Рішення № 27722467, 21.11.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-19/13896-2012 21.11.12

За позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" в особі відокремленого підрозділу "Криворізька теплова електрична станція" ПАТ "ДТЕК Дніпроенерго"

до Державного підприємства "Вугілля України"

про стягнення 143 928,42 грн.

Суддя Шаптала Є.Ю.

Представники :

від позивача: Чепіга В.Л. за дов. № 360 від 03.07.2012 р.

від відповідача: Андрусенко Ю.С. за дов. № 30-12/130-Д від 29.12.2011 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до суду з позовом до Державного підприємства "Вугілля України" про відшкодування збитків в розмірі143 928,42 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2012р. порушено провадження у справі №5011-19/13896-2012, призначено розгляд справи на 24.10.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2012 року, залучено до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -ВП «Луганськвуглепостачання ДП «Луганськвугілля», розгляд справи відкладено на 21.11.2012 року.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомлено.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів.

Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 21.11.2012 р. та за відсутністю представника третьої особи, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав та наполягав на задоволенні позовних вимог повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог.

В судовому засіданні 21.11.12 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -

ВСТАНОВИВ:

19.03.2010 року між ВАТ «Дніпроенерго»та ДП «Вугілля України»було укладено Договір поставки вугілля № 04-10/1-ЕН.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2, 1.3 Договору, постачальник поставляє покупцю вугільну продукцію в асортименті, по реквізитах та за якісними характеристиками, приведеними в договорі. Покупець приймає вугілля, оплачує його вартість на умовах, встановлених договором. Загальна сума договору орієнтовано становить 501 586 560,00 грн. з ПДВ.

Згідно п. 2.2 Договору партія вугілля відвантажується після відбору об'єднаної проби (згідно з ДСТУ 4096-2002), що засвідчується відповідним актом (згідно п. 6.4 ДСТУ 4083-2002). За результатами лабораторних випробувань об'єднаної проби оформлюється посвідчення про якість вугілля в партії.

Датою виконання зобов'язання по поставці вугілля є дата календарного штемпеля залізничної станції призначення на перевізному документі. Вугілля, яке не відповідає умовам договору та не прийняте з цього приводу покупцем, до поставки за договором не зараховується. Право власності на вугілля від постачальника до покупця переходить після підписання між сторонами акту приймання-передачі вугілля (п.п. 2.3, 2.4 Договору)

Відповідно до п. 3.4.3 Договору, покупець має право доручити виконання зобов'язань по прийманню вугілля за договором своєму відокремленому структурному підрозділу -ТЕС Вантажоотримувачу, особу якого сторони погодять у Додатках до Договору.

Згідно Додаткової угоди № 3-08/10-К від 19.08.2010 року сторони дійшли згоди доповнити до додатку № 08/10-К від 29.07.2010 року до Договору № 04-10/1-ЕН від 19.03.2010 року, а саме : п. 1.1 Вантажовідправника: ДП «Луганськвугілля», ДП «ГЗФ «Слав»яносербська, ст. Слав»яносербськ.

Пунктом 4.1 визначено, що якість вугілля, що поставляється за договором, повинна відповідати умовам договору.

Згідно п. 6.10 Договору, якість вугілля в партії для розрахунків по поставках визначається за результатами опробування вугілля на ТЕС спільно з представниками постачальника.

Фактична кількість та якість вугілля, що надійшло від постачальника та прийняте покупцем на умовах договору, відображається а Актах звіряння вугілля по кількості і якості та Актах приймання-передачі вугілля (п. 6.13 Договору).

Відповідно до п. 7.1 Договору, базова якість вугілля та граничні показники за марками та фракціями становлять:

МаркагрупаБазова зольність, %Базова волога, %Зольність, % (не більше)Волога, % (не більше)Вихід летких речовин, % (в межах)Температура плавкості золи, ТЗ П, ПрП20,28,628,010,08-161350Між сторонами було укладено Додатки до Договору поставки, які є його невід'ємною частиною, а саме: додаток від 29.04.2010 № 05/10-К, від 21.05.2010 № 06/10-К, від 29.06.2010 № 07/10-К, від 29.07.2010 № 08/10-К, від 27.08.2010 № 09/10-К, від 22.09.2010 № 10/10-К, від 03.12.2010 № 12/10-К.

До договору поставки вугілля № 04-10/1-ЕН від 19.03.2010 року між сторонами укладено ряд додаткових угод, а саме Додаткова угода № 26-07-10/1 від 26.07.2010 року, № 01/11-К-1 від 24.01.2011 року, № 4 від 20.05.2011 року .

Відповідно до додатку від 03.12.2010 № 12/10-К сторони погодили Вантажоотримувача -Криворізька ТЕС ВАТ «Дніпроенерго»; Вантажовідправника -ДП Донецька вугільна енергетична компанія», ДП «Макіїввугілля», ДП «»Орджонікідзевугілля», ДП «Луганськвугілля», ДП «Шахтарськантрацит; марку вугілля -П 0-100 концу., П 0-200; строки поставки -грудень 2010-січень 2011; обсяг поставки -50 000 тн (+,- 3%); базові показники золи -20,2 %, вологи -8,6% та базову ціну вугілля без ПДВ за 1 т. -621,18 грн..

Відповідно до умов договору на адресу вантажоотримувача - Криворізька ТЕС ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго»в січні 2011 року від вантажовідправника ДП «Луганськвугілля»ВП «Луганськвуглепостачання», ЗАТ «Янівська»надійшли вагони з вугіллям.

Якість вугілля в партії розрахунків по поставках визначається на підставі даних, визначених у посвідченні якості, складеному на партію та результатів приймання у покупця. Покупець перевіряє якість вугілля у партіях та приймає вугілля за якістю: якщо різниця між показниками золи, вологи посвідчення якості та результатами хімлабораторії вантажоотримувача менша або дорівнює встановленій допустимій похибці випробування згідно з ДСТУ 4096-2002 -за показниками посвідчень про якість; якщо різниця між показниками золи, вологи посвідчення якості та результатами хімлабораторії вантажоотримувача більша за встановленому допустиму похибку випробування згідно з ДСТУ 4096-2002 вантажоотримувач протягом 24 годин з моменту отримання результатів, направляє постачальнику та вантажовідправнику телеграму про виклик їх представників для проведення спільного опробування такого вугілля, результати якого сторонами приймаються беззаперечно (без врахування похибки випробування). Представник постачальника/вантажовідправника зобов'язаний протягом 12 годин з моменту отримання виклику повідомити свою згоду про приймання вугілля за показниками ТЕС або прибути на спільне приймання вугілля за кількістю та якістю протягом 24 годин з моменту отримання такого виклику або в той же строк повідомити час свого прибуття, який не повинен перевищувати 48 годин з моменту отримання виклику.

При прийманні продукції за якістю у січні 2011 року в деяких партіях за посвідченням якості 25/1,26/1,26,27,27/1,28,29/1,30,30/1,32,33,37,42,43 були виявлені розбіжності у якості вугілля між даними покупця та постачальника від показників посвідчень якості на величину більшу верхнього значення допустимої похибки випробування.

Відповідно до умов договору покупець телеграмами, наявними в матеріалах справи, повідомив постачальника та вантажовідправника про неналежну якість вугілля.

Розбіжності у якості вугілля між даними покупця та постачальника підтверджуються актами відбору проб, протоколами аналізів хімічної лабораторії ТЕС та Актом спільного відбору, підготовки проб та визначення кількості та якості вугілля між ВАТ «Дніпроенерго»та ДП «Вугілля України»№ 17 від 24.01.2011 року (посвідчення якості 25,30,28,29,33,27,26,32).

З листів, наявних в матеріалах справи вбачається, що постачальник погодився на приймання вугілля за показниками якості за результатами випробування на КрТЕС (за посвідченнями якості 32,37,42,43).

З Актів про компенсацію прямих витрат (збитків) № 191 від 31.01.2011 року на суму 111 725,46 грн., № 191/1 від 31.01.2011 року на суму 253,53 грн., № 195 від 31.01.2011 року на суму 21 607,62 грн., № 1 від 04.02.2011 року на суму 10 343,81 грн., вбачається, що позивачем внаслідок надходження вагонів з вугіллям неналежної якості, понесені витрати (збитки) на загальну суму 143 928,42 грн. по оплаті за користування вагонами, витрат на подачу-прибирання вагонів та маневрових робіт.

Листами за вих.. № 24/1438 від 08.02.2011 р., № 24/1535 від 10.02.2011 р. позивачем в адресу відповідача направлені акти з доданими документами для підписання та послідуючого відшкодування. Відповіді від відповідача не надійшло, відшкодування витрат ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго»не отримано.

Позивач зазначає, що йому за зазначеним договором завдано відповідачем збитків в розмірі 143 928,42 грн., внаслідок допущення порушень умов договору щодо постачання вугілля належної якості.

Відповідач проти позовних вимог заперечував посилаючись на безпідставність та необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, представника відповідача, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що гуртується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на таке.

Внаслідок укладення Договору поставки вугілля № 04-10/1-ЕН від 19.03.2010 року між сторонами згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу визначено, що договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 673 Цивільного кодексу України, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору відповідачем в січні 2011 року поставлено позивачу вугілля з розбіжностями у якості вугілля між даними покупця та постачальника від показників посвідчень якості на величину більшу верхнього значення допустимої похибки випробування.

Відповідно до п. 8.3 Договору, у випадку прийняття вугілля якісні показники якого не відповідають умовам договору, постачальник несе відповідальність перед покупцем у вигляді застосування останнім до ціни вугілля прогресивних знижок, передбачених п. 7.2 Договору та відшкодування його затрат по оплаті користування вагонами, витрат на подачу-прибирання вагонів, маневрових робіт.

Згідно ч. 1 ст. 688 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений -в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Пунктом 8.4 Договору визначено, що у випадку відмови від прийняття вугілля якісні показними якого не відповідають умова договору, постачальник несе відповідальність перед покупцем у вигляді відшкодування його витрат пов'язаних з надходженням та повернення вагонів з неприйнятим вугіллям, а саме -вартості залізничного тарифу, оплати за користування вагонами, їх подачу -прибирання, маневрові роботи.

Згідно п.п 8.6,8.6.1, 8.6.2 Договору у випадку відмови покупця від прийняття неякісного вугілля, сторони погодили порядок дій по його поверненню.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, позивачем при відмові у прийнятті неякісного вугілля було дотримано вимоги п. 8.6.1 Договору, відповідачем, в свою чергу, виконано вимоги п. 8.6.2 Договору.

Факт понесення позивачем прямих витрат внаслідок поставки вугілля неналежної якості в січні-лютому 2011 року, підтверджується відомостями плати за користування вагонами та подачі-прибирання вагонів, калькуляцією відбору та визначення показників якості вхідного контролю проби вугілля.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Надані позивачем документи приймаються судом як належний доказ, підтверджуючий факт прибуття вантажу неналежної якості, засвідчують неналежне виконання відповідачем умов Договору та підтверджують понесення позивачем збитків.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач належних та допустимих доказів на спростування заявлених позивачем обставин не надав.

Згідно ст.. 22 Цивільного Кодексу України збитками є втрати, яких особа зазначала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Відповідно до п. 4 ст. 611 Цивільного кодексу України та ст.. 224 Господарського кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ст.. 225 ГПК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною тощо.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності.

З вказаних норм чинного законодавства вбачається, що обов'язковими умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, наявність порушення з боку цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дії якої спричинено збитки. Обов'язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній зв'язок між вчиненими порушеннями і збитками. Збитки є наслідком, а допущення порушення причиною.

Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок вчиненого порушення, тобто наявності прямого причинного-наслідкового зв'язку між діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.

З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, що збитки, а саме понесені позивачем витрати за користування вагонами та подачі-прибирання вагонів, витрати по відбору та визначення показників якості вхідного контролю проби вугілля, пов'язані з прибуттям вантажу неналежної якості, виникли на підставі виконання умов Договору поставки вугілля, отже збитки позивача знаходяться в причинно-наслідковому зв'язку між діями відповідача та зменшення майнових прав позивача, за таких обставин вимоги позивача в цій частині законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі

За таких обставин, судом визнається позов про стягнення з відповідача суми збитків в розмірі 143 928,42 грн. законним, обґрунтованим, доведеним та таким, що підлягає до задоволення в повному обсязі.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: судовий збір, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 58, 82-85 ГПК України, ст.ст. 173,193,224,225 ГК України, ст.ст. 525,526,629, 655,673,688,712 ЦК України, Договором сторін, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Державного підприємства «Вугілля України»(01601, м. Київ, вул.. Б. Хмельницького, 4; код ЄДРПОУ 32709929) на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго»в особі відокремленого підрозділу «Криворізька теплова електрична станція»Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго»(69006, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул.. Добролюбова, 20; код ЄДРПОУ 00130872) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, збитки по Договору № 04-10/1-ЕН від 19.03.2010 року на загальну суму 143 928 (сто сорок три тисячі дев'ятсот двадцять вісім) грн.. 42 коп., 2 878 (дві тисячі вісімсот сімдесят вісім) грн.. 57 коп. -судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Є.Ю. Шаптала

Дата складання повного рішення: 26.11.2012 р.