Постанова № 27721193, 15.11.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15 листопада 2012 року 09 год. 13 хв. № 2а-12914/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Данилишина В.М., при секретарі судового засідання Стадницькій Ю.Є., за участю представника позивача Луценка Р.О., представників відповідача-1 Гучка В.В., Бакланової З.В., Калашникової О.В., представника відповідача-2 Овсяннікової К.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Даліз-Експрес" до державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби та Державної податкової служби у місті Києві про визнання незаконними (протиправними) та скасування рішень відповідачів.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (також далі за текстом - КАС України) у судовому засіданні 15 листопада 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 20 вересня 2012 року надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Даліз-Експрес" (також далі за текстом - позивач) до державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва (також далі за текстом - відповідач-1) про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 17 квітня 2012 року № 0000802250 (також далі за текстом - оскаржуване рішення).

В обгрунтування позову законний представник позивача зазначив, що оскаржуваним рішенням відповідач-1 протиправно збільшив позивачу суму грошового зобов'язання з податку на прибуток (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у загальному розмірі 11698175,00 грн.

Ухвалою суду від 21 вересня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

У судовому засіданні 16 жовтня 2012 року на підставі ст. 52 КАС України до участі у справі як другого відповідача судом залучено Державну податкову службу у місті Києві (також далі за текстом - відповідач-2).

До суду 26 жовтня 2012 року надійшла письмова заява представника позивача про зміну позовних вимог, а саме також про визнання протиправним та скасування акту відповідача-2 від 02 квітня 2012 року № 1/16-10/36175858 про результати документальної позапланової виїзної перевірки позивача (також далі за текстом - акт перевірки, оскаржуваний акт). Вказану заяву на підставі ч. 1 ст. 137 КАС України судом долучено до матеріалів справи для її подальшого розгляду та вирішення.

У судових засіданнях представник позивача позов підтримав та просив задовольнити його повністю. Крім того, у судовому засіданні 16 жовтня 2012 року надав письмові пояснення по суті позову, які судом долучено до матеріалів справи.

Представники відповідача-1 позов не визнали та просили відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду у судовому засіданні 01 жовтня 2012 року. Пояснили, що оскаржуване рішення складене відповідачем-1 у зв'язку з виявленням у ході перевірки порушень позивачем чинного податкового законодавства.

Представник відповідача-2 позов також не визнала та просила відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду у судовому засіданні 15 листопада 2012 року. Також надала суду письмові докази на підтвердження правомірності проведення перевірки позивача.

Відповідно до ст. 55 КАС України, у судовому засіданні 16 жовтня 2012 року судом здійснено заміну відповідача-1 - державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва його правонаступником - державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби.

Ухвалою суду від 15 листопада 2012 року відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача-2 про закриття провадження у справі в частині.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем-2 у період із 13 по 26 березня 2012 року проведено перевірку позивача, за результатами якої складено акт від 02 квітня 2012 року № 1/16-10/36175858 про результати документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання податкового та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємостосунків та взаєморозрахунків по договорах про факторингове обслуговування від 21 вересня 2010 року № 2109-10/1/210910-Ф (також далі за текстом - № 2109-10/1/210910-Ф), від 12 листопада 2010 року № 1211-10/2/121110-Ф (також далі за текстом - договір № 1211-10/2/121110-Ф) та № 1412-10/3/141210-Ф (також далі за текстом - договір № 1412-10/3/141210-Ф) щодо погашення зобов'язання за договором поставки від 15 березня 2010 року № 7610/010/005 (також далі за текстом - договір поставки) та по угоді від 28 жовтня 2010 року № 2810-10/1 про погашення зобов'язання (також далі за текстом - угода № 2810-10/1) за період із 01 січня 2010 року по 31 березня 2011 року, згідно з висновками якого, позивачем занижено податок на прибуток у загальному розмірі 9558539,00 грн., у тому числі за: 2010 рік - 8558539,00 грн. (І-ІІІ квартали 2010 року - 2479382,00 грн.), І квартал 2011 року - 1000000,00 грн., чим порушено п. 3.1 ст. 3, підпункт 4.1.2 п. 4.1 ст. 4, п. 10.1 ст. 10 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (також далі за текстом - Закон).

Перевірку проведено відповідно до підпункту 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, підпункту 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (також далі за текстом - ПК України), на підставі постанови Головного слідчого управління Державної податкової служби України (також далі за текстом - ГСУ ДПС України) від 12 січня 2012 року про призначення перевірки (також далі за текстом - постанова про призначення перевірки) та наказу відповідача-2 від 07 березня 2012 року № 88, копію якого разом із копією направлення від 12 березня 2012 року № 7/16-105 вручено особисто під розписку уповноваженому представнику позивача 13 березня 2012 року.

На підставі акту перевірки, 17 квітня 2012 року відповідачем-1 складено оскаржуване рішення, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток" у розмірі 9558539,00 грн. за основним платежем та у розмірі 2139636,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Вказане рішення позивачем оскаржено в адміністративному порядку шляхом направлення відповідачу-2 скарги від 27 квітня 2012 року № 27/04/12, за результатами розгляду якої відповідачем-2 прийнято рішення від 25 червня 2012 року № 3825/10/12-114 про залишення оскаржуваного рішення без змін, а скарги - без задоволення.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач направив до ДПС України скаргу від 10 липня 2012 року № 11082/6, за результатами розгляду якої ДПС України прийнято рішення від 05 вересня 2012 року № 141410/61-12/10-2115 про залишення оскаржуваного рішення без змін, а скарги - без задоволення.

Суд не погоджується з доводами позивача про визнання незаконними (протиправними) та скасування рішень відповідачів, виходячи з наявних у матеріалах справи документів та наступних обставин.

Так, згідно з підпунктом 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, підпунктом 75.1.2 п. 75.1 ст. 75. підпунктами 78.1.1, 78.1.11 п. 78.1, п. 78.4 ст. 78, п. 81.1 ст. 81 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту; отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

З наявної у матеріалах справи копії постанови про призначення перевірки вбачається, що у провадженні ГСУ ДПС України знаходиться кримінальна справа № 69-127 за фактом вчинення невідомими особами фіктивного підприємництва із використанням товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Буенор" (також далі за текстом - ТОВ "Фірма "Буенор"), за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України (також далі за текстом - кримінальна справа).

У ході досудового слідства виявлено факт незаконної підприємницької діяльності ТОВ "Фірма "Буенор", а саме реквізити вказаного товариства використовувались для оформлення безтоварних господарських операцій із суб'єктами господарювання, зокрема, із товариством з обмеженою відповідальністю "Укррослізинг" (також далі за текстом - ТОВ "Укррослізинг"), у результаті чого таким суб'єктам протиправно надавалась податкова вигода.

Враховуючи, що між ТОВ "Укррослізинг" та позивачем здійснено банківські операції по перерахуванню коштів за договором поставки, відносно яких виникли сумніви щодо їх правомірності, у рамках кримінальної справи призначено документальну позапланову податкову перевірку позивача.

У ході перевірки виявлено, що 21 вересня 2010 року між позивачем та публічним акціонерним товариством "Ерде Банк" (також далі за текстом - ПАТ "Ерде Банк") укладено договір № 2109-10/1/210910-Ф про факторингове обслуговування, згідно з п.п. 1.1-1.5 якого, позивач зобов'язався надати грошові кошти (факторингове фінансування) у розпорядження ПАТ "Ерде Банк" за плату, а ПАТ "Ерде Банк" - відступити позивачу своє право грошової вимоги до ТОВ "Укррослізинг". Предметом договору є право грошової вимоги за договором поставки, строк платежу за якою настав.

Сума права грошової вимоги, яка відступається ПАТ "Ерде Банк" позивачу за договором поставки, а також сума грошових коштів, що надається позивачем у розпорядження ПАТ "Ерде Банк", складає 39999978,00 грн.

За здійснення послуги з факторингу ПАТ "Ерде Банк" зобов'язалось перерахувати на розрахунковий рахунок позивача плату у розмірі 9917528,91 грн.

З наявної у матеріалах справи виписки по розрахунковому рахунку позивача вбачається, що 23 вересня 2010 року ПАТ "Ерде Банк" перераховано на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти у розмірі 9917528,91 грн. із призначенням платежу "комісія за здійснення послуг з факторингу згідно договору № 2109-10/1/210910-Ф без ПДВ", які позивачем включено до складу валового доходу за 2010 рік.

Крім того, відповідно до п.п. 1.1-1.5 договору № 1211-10/2/121110-Ф про факторингове обслуговування, укладеного 12 листопада 2010 року між позивачем та ПАТ "Ерде Банк", позивач зобов'язався надати грошові кошти (факторингове фінансування) у розпорядження ПАТ "Ерде Банк" за плату, а ПАТ "Ерде Банк" - відступити позивачу своє право грошової вимоги до ТОВ "Укррослізинг". Предметом договору є право грошової вимоги за договором поставки, строк платежу за якою настав.

Сума права грошової вимоги, яка відступається ПАТ "Ерде Банк" позивачу за договором поставки, а також сума грошових коштів, що надається позивачем у розпорядження ПАТ "Ерде Банк", складає 39999978,00 грн.

За здійснення послуги з факторингу ПАТ "Ерде Банк" зобов'язалось перерахувати на розрахунковий рахунок позивача плату у розмірі 14220392,36 грн.

З наявної у матеріалах справи виписки по розрахунковому рахунку позивача вбачається, що 12 листопада 2010 року позивач здійснив перерахування грошових коштів у розмірі 39999978,00 грн. на рахунок ПАТ "Ерде Банк" із призначенням платежу "оплата за відступлення права грошової вимоги згідно договору № 1211-10/2/121110-Ф без ПДВ". На розрахунковий рахунок позивача від ПАТ "Ерде Банк" 12 листопада 2010 року надійшли грошові кошти у розмірі 11500394,24 грн. із призначенням платежу "комісія за здійснення послуг з факторингу згідно договору № 1211-10/2/121110-Ф без ПДВ", а 15 грудня 2010 року - у розмірі 2719998,12 грн. із призначенням платежу "комісія за здійснення послуг з факторингу згідно договору № 1211-10/2/121110-Ф без ПДВ". Загальний розмір грошових коштів, що надійшли на розрахунковий рахунок позивача 12 листопада та 15 грудня 2010 року, склав 14220392,36 грн., які позивачем включено до складу валових доходів за 2010 рік.

Крім того, відповідно до п.п. 1.1-1.5 договору № 1412-10/3/141210-Ф про факторингове обслуговування, укладеного 14 грудня 2010 року між позивачем та ПАТ "Ерде Банк", позивач зобов'язався надати грошові кошти (факторингове фінансування) у розпорядження ПАТ "Ерде Банк" за плату, а ПАТ "Ерде Банк" - відступити позивачу своє право грошової вимоги до ТОВ "Укррослізинг". Предметом договору є право грошової вимоги за договором поставки, строк платежу за якою настав.

Сума права грошової вимоги, яка відступається ПАТ "Ерде Банк" позивачу за договором поставки, а також сума грошових коштів, що надається позивачем у розпорядження ПАТ "Ерде Банк", складає 39999978,00 грн.

За здійснення послуги з факторингу ПАТ "Ерде Банк" зобов'язалось перерахувати на розрахунковий рахунок позивача плату у розмірі 14096232,43 грн.

З наявної у матеріалах справи виписки по розрахунковому рахунку позивача вбачається, що на вказаний рахунок позивача здійснено перерахування грошових коштів, а саме 15 грудня 2010 року - у розмірі 10096232,43 грн. із призначенням платежу "комісія за здійснення послуг з факторингу згідно договору № 1412-10/3/141210-Ф без ПДВ", а 05 січня 2011 року - у розмірі 4000000,00 грн. "комісія за здійснення послуг з факторингу згідно договору № 1412-10/3/141210-Ф без ПДВ. Остаточний розрахунок". Загальний розмір грошових коштів, що надійшли на розрахунковий рахунок позивача 15 грудня 2010 року та 05 січня 2011 року, склав 14096232,43 грн.

Тобто, до валового доходу за 2010 рік позивачем включено грошові кошти, перераховані ПАТ "Ерде Банк", у загальному розмірі 38234153,70 грн.

При цьому, зі змісту довідки від 05 жовтня 2011 року № 44/35-40/36175858 вбачається, що на розрахункові рахунки позивача надійшли грошові кошти у загальному розмірі 38234153,70 грн. із призначенням платежів "комісія за здійснення послуг факторингу", які, згідно з підпунктом 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону, мають бути включені до валового доходу відповідного періоду, а саме за: І-ІІІ квартали 2010 року - 9917528,91 грн., 2010 рік - 34234153,70 грн., І квартал 2011 року - 4000000,00 грн.

Крім того, перевіркою виявлено, що податкова декларація з податку на прибуток підприємства за ІІІ квартал 2010 року в особовій справі позивача відсутня. Згідно з базою АІС ОР, вказана податкова декларація, що подана 08 листопада 2010 року, значиться як "не визнано як податкову".

Також виявлено, що позивачем у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 рік включено суму валового доходу у розмірі 44518359,00 грн. та суму валових витрат у розмірі 44475188,00 грн. Відповідачем-1 виявлено, що вказана податкова декларація складена з порушенням п. 48.3 ст. 48 ПК України, у зв'язку з чим її не визнано як податкову, надано статус "до відома" та запропоновано надати нову податкову звітність, оформлену відповідно до чинного податкового законодавства, про що позивача повідомлено листом від 10 лютого 2011 року № 1807/10/28-321.

На підставі викладених положень та обставин, суд прийшов до висновку про не включення позивачем до складу валового доходу у відповідних періодах суми грошових коштів у розмірі за: І-ІІІ квартали 2010 року - 9917528,91 грн., 2010 рік - 34234153,7 грн., за І квартал 2011 року - 4000000,00 грн., що призвело до заниження суми валового доходу за перевіряємий період у розмірі 38234153,70 грн.

Згідно з п. 4.1 ст. 4, підпунктом 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Валовий доход включає: загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Згідно п. 48.1 ст. 48, підпунктом 49.18.2-49.18.3 п. 49.18 ст. 49, п.п. 48.2-48.4, п. 48.7 ст. 48 ПК України, податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями п. 46.5 ст. 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією.

Відповідно до п. 11 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України, п. 123.1 ст. 123 ПК України, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

У разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до п. 3.1 ст. 3, п. 10.1 ст. 10 Закону, об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з п. 4.3 цього Закону на:суму валових витрат платника податку, визначених ст. 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із ст.ст. 8 і 9 цього Закону.

Прибуток платників податку, включаючи підприємства, засновані на власності окремої фізичної особи, оподатковується за ставкою 25 відсотків до об'єкта оподаткування.

Враховуючи викладені положення, суд прийшов до висновку про заниження позивачем податку на прибуток у загальному розмірі 9558538,40 грн. (38234153,70 - 25%), у тому числі за: 2010 рік - 8558538,40 грн. (І-ІІІ квартали 2010 року - 2479382,20 грн., IV квартал 2010 року - 6079156,20 грн.), І квартал 2011 року - 1000000,00 грн.

Стосовно оскаржуваного акту суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 86.1, 86.4 ст. 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).

У разі незгоди платника податків з висновками акта, такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки після його реєстрації вручається особисто платнику податків чи його законним представникам або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення. У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) перевірки посадовими особами органу державної податкової служби складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки не звільняє такого платника податків від обов'язку сплатити визначені органом державної податкової служби за результатами перевірки грошові зобов'язання. Заперечення по акту перевірки розглядаються у порядку і строки, передбачені п. 86.7 цієї статті.

Зокрема, згідно з п. 86.7 ст. 86 ПК України, у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до органу державної податкової служби за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному ст. 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником органу державної податкової служби (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

З аналізу викладених положень вбачається, що ПК України не передбачено можливості оскарження у судовому порядку акту перевірки, оскільки він є службовим документом, у якому зафіксовано відповідні порушення податкового законодавства та який жодним чином не порушує прав та інтересів позивача. Крім того, як зазначено у постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2012 року у справі № 2а-8072/11/2670, вчинені податковим органом дії щодо складання акту документальної невиїзної перевірки не породжують для платника податків настання будь-яких юридичних наслідків та не впливають на його права та обов'язки.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За переконанням суду, у ході судового розгляду справи представники позивача не надали належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовується позов.

Представники відповідача-1 та відповідача-2 у ході судового розгляду справи, за переконанням суду, надали достатньо належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються заперечення проти позову.

На підставі викладених положень та обставин, суд прийшов до висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Даліз-Експрес" до державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання незаконними (протиправними) та скасування рішень відповідачів є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 7-12, 69-71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Даліз-Експрес" до державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби та Державної податкової служби у місті Києві про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача-1 від 17 квітня 2012 року № 0000802250, яким позивачу (ідентифікаційний код 36175858) збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток (код платежу 11021600) (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у загальному розмірі 11698175,00 грн. (Одинадцять мільйонів шістсот дев'яносто вісім тисяч сто сімдесят п'ять гривень 00 копійок), а також визнання протиправним та скасування акту відповідача-2 від 02 квітня 2012 року № 1/16-10/36175858 про результати документальної позапланової виїзної перевірки позивача (ідентифікаційний код 36175858).

2. Копії постанови у повному обсязі направити (вручити) сторонам у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин

Постанова у повному обсязі складена 20 листопада 2012 року