Рішення № 27722345, 20.11.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-18/15287-2012 20.11.12За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олтекс»;

до Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця»;

про стягнення 1 027 237,60 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники:

Від позивача: Лукошко Н. С., представник, довіреність №120/10 від 05.10.2012 р.;

Від відповідача: Яковенко А. О., представник, довіреність №3692-НЮ від 14.11.2012 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2012 р. порушено провадження у справі №5011-18/15287-2012; розгляд справи призначено на 20.11.2012 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 993 600,00 грн., 993,60 грн. інфляційних втрат, 5 294,00 грн. трьох відсотків річних з простроченої суми, 27 350,00 грн. пені, а також 20 544,75 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач -Державне територіально-галузеве об'єднання «Південно-Західна залізниця», у своєму відзиві на позовну заяву просить відмовити в задоволенні позовних вимог у зв'язку з наступним:

- пунктом 4.2. договору поставки встановлено, що відповідач здійснює оплату товару на підставі виставлених рахунків протягом 20 банківських днів з дня його отримання. Днем отримання товару вважається день підписання сторонами або їх уповноваженими представниками акту прийому-передачі товару;

- у актах приймання-передачі товару №1, 2, 3, 4, на які посилається позивач, відсутні дата і місце складання актів, посади осіб, які відповідальні за здійснення господарської операції, печатка відповідача. Отже, надані позивачем акти приймання-передачі товару не можуть бути доказами отримання товару відповідачем;

- відсутні в матеріалах справи і докази направлення відповідачеві рахунків на оплату товару, які є підставою для здійснення оплати;

- враховуючи те, що строк оплати товару не настав, то позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу, пені, 3% річних та інфляційних втрат, не підлягають задоволенню.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

23.05.2012 року між Державним територіально-галузевим об'єднанням «Південно-Західна залізниця»(покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Олтекс»(постачальник) було укладено договір поставки №ПЗ/НХ-121080/НЮ, відповідно до умов якого у відповідності з цим договором постачальник зобов'язується у 2012 році поставити і передати у власність покупцю певну продукцію, відповідно до специфікації, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити цей товар на умовах даного договору.

Відповідно до п. 3.1. договору, покупець оплачує поставлений постачальником товар за ціною, вказаною у специфікації.

Згідно з п. 3.4. договору, загальна сума поставки складає 993 600,00 грн., у тому числі ПДВ 20% 165 600,00 грн.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що покупець здійснює оплату поставленого товару, на підставі виставлених рахунків, протягом 20 банківських днів з дня його отримання. Днем отримання товару вважається день підписання сторонами або їх уповноваженими представниками акту прийому-передачі товару.

У п. 4.3. договору зазначено, що до рахунку додається акт прийому-передачі.

Товар повинен бути поставлений постачальником не пізніше 15 робочих днів від дня погодження сторонами заявки покупця (п. 5.1. договору).

Відповідно до п. 5.4. договору, повноважений представник покупця при прийнятті товару зобов'язаний звірити відповідність кількості і асортименту товару, вказаному в рахунку-фактурі і накладній, розписатися за отримання товару та видати представнику постачальника довіреність на отримання даної партії товару.

Згідно з п. 5.6. договору, покупець має право пред'явити постачальнику претензії по кількості на підставі акту приймання товару, і по якості протягом гарантійного терміну, згідно гарантії підприємства-виробника.

Пунктом 6.1. договору передбачено, що покупець зобов'язаний:

6.1.1. приймати поставлений товар згідно товаросупровідних документів, зазначених у п. 7.1.

6.1.2. своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату за поставлений товар.

Відповідно до п. 6.2.3. договору, покупець має право повернути рахунок постачальнику без здійснення оплати в разі ненадання або неналежного оформлення документів, зазначених у п. 5.3.

Згідно з п. 6.4.1. договору, постачальник зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі отримувати плату за поставлений товар.

Пунктом 7.2. договору передбачено, що покупець за даним договором несе наступну відповідальність:

- у разі порушення строків оплати покупець виплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожен день прострочки, включаючи день оплати.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2012 року (п. 12.1. договору).

Додатком №1 до договору слугує специфікація №1, відповідно до якої позивач повинен поставити відповідачеві 8 000 костюмів чоловічих для захисту від загальних забруднень та механічних впливів із змішаної тканини на загальну суму 993 600,00 грн. разом з ПДВ.

Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин 1 і 2 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Пунктом 1 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено обов'язок покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, а у разі прострочення оплати товару продавець, відповідно до пункту 3 цієї ж статті, має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими коштами.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням визначених змістом зобов'язання умов (неналежне виконання).

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Частина 2 статті 218 Господарського кодексу України зазначає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають встановлені договором або законом правові наслідки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений договором або законом строк (ч. 1ст. 612 ЦК України).

На виконання умов договору свої зобов'язання позивач виконав, поставивши відповідачеві товар, що підтверджується видатковими накладними №РН-000195 від 04.07.2012 року, №РН-000200 від 09.07.2012 року на суму 57 256,20 грн., №РН-000196 від 18.07.2012 року на суму 248 400,00 грн., №РН-000220 від 08.08.2012 року на суму 496 800,00 грн., довіреностями №209 від 04.07.2012 року, №223 від 09.07.2012 року, №246 від 18.07.2012 року, №296 від 08.08.2012 року.

Також в матеріалах справи містяться акти приймання-передачі товару №1 від 04.07.2012 року, №2 від 09.07.2012 року, №3 від 18.07.2012 року, №4 від 08.08.2012 року, на яких міститься підпис уповноваженої довіреністю відповідача особи, однак не міститься печатки підприємства відповідача.

Зважаючи на вищевикладений факт, відповідач зазначає, що вказані акти не можуть бути доказами отримання товару відповідачем.

Відповідно до п. 1.1. договору, покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар.

Відповідно до п. 5.4. договору, повноважений представник покупця при прийнятті товару зобов'язаний звірити відповідність кількості і асортименту товару, вказаному в рахунку-фактурі і накладній, розписатися за отримання товару та видати представнику постачальника довіреність на отримання даної партії товару.

Тобто, саме в такому порядку повинен діяти представник покупця: звірити відповідність кількості і асортименту товару, вказаному в рахунку-фактурі і накладній, розписатися за отримання товару та видати представнику постачальника довіреність на отримання даної партії товару.

В накладній міститься підпис представника відповідача, також в матеріалах справи є довіреність на ім'я уповноваженої особи покупця, тобто на момент отримання товару вказані дії були виконані і заперечень з боку відповідача не було.

Згідно з п. 5.6. договору, покупець має право пред'явити постачальнику претензії по кількості на підставі акту приймання товару, і по якості протягом гарантійного терміну, згідно гарантії підприємства-виробника.

Таких претензій в матеріалах справи немає, а це свідчить про те, що відповідач зобов'язаний був належним чином зі своєї сторони оформити акти приймання-передачі товару, тим більше, що пунктом 6.1. договору передбачено, що покупець зобов'язаний приймати поставлений товар згідно товаросупровідних документів.

Відповідно до п. 6.2.3. договору, покупець має право повернути рахунок постачальнику без здійснення оплати в разі ненадання або неналежного оформлення документів, зазначених у п. 5.3.

Про факт повернення рахунку постачальнику відповідач не зазначав і доказів повернення його в матеріалах справи немає.

Також відповідач зазначає, що відсутні в матеріалах справи докази направлення відповідачеві рахунків на оплату товару.

Однак, договором поставки не передбачено обов'язку постачальника направляти рахунки на адресу відповідача.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що покупець здійснює оплату поставленого товару, на підставі виставлених рахунків, протягом 20 банківських днів з дня його отримання. Днем отримання товару вважається день підписання сторонами або їх уповноваженими представниками акту прийому-передачі товару.

У п. 4.3. договору зазначено, що до рахунку додається акт прийому-передачі.

Тобто, акти прийому-передачі, які містяться в матеріалах справи надавалися відповідачеві разом з рахунками, що є необхідною умовою. В іншому випадку, відповідач мав право, посилаючись на п 6.1.1. договору, не приймати вказаний товар.

Крім того, твердження відповідача спростовуються актами звірки взаєморозрахунків від 19.09.2012 року і від 14.11.2012 року, відповідно до яких, відповідач не заперечує свою заборгованість у розмірі 993 600,00 грн.

Відповідно до п. 6.1.2. договору, покупець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату за поставлений товар.

Згідно з п. 6.4.1. договору, постачальник має право своєчасно і в повному обсязі отримувати плату за поставлений товар.

Отже, господарський суд вважає вимоги позивача законними і обґрунтованим в частині стягнення з відповідача суми основного боргу.

Згідно з статтею 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають встановлені договором або законом правові наслідки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений договором або законом строк (частина 1 статті 612 ЦК України).

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7.2. договору передбачено, що покупець за даним договором несе наступну відповідальність:

- у разі порушення строків оплати покупець виплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожен день прострочки, включаючи день оплати.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить стягнути з відповідача 27 350,00 грн. пені. Здійснивши перерахунок розміру пені, господарський суд приходить до висновку, що в цій частині позовні вимоги підлягають повному задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Позивач просить стягнути з відповідача 993,60 грн. інфляційних втрат і 5 294,00 грн. трьох процентів річних.

Як зазначив Вищий господарський суд України у п. 2 Інформаційного листа від 17.07.2012 року №01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права», при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу.

Так як поставка відбувалася в чотири етапи, відповідно здійснювався розрахунок інфляційних втрат по кожному етапу поставки.

Стягненню з відповідача підлягають лише 496,80 грн. інфляційних втрат і 5 294,00 грн. трьох відсотків річних з простроченої суми.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджені в засіданні суду докази, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця»(інд. 01034, м. Київ, вул. Лисенка, 6, код ЄДРПОУ 04713033) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Олтекс»(інд. 030621, м. Київ, вул. Олександрівська, 45, код ЄДРПОУ 30435050) 993 600 (дев'ятсот дев'яносто три тисячі шістсот) грн. 00 коп. заборгованості, 27 350 (двадцять сім тисяч триста п'ятдесят) грн. 00 коп. пені, 496 (чотириста дев'яносто шість) грн. 80 коп. інфляційних втрат, 5 294 (п'ять тисяч двісті дев'яносто чотири) грн. 00 коп. трьох відсотків річних з простроченої суми, 20 534 (двадцять тисяч п'ятсот тридцять чотири) грн. 81 коп. витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

3. В задоволенні іншої частини позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяО.В. МандриченкоДата складання рішення 27.11.2012 р.