Постанова № 27721192, 20.11.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 листопада 2012 року № 2а-14988/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Аблова Є.В.;

при секретарі судового засідання Мальчик І.Ю.,

за участю сторін:

представника позивача -Кирич С.О.,

представника відповідача -Мисливого І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Факторинг»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10 жовтня 2011 року №0002082201, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення від 10.10.2011 р. №0002082201.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача, відповідачем у порушення норм податкового законодавства України, було прийняте протиправне податкове повідомлення-рішення, яким позивачу неправомірно визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток і застосовані штрафні (фінансові) санкції, що призвело до порушення його прав та законних інтересів.

Відповідач проти позову заперечував, вважаючи оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, винесеним на підставі та на виконання норм податкового законодавства за результатами перевірки позивача, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, суд дійшов висновків про наступне.

Відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «ФК Факторинг»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 р. по 30.06.2011 р.

В ході перевірки було встановлено, що між позивачем та ТОВ «Хімреактив»укладено договір купівлі-продажу векселів №Б-09-165/1, за умовами якого позивачем придбано за 16000000,00 грн. простий вексель АА 1833970, виданий ТОВ «Хімічні технології»від 19 грудня 2008 року. Оплату за придбаний вексель здійснено не було.

Також встановлено, що між позивачем та ТОВ «Агробізнес»було укладено договір купівлі-продажу векселів №Б-09-171/1, за умовами якого позивач продав ТОВ «Агробізнес»за 44294300,00 грн. простий вексель АА 1833970, виданий ТОВ «Хімічні технології»від 19 грудня 2008 року. Грошові кошти за проданий вексель позивач отримав від ТОВ «Агробізнес»в повному обсязі.

В той же час, згідно інформації СВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, в його провадженні знаходиться кримінальна справа № 80-0264, порушена відносно голови правління ЗАТ «Укренергозбут»Михайлика С.О. за ознаку складу злочину, передбаченого ст.212 ч.3 КК України, а також за фактом фіктивного підприємництва ТОВ «Хімічні технології»за ознаками складу злочину передбаченого ст.205 ч.2 КК України.

В матеріалах кримінальної справи наявний протокол допиту засновника та директора ТОВ «Хімічні технології» ОСОБА_1, який пояснив, що він не має відношення до фінансово-господарської діяльності підприємства, первинних та інших бухгалтерських документів не підписував, лише формально значиться як директор товариства. Отже, ТОВ «Хімічні технології»має ознаки «фіктивності».

Крім того, ТОВ «Агробізнес»згідно договору доручення на купівлю векселів №Б-09-171 від 26.03.2009р. повинно було надати доручення AT «Банк «Фінанси та Кредит»придбати вексель загальною вартістю 44 294 300,0 грн., векселедавцем яких є 1ОВ «Хімічні технології». А враховуючи загальні положення щодо договорів, повинно було досягти певної домовленості щодо предмету договору, ціни та інших умов. Але враховуючи протокол допиту ТОВ «Хімічні Технології»ОСОБА_1 факт надання ним доручення на купівлю векселів та досягнення зазначених домовленостей не підтверджується.

Більше того, перевіркою було встановлено, що вексель серії АА №183970 номіналом 45 000 000,0 грн. з датою складання 19.12.2008р. не підписаний головним бухгалтером ТОВ «Хімічні Технології»Ройко P.I., тобто не має одного з обов'язкових реквізитів векселя, отже вексель не має сили простого векселя.

Таким чином, кошти, отримані за договорами купівлі-продажу векселів, є безповоротною фінансовою допомогою.

За результатами перевірки складено акт від 21.09.11 № 139/2201/34532977, яким зафіксовані порушення позивачем норм податкового законодавства, а саме: пп.7.6.3 п.7.6 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», чим завищення суму витрат від операцій з векселями за 1 квартал 2009 року на 16000000,00грн.; пп.7.6.4 п.7.6 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», чим завищено суму доходів від операцій з векселями за 1 квартал 2009 року на 44294300,00 грн.; пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», чим занижено податок на прибуток підприємств за 1 квартал 2009 року на суму 4000000,00 грн.

На підставі акта перевірки від 21.09.11 № 139/2201/34532977, відповідачем було прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 10.10.2011 р. №0002082201, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 4 000 000,00 грн. і застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 1 000 000,00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог виходячи з наступного.

У зв'язку з тим, що перевірка позивача проводилась з урахуванням періоду до набрання чинності Податковим кодексом України (до 01.01.2011 р.), розгляд та вирішення адміністративної справи здійснюється з урахуванням норм податкового законодавства, яке діяло до 31.12.2010 р.

Відповідно до пп.7.6.2-7.6.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в редакції, яка була чинною на момент формування позивачем валових доходів та валових витрат, норми цього пункту поширюються на платників податку - торгівців цінними паперами та деривативами, а також на будь-яких інших платників податку, які здійснюють операції з торгівлі цінними паперами чи деривативами. Те саме стосується обліку операцій таких платників податку з придбання або продажу корпоративних прав, відмінних від акцій.

Під терміном «витрати»слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю цінних паперів та деривативів як компенсація їх вартості. До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.

Під терміном «доходи» слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів та деривативів, збільшену на вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням. До складу доходів включається також сума будь-якої заборгованості платника податку, яка погашається у зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, регламентується ведення бухгалтерського обліку, який є підставою для податкового обліку.

Згідно з пунктом 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати обов'язкові реквізити, зокрема -зміст господарської операції, посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник підприємства.

Відповідно до положень ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи складаються під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо, то безпосередньо після її закінчення.

Положеннями ч.2 зазначеної статті закріплено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про обіг векселів в Україні», законодавство України про обіг векселів складається, зокрема, із Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції, та із Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі.

Відповідно до ст.75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі (далі - Уніфікований закон), простий вексель містить: (1) назву «простий вексель», яка включена в текст документа і висловлена тією мовою, якою цей документ складений; (2) безумовне зобов'язання сплатити визначену суму грошей; (3) зазначення строку платежу; (4) зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж; (5) найменування особи, якій або наказу якої повинен бути здійснений платіж; (6) зазначення дати і місця складання простого векселя; (7) підпис особи, яка видає документ (векселедавець).

Згідно з ч.3 ст.5 Закону України «Про обіг векселів в Україні», вексель підписується від імені юридичних осіб власноручно керівником та головним бухгалтером (якщо така посада передбачена штатним розписом юридичної особи) чи уповноваженими ними особами. Підписи скріплюються печаткою.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи (підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4).

Згідно з пп.1.22.1 п.1.22 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», безповоротна фінансова допомога - це: сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після її списання, якщо така безнадійна заборгованість була попередньо включена до складу валових витрат кредитора; сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності: основна сума кредиту або депозиту, наданих платнику податку без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів. нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних); сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Згідно із ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони договору є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначення умов договору. Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачена обов'язковість виконання договору сторонами

При укладанні договорів доручення, на підставі положень ст.1000 Цивільного кодексу України, одна сторона (повірений) має вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя. При цьому, відповідно до статті 1004 цього кодексу, повірений зобов'язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення.

Враховуючи викладене, ТОВ «Агробізнес», на підставі договору доручення на купівлю векселів №Б-09-171/1 від 26 березня 2009 року, мав надати доручення акціонерному товариству «Банк «Фінанси та Кредит»придбати вексель, векселедавцем яких виступає ТОВ «Хімічні технології», та, враховуючи положення щодо договорів, досягти певної домовленості щодо предмету договору, ціни та інших умов. Але, приймаючи до уваги протокол допиту директора ТОВ «Хімічні технології»ОСОБА_1, суд критично оцінює факт надання ним доручення на купівлю векселів та досягнення зазначених домовленостей.

Приписами ст.5 Закону України «Про обіг векселів в Україні»визначено, що вексель підписується від імені юридичних осіб -власноручно керівником та головним бухгалтером (якщо таку посаду передбачено штатним розписом юридичної особи).

Оскільки актом перевірки було встановлено наявність у штатному розписі ТОВ «Хімічні технології»двох штатних одиниць -директора та головного бухгалтера, то вексель серії АА 1833970 від 19 грудня 2008 року мав містити два підписи.

Суд критично оцінив твердження свідка по даній справі ОСОБА_1 щодо відсутності у штатному розписі ТОВ «Хімічні технології»посади головного бухгалтера, оскільки дане ствердження нічим не підтверджено, а також суперечить наданим ним поясненням у протоколі допиту.

В порушення викладених законодавчих норм, вексель АА 1833970 не підписано головним бухгалтером товариства, отже, вказаний вище вексель не має сили простого векселя.

Крім того, відповідно до ст.4 Закону України «Про обіг векселів в Україні»видавати прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги. На момент видачі векселя векселедавець простого векселя повинна мати перед особою, якій чи за наказом якої повинен бути здійснений платіж, зобов'язання, сума якого має бути не меншою, ніж сума платежу за векселем. З наявних матеріалів справи вбачається відсутність наявності боргу ТОВ «Хімічні технології»перед ТОВ «Нові промислові технології».

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що акти приймання-передачі векселя, який не має юридичної сили простого векселя, не мають юридичної сили первинних документів, оскільки в них зазначено господарські операції, які фактично не відбулись. Суд погоджується з висновком відповідача у тому, що відповідальність за неправомірне формування регістрів бухгалтерського обліку та податкової звітності на підставі таких первинних документів лежить на ТОВ «ФК Факторинг», а також з тим, що грошові кошти, отримані останнім по договору від 26 березня 2009 року №Б-09-171/1 за вексель АА 1833970, є доходами з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги -в розумінні підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Згідно з ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Аналіз викладених законодавчих норм та обставин справи, свідчить про те, що відповідач, при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та Законами України.

За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва, за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін, вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, повністю виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю «ФК Факторинг» відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилаються особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя Є.В. Аблов