Рішення № 27723245, 30.10.2012, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.2012 Справа № 18/1900/12

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (поштова адреса : АДРЕСА_2)

до Приватного підприємства "Капітал-Гарант", бульвар Автокразівський, б. 22, кв. 55, м. Кременчук, Полтавська обл., 39600 (поштова адреса : вул. Леніна, 43, м. Комсомольськ, Полтавська обл., 39800)

про стягнення 11 059,87 грн.

Суддя Ківшик О.В.

Представники:

від позивача : ОСОБА_2, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Ковельським РВ КМУ УМВС України в Волинській області 25.08.2005 р., довіреність серії ВРС № 591067від 31.05.2012 р.;

від відповідача: не з'явилися.

30.10.2012 р. у судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.

Суть спору: розглядається позовна заява Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Луцьк до Приватного підприємства "Капітал-Гарант", м. Кременчук про стягнення 11 059,87 грн. заборгованості внаслідок порушення останнім умов укладеного між сторонами 23.09.2011 р. Договору субпідряду № 23/09, з яких : 10 000,00 грн. основний борг, 858,91 грн. пеня за період з 22.02.2012 р. по 17.09.2012 р., 30,00 грн. втрати від інфляції за період з 22.02.2012 р. по 17.09.2012 р. та 170,96 грн. 3 проценти річних за період з 22.02.2012 р. по 17.09.2012 р..

Позивач надав суду заяву № б/н від 30.10.2012 р. (вх. № 30.10.2012д від 30.10.2012 р.) про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 968,87 грн. пені за період з 22.02.2012 р. по 14.10.2012 р., 40,00 грн. втрати від інфляції за період з 22.02.2012 р. по 14.10.2012 р. та 193,15 грн. 3% річних за період з 22.02.2012 р. по 14.10.2012 р.. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на проїзд, проживання та харчування представника позивача (без зазначення їх суми).

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України (в редакції на момент прийняття рішення по даній справі) позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Судом дана заява в частині зменшення позовних вимог прийнята до розгляду як така, що не суперечить чинному процесуальному законодавству України. В частині стягнення з відповідача витрат на проїзд, проживання та харчування представника позивача заява до розгляду не приймається, оскільки не має цифрового виразу.

Спір розглядається в межах предмету спору в редакції наведеної заяви в частині вимог щодо стягнення 968,87 грн. пені за період з 22.02.2012 р. по 14.10.2012 р., 40,00 грн. втрати від інфляції за період з 22.02.2012 р. по 14.10.2012 р. та 193,15 грн. 3% річних за період з 22.02.2012 р. по 14.10.2012 р..

Відповідач представництво у судове засідання не забезпечив, вимог суду (п. 5 ухвали суду від 26.09.2012 р. про порушення провадження у даній справі) не виконав, про причини неявки суду не повідомив. Останній відповідно до пп. 3.5.10 Інструкції з діловодства в господарських судах України та пп. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" був належним чином та завчасно повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання, а також про покладені на нього обов'язки (за місцезнаходженням згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, а також за його поштовою адресою), про що свідчать матеріали справи.

Відповідно до пп. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, суд не оцінює вказану обставину як підставу для відкладення розгляду справи. Спір розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази, суд,

встановив:

23.09.2011 р. між Фізичною особою - підприємця ОСОБА_1 (виконавець) та Приватним підприємством "Капітал-Гарант" (замовник) був укладений договір субпідряду № 23/09 (далі -Договір).

При цьому сторони узгодили, зокрема, наступне :

- замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати відповідно до умов Договору види робіт по об'єкту Єристовський кар'єр : перевезення пісчано-гравійногої сировини всередині кар'єру (п. 1.1 Договору);

- сума Договору орієнтовно становить 1 050 000,00 грн. (п. 1.2 Договору);

- оплата за виконані виконавцем обсяги робіт здійснюється замовником у безготівковому порядку протягом 15 банківських днів на рахунок виконавця на підставі актів виконаних робіт (п. 3.2 та п. 3.3 Договору);

- строки виконання робіт встановлюються у графіку виконання робіт, який є невід'ємною частиною даного Договору (п. 4.1 Договору);

- приймання-здача виконаних робіт здійснюється сторонами по акту здачі-приймання виконаних робіт та довідки про вартість придбання дизельного пального за звітний місяць. (п. 6.1 Договору);

- у разі порушення замовником зобов'язань за Договором щодо проведення своєчасної оплати за виконані роботи з останнього стягується пеня у розмірі 3% від суми простроченого платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочки (п.8.3 Договору);

- договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2011 р., а в частині невиконаних зобов'язань до моменту повного його виконання (п. 11.1 Договору).

До Договору між сторонами було укладено та підписано додаткову угоду, відповідно до якої сторони узгодили, зокрема, внести зміни до п. 11.1 Договору та викласти його в наступній редакції : "договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.01.2012 р., а в частині невиконаних зобов'язань до моменту повного його виконання" (а.с. 13).

Факт виконання позивачем прийнятих на себе зобов'язань та приймання замовником результатів робіт на загальну суму 33 814,66 грн. підтверджується наявною у справі копією акту здачі-приймання виконаних робіт, який підписаний сторонами та скріплений їх печатками (а.с. 14).

В порушення прийнятих на себе зобов'язань за Договором відповідач частково провів розрахунки за отримані результати робіт в розмірі 17 615,40 грн. шляхом зарахування між сторонами зустрічних вимог. Дана обставина підтверджується наявним у матеріалах справи копією відповідного акту, рахунку, накладної та банківської виписки (а.с. 19-22).

Між сторонами була проведена звірка взаємних розрахунків та складено відповідний акт, який підписаний сторонами та скріплений їх печатками, згідно якого за відповідачем станом на 17.09.2012 р. рахується заборгованість в розмірі 10 000,00 грн. (копія наявна у матеріалах справи).

За даними позивача на момент подання позову до суду відповідач зобов'язання по Договору щодо оплати отриманих ним результатів робіт не виконав, заборгованість останнього складала 10 000,00 грн.. Після порушення провадження у даній справі за даними позивача відповідачем була сплачена основна заборгованість у розмірі 10 000,00 грн.. На підтвердження даної обставини позивач надав банківську виписку по його рахунку.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) щодо стягнення з відповідача 968,87 грн. пені за період з 22.02.2012 р. по 14.10.2012 р., 40,00 грн. втрати від інфляції за період з 22.02.2012 р. по 14.10.2012 р. та 193,15 грн. 3% річних за період з 22.02.2012 р. по 14.10.2012 р..

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з договору підряду.

Згідно п. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник, виконавець) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (п. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України). Відповідно до п. п. 1, 3 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконував зобов'язання за Договором щодо виконання ним робіт. Дана обставина відповідачем не спростована. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним договором субпідряду та приписів Цивільного кодексу України не оплатив отримані результати робіт у встановлені строки, заборгованість останнього на момент подання позову складала 10 000,00 грн..

Як зазначалося в описовій частині даного рішення, відповідно до прийнятої судом до розгляду заяви вх. № 30.10.2012д від 30.10.2012 р. позивач зменшив позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 10 000,00 грн. з огляду на проведену останнім 15.10.2012 р. сплату боргу, що є однією із складових ціни позову у даній справі.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Пунктом 8.3 Договору визначено, що у разі порушення замовником зобов'язань за Договором щодо проведення своєчасної оплати за виконані роботи з останнього стягується пеня у розмірі 3% від суми простроченого платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Згідно ст. 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 969,87 грн. пені за період з 22.02.2012 р. по 14.10.2012 р., суд прийшов до висновку, що останні підлягають частковому задоволенню, а саме : в частині стягнення з відповідача 754,10 грн. пені за період з 22.02.2012 р. по 22.08.2012 р. відповідно до п. 4 та п. 6 ст. 231, п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України (розрахунок суми пені здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 8.1.5").

Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Після проведення перевірки наданого позивачем розрахунку позовних вимог в частині стягнення з відповідача 40,00 грн. інфляційних нарахувань за період з 22.02.2012 р. по 14.10.2012 р. та 193,15 грн. трьох процентів річних за період з 22.02.2012 р. по 14.10.2012 р., суд приходить до висновку, що вимоги позивача в цій частині відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України підлягають частковому задоволенню, а саме :

- в частині вимог щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань в сумі 40,00 грн. за період з 22.02.2012 р. по 14.10.2012 р. останні задоволенню не підлягають з огляду на те, що за повідомленнями Державної служби статистики України індекс споживчих цін (індекс інфляції) у лютому 2012 року становив - 100,2 відсотка, у березні 2012 року становив -100,3 відсотка, у травні 2012 року становив - 99,7 відсотка, у червні 2012 року - 99,7 відсотка, у липні 2012 року - 99,8 відсотка, у серпні 2012 року - 99,7відсотка, у вересні 2012 року становив 100,1 відсотка, а розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції на виконання рекомендацій Верховного Суду України (лист від 03.04.1997 р. № 62-97р "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ") здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення оплати заборгованості (розрахунок здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 8.1.5") ;

- в частині стягнення з відповідача 193,15 грн. трьох процентів річних за період з 22.02.2012 р. по 14.10.2012 р. вимоги є правомірними та підлягають задоволенню (розрахунок здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 8.1.5").

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Допустимих доказів в спростування вищевикладеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

За викладеного, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 754,10 грн. пені за період з 22.02.2012 р. по 22.08.2012 р. та 193,15 грн. трьох процентів річних за період з 22.02.2012 р. по 14.10.2012 р. є правомірними, підтвердженими документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростованими, а тому в цій частині підлягають задоволенню. В частині стягнення з відповідача 215,77 грн. пені та 40,00 грн. інфляційних втрат задоволенню не підлягають.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст. 43, ст. 49, ст. 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Капітал-Гарант" (бульвар Автокразівський, б. 22, кв. 55, м. Кременчук, Полтавська обл., 39600), р/р 26002143135980 в Філіалі "ПРУ "АТ " Банк "Фінанси та кредит" м. Комсомольськ, МФО 331564, код ЄДРПОУ 33180776 на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1), р/р НОМЕР_3 в ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" м. Київ, МФО 380805, код НОМЕР_1 - 754,10 грн. пені та 193,15 грн. три проценти річних.

Видати наказ з набранням чинності цим рішенням.

3. В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 215,77 грн. пені та 40,00 грн. інфляційних втрат відмовити.

Повне рішення складене 05.11.2012 р..

СУДДЯ О.В.КІВШИК

Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною