідача повністю.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з військової частини №А 1451, вул.Дерев'янко, 3, м. Харків, 61103 (код ЄДРПОУ 08208941) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (бульвар Т.Шевченко, 18, м. Київ, 01030) в особі Регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі № 2 Філії "Дирекції первинної мережі", вул. Буслаєва, 33 а, м. Донецьк, 83007 (код ЄДРПОУ 16479714) 40498,02 грн. основного боргу, 151,92 грн. втрат від інфляції, три відсотки річних у розмірі 257,89 грн., пеню у розмірі 1332,44 грн, 1609,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 20.08.2012 р.

Суддя Френдій Н.А.