Рішення № 27721667, 26.11.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.11.12 р. Справа № 5006/4/164/2012

Представником позивача не надане письмове клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кундель В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за участю представників сторін:

від позивача - Бабенко Т.О. - довіреність від 10.09.2012р.,

від відповідача - не явився,

за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю «Кендітрейд» м. Донецьк

до відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 м. Донецьк

про стягнення 4676,46грн. заборгованості, 3% річних, пені

СУТЬ СПОРУ:

Позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача 4676,46грн., з яких: 4061,99грн. - заборгованість, 46,45грн. - 3% річних, які нараховані за період з 31.12.2011р. по 30.09.2012р., 568,02грн. - пеня, яка нарахована за періоди з 28.12.2011р. по 31.05.2012р., з 02.06.2012р. по 07.06.2012р., з 09.06.2012р. по 14.06.2012р., з 16.06.2012р. по 30.09.2012р., з 05.01.2012р. по 30.09.2012р.

В підтвердження позову позивач надав підписаний сторонами договір купівлі-продажу № 1502 від 12.11.2009р., видаткові накладні № Д-000089292 від 23.12.2011р. на суму 2014,97грн., № Д-000091985 від 30.12.2011р. на суму 2055,00грн., № Д-000091984 від 30.12.2011р. на суму 460,57грн., по яким відповідач отримала товар особисто, претензію від 27.09.2012р. з вимогою оплатити борг, яка направлена відповідачу.

Відповідач не явився в судове засідання на виклик суду, не надав відзив на позову суду не має підстав вважати отри маною ухвалу суду про порушення справи, оскільки не повернулося повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою поштового відділення.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8/123 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

З матеріалів справи вбачається що у договорі відповідач вказав разом з юридичною адресою, ще й поштову, на яку позивачем не направлялися копія позовної заяви з додатками, що ущемляє інтереси сторони, за цим господарський суд вимагав від позивача направити відповідачу за всіма вказаними у договорі адресами копії позову з додатками. Позивач виконав ці дії і довів суду, що копія позову з додатками направлялася за двома адресами, які вказав відповідав при підписанні договору.

До господарського суду надійшло від поштового відділення повідомлення з відміткою відповідача про отримання ним ухвали господарського суду з визначенням час і місця проведення судового засідання по спору, в якому він є стороною. Таким чином, господарський суд вважає достатніми докази того, що прийняти всі міри для додержання процесуальних норм.

Господарський суд не позбавлений права вирішити спір в межах строків, передбачених ст.69 Господарського процесуального кодексу України, за наявними і достатніми матеріалами зібраними судом та наданими позивачем на підставі ст.75 ГПК України у відсутності представника відповідача і відзиву на позов.

При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом,

2

ВСТАНОВЛЕНО:

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача суми заборгованості за отриманий ним по договору купівлі-продажу № 1502 від 12.11.2009р., але не сплачений товар, а також 3% річних, пені, які нараховані за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.

За своїм змістом та правовою природою договір № 1502 від 12.11.2009р., на який позивач посилається як на підставу своїх вимог, є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

При дослідженні матеріалів справи господарським судом встановлено, 12.11.2009р. сторонами підписаний договір купівлі-продажу № 1502, відповідно до пунктів 1.1, 4.2 якого продавець (позивач) доставляє та передає у власність покупця (відповідача) у відповідності з його заявкою (заявка передається за допомогою засобів зв'язку (телефон, факс) або усно) товари народного споживання, а покупець приймає товар та оплачує його на умовах відстрочення платежу на 5 банківських днів з моменту поставки товару по узгодженій ціні, вказаної в накладній, яка є невід'ємною частиною договору. Відповідно до п. 4.1 договору загальна сума договору складає загальну суму товару, отриманого покупцем від продавця по всім накладним-рахункам в рамках даного договору. Пунктами 8.1, 8.2 договору встановлений строк його дії - з моменту підписання до 31.12.2010р. У випадку, якщо жодна зі сторін за 10 днів до закінчення строку дії договору, не направить письмове повідомлення іншій стороні про намір розірвати або внести зміни в умови договору, то він вважається пролонгованим на тих же умовах на кожний наступний календарний рік.

Враховуючи вищезазначене, договір, на який посилається позивач, вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Господарським судом встановлено, що по накладним № Д-000089292 від 23.12.2011р. на суму 2014,97грн., № Д-000091985 від 30.12.2011р. на суму 2055,00грн., № Д-000091984 від 30.12.2011р. на суму 460,57грн., позивач передав, а відповідач особисто отримала обумовлений в договорі товар на загальну суму 4530,54грн.

Оскільки відповідачем отриманий товар у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в термін, передбачений сторонами у договорі, так як відповідно до загальних умов виконання зобов'язання викладених в ст.ст. 526,530 ЦК боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору.

Відповідно до п. 4.2 договору розрахунки за проданий товар, покупець зобов'язаний провести на умовах відстрочення платежу на 5 банківських днів з моменту поставки товару.

Таким чином, відповідач повинен був оплатити отриманий товар по накладним:

№ Д-000089292 від 23.12.2011р. на суму 2014,97грн. - до 30.12.2011р.,

№ Д-000091985 від 30.12.2011р. на суму 2055,00грн. - до 10.01.2012р.,

№ Д-000091984 від 30.12.2011р. на суму 460,57грн. - до 10.01.2012р.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи доведено, що відповідачем здійснено часткову оплату товару на суму 468,55грн.

Враховуючи викладене, заборгованість відповідача склала 4061,99грн., у зв'язку з чим позивач 27.09.2012р. направив відповідачу претензію з вимогою оплатити борг, яка залишена останнім без відповіді та задоволення.

3

Таким чином, на момент звернення з позовом неоплаченим залишився товар на суму 4061,99грн.

Приймаючи до уваги, що позивачем доведені факти передачі товару відповідачу та його часткової не сплати у встановлені договором терміни, господарський суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення суми заборгованості в повному обсязі.

Враховуючи те, що відповідач не в повному обсязі та з порушенням строків оплатив отриманий товар, позивач просить стягнути з нього 46,45грн. 3% річних, які нараховані за період з 31.12.2011р. по 30.09.2012р.

Вирішуючи це питання, господарський суд виходить з наступного:

Матеріалами справи доведено, що строки виконання грошового зобов'язання відповідачем порушені, так як до пред'явлення позивачем позову щодо стягнення 3% річних фактично залишилось невиконаним грошове зобов'язання відповідача перед кредитором.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Ця стаття визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання. Грошовим зобов'язанням вважається зобов'язання, змістом якого є сплата боржником грошей.

Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України відсотки річних підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання.

Господарським судом при розгляді справи встановлено, що відповідачем товар сплачений лише частково, тому позивачем нарахована сума річних відсотків.

Господарський суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок 46,45грн. 3% річних і, провівши власний, задовольняє вимоги в цій частині частково в розмірі 46,32грн., оскільки позивачем доведений факт прострочення відповідачем строків оплати, однак, при здійсненні розрахунку не враховано, що у 2012 році 366 календарних днів, що повинно бути відображено у розрахунку.

Порушення відповідачем строків оплати отриманого товару явилось підставою для нарахування позивачем 568,02грн. пені, яка нарахована за періоди з 28.12.2011р. по 31.05.2012р., з 02.06.2012р. по 07.06.2012р., з 09.06.2012р. по 14.06.2012р., з 16.06.2012р. по 30.09.2012р., з 05.01.2012р. по 30.09.2012р., з 05.01.2012р. по 30.09.2012р. по кожній накладній окремо відповідно до п. 5.1 договору.

Господарський суд враховує, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків виконання зобов'язання по оплаті товару, так як до пред'явлення позивачем позову щодо стягнення штрафних санкцій фактично залишилось невиконаним зобов'язання відповідача перед кредитором.

У відповідності зі ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою. Стаття 549 Цивільного кодексу визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. У відповідності з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Оскільки, відповідачем не були виконанні належним чином зобов'язання щодо оплати товару, це стало підставою для застосування господарських санкцій, передбачених п. 5.1 договору, відповідно до якого, у випадку не оплати або несвоєчасної оплати товару, отриманого покупцем, останній повинен сплатити основний борг з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожний день прострочення від суми простроченого платежу.

Відповідальність за прострочку платежу у вигляді пені може встановлюватися у договорі платниками та одержувачами коштів - підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності згідно зі статтями 1,3,4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Оскільки сторонами договором: а) встановлений строк виконання грошового зобов'язання (п. 4.2 договору); б) вид відповідальності за прострочення грошового зобов'язання (п. 5.1 договору - пеня); в) розмір пені (п. 5.1 договору), а також доведено факт прострочення виконання боржником грошового зобов'язання, господарський суд, перевіривши наданий розрахунок 568,02грн. пені, і провівши власний, задовольняє вимоги позивача в цій частині частково в розмірі 341,78грн., оскільки позивач при здійсненні розрахунку пені на суму боргу, яка виникла по накладній № Д-000089292 від 23.12.2011р. не вірно визначив розмір часткової оплати, яка 06.07.2012р. становить

4

200,00грн., а не 100,00грн., а також здійснив розрахунок з порушенням термінів виникнення права вимоги та з порушенням шестимісячного строку нарахування пені, встановленого частино шостою статті 232 Господарського кодексу України.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладається судовий збір в розмірі 1531,59грн., оскільки позовні вимоги задоволені частково.

На підставі ст.ст.526,530,546,549-551,610,612,625 Цивільного кодексу України, ст. 193, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 49,82,84,81-1,85 Господарського процесуального України, господарський суд -

В и р і ш и в:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кендітрейд» м. Донецьк до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 м. Донецьк про стягнення 4676,46грн., з яких: 4061,99грн. - заборгованість, 46,45грн. - 3% річних, 568,02грн. - пеня частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кендітрейд» м. Донецьк-83059, пр. Ілліча, 109 «а», ЄДРПОУ 35398202 заборгованість в сумі 4061,99грн., 46,32грн. - 3% річних, 341,78грн. - пені, 1531,59грн. судового збору.

В решті позовних вимог відмовити за недоведеністю.

Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений та підписаний 26.11.2012року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в десятиденний термін.

Суддя Гринько С.Ю.