Рішення № 27723043, 20.11.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" листопада 2012 р. Справа № 7/092-12

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу

за позовом Приватного підприємства «Шанс», Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Велика Северинка,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Київська», Київська область, Броварський район, с. Пухівка,

про стягнення 266 560,61 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Поповкіна Ю.В. -представник за довіреністю №1 від 19.11.2012 року;

від відповідача: не з'явились.

секретар судового засідання: Гуськова К.В.

Обставини справи:

06.11.2012 року Приватне підприємство «Шанс»(далі -позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою б/н від 29.10.2012 року (вх. № 3836 від 06.11.2012 року) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Київська»(далі -відповідач) про стягнення 266 560, 61 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором постачання товару № МК/6 від 11.03.2011 року, зокрема, щодо проведення повної та своєчасної оплати за поставлений товар, в результаті чого просить суд стягнути з відповідача 255 000,00 грн. основного боргу, 9 634,36 грн. пені та 1 926,25 грн. 3% річних, а всього 266 560,61 грн.

Ухвалою господарського суду від 06.11.2012 року порушено провадження у справі № 7/092-12 та призначено її розгляд на 20.11.2012 року.

30.11.2012 року до початку судового засідання через канцелярію господарського суду Київської області від Приватного підприємства «Шанс»з супровідним листом б/н від 19.11.2012 року (вх. № 18707 від 20.11.2012 року) надійшли документи, на виконання вимог ухвали суду від 06.11.2012 року.

Присутній в судовому засіданні 20.11.2012 року представник позивача підтримав позовні вимоги, вважаючи їх обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

У судове засідання 20.11.2012 року представник відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, про що свідчить наявне в матеріалах повідомлення про вручення поштового відправлення, не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимог ухвали суду не виконав, відзиву на позовну заяву не надав.

Згідно роз'яснень п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи зазначене, суд дійшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача, належно повідомленого про дату, час та місце судового засідання.

Крім того, у зв'язку з неподанням відповідачем на вимогу суду відзиву на позов, суд на підставі ст.75 ГПК України вважає за можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні 20.11.2012 року господарським судом на підставі ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши представлені докази в їх сукупності, суд встановив:

11.03.2011 року між Закритим акціонерним товариством «Птахофабрика Київська», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Київська»(покупець за договором, відповідач у справі) та Приватним підприємством «Шанс»(постачальник за договором, позивач у справі) було укладено договір постачання товару № МК/6 (далі -договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язується протягом дії цього договору передавати у власність покупцю сировину для виробництва комбікормів (у подальшому -«товар»), у кількості та асортименті згідно до підписаних сторонами специфікацій, які є невід'ємною частиною цього договору, а покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах цього договору.

Загальна вартість цього договору визначається відповідно до вартості товару, поставленого згідно з підписаними сторонами специфікаціями (п. 1.2. договору).

Згідно п. 2.1. договору умови постачання товару визначаються сторонами в підписаних специфікаціях у відповідності до Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів «Інкотермс»(в редакції 2000 року), які застосовуються із урахуванням особливостей, пов'язаних із внутрішньодержавним характером цього договору, а також тих особливостей, що випливають із умов цього договору.

Приймання товару за кількістю та якістю здійснюється сторонами на складі покупця (вантажоодержувача) в порядку, що визначається чинним законодавством. Товар вважається прийнятим на складі покупця (вантажоодержувача): за якістю -згідно даних лабораторних досліджень, проведених покупцем або вантажоодержувачем; за кількістю -згідно з вагами покупця або вантажоодержувача за умови пройденої державної перевірки (п. 2.2. договору).

Відповідно до п. 2.6 договору для здійснення приймання товару постачальник надає покупцю на кожну партію товару наступні документи: рахунок на оплату, податкову накладну, видаткову накладну та/або товарно-транспортну накладну, ветеринарне свідоцтво Ф-2, у випадку відсутності свідоцтва покупець має право відмовитись від даної партії товару; інші документи за домовленістю сторін.

Датою постачання товару вважається дата зазначена у відповідній видатковій (товарно-транспортній) накладній. Постачання товару здійснюється постачальником у строки, узгоджені сторонами у підписаних специфікаціях (п.п. 2.7, 2.10 договору).

У відповідності до пунктів 4.1, 4.2. договору розрахунки здійснюються покупцем за кожну партію товару, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на умовах визначених у підписаних сторонами специфікаціях. Ціна товару, що постачається визначається сторонами у підписаних специфікаціях.

Згідно п. 5.1. сторона, яка порушила або неналежно виконала умови договору, несе відповідальність передбачену діючим законодавством.

Пунктом 5.4. договору визначено, що у випадку несвоєчасної оплати прийнятого товару, покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Даний договір, відповідно до п. 9.1., набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2011 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами, своїх зобов'язань за даним договором. У випадку, якщо жодна з сторін не повідомить іншу про своє бажання припинити чинний договір за місяць до закінчення строку його дії, чинний договір вважається пролонгованим на один рік.

Оскільки сторонами не надано суду доказів звернення одна до одної із повідомленнями, передбаченими п. 9.1. договору, а також доказів його розірвання, господарський суд дійшов висновку, що укладений договір автоматично продовжувався сторонами і є чинним на момент розгляду спору у суді.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами були укладені наступні специфікації:

Специфікація 14 від 05.07.2012 року на поставку макухи соєвої загальною вартістю 121 500,00 грн. +/- 10%, у т.ч. ПДВ;

Специфікація 15 від 07.07.2012 року на поставку макухи соєвої загальною вартістю 243 000,00 грн. +/- 10%, у т.ч. ПДВ;

Специфікація 16 від 13.07.2012 року на поставку макухи соєвої загальною вартістю 207 500,00 грн. +/- 10%, у т.ч. ПДВ;

Специфікація 17 від 23.07.2012 року на поставку макухи соєвої загальною вартістю 212 500,00 грн. +/- 10%, у т.ч. ПДВ;

Специфікація 18 від 30.07.2012 року на поставку макухи соєвої загальною вартістю 220 000,00 грн. +/- 10%, у т.ч. ПДВ;

Специфікація 20 від 17.08.2012 року на поставку макухи соєвої загальною вартістю 113 750,00 грн. +/- 10%, у т.ч. ПДВ;

Відповідно до вищевказаних специфікацій порядок оплати товару визначено: на протязі 7-ми (семи) календарних днів з моменту постачання кожної окремої партії на склад покупця.

Господарським судом встановлено, що на виконання умов договору постачання №МК/6 від 11.03.2011 року та складених відповідно до нього специфікацій позивач у період з 05.07.2012 року по 25.08.2012 року здійснив відповідачу поставку макухи соєвої на загальну суму 1 226 639,50 грн.

Даний факт підтверджується наявними в матеріалах справи копіями наступних видаткових накладних:

- РН-1/07 від 05.07.2012 року на суму 101 736,00 грн.;

- РН-0002/07 від 12.07.2012 року на суму 96 147,00 грн.;

- РН-6 від 16.07.2012 року на суму 94 122,00 грн.;

- РН-0003/07 від 18.07.2012 року на суму 95 450,00 грн.;

- РН-0004/07 від 23.07.2012 оку на суму 95 865,00 грн.;

- РН-0005/07 від 26.07.2012 року на суму 103 785,00 грн.;

- РН-006/07 від 27.07.2012 року на суму 103 487,50 грн.;

- РН-007/07 від 30.07.2012 року на суму 109 340,00 грн.;

- РН-0001/08 від 01.08.2012 року на суму 109 120,00 грн.;

- РН-2/08 від 06.08.2012 року на суму 105 787,50 грн.;

- РН-3/08 від 10.08.2012 року на суму 109 879,50 грн.;

- РН-4/08 від 24.08.2012 року на суму 101 920,00 грн.

Крім того, в матеріалах справи наявні відповідні видатковим накладним копії податкових накладних та товарно-транспортних накладних: №16 від 05.07.2012 року, №17 від 10.07.2012 року, №18 від 13.07.2012 року, №19 від 17.07.2012 року, №20 від 20.07.2012 року, №21 від 24.07.2012 року, №22 від 27.07.2012 року, №23 від 30.07.2012 року, №24 від 01.08.2012 року, №25 від 08.08.2012 року, №26 від 10.08.2012 року, №31 від 24.08.2012 року.

Судом встановлено, що вищезазначені видаткові накладні оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та Положення «Про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку»затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 щодо зазначення обов'язкових в них реквізитів, а саме: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ; назву документа(форми); дату і місце складення документа; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції (у натуральному та\або вартісному виразі); посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші данні, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2. Інструкції «Про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей» затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 року № 99, сировина, матеріали, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, відпускаються покупцям тільки за довіреністю одержувачів. При відпуску цінностей довіреність залишається у постачальника.

Господарським судом досліджено, що поставлений згідно вищевказаних видаткових накладних товар був отриманий уповноваженими представниками відповідача, повноваження яких на отримання матеріальних цінностей від позивача підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями довіреностей, а саме: №1104 від 06.07.2012 року та №1351 від 01.08.2012 року.

Дослідивши умови договору та наявні в матеріалах справи документи, господарський суд дійшов висновку, що позивачем було належним чином виконано взяті на себе зобов'язання за договором щодо поставки товару.

Однак, в порушення умов договору, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, здійснивши лише часткову оплату за отриманий товар в розмірі 971 639,50 грн.

Здійснення часткових проплат відповідача на підставі договору постачання товару № МК/6 від 11.03.2011 року підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок (руху коштів по рахунку) за період з 01.07.2012 року по 30.09.2012 року, а також наявними в матеріалах справи довідками з банківських установ, в яких відкриті рахунки позивача, а саме: №106 від 19.11.2012 року, №788 від 19.11.2012 року, №742 від 19.11.2012 року.

Зокрема, як вбачається з довідки №742 від 19.11.2012 року за підписом директора центрального відділення Філії «Полтавська дирекція»АТ «ІНДЕКС-БАНК», останній платіж був здійснений відповідачем 21.09.2012 року на суму 5 000,00 грн. У період з 22.09.2011 року по 19.11.2012 року кошти від Товариства з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Київська»не надходили.

Інших доказів оплати відповідачем поставленого товару сторонами суду надано не було.

У зв'язку з існуванням заборгованості у Товариства з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Київська»з оплати поставленого товару, позивач звертався до нього з претензією б/н від 20.09.2012 року про сплату боргу за поставлену продукцію, яка станом на дату направлення претензії становила 260 000,00 грн. (докази направлення претензії та отримання її відповідачем наявні в матеріалах справи).

Як вбачається з наявного в матеріалах справи Акту звірки взаєморозрахунків Приватного підприємства «Шанс» з Товариством з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Київська»за період 01.01.2012 року -23.10.2012 року, станом на 23.10.2012 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 255 000,00 грн.

Господарським судом встановлено, що вказаний Акт звірки взаєморозрахунків підписаний головними бухгалтерами сторін, підписи яких скріплені печатками юридичних осіб, а тому є належним доказом наявності заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Київська»перед Приватним підприємством «Шанс».

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Зі змісту укладеного між сторонами договору вбачається, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором поставки.

В силу вимог ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

До обов'язків покупця ч. 1 ст. 692 ЦК України відносить обов'язок оплати товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторонами, у підписаних до договору специфікаціях, узгоджено порядок оплати товару та визначено, що оплата товару здійснюється на протязі 7-ми (семи) календарних днів з моменту постачання кожної окремої партії на склад покупця.

Таким чином, виходячи з умов договору та здійснених поставок товару, відповідач повинен був оплатити поставлений товар згідно:

- товарно-транспортної накладної №16 від 05.07.2012 року (дата постачання товару 06.07.2012 року) -до 13.07.2012 року;

- товарно-транспортної накладної №17 від 10.07.2012 року (дата постачання товару 11.07.2012 року) -до 18.07.2012 року;

- товарно-транспортної накладної №18 від 13.07.2012 року (дата постачання товару 14.07.2012 року) -до 21.07.2012 року;

- товарно-транспортної накладної №19 від 17.07.2012 року (дата постачання товару 07.07.2012 року) -до 25.07.2012 року;

- товарно-транспортної накладної №20 від 20.07.2012 року (дата постачання товару 21.07.2012 року) -до 28.07.2012 року;

- товарно-транспортної накладної №21 від 24.07.2012 року (дата постачання товару 25.07.2012 року) -до 01.08.2012 року;

- товарно-транспортної накладної №22 від 27.07.2012 року (дата постачання товару 28.07.2012 року) -до 04.08.2012 року;

- товарно-транспортної накладної №23 від 30.07.2012 року (дата постачання товару 31.07.2012 року) -до 07.08.2012 року;

- товарно-транспортної накладної №24 від 01.08.2012 року (дата постачання товару 02.08.2012 року) -до 09.08.2012 року;

- товарно-транспортної накладної №25 від 08.08.2012 року (дата постачання товару 09.08.2012 року) -до 16.08.2012 року;

- товарно-транспортної накладної №26 від 10.08.2012 року (дата постачання товару 11.08.2012 року) -до 18.08.2012 року;

- товарно-транспортної накладної №31 від 24.08.2012 року (дата постачання товару 25.08.2012 року) -до 02.09.2012 року.

Як підтверджується матеріалами справи, відповідач не виконав взятого на себе за договором зобов'язання в повному обсязі та в строк, встановлений договором, і його заборгованість станом на момент розгляду справи у суді становить 255 000,00 грн. (1 226 639,50 грн. - 971 639,50 грн.)

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оскільки відповідач не скористався правом участі у судовому засіданні, не подав відзив на позов та докази, що підтверджують виконання ним своїх зобов'язань щодо оплати товару, оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, виходячи з вищевикладених обставин справи, господарський суд вважає, що позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 255 000,00 грн. є обґрунтованою, доведеною позивачем належними та допустимими доказами, і такою, що підлягає задоволенню.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у сумі 9 634,36 грн., нарахованої на суму боргу з вартості неоплаченого товару за період з 14.07.2012 року по 29.10.2012 року з урахуванням здійснених поставок та часткових оплат товару відповідачем.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Факт прострочення виконання відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем щодо оплати вартості товару доведено позивачем належними та допустимими доказами.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

При цьому, господарський суд зазначає, що договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», згідно з п. п. 1, 3 якого платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені за прострочку платежу, що встановлюється за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, відповідно до п. 5.4. договору у випадку несвоєчасної оплати прийнятого товару, покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Беручи до уваги вимоги ЦК України, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», та укладеного між сторонами договору, перевіривши, наданий позивачем розрахунок пені, суд встановив, що він є обґрунтованим , однак, у зв'язку з допущенням арифметичних помилок є невірним.

Господарський суд, здійснивши власний розрахунок за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛІГА:ЕЛІТ 9.1.2.», встановив, що з урахуванням часткової оплати відповідачем поставлених товарів, розмір пені складає 9 646,74 грн.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення5000014.07.2012 - 16.07.201237.5000 %0.041 %*61.484614719.07.2012 - 22.07.201247.5000 %0.041 %*75.65385322.07.2012 - 22.07.201217.5000 %0.041 %*1.589026922.07.2012 - 23.07.201227.5000 %0.041 %*73.994071926.07.2012 - 26.07.201217.5000 %0.041 %*16.698658429.07.2012 - 31.07.201237.5000 %0.041 %*106.468000002.08.2012 - 07.08.201267.5000 %0.041 %*196.721036902.08.2012 - 14.08.2012137.5000 %0.041 %*55.246963105.08.2012 - 14.08.2012107.5000 %0.041 %*285.3733856.5005.08.2012 - 16.08.2012127.5000 %0.041 %*166.5126143.508.08.2012 - 16.08.201297.5000 %0.041 %*96.438000008.08.2012 - 20.08.2012137.5000 %0.041 %*426.233196.508.08.2012 - 22.08.2012157.5000 %0.041 %*19.6546803.510.08.2012 - 22.08.2012137.5000 %0.041 %*249.364000010.08.2012 - 27.08.2012187.5000 %0.041 %*295.0822316.510.08.2012 - 28.08.2012197.5000 %0.041 %*173.781758717.08.2012 - 28.08.2012127.5000 %0.041 %*86.494000017.08.2012 - 29.08.2012137.5000 %0.041 %*213.11500017.08.2012 - 20.09.2012357.5000 %0.041 %*71.724320017.08.2012 - 29.10.2012747.5000 %0.041 %*1310.16109879.519.08.2012 - 29.10.2012727.5000 %0.041 %*3242.3510192002.09.2012 - 29.10.2012587.5000 %0.041 %*2422.69 Всього9 646,74 грн.Оскільки арифметично вірний розмір пені за вказаний позивачем період становить 9 646,74 грн., позивачем заявлено до стягнення 9 634,36 грн., заяв про збільшення позовних вимог позивачем не подавалось, а господарський суд позбавлений права виходити за межі позовних вимог (п. 2 ст. 83 ГПК України та п.14 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.05 р. № 01-8/344 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році»), то вимога позивача про стягнення з відповідача 9 634,36 грн. пені підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 1 926,25 грн., нарахованих на суму боргу з вартості неоплаченого товару за період з 14.07.2012 року по 29.10.2012 року з урахуванням здійснених поставок та часткової оплати товару відповідачем.

Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Оскільки, відповідачем прострочено виконання грошового зобов'язання, то відповідно вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних, нарахованих на суму боргу, є правомірною.

З огляду на викладене, перевіривши наданий позивачем розрахунок трьох процентів річних, господарський суд дійшов висновку, що він відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, однак, у зв'язку з допущенням арифметичних помилок є невірним.

Здійснивши власний розрахунок суми 3% річних за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛІГА:ЕЛІТ 9.1.2.», суд встановив, що він складає 1 934,65 грн.:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів5000014.07.2012 - 16.07.201233 %12.334614719.07.2012 - 22.07.201243 %15.17385322.07.2012 - 22.07.201213 %0.329026922.07.2012 - 23.07.201223 %14.844071926.07.2012 - 26.07.201213 %3.358658429.07.2012 - 31.07.201233 %21.358000002.08.2012 - 07.08.201263 %39.451036902.08.2012 - 14.08.2012133 %11.086963105.08.2012 - 14.08.2012103 %57.2333856.505.08.2012 - 16.08.2012123 %33.3926143.5008.08.2012 - 16.08.201293 %19.348000008.08.2012 - 20.08.2012133 %85.483196.508.08.2012 - 22.08.2012153 %3.9446803.510.08.2012 - 22.08.2012133 %50.014000010.08.2012 - 27.08.2012183 %59.1822316.510.08.2012 - 28.08.2012193 %34.851758717.08.2012 - 28.08.2012123 %17.354000017.08.2012 - 29.08.2012133 %42.74500017.08.2012 - 20.09.2012353 %14.384320017.08.2012 - 29.10.2012743 %262.75109879.5019.08.2012 - 29.10.2012723 %650.2510192002.09.2012 - 29.10.2012583 %485.87 Всього:1934,65Проте, виходячи з того, що позивачем заявлено до стягнення 1 926,25 грн. 3 % річних, заяв про збільшення позовних вимог позивачем не подавалось, а господарський суд позбавлений права виходити за межі позовних вимог (п.2 ст. 83 ГПК України та п.14 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.05 р. № 01-8/344 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році»), позовні вимоги підлягають задоволенню саме у заявленій до стягнення сумі -1 926,25 грн.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З урахуванням вищенаведеного, господарський суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню повністю у сумі 266 560,61 грн., з яких 255 000,00 грн. основний борг, 9 634,36 грн. пеня та 1 926,25 грн. 3% річних.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Київська»(07413, Київська область, Броварський район, с. Пухівка, вул. Радгоспна, ідентифікаційний код 05513187) на користь Приватного підприємства «Шанс», (27613, Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Велика Северинка, вул. Леніна, б. 2, ідентифікаційний код 32177427) 255 000 (двісті п'ятдесят п'ять тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 9 634 (дев'ять тисяч шістсот тридцять чотири) грн. 36 коп. пені, 1 926 (одну тисячу дев'ятсот двадцять шість) грн. 25 коп. 3% річних та 5 331 (п'ять тисяч триста тридцять одну) грн. 20 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя В.М. Антонова

Повне рішення складено 28.11.2012 року