Рішення № 27723260, 20.11.2012, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" листопада 2012 р.Справа № 2/65/5022-771/2012

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Колубаєвої В.О.

Розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременецька кераміка" с. Шпиколоси, Кременецький район, Тернопільська область.

до відповідачів:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпрестижбуд" вул. Лозовецька, 30, м. Тернопіль (вул. Транспортна, 7, м. Тернопіль)

2) Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" вул. Пушкінська 42/2, м. Київ.

про визнання недійсними договору про відступлення прав від 10.04.2012р. та договору про переуступлення права за договором іпотеки від 10.04.2012р.

За участю представників сторін:

позивача: Питель В.І., довіреність від 25.04.12 р

відповідача-1: Остафійчук І.Б., довіреність від 13.09.12р.

відповідача-2: Панчук С.В., довіреність № 867 від 29.03.11 р.

Суть справи: Позивач звернувся із позовом до господарського суду Тернопільської області з проханням:

- визнати договір про відступлення прав від 10.04.2012р., укладений між ним та відповідачем-2, недійсним;

- визнати договір про переуступлення права за договором іпотеки від 10.04.2012р., укладений між відповідачем-2 та відповідачем-2, недійсним.

Пояснює, що згідно ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" на здійснення будь-яких валютних операцій необхідно отримати від Національного банку України індивідуальну чи генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій.

У товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпрестижбуд" такої немає. Тому, публічне акціонерне товариство "Креді Агріколь Банк" не мало права укладати із новим кредитором договір про відступлення прав від 10.04.2012р.

Відповідач-1 позов не визнає, посилаючись на те, що публічне акціонерне товариство "Креді Агріколь Банк" передало йому борг позивача у гривнях. Так, борг позивача перед ним по договору відступлення прав від 10.04.2012р. становить 1 145 188 грн. 08 коп.

Відповідач-2 проти позову заперечив, посилаючись на те, що згідно п.4 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" операції із надання кредитів в іноземній валюті не потребують індивідуальної ліцензії, так як індивідуальні ліцензії видаються резидентам та не резидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції, а саме операції надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі, які на сьогодні законодавець не визначив. Тому, відступлення права вимоги регулюється нормами Цивільного кодексу України, так як не є валютною операцією.

Просить у позові відмовити.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та приймаючи до уваги, що:

1) В судовому засіданні перед розглядом справи представникам сторін роз'яснено їх права і обов'язки, передбачені ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

2) 10.04.2012р. відповідачі уклали договір про відступлення прав. Внаслідок даної дії кредитор по кредитному договору №38/08-КЛ від 07.08.2008р. АТ "Індустріально-Експортний Банк" (правонаступником якого є ПАТ "Креді Агріколь Банк") був замінений на ТОВ "Укрпрестижбуд". Дані дії відповідачів не суперечать ст.ст. 512, 513, 514 Цивільного кодексу України.

Із договору про відступлення прав від 10.04.2012р. вбачається, що ПАТ "Креді Агріколь Банк":

- відступив новому кредитору своє право вимоги грошових коштів до боржника ТОВ "Кременецька кераміка", виражених в еквіваленті до національної валюти України по офіційному курсу Національного Банку України на дату укладення договору (п.1. договору від 10.04.2012р.);

- заборгованість боржника перед кредитором складає 143 327,67 доларів США (сто сорок три тисячі триста двадцять сім доларів США шістдесят сім центів), що еквіваленті на дату укладення цього Договору дорівнює 1 145 188, 08 гривень (один мільйон сто сорок п'ять тисяч сто вісімдесят вісім гривень 08 Копійок), в тому числі:

а) сума основного боргу 99 999,01 доларів США (дев'яносто дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять доларів США один цент), що в еквіваленті на дату укладення цього Договору дорівнює 798 992, 09 гривень (сімсот дев'яносто вісім гривень дев'ятсот дев'яносто дві гривні 09 копійок);

б) сума процентів 43 328,66 доларів США (сорок три тисячі триста двадцять вісім доларів США шістдесят шість центів), що в еквіваленті на дату укладення цього Договору дорівнює 346 195, 99 гривень (триста сорок шість тисяч сто дев'яносто п'ять гривень 99 копійок) (п.2.4. договору від 10.04.2012р.).

Вищенаведене підтверджує, що ПАТ "Креді Агріколь Банк" відступив новому кредиторові - ТОВ "Укрпрестижбуд" право вимагати від позивача (боржника) кошти, виражені в еквіваленті до національної валюти.

Що також підтверджено додатковою угодою від 12.04.2012р. до договору про відступлення прав від 10.04.2012р.

В п.2. даної додаткової угоди, підписаної представниками сторін, підписи яких скріплені печатками, зазначено, що станом на 10.04.2012р. ТОВ "Укрпрестижбуд" набуло права вимагати від боржника (ТОВ "Кременецька кераміка") 1 145 188 грн. 08 коп.

Отже, укладаючи договір про відступлення прав від 10.04.2012р. та додаткову угоду від 12.04.2012р. до даного договору, слід вважати, що зобов'язання в договорі відступлення прав виражене у грошовій одиниці України -гривні.

Визначання грошового еквіваленту зобов'язання в іноземній валюті не протирічить вимогам ст. 198 Господарського кодексу України та ст. 524 Цивільного кодексу України.

Також, слід зазначити, що новий кредитор пред'явив до боржника (позивача) претензію № 27 від 07.08.2012р. про стягнення боргу в гривнях, яка ним одержана 09.08.2012р. за вхідним номером №24, про що свідчить відтиск штампу ТОВ "Кременецька кераміка" на ньому. Це підтверджує, що сторони дійсно домовились про відступлення боргу банком товариству в гривнях, незважаючи на те, що борг позивача (боржника) перед ПАТ "Креді Агріколь Банк" виражений в доларах США, про що повідомив останній в листі - повідомленні № 10604/468 від 20.07.2012р.

Дані дії відповідачів також відповідають вимогам ст. 533 Цивільного кодексу України.

3) Посилання позивача на те, що при укладенні договору відступлення прав від 10.04.2012р. порушено ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України № 15-93 від 19.02.1993р. "про систему валютного регулювання і валютного контролю" є назаконними, так-як:

- у вступній частині Декрету Кабінету Міністрів України № 15-93 від 19.02.1993р. "про систему валютного регулювання і валютного контролю" зазначено, що такий установлює режим здійснення валютних операцій на території України, визначає загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів, функції банків та інших фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права й обов'язки суб'єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства.

Тобто, даний Декрет розповсюджується на правовідносини у тому разі, коли сторони є суб'єктами валютних відносин.

Договір відступлення права вимоги є господарським договором. Майново-господарські зобов'язання по ньому виникли між суб'єктами господарювання (ст. 179 Господарського кодексу України).

Новий кредитор не є суб'єктом валютних відносин. Укладений між відповідачами договір про відступлення прав від 10.04.2012р. не підтверджує:

- використання новим кредитором іноземної валюти;

- одержання резидентами кредитів в іноземній валюті.

Тому, правовідносини, зазначені в договорі про відступлення прав від 10.04.2012р. не підлягають під сферу регулювання Декрету Кабінету Міністрів України № 15-93 від 19.02.1993р. "про систему валютного регулювання і валютного контролю". А відтак, операції, що здійснюються між резидентами (відповідачами) у валюті України і не потрібна індивідуальна ліцензія на здійснення валютних операцій, так-як, вони не підпадають під режим ліцензування.

Таким чином, судом встановлено, що у момент підписання договору про відступлення прав від 10.04.2012р., сторонами даного правочину додержані вимоги, встановлені п.1 ст. 203 Цивільного кодексу України. Тому, у суду немає підстав визнавати договір про відступлення прав від 10.04.2012р. недійсним.

Тому, позовні вимоги позивача слід визнати необґрунтованими і вони не підлягають задоволенню.

4) Відповідачі надали в суд докази того, що 16.11.2012р. ними направлено позивачеві додаткову угоду від 12.04.2012р. до договору про відступлення прав від 10.04.2012р., про що свідчить квитанція пошти № 4942 від 16.11.2012р. та опис вкладення у лист № 2105058186256 від 16.11.2012р. Дана угода була надіслана позивачеві після його звернення з позовом до суду.

Відтак слід вважати, що позов до суду доведений з вини відповідачів. А тому, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, видатки по судовому збору в сумі 1 073 грн. слід покласти на відповідачів порівно.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1) В позові позивачеві відмовити.

2) Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпрестижбуд" вул. Транспортна, 7, м. Тернопіль (ідент. код 35939682) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременецька кераміка" с. Шпиколоси, Кременецький район, Тернопільська область (ідент. код 32291553)

- 536 грн. 50 коп. - в повернення сплаченого судового збору.

3) Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" вул. Пушкінська 42/2, м. Київ (ідент. код 14361575) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременецька кераміка" с. Шпиколоси, Кременецький район, Тернопільська область (ідент. код 32291553)

- 536 грн. 50 коп. - в повернення сплаченого судового збору.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня підписання рішення «20» листопада 2012 року через місцевий господарський суд.

Суддя В.О. Колубаєва