Рішення № 27723104, 20.11.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-47/13764-2012 20.11.12

За позовом Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія"

до Відкритого акціонерного товариства НАСК "Оранта"

про стягнення 5 113,80 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники:

від позивача: Юхименко С.Ю. -представник за довіренністю

від відповідача: не з'явився

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 20.11.2012 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 5 113,80 грн. в порядку регресу, а також відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2012 було порушено провадження у справі № 5011-47/13764-2012, розгляд справи було призначено на 25.10.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.2012, у зв'язку із неявкою представників відповідача розгляд справи було відкладено до 20.11.2012.

В судовому засіданні 20.11.2012 представник позивача підтримав свої позовні вимоги з урахуванням поданої через канцелярію Господарського суду міста Києва заяви про уточнення позовних вимог за вих. № 8156 від 24.10.2012. Просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що позивачем, як страховиком відповідно до договору добровільного страхування наземних транспортних засобів серії АЗ № 048/10/0170590/03/10/СТ від 24.09.2010, було виплачено страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 5 693,80 грн., внаслідок чого до позивача в порядку ст. 27 Закону України «Про страхування»та статті 993 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги (регресу) у межах здійснених фактичних затрат до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована за полісом № ВЕ/1558901 у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми страхувальнику.

Представник відповідача в дане судове засідання своїх представників -не направив, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 25.10.2012 щодо надання витребуваних документів та письмових пояснень по суті спору -не надав. Через канцелярію Господарського суду міста Києва заяв та клопотань не подавав. Про проведення судового засідання відповідач був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження. Суд зазначає про те, що відповідач був обізнаний про наявність судового спору та не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, про що зазначено в ухвалі суду про відкладення розгляду справи.

Також, в судовому засіданні 20.11.2012 судом було розглянуто заяву позивача про уточнення позовних вимог.

Таким чином, пунктом 3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»№ 18 від 26.12.2011 встановлено, що статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п., а тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи- об'єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.

Відповідно до ч. 4 т. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Враховуючи вищенаведене, виходячи зі змісту заяви позивача про уточнення позовних вимог, суд приймає вказану заяву до розгляду як заяву про збільшення позовних вимог.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

24.09.2010 між Приватним акціонерним товариством "Українська пожежно-страхова компанія", як страховиком, та Литвином Олегом Миколайовичем, як страхувальником, було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів серії АЗ № 048/10/0170590/03/10/СТ, відповідно до умов якого страховиком було застраховано належний страхувальнику транспортний засіб -"ВАЗ 217030", д.р.н. АІ0599ВМ, 2008 року, строк дії договору -до 24.09.2011.

Згідно довідки ВДАІ Обухівського району МВС України № 8713225 від 29.10.2010, 28.10.2010 в н/п Обухів, Обухівського району Київської області на вул. Промислова, відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля ВАЗ 217030, д.р.н. АІ0599ВМ, 2008 року, під керуванням Литвин О.О., та автомобіля Chevrolet Niva, д.р.н. АІ6642ВК, під керуванням Барандич І.Л.

Відповідно до постанови Обухівського районного суду Київської області від 08.11.2010 у справі № 3-2644/10 гр. Барандича І.Л. було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до звіту № 10/11-АZ02 від 15.11.2010 про оцінку вартості відновлювального ремонту автомобіля ВАЗ 217030, реєстраційний номер АІ0599ВМ, внаслідок пошкодження транспортного засобу у ДТП, який був складений Товариством з обмеженою відповідальністю "БК-ЕКСПЕРТ", а саме оцінювачем Товарницьким А.М. та оцінювачем-стажистом Качур Р.І., згідно якого вартість відновлювального ремонту автомобіля ВАЗ 217030, д.р.н. АІ0599ВМ, 2008 року становить 9 115,32 грн.

Відповідно до страхового акту № 1998/10 від 14.12.2010, пошкодження транспортного засобу марки ВАЗ 217030, д.р.н. АІ0599ВМ, 2008 року, внаслідок ДТП, визнано позивачем страховим випадком та, на підставі звіту № 10/11-АZ02 від 15.11.2010 про оцінку вартості відновлювального ремонту автомобіля ВАЗ 217030, реєстраційний номер АІ0599ВМ, внаслідок пошкодження транспортного засобу у ДТП, який був складений Товариством з обмеженою відповідальністю "БК-ЕКСПЕРТ", призначено до виплати в якості страхового відшкодування загалом 5 693,80 грн., 4 956,80 грн., які виплачені вигодонабувачу - ВАТ КБ "Надра", що передбачено п.5 договору добровільного страхування наземних транспортних засобів серії АЗ № 048/10/0170590/03/10/СТ від 24.09.2010, згідно платіжного доручення № 993 від 24.12.2010 та 737 грн., які були зараховані як оплата страхового платежу, страхувальнику Литвину Олегу Миколайовичу відповідно до договору серії АЗ № 048/10/0170590/03/10/СТ від 24.09.2010, що підтверджується належним чином засвідченою позивачем карткою рахунку 36.4.01 за грудень 2010.

Відповідно до витягу з централізованої бази даних Моторного (транспортного) страхового бюро України, належним чином засвідчений представником Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія", поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/1558901, що укладений між відповідачем та Обухівською автобазою 4 по відношенню до транспортного засобу Chevrolet Niva, д.р.н. АІ6642ВК, був чинним на день, коли відбулася ДТП за участю застрахованого автомобіля ВАЗ 217030, д.р.н. АІ0599ВМ, 2008 року, під керуванням Литвин О.О., та автомобіля Chevrolet Niva, д.р.н. АІ6642ВК, під керуванням Барандича І.Л.. Отже, відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/1558901, відповідач прийняв на себе відповідальність щодо врегулювання наслідків даної події, а саме зобов'язання по відшкодуванню збитків, завданих майну третіх осіб транспортним засобом Chevrolet Niva, д.р.н. АІ6642ВК, в межах ліміту за шкоду майну -25 500,00 грн., франшиза -510 (п'ятсот десять грн.) грн.

23.04.2012 Приватне акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія" надіслало на адресу відповідача Заяву № 3620 від 23.04.2012 про виплату страхового відшкодування в порядку регресу, що підтверджується реєстром поштових відправлень від 25.04.2012 (належним чином засвідчена позивачем копія, яка знаходяться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі).

Однак, відповідач, як зазначає позивач у позові, не здійснив виплату позивачу страхового відшкодування, у зв'язку з чим Приватне акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія" звернулося до суду про стягнення з відповідача в порядку регресу 5 183,80 грн. (5 693,80 -510 грн. франшиза за полісом ВЕ/1558901 = 5 183,80 грн.)(з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).

Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Стаття 979 Цивільного кодексу України визначає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Вимогами статті 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до п.1 ст.1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно статті 1172 ч. 2 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

В статті 1187 Цивільного кодексу України наведено визначення: „Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб".

Згідно із п.2 ст.1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Ч. 1 статті 1191 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно абз. ґ) п.п. 38.1.1 п. 38.1 статті 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов зокрема до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

У підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"(у редакції закону України від 17.02.2011 р. N 3045-VI) визначено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний вжити заходів з метою запобігання чи зменшення подальшої шкоди.

Відповідно до п.22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, а між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що між Приватним акціонерним товариством "Українська пожежно-страхова компанія" як страховиком, та гр. Литвином Олегом Миколайовичем, як страхувальником, було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів серії АЗ № 048/10/0170590/03/10/СТ від 24.09.2010, відповідно до умов якого страховиком було застраховано належний страхувальнику транспортний засіб -автомобіль ВАЗ 217030, д.р.н. АІ0599ВМ, 2008 року.

Внаслідок ДТП, яка сталася 28.10.2010 в н/п Обухів, Обухівського району Київської області на вул. Промислова, за участю застрахованого автомобіля марки ВАЗ 217030, д.р.н. АІ0599ВМ, 2008 року, під керуванням Литвин О.О. та автомобіля Chevrolet Niva, д.р.н. АІ6642ВК, під керуванням Барандич І.Л., відбулось пошкодження автомобілів, внаслідок чого Барандича І.Л. визнано винним у правопорушенні, передбаченому ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що підтверджується постановою Обухівського районного суду Київської області від 08.11.2010 у справі № 3-2644/10.

На виконання умов укладеного договору серії АЗ № 048/10/0170590/03/10/СТ від 24.09.2010, на підставі страхового акту № 1998/10 від 14.12.2010, пошкодження транспортного засобу марки ВАЗ 217030, д.р.н. АІ0599ВМ, 2008 року, внаслідок ДТП, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 5 693,80 грн., яке було виплачено позивачем вигодонабувачу -ВАТ КБ "Надра", що передбачено п.5 договору добровільного страхування наземних транспортних засобів серії АЗ № 048/10/0170590/03/10/СТ від 24.09.2010 в сумі 4 956,80 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 993 від 24.12.2010 та 737 грн., які були зараховані як оплата страхового платежу, страхувальнику Литвину Олегу Миколайовичу відповідно до договору серії АЗ № 048/10/0170590/03/10/СТ від 24.09.2010, що підтверджується належним чином засвідченою позивачем карткою рахунку 36.4.01 за грудень 2010.

В свою чергу, оскільки автомобілем Chevrolet Niva, д.р.н. АІ6642ВК, яким під час ДТП керував гр. Барандича І.Л. цивільно-правова відповідальність, якого застрахована у відповідача за полісом № ВЕ/1558901, було нанесено пошкодженння автомобілю ВАЗ 217030, д.р.н. АІ0599ВМ, 2008 року, а тому, суд дійшов висновку, що позивач на підставі ст.ст. 22, 1191 Цивільного кодексу України, ст. 228 Господарського кодексу України набув право регресу до відповідача щодо відшкодування останнім понесених позивачем витрат щодо відновлювального ремонту автомобіля ВАЗ 217030, д.р.н. АІ0599ВМ, 2008 року, у зв'язку з чим Приватне акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія" і звернулось до Відкритого акціонерного товариства НАСК "Оранта" із заявою № 3620 від 23.04.2012 про виплату страхового відшкодування в порядку регресу, що підтверджується реєстром поштових відправлень від 25.04.2012, наданим позивачем.

Однак відповідач залишив вказану заяву без відповіді та задоволення.

Таким чином, позовна вимога позивача про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 5 183,80 грн. (5 693,80 грн. -510 грн. франшиза за полісом № ВЕ/1558901) - є обґрунтованою та законною, доведеною позивачем належними та допустимими доказами та такою, що підлягає задоволенню.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" (код ЄДРПОУ -00034186, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 75) на користь Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (код ЄДРПОУ -20602681, місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 40) 5 183 (п'ять тисяч сто вісімдесят три) грн. 80 коп. -відшкодування шкоди в порядку регресу та 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р. Станік

Дата складання повного тексту рішення -22.11.2012