Рішення № 27721787, 26.11.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.11.12 р. Справа № 5006/4/141/2012

Представником позивача не надане письмове клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кундель В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за участю представників сторін:

від позивача - Вересюк О.О.- довіреність від 08.11.2012р.,

від відповідача - не явився,

за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю «АрселорМіттал Пекеджінг Україна»

м.Білгород-Дністровський район с.Салгани Одеської області

до відповідача - Фізичної особи=-підприємця ОСОБА_2 м.Донецьк

про стягнення 25214,50грн. заборгованості, 3% річних, пені.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача 25214,50грн., з яких: 23742,16грн. - заборгованість за поставлений товар, 245,39грн. - 3% річних, які нараховані за періоди за період з 21.05.2012р. по 11.10.2012р., 1226,95грн. - пеня, яка нарахована за цей же період по кожному розрахунковому періоду окремо відповідно до п. 9.2 договору.

В підтвердження позову позивач надав підписаний сторонами договір поставки № АП-1447 від 30.04.2012р. з специфікацією №0514, накладну № 822 від 14.05.2012р. на суму 114925,66грн., по якій відповідач особисто отримав товар, платіжні доручення № 1 від 22.05.2012р. на суму 26000,00грн., № 1 від 29.05.2012р. на суму 16000,00грн., № 1 від 30.05.2012р. на суму 4500,00грн., № 6 від 08.06.2012р. на суму 2500,00грн., № 7 від 11.06.2012р. на суму 8000,00грн., № 9 від 12.06.2012р. на суму 11000,00грн., № 10 від 14.06.2012р. на суму 1900,00грн., № 11 від 15.06.2012р. на суму 4200,00грн., № 12 від 18.06.2012р. на суму 2950,00грн., № 13 від 26.06.2012р. на суму 3000,00грн., № 18239499 від 07.09.2012р. на суму 1000,00грн., № 18302488 від 14.09.2012р. на суму 2000,00грн., які підтверджують факт часткової оплати відповідачем отриманого товару. В платіжних дорученнях є посилання на рахунки.

Відповідач не скористався своїм законним правом на участь в судовому засідання, про час і місце якого був належним чином повідомлений замовленою поштою.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місце проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Таким же чином і повідомляється особа, якій належним чином (замовленою поштою з описом вкладення) було направлена вимога. Судом прийнято до уваги і той факт, що як вимога кредитора і копія позовної заяви з додатками, так і ухвали суду були направлені стороні по справі (відповідачу) замовленою поштою за юридичною адресою відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Господарський суд не позбавлений права вирішити спір в межах строків, передбачених ст.69 Господарського процесуального кодексу України, за наявними і достатніми матеріалами зібраними судом та наданими позивачем на підставі ст.75 ГПК України у відсутності представника відповідача і відзиву на позов.

2

При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом,

ВСТАНОВЛЕНО:

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача суми заборгованості за отриманий ним по договору поставки № АП-1447 від 30.04.2012р. товар, а також 3% річних, пені, які нараховані за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.

За своїм змістом та правовою природою договір № АП-1447 від 30.04.2012р., на який позивач посилається як на підставу своїх вимог, є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

При дослідженні матеріалів справи господарським судом встановлено, 30.04.2012р. сторонами підписаний договір поставки № АП-1447, відповідно до постачальник (позивач) поставляє покупцю (відповідачу) металопрокат на умовах EXW - склад постачальника с. Салгани, Білгород-Дністровський район (Інкотермс 2000) протягом 5 робочих днів з моменту підписання специфікації, а покупець оплачує отриманий товар в розмірі 100% оплати протягом 7 календарних днів з дати оформлення видаткової накладної. В специфікації № 0514 від 30.04.2012р. сторони погодили найменування товару, що поставляється, його кількість, ціну та загальну вартість. Відповідно до п. 2.2 договору він набуває чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2012р. у частині замовлення і поставки товару, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Враховуючи вищезазначене, договір, на який посилається позивач, вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Господарським судом встановлено, що по накладній № 822 від 14.05.2012р. позивач передав, а відповідач особисто отримав обумовлений в договорі товар на загальну суму 114925,66грн.

Оскільки відповідачем отриманий товар у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в термін, передбачений сторонами у договорі, так як відповідно до загальних умов виконання зобов'язання викладених в ст.ст. 526,530 ЦК боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору.

Відповідно до п. 5.1 договору оплата партії товару, що постачається, здійснюється покупцем згідно з умовами оплати, які обговорювалися сторонами в специфікаціях, що є невід'ємними частинами договору, а саме: пунктом 3 специфікації встановлено, що умовою оплати є 100% оплата протягом 7 календарних днів з дати оформлення видаткової накладної.

Таким чином, відповідач повинен був оплатити отриманий товар по накладній № 822 від 14.05.2012р. - до 20.05.2012р. включно.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи доведено, що відповідачем, в порушення умов договору, отриманий товар сплачений частково в сумі 83050,00грн., про що свідчать платіжні доручення № 1 від 22.05.2012р. на суму 26000,00грн., № 1 від 29.05.2012р. на суму 16000,00грн., № 1 від 30.05.2012р. на суму 4500,00грн., № 6 від 08.06.2012р. на суму 2500,00грн., № 7 від 11.06.2012р. на суму 8000,00грн., № 9 від 12.06.2012р. на суму 11000,00грн., № 10 від 14.06.2012р. на суму 1900,00грн., № 11 від 15.06.2012р. на суму 4200,00грн., № 12 від 18.06.2012р. на суму 2950,00грн., № 13 від 26.06.2012р. на суму 3000,00грн., № 18239499 від 07.09.2012р. на суму 1000,00грн., № 18302488 від 14.09.2012р. на суму 2000,00грн., копії яких наявні в матеріалах справи.

Таким чином, на час звернення з позовом, сума заборгованості, з урахуванням наявності надлишкових коштів відповідача на рахунку позивача в сумі 8133,50грн., складає 23742,16грн.

3

Приймаючи до уваги, що позивачем доведені факти передачі товару відповідачу та його часткової не сплати у встановлені договором терміни, господарський суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення суми заборгованості в повному обсязі.

Враховуючи те, що відповідач не в повному обсязі та з порушенням термінів оплати, визначених в договорі, сплатив отриманий товар, позивач просить стягнути з нього 245,39грн. 3% річних, які нараховані за періоди за період з 21.05.2012р. по 11.10.2012р.

Вирішуючи це питання, господарський суд виходить з наступного:

Матеріалами справи доведено, що строки виконання грошового зобов'язання відповідачем порушені, так як до пред'явлення позивачем позову щодо стягнення 3% річних фактично залишилось невиконаним грошове зобов'язання відповідача перед кредитором.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Ця стаття визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання. Грошовим зобов'язанням вважається зобов'язання, змістом якого є сплата боржником грошей.

Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України відсотки річних підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання.

Господарським судом при розгляді справи встановлено, що відповідачем товар сплачений не в повному обсязі, тому позивачем нарахована сума річних відсотків.

Господарський суд, перевіривши наданий розрахунок 245,39грн. 3% річних та провівши власний, задовольняє вимоги в цій частині частково в розмірі 244,71грн., оскільки позивачем доведений факт прострочення відповідачем строків оплати, однак, при здійсненні розрахунку не враховано, що у 2012 році 366 календарних днів, що відповідно до загальної методики нарахування 3% річних повинно бути враховано при підрахунку.

Порушення відповідачем строків оплати отриманого товару явилось підставою для нарахування позивачем 1226,95грн. пені, яка нарахована за період з 21.05.2012р. по 11.10.2012р. по кожному розрахунковому періоду окремо відповідно до п. 9.2 договору

Господарський суд враховує, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків виконання зобов'язання по оплаті товару, так як до пред'явлення позивачем позову щодо стягнення штрафних санкцій фактично залишилось невиконаним зобов'язання відповідача перед кредитором.

У відповідності зі ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою. Стаття 549 Цивільного кодексу визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. У відповідності з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Оскільки, відповідачем не були виконанні належним чином зобов'язання щодо оплати товару, це стало підставою для застосування господарських санкцій, передбачених п. 9.2 договору, відповідно до якого, у за порушення термінів оплати, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше ніж 20% від заборгованої суми. (в пункті 9.3 передбачена пеня за прострочення термінів оплати, які узгоджені в специфікації)

Відповідальність за прострочку платежу у вигляді пені може встановлюватися у договорі платниками та одержувачами коштів - підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності згідно зі статтями 1,3,4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Оскільки сторонами договором: а) встановлений строк виконання грошового зобов'язання (п. 3 специфікації); б) вид відповідальності за прострочення грошового зобов'язання (п. 9.2 договору - пеня); в) розмір пені (п. 9.2 договору), а також доведено факт прострочки виконання боржником грошового зобов'язання, господарський суд, перевіривши наданий розрахунок 1226,95грн. пені та провівши власний, задовольняє вимоги в цій частині частково в розмірі 1223,62грн., оскільки позивачем при здійсненні розрахунку не враховано, що у 2012 році 366 календарних днів, що відповідно до загальної методики нарахування 3% річних повинно бути враховано при підрахунку.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладається судовий збір в розмірі 1609,24грн., оскільки позовні вимоги задоволені частково.

4

На підставі ст.ст.526,530,546,549-551,610,612,625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 49,82,84,81-1,85 Господарського процесуального України, господарський суд -

В и р і ш и в:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Арселорміттал Пекеджінг Україна» с. Салгани Одеської області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 м. Донецьк про стягнення 25214,50грн., з яких: 23742,16грн. - заборгованість, 245,39грн. - 3% річних, 1226,95грн. - пеня частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Арселорміттал Пекеджінг Україна» с. Салгани Одеської області-67725, вул. Заводська, буд. 3, ЄДРПОУ 34611849 заборгованість в сумі 23742,16грн., 244,71грн. - 3% річних, 1223,62грн. - пені, 1609,24грн. судового збору.

В решті позовних вимог відмовити за недоведеністю.

Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений та підписаний 26.11.2012року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в десятиденний термін.

Суддя Гринько С.Ю.