Рішення № 27722370, 05.11.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-41/11604-2012 05.11.12

За позовомПублічного акціонерного товариства "Київський вітамінний завод"ДоПідприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю "ФАЛБІ"Простягнення 799 911,78 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Кучерук З.Б. -дов. № б/н від 20.01.2012 р.;

від відповідача: Савчин Є.Д. -дов. № 1262/1 від 02.11.12р.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Київський вітамінний завод" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю "ФАЛБІ" про стягнення 799 911,78 грн.

Ухвалою від 23.08.2012 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 24.09.2012 року.

24.09.2012 року представник позивача в судовому засіданні надав документи на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі та усні пояснення по суті спору.

Представник відповідача 24.09.2012 року в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, проте подав до канцелярії суду клопотання про відкладення розгляду справи.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, а також, у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів, суд задовольнив клопотання відповідача та відклав розгляд справи до 22.10.2012 р.

Представник позивача у судовому засіданні 22.10.2012 р. надав усні пояснення стосовно заявлених позовних вимог.

Представник відповідача у даному судовому засіданні подав відзив на позовну заяву, докази часткової сплати боргу в сумі 70 000,00 грн. та усні пояснення по суті спору.

Крім того, представник відповідача у даному судовому засіданні подав клопотання про продовження строку вирішення спору по справі № 5011-41/11604-2012, яке судом розглянуто та задоволено.

У зв'язку із необхідністю витребування додаткових документів, ухвалою суду від 22.10.2012 року розгляд справи було відкладено на 05.11.2012 року.

05.11.2012 року представник позивача в судовому засіданні надав додаткові письмові пояснення, разом із актом звірки взаєморозрахунків та усні пояснення по суті спору.

Представник відповідача 05.11.2012 року в судовому засіданні надав платіжне доручення № 007875 від 05.11.2012 року про сплату суми основного боргу в повному обсязі.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 05.11.2012 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03 січня 2012 року між Публічним акціонерним товариством "Київський вітамінний завод" (далі -постачальник, позивач) та Підприємством з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю "ФАЛБІ" (далі -покупець, відповідач) був укладений договір поставки № 6 (далі -договір), пунктом 1.1 якого сторони узгодили, що у відповідності до умов даного договору постачальник зобов'язується передавати у власність покупця харчові продукти для спеціального дієтичного споживання (використання) біологічно активні добавки та/або лікарські засоби (далі - «продукція»), а покупець зобов'язується приймати та здійснювати оплату за поставлену продукцію в порядку передбаченому даним договором.

Відповідно до пункту 1.2 договору, постачальник передає покупцю продукцію згідно діючих прайсів на продукцію, в асортименті, кількості та за цінами, зазначеними у товарно-транспортній накладній (-них), які є невід'ємними частинами цього договору та визнаються сторонами специфікаціями на продукцію.

Згідно з пунктом 2.3 договору, доказом передачі продукції покупцю у власність є товарно-транспортна накладна (-ні), оформлена належним чином:з підписом уповноваженої особи покупця, відтиском печатки покупця та довіреність на отримання продукції, з посиланням на номер та дату товарно-транспортної накладної.

Пунктами 2.6 та 2.7 договору сторони узгодили, що витрати по транспортуванню продукції покупцю включаються у вартість продукції. Продукція вважається переданою постачальником та прийнятою покупцем за кількістю -з моменту підписання сторонами товарно-транспортної накладної (- них), за якістю - відповідно до сертифікатів якості, наданих постачальником.

Відповідно до пункту 3.1 договору, кількість та асортимент продукції зазначається у товарно-транспортній накладній (-них), на кожну партію продукції.

Згідно з пунктів 5.1 та 5.2 договору, продукція відвантажується за цінами вказаними у товарно-транспортній накладній. Покупець зобов'язаний здійснити повну оплату вартості відповідної партії продукції протягом (сорок п'яти) календарних днів з дати фактичної передачі продукції згідно товарно-транспортної накладної (-них). У випадку, якщо сторони у відповідній товарно-транспортній накладній встановили інший строк для оплати продукції, покупець здійснює оплату продукції у строк встановлений в товарно-транспортній накладній.

Пунктом 5.3. договору сторони узгодили, що покупець зобов'язаний при проведенні оплати за продукцію вказувати призначення платежу: оплата за продукцію ПАТ «КВЗ»згідно договору поставки № 6 ВІД 03.01.2012 року. Позначення ПАТ «КВЗ» означає організаційно-правову форму та повне найменування постачальника. В іншому випадку постачальник має право повернути грошові кошти покупцю, як кошти з неправильним призначенням платежу.

Відповідно до пункту 5.5 договору, сторони дійшли згоди, що грошові кошти, які покупець перераховує за оплату продукції направляються на погашення заборгованості по тим накладним, строк оплати по яким наступив на дату оплати, починаючи з самої ранньої накладної згідно дати її оформлення у відповідності до п. 2.3 договору.

Згідно до пункту 9.4 договору, цей договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2012 року.

На виконання умов договору позивач поставляв, а відповідач приймав товар, що засвідчується видатковими накладними, копії яких наявні у матеріалах справи.

В свою чергу, відповідач за поставлений товар розрахувався частково, внаслідок чого в останнього перед позивачем виникла заборгованість в сумі 766 434,57 грн.

Згідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, відповідач після порушення провадження у справі перерахував на рахунок позивача грошові кошти в сумі 766 475,38 грн. в погашення заборгованості по договору поставки, а тому провадження по справі в частині стягнення основного боргу в сумі 766 434,57 грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 8.3 договору, у разі порушення покупцем строку оплати продукції згідно п. 5.2 договору, або строку оплати згідно відповідної товарно-транспортної накладної, або строку оплати починаючи з дати розірвання договору в порядку визначеному п 9.7., покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день затримки оплати. Нарахування пені згідно даного пункту договору здійснюється до моменту фактичного повернення покупцем постачальником за поставлену та неоплачену продукцію.

Позивач, за прострочення строків сплати коштів за поставлений товар, керуючись п. 8.3 договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 27 899,53 грн.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням умов договору, прострочення по сплаті грошового зобов'язання, здійснених поставок, порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 27 892,70 грн., перерахунок якої здійснено в межах періодів визначених позивачем.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 5 577,68 грн.

Здійснивши перерахунок 3 % річних з урахуванням умов договору, прострочення по сплаті грошового зобов'язання, дат здійснених поставок, а також порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Припинити провадження по справі в частині стягнення з Підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю "ФАЛБІ" заборгованості в розмірі 766 434,57 грн. на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК.

3. Стягнути з Підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю "ФАЛБІ" (місцезнаходження: 03127, м. Київ, Святошинський р-н, вул. Тулузи, буд. 3-Б, код ЄДРПОУ 21568905) на користь Публічного акціонерного товариства "Київський вітамінний завод" (місцезнаходження: 04073,м. Київ, Подільський р-н, вул. Копилівська, буд. 38, код ЄДРПОУ 35251822) 27 892 (двадцять сім тисяч вісімсот дев'яносто дві) грн. 70 коп. - пені, 5 577 (п'ять тисяч п'ятсот сімдесят сім) грн. 68 коп. -3 % річних та 15 998 (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто вісім) грн. 10 коп. -судового збору.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

12.11.2012 року

Суддя Спичак О.М.