Рішення № 27723500, 26.11.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" листопада 2012 р.Справа № 5017/2806/2012

За позовом: Управління Державної служби охорони при Головному Управлінні Міністерства Внутрішніх справ України в Одеській області

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 1 322,88 грн.

Суддя Цісельський О.В.

Представники:

Від позивача: Мазуркевич Р.В., за довіреністю №15/Н-964 від 02.04.2012р.

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в Одеській області, звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з ФОП ОСОБА_1 1322,88 грн. боргу.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.10.2012р. позовну заяву вх. №4442/2012 прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 5017/2806/2012 та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Позивач подав до суду довідку від 12.10.2012р. за вх. № 30855/2012, в якій повідомив суд про відсутність у провадженні господарського суду або іншого органу, справи між тими ж сторонами та про цей же предмет спору, яка судом оглянута та долучена до матеріалів справи.

Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримує, просить суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача судові засідання не з'являвся, хоча про час та місце їх проведення був повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення повернуті на адресу суду з відміткою про вручення останньому поштової кореспонденції, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, правом на захист своїх інтересів не скористався.

Як зазначено у третьому абзаці п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

01.11.2008 р. між Управлінням Державної служби охорони при Головному Управлінні Міністерства Внутрішніх справ України в Одеській області, Виконавець та ФОП ОСОБА_1, Замовник було укладено договір на надання послуг охорони майна № ПЦО-1\1022-08, за умовами п. 2.1. якого, вбачається, що Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується здійснювати охорону майна Замовника на об'єкті та обслуговування сигналізації на цьому об'єкті. За цим Договором Виконавець не приймає майно Замовника на зберігання і не вступає у володіння ним.

Відповідно до п. 2.2. Договору, періодом охорони майна на об'єкті вважається час з моменту прийняття Виконавцем сигналізації, якою обладнаний об'єкт, під спостереження до зняття її з-під спостереження Замовником у відповідності до Інструкції з користування сигналізацією (далі -Інструкція) (додаток 3 до Договору).

Із змісту п. 3.1. Договору вбачається, що розрахунок вартості послуг Виконавця за цим Договором здійснюється на підставі цін, визначених Сторонами у Протоколі погодження договірної ціни (додаток 4 до Договору). Вартість послуг визначається у Розрахунку (додаток 2 до Договору).

Пунктом 3.2. Договору передбачено, що оплата за цим Договором здійснюється Замовником щомісячно до 15-го числа місяця, в якому надаються послуги, шляхом перерахування Замовником грошових коштів у сумі місячної вартості послуг, визначеної в Розрахунку, на рахунок Виконавця.

Умовами п.3.3. Договору передбачено, що у випадку не надходження оплати у визначений п.3.2. цього Договору строк Виконавець направляє Замовнику письмове повідомлення з вимогою оплатити заборгованість протягом 10 днів та попередження про припинення надання послуг у випадку не здійснення оплати в зазначений строк. При несплаті заборгованості Замовником у зазначений в повідомленні строк Виконавець має право в односторонньому порядку припинити надання послуг Замовнику через 5 днів після закінчення строку на оплату заборгованості та розірвати Договір.

Відповідно до 6.2.1. Договору, за кожний день прострочення оплати за цим Договором Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу.

Із змісту п.6.3. Договору вбачається, що нарахування штрафних санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим Договором здійснюються до дня фактичного виконання зобов'язання належним чином.

Пунктом 9.1. Договору передбачено, що даний Договір набирає чинності з „01" 11. 2008р. та є чинним протягом 12 місяців.

Умовами п.9.2. Договору передбачено, що Договір поновлюється на строк, встановлений п.9.1. даного Договору, якщо жодна із Сторін не менше ніж за 15-ть днів до закінчення строку чинності Договору письмово не заявить про його припинення. Кількість разів поновлення Договору не обмежується.

Відповідно до умов договору на надання послуг охорони майна № ПЦО-1\1022-08 від 01.11.2008 р. Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в Одеській області надало відповідачу послуги охорони майна на об'єкті ФОП ОСОБА_1 належним чином, однак внаслідок неналежного виконання останнім своїх зобов'язань за договором, у нього виникла заборгованість перед Управлінням Державної служби охорони при ГУ МВС України в Одеській області у розмірі 1322,88 грн.

В підтвердження виконання позивачем своїх зобов'язань за договором на надання послуг охорони майна № ПЦО-1\1022-08 від 01.11.2008 р. останній надав суду акти прийому-передачі виконаних робіт/послуг № ОД-0053682 від 31.07.2012р. на суму 661,44 грн. (з ПДВ) та № ОД-0063977 від 31.08.2012р. на суму 661,44 грн. (з ПДВ), що загалом складають 1322,88 грн., які підписані та скріплені печаткою ФОП ОСОБА_1, що дає суду підстави вважати зазначені акти, належними доказами надання позивачем послуг охорони майна та їх отримання відповідачем.

Неналежне виконання ФОП ОСОБА_1 зобов'язань за договором на надання послуг охорони майна № ПЦО-1\1022-08 від 01.11.2008 р. щодо оплати вартості отриманих послуг і стало підставою для позивача звернутись до господарського суду Одеської області із даним позовом за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій -це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України визначено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків та матеріальної шкоди.

Судом встановлено наявність наданих позивачем відповідачу послуг охрони майна на об'єкті відповідача.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема з розрахунку заборгованості приведеного позивачем в позовній заяві та не спростованого відповідачем, останнім в порушення вищезазначених приписів закону та вищенаведеного договору, договірні зобов'язання щодо оплати отриманих послуг в період липень - серпень 2012р. не виконані, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість в сумі 1322,88 грн., у зв'язку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сама заборгованості за отримані послуги, встановлена судом в розмірі 1322,88 грн.

Неявка відповідача в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи, оскільки, як визначено Вищим господарським судом України у постанові від 04.11.2010р. у справі № 10-22-3-30/336-07-9260, суддя може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередньо доставку судових ухвал відповідачу, якщо виконано наступні умови: ухвала була передана одним із способів, передбачених процесуальним законодавством, не було отримано будь-якого підтвердження, не зважаючи на всі розумні зусилля для отримання, процесуальні документи надсилались за адресою, яка зазначена стороною.

В процесі розгляду даної справи судом було вжито всіх необхідних заходів щодо повідомлення відповідача про судові засідання, в тому числі судове засідання, призначене на 26.11.2012р., тому суд приймає рішення за результатами розгляду справи по суті.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Управління Державної служби охорони при Головному Управлінні Міністерства Внутрішніх справ України в Одеській області є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ст. 44, 49 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме 1609,50 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов - задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (65080, АДРЕСА_1 код ЄДРЮОФОП НОМЕР_1) на користь Управління Державної служби охорони при Головному Управлінні Міністерства Внутрішніх справ України в Одеській області (65074, м. Одеса, вул. Академіка Філатова, 70-А, код ЄДРЮОФОП 08596972) 1322 (одна тисяча триста двадцять дві) грн. 88 коп. боргу, 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України

Повний текст рішення складено 29.11.2012р.

Суддя Цісельський О.В.