Рішення № 27722482, 15.11.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-8/13609-2012 15.11.12

за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлокомфорт"

про стягнення 139 939,83 грн.

Суддя Полякова К.В.

Представники:

від позивача:Іваненко І.П. (дов. № 93/2012/02/13-18 від 13.02.2012)від відповідача: не з'явились

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлокомфорт»про стягнення боргу за активну електроенергію в сумі 125 402,67 грн., 4 740,67 грн. за реактивну електроенергію, пеню сумою 7 893,12 грн., інфляційну складову боргу сумою 235,31 грн., 1 668,06 грн. 3% річних загальною сумою 139 939,83 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків щодо оплати поставленої та використаної електричної енергії відповідно до договору на постачання електричної енергії № 81306 від 30.10.2009 року за період з 25.12.2011 по 01.09.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2012 порушено провадження у справі №5011-8/13609-2012 та призначено справу до розгляду на 18.10.2012 року.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце розгляду судове засідання відкладено на 25.10.2012.

25.10.2012 року судове засідання відкладене на 15.11.2012 року у зв'язку із неявкою сторін, які були належно повідомлені.

У судовому засіданні 15.11.2012 представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач повторно не направив свого представника для участі у судовому засіданні 15.11.2012 року, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, вимоги ухвал від 04.10.2012, 18.10.2012 та від 25.10.2012 не виконав - не надав відзиву на позов та жодного витребуваного доказу.

За таких обставин, згідно норм статті 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не подано.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Основним видом діяльності позивача є виробництво електроенергії, розподілення та постачання електроенергії, про що свідчить Довідка АБ № 152345 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ).

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про електроенергетику»споживання енергії можливе лише на підставі договору з електропостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно технічних документів та договору про постачання енергії.

30.10.2009 року між ПАТ «Київенерго»та ТОВ «Житлокомфорт»було укладено договір на постачання електричної енергії №81306.

На підставі вищевказаного договору відповідач зобов'язаний здійснити повну поточну оплату вартості обсягу електроенергії за розрахунковий період за фактичними показаннями засобів обліку електроенергії згідно із виписаними рахунками, згідно п.2.1. Додатку 2 до Договору.

П.2.2. Додатку 2 до Договору зобов'язує відповідача здійснити остаточний розрахунок за спожиту активну електроенергію та за перетікання реактивної електроенергії на підставі самостійно отриманих рахунків протягом 5 операційних днів з дня отримання.

Позивач належно виконував свої зобов'язання за Договором, щодо постачання електричної енергії, претензії, щодо якості та обсягу постачання електричної енергії з боку відповідача відсутні.

Відповідач порушує умови наведеного Договору, не виконуючи взяті на себе зобов'язання по оплаті за поставлену електроенергію внаслідок, чого станом на 01.09.2012 року у останнього виникла заборгованість за спожиту та не оплачену активну електричну енергію у розмірі 125 402,67 грн. у період з 25.12.2011 року по 01.09.2012 року, 4 740,67 грн. за реактивну електроенергію.

Наявність заборгованості за використану електроенергію ТОВ «Житлокомфорт»підтверджується копіями звітів про спожиту електроенергію за спірний період, розрахунками-розшифровками за спірний період, актами приймання-передачі товарної продукції та актами надання послуги з компенсації перетікання реактивної енергії за спірний період, а також довідкою про надходження коштів за спожиту електроенергію, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивач надав суду належним чином засвідчені копію актів приймання-передачі товарної продукції та акти надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії, які підписані сторонами. Дані акти підтверджують наявність заборгованості за спожиту та не оплачену активну електричну енергію у розмірі 125 402,67 грн. та 4 740,67 грн. за реактивну електроенергію спірний період.

Таким чином, факт наявності у відповідача заборгованості за договором № 81306 на постачання електричною енергією від 30.10.2009 р. в розмірі 130 143,34 грн. за спожиту активну електроенергію належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Позивач також просить стягнути з відповідача за період з 25.12.2011року до 01.09.2012 року пеню в сумі 7 893,12 грн., інфляційні втрати в сумі 235,31 грн. та 3% річних в сумі 1 668,06 грн.

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також, відповідно до ст. 625 ЦК України, позивач здійснив нарахування інфляційних втрат за несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобов'язання у розмірі 235,31 грн. (розрахунок наявний в матеріалах справи).

Щодо нарахованої суми інфляційних втрат суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012р. «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права»сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, дефляція).

Згідно з роз'ясненням Вищого арбітражного суду України від 12.05.1999р. №02-5/223 відповідні індекси інфляції розраховуються Державним комітетом статистики України (раніше - Міністерство статистики України), починаючи з серпня 1991 року щомісячно і публікуються у газеті «Урядовий кур'єр». Повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на державний комітет статистики України ці показники згідно зі статтями 19, 21 і 22 Закону України «Про інформацію»є офіційними і можуть використовуватися для визначення розміру завданих збитків.

Відповідно до листа Верховного Суду України від 03.04.1997р. №62-97р «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», якщо сума боргу повинна бути сплачена в період з 1 по 15 числа відповідного місяця, то вона індексується з рахунком цього місяця, а якщо сума повинна бути сплачена з 16 по 31 число відповідного місяця, то вона індексується з наступного місяця.

Перевіривши розрахунок інфляційної складової суми боргу суд дійшов висновку про його обґрунтованість та відповідність вимогам чинного законодавства України, а відтак вимога позивача про стягнення інфляційної складової суми боргу за активну електроенергію за період з 25.12.2011 року по 01.09.2012 року та реактивну енергію за період з 25.12.2011року до 01.08.2012 року підлягає задоволенню в сумі 235,31 грн.

Доказів погашення заборгованості та штрафних санкцій станом на день розгляду справи відповідачем в суд не надано.

При прийнятті рішення суд виходив з того, що відповідно до ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Розрахунок 3% річних також відповідає нормам чинного законодавства України, а тому визнається судом обґрунтованим, а вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних за період з 25.12.2011 року до 01.09.2012 року в сумі 1 668,06 грн. такою, що підлягає задоволенню.

Щодо нарахованої суми пені суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно із положень статей 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.

Відповідно до частини 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до пункту 4.2.1 Договору передбачено, що за внесення платежів з порушенням термінів відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,1 % від суми боргу за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше розміру штрафних санкцій, згідно з Господарським кодексом України.

Відповідно до статей 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши наданий розрахунок пені, суд вважає його законним та обґрунтованим, а вимога позивача про стягнення з відповідача пені за прострочення сплати боргу за активну та реактивну електричну енергію підлягає задоволенню в сумі 7 893,12 грн.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Із системного аналізу вище наведених норм суд дійшов висновку, щодо обгрунтованості позовних вимог, які підлягають задоволенню в повному обсязі.

Нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати - судовий збір - відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлокомфорт»(04071, місто Київ, вулиця Воздвиженська, будинок 14; код ЄДРПОУ 32853435) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01030, місто Київ, пл.І.Франка, будинок 5; код ЄДРПОУ00131305; р/р 26000306201 у ВАТ «Ощадбанк»у м. Києві та Київській області, МФО 322669) 125 402,67 грн. боргу за спожиту активну електричну енергію на рахунок із спеціальним режимом використання № 26038301201 у Головному управлінні по м.Києву та Київській області ВАТ «Ощадбанк», МФО 322669 5 код ЄДРПОУ 00131305, 4 740,67 грн. боргу за спожиту реактивну енергію на рахунок № 26001043002300 в АТ «Сбербанк Росії», МФО 320627, код ЄДРПОУ, 235,31 грн. інфляційної складової боргу, 3% відсотки річних в сумі 1 668,06 грн., пеню в сумі 7 893,12 грн. та судовий збір 2 798,80 грн. загальною сумою 12 595,29 грн. на рахунок № 26000306201 у ГУ по м. Києву та Київській області в ВАТ «Ощадбанк», МФО 322669 для одержувача -ПАТ «Київенерго».

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя К.В. Полякова

Дата складання

повного рішення: 21.11.12 року.