Постанова № 27720733, 22.11.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2012 р. № 2а-8833/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд

в складі : головуючого -судді Дем'яновського Г.С.,

при секретарі Бугарі Д.Р.

з участю представників :позивача : Бордюк В.І.,Коваленко О.С.,відповідача Рождественської Л.П. ,розглянувши в судовому засіданні адміністративний позов Приватного підприємства «Гонта»до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень .

в с т а н о в и в :

Приватне підприємство «Гонта»звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі Львівської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000392341 від 09 жовтня 2012 року та № 0000402341 від 09 жовтня 2012 року..

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з мотивів, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити

Представник відповідача просить в позові відмовити з мотивів, викладених у запереченні.

Суд, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши обставини, на які позивач посилаються як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, приходить до наступних висновків.

ДПІ у Галицькому районі м.Львова Львівської області ДПС проведено в період з 18.09. по 24.09.2012 року документальну позапланову виїздну перевірку ПП «Гонта»з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаєморозрахунках із підприємством «Кримфарма «за вересень 2011 року. За результатами якої складено Акт від 26 вересня 2012 року № 1073\22-40\20831832.

В ході проведення перевірки встановлено порушення :

-вимог п.п.138 1.1 п.138 .1,п.138.2, п.п. 138.8.1. п.138 ст.138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 17052,6 грн., в тому числі за 111 кв.2011 року на суму 17052,6 грн. по взаєморозрахунках з підприємством «Кримтеплиця «.

-вимог п.198.2,п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України , в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді,що перевірявся, на загальну суму 14828,3 грн., в тому числі за вересень 2011 року на суму 14828,3 грн. по взаєморозрахунках з підприємством «Кримтеплиця».

За результатами перевірки ДПІ у Галицькому районі винесено податкові повідомлення-рішення : № 0000392341 від 09 жовтня 2012 року ,яким нараховано грошове зобов"язання в розмірі 17052,6 грн. за платежем : Податок на прибуток приватних підприємств ,та № 0000402341 від 09 жовтня 2012 року ,яким нараховано грошове зобов"язання за платежем :податок на додану вартість в сумі 22242,45 грн., в тому числі 14828,3 грн. основного боргу та 7414,15 грн. за штрафними санкціями.

ПП «Гонта не погоджується з висновками ДПІ у Галицькому районі м.Львова ,викладеними в Акті перевірки ,та ,як наслідок ,прийнятими на їх підставі податковими повідомленнями -рішеннями ,просить їх скасувати .надавши в підтвердження вимог наступні документи :

-податкову накладну Підприємства «Кримфарма»від 07.09.2012 року на суму 9000 грн. в тому числі ПДВ 1500 грн. за поставку Типозин тартрат в кількості 15 кг.

-розхідну накладну № 1952 від 07.09.2011 року на відпуск 15 кг. Типозин тартрат на суму 9000 грн..,

-копію виписки по рахунку про оплату 9000 грн.,

-податкову накладну Підприємства «Кримфарма»від 15.09.2012 року на суму 36720 грн. в тому числі ПДВ 6120 грн. за поставку Типозин тартрат в кількості 60 кг.

-розхідну накладну № 2066 від 15.09.2011 року на відпуск 60 кг. Типозин тартрат на суму 36720 грн..,

-копію виписки по рахунку про оплату 36720 грн.,

Вантажну декларацію № 1034174 \видача вантажу 19.09.2011 р.\ ,видану ПП «Нічний експрес»на перевезення вантажу 60 кг. .»Відправник СФ «Кримфарма» -одержувач «ПП «Гонта».

-податкову накладну Підприємства «Кримфарма»від 19.09.2012 року на суму 16250 грн. в тому числі ПДВ 2708 грн. за поставку Доксициклін хиклат в кількості 25 кг.

-розхідну накладну № 2098 від 19.09.2011 року на відпуск 25 кг. Доксициклін хиклат на суму 16250 грн..,

-копію виписки по рахунку про оплату 16250 грн.,

Вантажну декларацію № 1034597 \видача вантажу 21.09.2011 р.\ ,видану ПП «Нічний експрес»на перевезення вантажу 27 кг. .»Відправник СФ «Кримфарма»-одержувач «ПП «Гонта».

-податкову накладну Підприємства «Кримфарма»від 27.09.2012 року на суму 27000 грн. в тому числі ПДВ 4500 грн. за поставку Типозин тартрат в кількості 46 кг.

-розхідну накладну № 2149 від 27.09.2011 року на відпуск 46 кг. Типозин тартрат на суму 27000 грн..,

-копію виписки по рахунку про оплату 27000 грн.,

Сертифікати аналізів «Типозин тартрат «Доксициклін хиклат «.та інші , від 27.09.?11/0612.07, ,видані Підприємством «Кримфарма,

Митні декларації Кримської митниці , які свідчать про отримання Підприємством «Кримфарма «речовин «Типозин тартрат «Доксициклін хиклат «в травні,червні ,вересні 2011 року,

Сертифікати аналізів вказаних речовин , видані фірмою :Kunshan Chemical @ Pharmceutical Co @

Копію договору оренди від 01.04.2011 року ,укладеного ПП «Гонта «-«орендар» , ФО ОСОБА_4 «Орендодавець» про оренду будівлі ,площею 61.; кв.м.,тобто складу ,в якому зберігаються вказані ветеринарні препарати.

Податкові накладні, видаткові накладні за вересень-жовтень 2011 року ,які свідчать про відпуск ПП «Гонта «ТзОВ «Барком» \ відгодівля свиней,тощо\ речовин «Типозин тартрат «Доксициклін хиклат «та інших препаратів,кількостях,що відповідають розміру поставок Підприємства«Кримфарма «,документи ,що свідчать про проведення оплати за відпущені препарати .

Також надано Вантажну декларацію № 1035906 \видача вантажу 29.09.2011 р.\ ,видану ПП «Нічний експрес»на перевезення вантажу 15 кг. .»Відправник СФ «Кримфарма»-одержувач «ПП «Гонта»вантажну декларацію № 1038072 \видача вантажу 09.09.2011 р.\ ,видану ПП «Нічний експрес» на перевезення вантажу 17 кг. .»Відправник СФ «Кримфарма»-одержувач «ПП «Гонта»,що свідчить про перевезення всіх зазначених парті1 ветпрепаратів з Криму до Львова. Це підтверджено також Актом -реєстром № 64152 ПП «Нічний експрес»за вересень 2011 року .

Відповідно до вимог п. 3.2 ст.З Закону України 16.07.1999 року № 996-XIV „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (із змінами та доповненнями), бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. п.2.4 п.2 Положення „Про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 05.06.1995 за № 168/704: „Первинні документи (на паперових і машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному вираженні), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійсненні господарської операції і складання первинного документа".

Згідно п.2.15 п.2 цього Положення: „Первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документів обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув'язка окремих показників".

Відповідно до п. п.2.16 п.2 Положення "забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним документам, встановленому порядку приймання, зберігання та витрачання грошових коштів, товарно- матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані головному бухгалтеру підприємства установи для прийняття рішення".

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Виходячи з вимог Закону України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-ХІУ, обгрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

Згідно ст.1, ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.99 року, із внесеними змінами та доповненнями: господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких приведе до отримання економічних вигод у майбутньому; підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені на час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення.

Підставою для ведення господарських операцій, згідно ст. 9 Закону України від 16.07.1999 року № 999-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (із змінами та доповненнями) є первинні та зведені облікові документи, складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання, назву підприємства від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність оформлення, особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, для надання первинним документам юридичної сили та доказовості, вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства. Понесені витрати на використання у господарській діяльності послуг, повинні оформлятися відповідними документами, які б підтверджували фактичне отримання послуг. Суд вважає,що надані первинні документи в повній мірі підтверджують реальність господарських угод ,вчинених позивачем із підприємством «Кримфарма «, оскільки підтверджено придбання , оплата, перевезення ,передача ,збереження та подальша реалізація і оплата вказаних препаратів.

Також суд зазначає ,що згідно :

-п.п.201.14,201.15 ст.201 Податкового кодексу України платники податку зобов»язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів \послуг\ ,які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно із статтею 196 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 197 цього Кодексу.. Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма та порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону. Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному чи електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку..

-п.14.1 ст. 14, ст. 191 Податкового Кодексу від 2 грудня 2010 року № 2755-VI: «поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та за цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання та ін.»;

-п. 185.1 ст. 185 Податкового Кодексу від 2 грудня 2010 року № 2755-VI: «...об'єктом оподаткування є операції платників податків з постачання товарів та послуг, місце надання яких одиться на митній території України...»;

-п. 188.1 ст. 188 Податкового Кодексу від 2 грудня 2010 року № 2755-VI: «База оподаткування операцій з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної \контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, виїзного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), виключаючи податок на додану вартість, який зараховується до ціни товарів (послуг), відповідно законам України з питань оподаткування...»;

-п.п. 187.1а. п.187 ст.187 Податкового Кодексу від 2 грудня 2010 року "...Датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь яка з подій, що сталася раніше: або дата кування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата рів (робіт, послуг)..., або дата відвантаження товарів, а для робіт, послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт платником податку".

Таким чином, відображенню у податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, а не та, зміст якої лише відображений на первинних документах, відповідно така господарська операція, яка фактично відбулась і створює відповідні податкові наслідки для платника шляхом формування ним складу податкового кредиту (зобов'язання) та валових витрат звих доходів). Тому господарська операція, яка фактично не відбулась є нікчемною, оскільки не спрямована на реальне настання правових наслідків, а спрямована лише на формування платником податкового кредиту та валових витрат у зв'язку із відображенням її змісту у первинних документах.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Аналізуючи надані первинні документи ,суд вважає,що оплату ,проведену позивачем підприємству «Кримфарма» правомірно зараховано до валових витрат.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, на думку суду ,позивач реалізував своє право на віднесення сум перерахованого податку до податкового кредиту , оскільки встановлено ,що позивачем здійснено операції з придбання товарів.

Відповідно до ст.213 Цивільного кодексу України зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за наведеними правилами немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення

Статтею 204 ЦК України встановлена презумпція правомірності правочину, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст.203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) - ч. З ст. 215 ЦК України.

Пленум Верховного Суду України у постанові № 9 від 06.11.2009 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз'яснив, що відповідно до статті 215 ЦК необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (частина перша статті 219, частина перша статті 220, частина перша статті 224 тощо), та оспорювані -якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (частина друга статті 222, частина друга статті 223, частина перша статті 225 ЦК тощо). В даному випадку суд вважає,що позивачем було вчинено реальні дії і означений правочин є правомірним.

Відповідно до розділу 1 „Правил" товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Відповідно до пункту 11.4 „Правил" оформлення перевезень вантажів товарно- транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Відповідно до пункту 11.5 „Правил" товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Згідно пунктом 11.7 „Правил" перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

У випадку перевезення товару залізницею оформляється комплект перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 19.11.1998 року № 460, до якого належать: накладна, дорожня відомість, корінець дорожньої відомості та квитанція про приймання вантажу (п. 1.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року №644.

Позивач надав відповідні документи , які свідчать про реальне перевезення ветеринарних препаратів ПП «Нічний експрес»і це також свідчить про реальність правочину.

Таким чином суд не приймає заперечення відповідача , який покликається на нереальність господарських взаємовідносин підприємства «Кримфарма»з ТзОВ «Олімп-Пром» ,оскільки означені взаємовідносини стосуються надання послуг ,а не поставки товарів ,і ні в якому разі не стосуються предмету означеного в справі правочину ,укладеного з позивачем.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Згідно з ч.2 ст.69 КАС України, докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Відповідно до ч.1, ч.4 ст.70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

У відповідності до вимог ст. 71 КАСУ, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. А згідно ст. 86 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (ст. 69 КАС України).

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд вважає, що позов слід задовольнити повністю та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби № 0000392341 від 09 жовтня 2012 року та № 0000402341 від 09 жовтня 2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Гонта «судові витрати в сумі 392 грн.95 коп.

Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити повністю.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби № 0000392341 від 09 жовтня 2012 року та № 0000402341 від 09 жовтня 2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Гонта «судові витрати в сумі 392 грн.95 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку та в строки, передбачені ст.186 КАС України та набуває законної сили в порядку, передбаченому ст.254 КАС України.

Суддя Дем'яновський Г.С.

З оригіналом згідно

Суддя Дем'яновський Г.С.