Рішення № 27722033, 05.11.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.11.12 р. Справа № 5006/32/124пн/2012

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Сковородіної О.М.,

суддів: Попкова Д.О., Сгари Е.В.

при секретарі судового засідання: Стасюк О.В.

за участю представників сторін

від позивача: ОСОБА_1 довіреність від 28.02.2012р.

від відповідача: не з'явився

у справі за позовом: Маріупольської міської ради, м. Маріуполь

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Маріуполь

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки

Позивач, Маріупольська міська рада, звернувся з позовом до господарського суду до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її в придатний для використання стан.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що в ході перевірки додержання вимог норм земельного законодавства України був встановлений факт самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки площею 0,000324га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 під розміщення кіоску.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, в судові засідання не з'явився. За таких обставин, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

18.01.2012р. фахівцями відділу регулювання земельних відносин Маріупольської міської ради, був складений акт обстеження земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Маріуполь, пр. Металургів, б/н зі змісту якого вбачається, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 самовільно (без правовстановлюючих документів) використовується зазначена земельна ділянка, що є порушенням вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

За результатами проведеної перевірки, відповідача було зобов'язано усунути виявлені порушення, про що свідчить припис №3/2012 від 19.01.2012р.

07.02.2012р. фахівцями відділу регулювання земельних відносин Маріупольської міської ради, був складений акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо невиконання відповідачем вимог припису №3/2012 від 19.01.2012р., зі змісту вказаного документа вбачається, що вимоги припису не виконані, порушення не усунуті, земельна ділянка не звільнена.

За результатами розгляду матеріалів справи суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 13 Конституції України земля є об'єктом права власності українського народу, від імені якого це право здійснюють органи державної влади і органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією, іншими законодавчими актами України.

Статтею 2 Земельного кодексу України передбачено, що земельні відносини -це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

За приписами ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Визначення терміну „самовільне зайняття земельних ділянок" наведене в ст. 1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель" від 19.06.2003р № 963-ІV.

За приписами цієї норми закону, самовільне зайняття земельних ділянок -це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду).

Виходячи з матеріалів справи, відповідач не оформив право власності або право користування на спірну земельну ділянку загальною площею 0,000324га, яка розташовано за адресою: м. Маріуполь, пр. Металургів, б/н та не зареєстрував його у встановленому законом порядку, чим порушив приписи Земельного кодексу України.

Згідно статті 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Підприємства, установи, організації та громадяни, винні у самовільному зайнятті земель, зобов'язані самостійно (за власний рахунок) привести ділянку до стану, придатного для використання, відновити порушені межові знаки, знести самовільно зведені будівлі.

Відповідно до ч. 3 ст.212 цього Кодексу повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги Маріупольської міської ради до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її в придатний для використання стан є доведеними, обґрунтованими та, як слід, такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача в порядку, що передбачений ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 13 Конституції України, ст.ст. 2, 12, 116, 123, 125, 126, 212 Земельного кодексу України, ст.ст. 22, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги Маріупольської міської ради до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її в придатний для використання стан.

Зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 (87500, АДРЕСА_1 код ІНН НОМЕР_1) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 0,000324га, розташовану за адресою: м. Маріуполь, пр.Металургів, б/н та привести її у придатний для використання стан, включаючи знос кіоску.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (87500, АДРЕСА_1 код ІНН НОМЕР_1) на користь Виконавчого комітету Маріупольської міської ради (87500, м. Маріуполь, пр. Леніна, 70, код ЄДРПОУ 04052784) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1073,00грн.

Повний текс рішення підписано 12.11.2012р.

Рішення набирає законної сили 23.11.2012р.

Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд згідно розділу XII ГПК України.

Головуючий суддя Сковородіна О.М.

Суддя Сгара Е.В.

Суддя Попков Д.О.