Рішення № 27722845, 20.11.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-10/12653-2012 20.11.12

За позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Чемерис М.С.

У засіданні брали участь:

від позивача: Півень Д.О. (представник за довіреністю);

від відповідача: Глущенко О.М. (довіреність № 1/4629 від 03.10.2012р.).

В судовому засіданні 20 листопада 2012 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

17 вересня 2012 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(позивач) на розгляд суду надійшла позовна заява № 048/71/11282 від 07.09.2012р. в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві (відповідач) заборгованості за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 9206009 від 01 січня 2004 року в сумі 3 569,65 грн. з них основного боргу -3 266,57 грн., пені -119,84 грн., 3% річних -120,06 грн. та втрат від інфляції -63,18 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх обов'язків за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 9206009 від 01 січня 2004 року належним чином не виконав, зокрема, в передбачений договором строк не здійснив в повному обсязі оплату за надані йому позивачем послуги щодо постачання теплової енергії у гарячій воді, внаслідок чого, за прострочку термінів оплати наданих позивачем послуг, у відповідача утворилась заборгованість.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву в якому просить суд провадження у справі в частині стягнення основного боргу припинити. У своєму клопотанні б/н від 16.10.2012р. відповідач проти стягнення санкцій заперечив та просить суд відмовити в задоволенні позову в цій частині.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2012 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 16.10.2012 року.

В судовому засіданні 16.10.2012 року, відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено перерву до 20.11.2012 року, про що сторони були повідомлені під розписку.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01 січня 2004 року між позивачем (надалі - Постачальник або Виконавець) та відповідачем (далі по тексту - Отримувач або Споживач або Абонент) було укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 9206009 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі -Договір або Договір послуг), предметом якого у відповідності з п. 1.1. є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених Договором.

Згідно п. 2.2.1 Договору Постачальник зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію -в період опалювального сезону; гарячого водопостачання -протягом року; в кількості та обсягах згідно з Додатком № 1 до Договору.

Пунктом 2.3.1 Договору передбачено, що Споживач зобов'язаний додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку № 1 до Договору, не допускаючи їх перевищення та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії (належним чином засвідчена копія додатку № 1 міститься в матеріалах справи).

Позивач зазначає, що нарахування Споживачу за теплову енергію здійснюється по приладах обліку відповідно до звернення-доручення про укладення Договору за тарифами, встановленими і затвердженими розпорядженням Київської міської державної адміністрації (належним чином засвідчена довідка про тарифи на теплову енергію міститься в справі).

Позивач стверджує, що Споживач свої зобов'язання за Договором щодо оплати вартості спожитої теплової енергії в терміни та за передбаченими тарифами в повному обсязі не виконував, внаслідок чого за період з 01.03.2009р. по 01.09.2012р. у відповідача утворилась заборгованість перед Постачальником, яка, за розрахунками позивача, станом на 01.09.2012р. становить -3 266,57 грн. (розрахунок заборгованості основного боргу міститься в матеріалах справи).

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що провадження у даній справі в окремій частині підлягає припиненню, а в іншій частині позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як вже було встановлено судом 01 січня 2004 року між сторонами укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 9206009 предметом якого згідно п. 1.1. є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених Договором.

Згідно п. 2.2.1 Договору Постачальник зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію -в період опалювального сезону; гарячого водопостачання -протягом року; в кількості та обсягах згідно з Додатком № 1 до Договору.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору в період з березня 2009 року по вересень 2012 року Виконавець надав Споживачеві узгоджені сторонами в Договорі послуги, в підтвердження чого Виконавцем були складені відомості споживання теплової енергії за відповідний період (копії відомостей/облікових карток знаходяться в матеріалах справи).

Позивач зазначає, що претензій від Споживача по наданих послугах за Договором на його адресу не надходило.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 2.3.1 Договору передбачено, що Споживач зобов'язаний додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку № 1 до Договору, не допускаючи їх перевищення та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії (належним чином засвідчена копія додатку № 1 міститься в матеріалах справи).

За п. 2 Додатку 2 до Договору відповідач зобов'язаний щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримувати у районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період та акт звірки на початку розрахункового періоду.

Сплату Абонент виконує не пізніше 25 числа поточного місяця (п. 3 Додатку 2 до Договору).

Як стверджує Постачальник Споживач свої зобов'язання за Договором щодо оплати вартості спожитої теплової енергії в терміни та за передбаченими тарифами в повному обсязі не виконував.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України). Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення з Замовника на користь Виконавця заборгованості за Договором на постачання теплової енергії у гарячій воді за період з 01.03.2009р. по 01.09.2012р. в розмірі 3 266,57 грн.

При цьому, 16.10.2012р. через канцелярію до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 16.10.2012р. В додаток до відзиву відповідачем подано докази, які свідчать про сплату Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»3 266,57 грн., як оплати за теплову енергію, що випливає зі змісту платіжного доручення № 13165 від 25.09.2012р.

З огляду на викладене, провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 3 266,57 грн. підлягає припиненню з підстав відсутності предмету спору у цій частині.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення 63,18 грн. втрат від інфляції та 120,06 грн. 3% річних за період з квітня 2009 року по серпень 2012 року включно.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбечено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього

Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином розмір пені, що обчислюється від суми простроченого платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З урахуванням викладеного, обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 119,84 грн. пені.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, провадження у даній справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 3 266,57 грн. підлягає припиненню, а в іншій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1 609,50 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві (ідентифікаційний код: 08592201, адреса: 01025, м. Київ, вул. Володимирська, 15, р/р 35224010000183 ГУДК у м. Києві, МФО 820019), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(ідентифікаційний код: 00131305, адреса: 01001, м. Київ, пл. Івана Франка, буд. 5, р/р № 26000306201 у ВАТ «Ощадбанк»у м. Києві та Київській обл., МФО 322669), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: пені -119,84 грн. (сто дев'ятнадцять гривень 84 копійки), 3% річних -120,06 грн. (сто двадцять гривень 06 копійок), втрат від інфляції -63,18 грн. (шістдесят три гривні 18 копійок) та судові витрати -1 609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 50 копійок). Видати наказ.

В частині позову про стягнення з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві (ідентифікаційний код: 08592201, адреса: 01025, м. Київ, вул. Володимирська, 15) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(ідентифікаційний код: 00131305, адреса: 01001, м. Київ, пл. Івана Франка, буд. 5) основного боргу -3 266,57 грн. (три тисячі двісті шістдесят шість гривень 57 копійок) провадження у справі № 5011-10/12653-2012 -припинити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення підписано 26.11.2012р.

Суддя О.В. Котков