Рішення № 27722455, 19.11.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-41/15076-2012 19.11.12

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Т.Л. Індастріал»ДоКомунального підприємства «Київський метрополітен»Простягнення 220 468,94 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Боровенко Д.В. -дов. № 2 від 22.10.12р.;

від відповідача: Загоровська Н.В. -дов. № 5-Н від 03.01.12р.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Т.Л. Індастріал»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства «Київський метрополітен»про стягнення 220 468,94 грн.

Ухвалою від 25.10.2012 року було порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 19.11.2012 року.

Представник позивача 19.11.2012 року подав до канцелярії суду клопотання про припинення провадження у справі в частині основного боргу, у зв'язку із сплатою відповідачем суми основного боргу та в судовому засіданні надав заяву про відмову від позову в частині 3% річних, інфляційних втрат та пені, яку суд розглянув та прийняв.

Представник відповідача в судовому засіданні 19.11.2012 року надав докази сплати суми боргу.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 19.11.2012 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22 листопада 2011 року між Комунальним підприємством «Київський метрополітен»(далі -покупець, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Т.Л. Індастріал»(далі -постачальник, позивач) був укладений договір № 117/НХ-11 (далі -договір), пунктом 1.1 якого сторони узгодили, що постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця у встановлений термін «акумулятори електричні та акумуляторні батареї»код 31.40.2 згідно ДК 016-97 (акумулятори електричні та акумуляторні батареї), надалі- товар, а покупець сплатити за товар, визначений в асортименті, якості, кількості та за цінами, які зазначені у специфікації № 1 (додаток №1) до договору, що є його невід'ємною частиною.

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 та 3.3 договору, ціни на товар встановлюються в національній валюті України. Сума договору становить 705 540 грн. 00 коп.(сімсот п'ять тисяч п'ятсот сорок грн. 00 коп.), в т.ч. ПДВ 20% - 117 590 грн. 00 коп.(сто сімнадцять тисяч п'ятсот дев'яносто гривень 00 коп.). Сума договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін.

Згідно з пунктом 4.1 договору, розрахунок за поставлений товар здійснюється покупцем у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 20 (двадцяти) календарних днів за фактично отриману партію товару, згідно з рахунком-фактурою та видатковою накладною.

Пунктом 10.1 договору сторони узгодили, що цей договір набирає чинності з моменту його двостороннього підписання і діє до 31.12.2011 року, але у будь-якому випадку до моменту виконання сторонами своїх зобов'язань за договором у повному обсязі.

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 705 540,00 грн.

В свою чергу, відповідач за поставлений товар розрахувався частково, внаслідок чого в останнього перед позивачем виникла заборгованість в сумі 200 000,00 грн., що підтверджується листом відповідача № 17/01-1531 від 28.08.12 року.

Згідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, 17.09.2012 року, до порушення провадження у справі, відповідач здійснив часткову проплату на рахунок погашення існуючої заборгованості перед позивачем у розмірі 50 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням, наданим відповідачем (копія наявна у матеріалах справи), а тому господарський суд приходить до висновку, що клопотання позивача про припинення провадження у справі в частині 50 000,00 грн. задоволенню не підлягає, так як прострочення відповідача, щодо оплати заборгованості, на момент подачі позову (22.10.2012 року) було відсутнє.

Беручи до уваги вищезазначене, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 50 000,00 грн.

Крім того, відповідач, після порушення провадження у справі, 08.11.2012 року перерахував на рахунок позивача 150 000,00 грн. в погашення заборгованості по договору поставки, а тому клопотання про припинення провадження у справі в частині 150 000,00 грн. підлягає задоволенню та провадження по справі в частині стягнення основного боргу в сумі 150 000,00 грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Також, представник позивача в судовому засіданні 19.11.2012 року подав заяву про відмову від позову в частині 3% річних, інфляційних втрат та пені. Крім того, позивач просив суд повернути йому з бюджету сплачений судовий збір.

Згідно зі статтею 78 Господарського процесуального кодексу України про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Т.Л. Індастріал»про відмову від позову в частині стягнення пені та трьох відсотків річних та інфляційних втрат, суд відзначає, що відмова позивача від позову в даній частині не суперечить діючому законодавству України, оскільки підписана уповноваженою особою позивача, а тому приймається судом, що у відповідності до п. 4. частини 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України тягне за собою припинення провадження у справі.

Згідно з частиною 3 статті 80 ГПК України про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету, а також можуть бути розв'язані питання про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; повернення заяви або скарги; відмови у відкритті провадження у справі; залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням); закриття провадження у справі.

Разом з тим, заява позивача про повернення суми сплаченого судового збору не може бути задоволена з огляду на те, що а ні норми Господарського процесуального кодексу України, а ні норми Закону України "Про судовий збір"не передбачають повернення судового збору у разі припинення провадження у справі.

Положеннями ч. 7 ст. 6 Закону України "Про судовий збір"встановлено, що розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.

Об'єктом справляння судового збору згідно положень ст. 3 Закону України "Про судовий збір" є сам факт подання до суду позовної заяви, за результатами розгляду якої судом вчинені відповідні дії -вирішено питання про порушення провадження у справі, винесено відповідну ухвалу, здійснено повідомлення учасників процесу про розгляд справи в судовому засіданні, витребувано у сторін необхідні для розгляду справи документи та інше.

При відмові від позову (частини позовних вимог), що розглядається судом, позивач, виражаючи свою власну волю просить суд не розглядати його спір, тобто не вирішувати його по суті, а тому здійснені судові витрати покладаються на позивача.

В разі, якщо наслідком припинення провадження у справі стали дії відповідача (сплата боргу після звернення позивача з позовом до суду), здійснені судові витрати покладаються на нього, оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, і на момент порушення провадження по справі допущені порушення усунуті не були.

Як вбачається з наданих сторонами документів, спір між сторонами було врегульовано внаслідок оплати відповідачем суми основного боргу та відмовою позивача від стягнення пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат, у зв'язку з чим судові витрати у розмірі 3000,00 грн. пропорційні сумі основного боргу покладаються на відповідача, а решта судового збору -пропорційна пені, трьом відсоткам річних та інфляційних втрат покладається на позивача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. В задоволенні позову відмовити частково.

2. Припинити провадження по справі в частині стягнення з Комунального підприємства «Київський метрополітен»заборгованості в розмірі 150 000,00 грн. на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК.

3. Припинити провадження по справі в частині стягнення з Комунального підприємства «Київський метрополітен»3 % річних, інфляційних втрат та пені в сумі 20 468,94 грн. на підставі п. 4. ч. 1 ст. 80 ГПК.

4. Стягнути з Комунального підприємства «Київський метрополітен»(місцезнаходження: 03055, м. Київ, пр. Перемоги, буд. 35, код ЄДРПОУ 03328913) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Т.Л. Індастріал»(місцезнаходження: 03134, м. Київ, Святошинський р-н, вул. Симиренка, буд. 36, код ЄДРПОУ 36702969) 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп. -судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

23.11.2012 року

Суддя Спичак О.М.