Постанова № 27719889, 15.11.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
15.11.2012
Номер справи
0870/8017/12
Номер документу
27719889
Форма судочинства
Адміністративне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 0870/8017/12

15 листопада 2012 року 16год. 02хв. м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Дуляницької С.М., за участю секретаря судового засідання Федорук І.В., та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Марінова М.О., Вульчиць І.О., Гуревський Д.В.

відповідача: представник Лузан М.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Державного підприємства Мелітопольський завод "Гідромаш" до Мелітопольської об'єднаної Державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ :

Державне підприємство Мелітопольський завод «Гідромаш» (далі по тексту постанови - позивач, ДП МЗ «Гідромаш») звернулося до суду з позовом до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.07.2012 року № 0000031540, № 0000041540, № 0000051540, № 0000061540.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки, викладені у акті перевірки, на підставі якого прийняті оспорювані податкові повідомлення-рішення, не ґрунтуються на достовірних, об'єктивних та належним чином встановлених і відображених у акті даних, є безпідставними та упередженими, не відповідають фактичним обставинам.

Позивач, в обґрунтування позовних вимог зазначає, що правочини, укладені позивачем із контрагентами, не мають ознак фіктивності, оскільки сторонами вони виконані в повному обсязі, що підтверджується належним чином оформленими документами. Чинне законодавство України передбачає презумпцію правомірності правочину. Так, відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Перевіряючі в ході перевірки не цікавилися наявністю товарно-транспортних накладних, при цьому в акті перевірки зазначили про їх відсутність. До заперечень на акт перевірки позивачем подавалися усі товарно-транспортні накладні, однак при розгляді заперечень такі документи не були враховані. Усі контрагенти ДП Мелітопольський завод «Гідромаш» зареєстровані як платники податків. Відповідачем в акті перевірки не заперечуються обставини щодо наявності у позивача придбаних товарно-матеріальних цінностей та використання їх у господарській діяльності позивача. Вказує, що позивачем правомірно заявлено в декларації за квітень 2012 року суму до бюджетного відшкодування, оскільки відповідно до п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України, заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали, надали пояснення, що співпадають з позицією, викладеною в позовній заяві, просили позов задовольнити повністю.

Відповідач проти позову заперечив та надав письмові заперечення. Зокрема зазначив, що під час проведення перевірки позивачем не було надано первинних документів, що підтверджують факт транспортування товару (товарно-транспортні накладні, дорожні листи, інші документи, передбачені законодавством України). За результатами перевірки та згідно отриманої інформації від ВПМ Мелітопольської ОДПІ, наданої службовим листом від 06.07.2012 р. № 80/26-34 не можливо підтвердити факт перевезення ТМЦ позивачем та його отримання у постачальників у березні, квітні 2012 року. А відтак, позивачем завищено податковий кредит за березень 2012 року на суму 151814 грн. та за квітень 2012 року на суму 399088 грн. Перевіркою також встановлено, що на порушення п. 200.1 ст. 200, абз. а) п. 200.4, абз. а) п. 200.14, п. 102.5 ст. 102 розділу ІІ Податкового кодексу України позивачем завищено суму бюджетного відшкодування за квітень 2012 р. на суму 5339486 грн. При цьому вказує, що відповідно до абз. а) п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів, робіт та послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України. За результатами перевірки встановлено, що частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) складає 5470737 грн. (з серпня 2008 року по березень 2012 року). Але враховуючи, що підприємством не було заявлено суми до відшкодування ПДВ у періодах, що безпосередньо передували звітним, платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з п. 200.6 у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів у розмірі 5302428 грн. Крім того, позивач не мав права декларувати до відшкодування за квітень 2012 року суму 37058 грн. від'ємного значення серпня 2008 року, оскільки з дня виникнення права на декларування бюджетного відшкодування минуло понад 1095 днів, платника податку втрачає право на таке декларування. Представник відповідача в судовому засіданні просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.

Судом встановлено, що в період з 04.07.2012 по 09.07.2012 року працівниками відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку Державного підприємства Мелітопольський завод «Гідромаш» код за ЄДРПОУ 00240106 з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за квітень 2012 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ за серпень 2008р., липень-жовтень 2009 р., січень-травень, серпень-грудень 2010 р., січень-грудень 2011р., лютий, березень 2012р., результати якої оформлено актом перевірки від 09.07.2012 р. № 436/154/00240106 (а.с.20-36 том 1).

Перевіркою встановлено порушення:

1) п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 201.4, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено податковий кредит:

- за березень 2012 року на суму 151814 грн., що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту за березень 2012 р. на 20563 грн.; завищення бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2012р. на суму 131251 грн.;

- за квітень 2012 року на суму 399088 грн., що призвело до: заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту за березень 2012р. на 3 гривні; завищення від'ємного значення за квітень 2012р. на суму 399085 грн.

2) п. 200.1 ст. 200, абз. а) п. 200.4 , абз. а) п.200.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. N 2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого позивачем завищено суму бюджетного відшкодування за квітень 2012р. на суму 5302428 грн. та занижено суму бюджетного відшкодування на суму 5302428 грн., у т.ч. по періодах: серпні 2009р. на суму 77260 грн., вересні 2009р. на суму 49187 грн., жовтні 2009р. на суму 20819 грн., листопаді 2009р. на суму 15268 грн., лютому 2010р. на суму 20481 грн., березні 2010р. на суму 231821 грн., квітні 2010р. на суму 83455 грн., травні 2010р. на суму 123577 грн., червні 2010р. на суму 108089 грн., вересні 2010р. на суму 118839 грн., жовтні 2010р. на суму 215016 грн., листопаді 2010р. на суму 228448 грн., грудні 2010р. на суму 439113 грн., січні 2011р. на суму 121934 грн., лютому 2011р. на суму 19539 грн., березні 2011р. на суму 257380 грн., квітні 2011р. на суму 142990 грн., травні 2011р. на суму 44899 грн., червні 2011р. на суму 276382 грн., липні 2011р. на суму 223840 грн., серпні 2011р. на суму 200139 грн., вересні 2011р. на суму 273410 грн., жовтні 2011р. на суму 475242 грн., листопаді 2011р. на суму 465007 грн., грудні 2011р. на суму 355353 грн., січні 2012р. на суму 323481 грн., березні 2012р. на суму 391459 грн.

3) на порушення п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України, Державне підприємство Мелітопольський завод «Гідромаш» не мало права декларувати до відшкодування за квітень 2012р. суму 37058 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення:

- №0000031540 від 23.07.2012 року, згідно якого позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування, заявленого на розрахунковий рахунок з податку на додану вартість у розмірі 5470737 грн., та застосовано штрафні санкції в розмірі 2735368,50 грн. (а.с.16, том 1);

- № 0000041540 від 23.07.2012 року, яким позивачу збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 5302428 грн. (а.с.17, том 1);

- № 0000051540 від 23.07.2012 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 550902 грн. (а.с.18, том 1);

- № 0000061540 від 23.07.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість, в тому числі: за основним платежем - 20566,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями) - 10283,00 грн. (а.с.19, том 1).

Висновки щодо завищення позивачем податкового кредиту за березень 2012 року на суму 151814 грн. та за квітень 2012 року на 399088 грн. зроблені на підставі аналізу господарських операцій позивача з ПАТ "Експериментально - механічний завод", ТОВ "Максима", ТОВ "Машгідропривод", ТОВ "Сорбіт - Метал", ТОВ «Югавтокомплект», ПП "Станкомплект", ТОВ "Гідроапаратура", ПП "Вояж-98", ТОВ "Донецькхім - хімічний завод", ТОВ ПТФ "Авіас", ТОВ "ТД Агрінол", ТОВ "Електротехнічна компанія Електролюкс - Інвест", ПВКП фірма "Агротехцентр".

В акті перевірки відповідач зазначає, що згідно отриманої інформації від ВПМ Мелітопольської ОДПІ, наданої службовим листом від 06.07.2012р. № 80/26-34 встановлено, що ДП МЗ «Гідромаш» для формування власного кредиту та затратної частини у березні 2011 р. використовує фірми, які мають ознаки «фіктивності», по яких відсутній факт транспортування ТМЦ на територію ДП МЗ «Гідромаш» та його фактичного отримання у березні та квітні 2012р. (а.с.31 том 1).

Відповідно до вищенаведеної інформації основними постачальниками у першій ланці ланцюга придбання, по яких не підтверджено факт транспортування ТМЦ на ДП МЗ "Гідромаш" та його фактичного отримання є:

березень 2012:

- ПАТ "Експерементальний механічний завод" - придбано комплектуючі до авто підіймачів (опорно-заворотне обладнання) на загальну суму 380798,70 грн., у т.ч. ПДВ 63466,45 грн.;

- ТОВ "Максима" - придбано метал (лист, труба, уголок) на загальну суму 247554,09 грн., у т.ч. ПДВ 41259,02 грн.;

- ТОВ "Машгідропривод" - придбано гідроциліндри в асортименті на загальну суму 282529,35 грн., у т.ч. ПДВ 47088,23 грн.;

квітень 2012:

- ПАТ "Експерементальний механічний завод" - придбано комплектуючі до авто підіймачів (опорно-заворотне обладнання) на загальну суму 498419,00 грн., у т.ч. ПДВ 83069,84 грн.;

- ТОВ "Максима" - придбано метал (лист, труба, уголок) на загальну суму 729688,60 грн., у т.ч. ПДВ 121614,77 грн.;

- ТОВ "Машгідропривод" - придбано гідроциліндри в асортименті на загальну суму 340968,15 грн., у т.ч. ПДВ 56828,02 грн.;

- ТОВ "Сорбіт - Метал" - придбано метал (лист, труба, уголок) на загальну суму 198327,51 грн., у т.ч. ПДВ 33054,58 грн.;

- ТОВ "Югавтокомплект" - придбано труби на загальну суму 156450,25 грн., у т.ч. ПДВ - 26075,04 грн.;

- ПП "Станкомплект" - придбано гідромотори на загальну суму 145455,01 грн., у т.ч. ПДВ 24242,50 грн.,

- ТОВ "Гідроапаратура" - придбано приводи гідро розподільника в асортименті на загальну суму 81552,00 грн., у т.ч. ПДВ 13592,00 грн.,

- ПП "Вояж-98" - придбано свердла в асортименті на загальну суму 43485,52 грн., у т.ч. ПДВ 7247,59 грн.,

- ТОВ "Донецькхім - хімічний завод" - придбано ґрунт емаль в асортименті на загальну суму 36628,49 грн., у т.ч. ПДВ 6104,75 грн.,

- ТОВ ПТФ "Авіас" - придбано бензин, дизельне пальне, газ на загальну суму 35992,50 грн., у т.ч. ПДВ 5998,75 грн.

- ТОВ "ТД Агрінол" - придбано олива нафтова на загальну суму 79153,80 грн., у т.ч. ПДВ 13192,30 грн.,

- ТОВ "Електротехнічна компанія Електролюкс - Інвест" - придбано головка для перемикача на загальну суму 41564,44 грн., у т.ч. ПДВ 6927,41 грн.,

- ПВКП фірма "Агротехцентр" - придбано шини на загальну суму 6839,97 грн., у т.ч. ПДВ 1139,99 грн. (а.с.31 том 1)

З акту перевірки вбачається, що підставою для висновку про завищення позивачем податкового кредиту за березень 2012 року на суму 151814 грн. та за квітень 2012 року на 399088 грн. стало те, що позивачем до перевірки не було надано товарно-транспортних накладних на транспортування товару від ПАТ "Експериментально - механічний завод", ТОВ "Максима", ТОВ "Машгідропривод", ТОВ "Сорбіт - Метал", ТОВ "Югавтокомплект", ПП "Станкомплект", ТОВ "Гідроапаратура", ПП "Вояж-98", ТОВ "Донецькхім - хімічний завод", ТОВ ПТФ "Авіас", ТОВ "ТД Агрінол", ТОВ "Електротехнічна компанія Електролюкс - Інвест", ПВКП фірма "Агротехцентр" до позивача - Державного підприємства Мелітопольський завод «Гідромаш». Вказане підтверджується письмовими запереченнями відповідача та підтверджено поясненнями представників відповідача в судовому засіданні.

Обставини щодо укладення позивачем з вказаними контрагентами договорів, наявності належним чином оформлених податкових накладних, платіжних документів, які засвідчують факт оплати за отримані товари, використання позивачем придбаних товарно-матеріальних цінностей у господарській діяльності - відповідачем не заперечуються та не слугували підставою для висновку про завищення податкового кредиту. За таких обставин, оцінці підлягають висновки відповідача, на підставі яких позивачу було зменшено суму податкового кредиту, а саме висновки щодо відсутності факту транспортування товарно-матеріальних цінностей на територію ДП Мелітопольський завод «Гідромаш», які податковий орган зробив у зв'язку з не наданням позивачем до перевірки товарно-транспортних накладних.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

За змістом п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Отже, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, підтверджений податковими накладними.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України)

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України)

У відповідності з п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Відсутність таких документів у позивача перевіркою не встановлено.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ПАТ "Експериментально - механічний завод", ТОВ "Максима", ТОВ "Машгідропривод", ТОВ "Сорбіт - Метал", ТОВ "Югавтокомплект", ПП "Станкомплект", ТОВ "Гідроапаратура", ПП "Вояж-98", ТОВ "Донецькхім - хімічний завод", ТОВ ПТФ "Авіас", ТОВ "ТД Агрінол", ТОВ "Електротехнічна компанія Електролюкс - Інвест", ПВКП фірма "Агротехцентр" були укладені господарські договори. На підтвердження виконання вказаних договорів позивачем надано копії договорів, податкові накладні, видаткові накладні, картки складського обліку матеріалів, подорожні листи, товарно-транспортні накладні, прибуткові ордери, лімітні відомості, вимоги, платіжні доручення (а.с. 126-183 том 1, а.с. 1 - 209 том 2, а.с. 71-226 том 3, а.с.1-82 том 4, а.с.213-251 том 4).

Суд зазначає, що у вказаних документах наявні необхідні реквізити, передбачені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відсутність яких спричиняє втрату первинними документами юридичної сили і доказовості. Зауважень щодо змісту або дефекту форми до вказаних документів у податкового органу не виникало.

Крім того, відповідно до норм Податкового кодексу України, учасники господарської операції повинні мати спеціальну податкову правосуб'єктність - зареєстровані як платники податку на додану вартість. Відповідно до матеріалів справи, як позивач так і його контрагенти є платниками податку на додану вартість, що не заперечується Актом перевірки та поясненнями представників відповідача.

За змістом норм Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Податкового кодексу України наявність первинних документів є обов'язковою, але не достатньою умовою для формування податкового кредиту, оскільки факт виконання зобов'язання за правочином зумовлює складання й інших документів, а тому, формальне складення лише первинного документа не є беззаперечним доказом реальності конкретної господарської операції.

Податковий кредит з ПДВ може бути сформований платником податків лише за реально проведеною господарською операцією, тобто за господарською операцією, яка спричинила зміни у структурі та стані активів і зобов'язань суб'єкта господарювання, за умови, що проведення господарської операції підтверджується також і іншими документами, складання яких передбачено законодавством та є загальноприйнятим за звичаями ділового обороту.

З огляду на викладене, реальність господарської операції з придбання товарів має підтверджуватись також документами про фізичне переміщення придбаних товарів у просторі та документами про зберігання придбаних товарів.

Відповідно до норм ч.2 ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" та норм Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні (затверджено постановою КМУ від 25.02.2009р. №207), документами на перевезення вантажів автомобільним транспортом є дорожній лист або товарно-транспортна накладна.

В силу абз. 27 п.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (затверджено наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.02.1998р. за №128/2568; далі за текстом - Правила №363) товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Підпунктом 11.1 п.11 Правил №363 визначено, що товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля є основними документами на перевезення вантажів.

Згідно з п.п. 11.5, 11.7 п.11 Правил №363 товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом); перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається перевізнику.

Таким чином, у позивача, як отримувача товарів, обов'язково має залишатись один примірник товарно-транспортної накладної.

На підставі п. 85.2. ст. 85 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

В п. 2.3 акту перевірки від 09.07.2012 року відповідач зазначає, що у ході перевірки використано декларації з ПДВ з додатками, реєстри виданих та отриманих податкових накладних, платіжні документи, які засвідчують факт оплати за отримані товари (послуги), оригінали експортних ВМД, товарно-транспортні накладні, оборотно-сальдові відомості (а.с.20 том 1, а.с. 96 том 4). А відтак, у зазначеному пункті акту перевірки відповідач зазначає про використання перевіряючими під час перевірки товарно-транспортних накладних.

Крім того, відповідно до п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України, у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до органу державної податкової служби за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

У разі якщо платник податку виявив бажання взяти участь у розгляді його заперечень до акта перевірки, орган державної податкової служби зобов'язаний повідомити такого платника податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень, але не пізніше ніж за два робочих дні до дня їх розгляду.

Участь керівника відповідного органу державної податкової служби (або уповноваженого ним представника) у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов'язковою. Такі заперечення є невід'ємною частиною акта (довідки) перевірки.

Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником органу державної податкової служби (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Крім того, відповідно до абз. 2 п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України, якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення. Абзац 2 п. 44.7 ст. 44 Податкового кодексу України, протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, отримавши примірник акту перевірки, направив до податкового органу заперечення на акт перевірки та копії товарно-транспортних накладних (а.с. 2-8, 14-18 том 5). Крім того, позивач в запереченнях на акт перевірки зазначив про своє бажання взяти участь у розгляді його заперечень до акта перевірки. Однак, податковим органом представник позивача на розгляд заперечень запрошений не був, заперечення позивача та додані копії товарно-транспортних накладних при прийнятті податкових повідомлень-рішень відповідачем не враховані. При цьому представник відповідача в судовому засіданні не заперечував обставин щодо подання позивачем заперечень на акт перевірки та доданих до нього копій товарно-транспортних накладних. Однак вказав, що такі документи не приймалися до уваги, оскільки не були належним чином засвідчені, а саме були засвідчені печаткою канцелярії, а не печаткою платника податків та підписом посадової особи платника податків - юридичної особи, а відтак копії вважаються не дійсними. Доказів повідомлення відповідачем позивача про місце і час проведення розгляду заперечень до акта перевірки відповідач суду не надав.

За таких обставин, відповідач, в порушення вимог ст. 44, ст. 86 Податкового кодексу України, не повідомив платника податків про місце і час проведення розгляду заперечень до акта перевірки, податкові повідомлення-рішення прийняті заступником керівника органу державної податкової служби без урахування результатів розгляду заперечень платника податків та без врахування документів (товарно-транспортних накладних), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

Поряд з обумовленим, позивачем до матеріалів справи надано копії товарно-транспортних накладних та подорожніх листів, що підтверджують факт перевезення товарно-матеріальних цінностей від ПАТ "Експериментально - механічний завод", ТОВ "Максима", ТОВ "Машгідропривод", ТОВ "Сорбіт - Метал", ТОВ "Югавтокомплект", ПП "Станкомплект", ТОВ "Гідроапаратура", ПП "Вояж-98", ТОВ "Донецькхім - хімічний завод", ТОВ "ТД Агрінол", ТОВ "Електротехнічна компанія Електролюкс - Інвест", ПВКП фірма "Агротехцентр" до позивача (а.с. 1-14, а.с.22-29, а.с.37-40, а.с.73-76, а.с.84-89, а.с.102-106, а.с.204-205 том 2, а.с.100, а.с.102, а.с.104, а.с.163, а.с.165, 171, а.с.182, а.с.185, а.с.193, а.с.196, а.с.199 том 3, а.с. 47, а.с. 49, а.с.52, а.с.55, а.с.60, а.с.64, а.с.66 том 4).

Також суд зазначає, що позивачем у ТОВ ПТФ "Авіас" придбавалися паливно-мастильні матеріали (бензин, дизельне пальне, газ), а не метал (лист, труба, уголок), як зазначається в акті перевірки. Представники позивача в судовому засіданні пояснили, що придбання позивачем у ТОВ ПТФ «Авіас» паливно-мастильних матеріалів відбувалося шляхом отримання талонів (скретч-карток). А відтак, оформлення товарно-транспортних накладних в даному випадку не є необхідним.

За таких обставин, позивачем підтверджено обставини щодо фактичного здійснення операцій з придбання товарів, зокрема, підтверджено факти перевезення товарно-матеріальних цінностей до позивача товарно-транспортними накладними та подорожніми листами. При цьому, про використання товарно-транспортних накладних в ході перевірки зазначається і в акті перевірки (п. 2.3), копії таких документів додавалися до заперечень до акту перевірки та надані до матеріалів справи.

Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність формування позивачем податкового кредиту за березень 2012 року на суму 151814 грн. та за квітень 2012 року на суму 399088 грн., оскільки право на формування податкового кредиту підтверджено позивачем при поданні заперечень до акту перевірки та в ході судового розгляду справи. А відтак, висновки податкового органу про завищення податкового кредиту не відповідають обставинам справи.

За таких обставин, податковим повідомленням-рішенням від 23.07.2012 року № 0000051540 позивачу неправомірно зменшено розмір від'ємного значення на загальну суму 550902 грн.; податковим повідомленням-рішенням від 23.07.2012 року № 0000031541 позивачу неправомірно зменшено суму бюджетного відшкодування, заявленого на розрахунковий рахунок в розмірі 131251 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 65625,50 грн.; податковим повідомленням-рішенням від 23.07.2012 року № 0000061541 позивачу неправомірно збільшено грошові зобов'язання з ПДВ на загальну суму 30849 грн. (в т.ч. за основним платежем - 20566,00, грн., за штрафними санкціями - 10283,00 грн.). А відтак, такі податкові повідомлення-рішення слід визнати протиправними та скасувати в зазначених частинах.

Крім того, в акті перевірки зазначається, що згідно з поданою ДП МЗ «Гідромаш» до Мелітопопльської ОДПІ Запорізької області ДПС податковою декларацією з ПДВ за квітень 2012 року, уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок та розрахунком суми бюджетного відшкодування ПДВ, сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок, складає 5470737 грн. Перевірка правомірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ охоплює декларації, починаючи з серпня 2008р., липня -жовтня 2009 р., січня-травня, серпня-грудня 2010р., січня-грудня 2011р., лютого-березня 2012р., в яких виникло від'ємне значення ПДВ до квітня 2012р., за який задекларовано бюджетне відшкодування ПДВ, включно.

Так, в ході названої перевірки відповідачем встановлено, що позивачем подано до податкового органу декларацію з ПДВ за квітень 2012 року та уточнюючий розрахунок до декларації за квітень 2012 року (а.с.30-38, а.с.66-70 том 3). Згідно уточнюючого розрахунку до декларації з ПДВ за квітень 2012 року, позивачем в рядку 19 «від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду» зазначено 399085 грн.; в рядку 21.1 «від'ємне значення попереднього звітного податкового періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного податкового періоду» 131251 грн.; в рядку 23.1 «сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку» 5470737 грн.; у рядку 22 «залишок від'ємного значення попереднього звітного податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового періоду)» 5599216 грн. Разом із уточнюючим розрахунком позивачем було подано Додаток 2 «Довідка про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2).

Згідно вказаного додатку, частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх періодах постачальникам таких товарів (послуг) складає 5470737 грн., у тому числі по періодах: серпень 2008р. - 37058 грн., липень 2009р. - 77260 грн., серпень 2009р. - 49187 грн., вересень 2009р. - 20819 грн., жовтень 2009р. - 15268 грн., січень 2010р. - 20481 грн., лютий 2010р. - 231821 грн., березень 2010р. - 83455 грн., квітень 2010р. - 123577 грн., травень 2010р. - 108089, серпень 2010р. - 118839 грн., вересень 2010р. - 215016 грн., жовтень 2010р. - 228448 грн., листопад 2010р. - 439113 грн. грудень 2010р. - 121934 грн., січень 2011р. - 19539 грн., лютий 2011р. - 257380 грн., березень 2011р. - 142990 грн., квітень 2011р. - 44899 грн., травень 2011р. - 276382 грн., червень 2011р. - 223840 грн., липень 2011р. - 200139 грн., серпень 2011р. - 273410 грн., вересень 2011р. - 475242 грн., жовтень 2011р. - 465007 грн., листопад 2011р. - 355353 грн., грудень 2011р. - 323481 грн., лютий 2012р. - 391459 грн., березень 2012р. - 131251 грн.

Також позивачем подано Заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (Д4) на суму 5470737 грн. (а.с.70 том 3).

Вище судом зроблено висновок про правомірність заявлення позивачем до бюджетного відшкодування у квітні 2012 року від'ємного значення березня 2012 року в розмірі 131251 грн.

Щодо декларування у квітні 2012 року до відшкодування від'ємного значення серпня 2008 року в сумі 37058 грн. суд зазначає таке. Відповідно до п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України, заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування. А відтак, оскільки з дня виникнення права на декларування бюджетного відшкодування минуло понад 1095 днів, платник податку втратив право на таке декларування. За таких обставин, податковим повідомленням-рішенням від 23.07.2012 року № 0000031540 позивачу правомірно зменшено суму бюджетного відшкодування, заявленого на розрахунковий рахунок з податку на додану вартість за квітень 2012 року у розмірі 37058 грн.

В ході перевірки показників декларації з ПДВ за квітень 2012 року, уточнюючого розрахунку до вказаної декларації, довідки про залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додатку 2 до податкової декларації за квітень 2012 року) встановлено порушення п. 200.1 ст. 200, абз. а) п. 200.4, абз. а) п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України, а саме завищення суми бюджетного відшкодування за квітень 2012 р. на суму 5302428 грн. та занижено суму бюджетного відшкодування на суму 5302428 грн., у тому числі по періодах: серпні 2009р. на суму 77260 грн., вересні 2009р. на суму 49187 грн., жовтні 2009р. на суму 20819 грн., листопаді 2009р. на суму 15268 грн., лютому 2010р. на суму 20481 грн., березні 2010р. на суму 231821 грн., квітні 2010р. на суму 83455 грн., травні 2010р. на суму 123577 грн., червні 2010р. на суму 108089 грн., вересні 2010р. на суму 118839 грн., жовтні 2010р. на суму 215016 грн., листопаді 2010р. на суму 228448 грн., грудні 2010р. на суму 439113 грн., січні 2011р. на суму 121934 грн., лютому 2011р. на суму 19539 грн., березні 2011р. на суму 257380 грн., квітні 2011р. на суму 142990 грн., травні 2011р. на суму 44899 грн., червні 2011р. на суму 276382 грн., липні 2011р. на суму 223840 грн., серпні 2011р. на суму 200139 грн., вересні 2011р. на суму 273410 грн., жовтні 2011р. на суму 475242 грн., листопаді 2011р. на суму 465007 грн., грудні 2011р. на суму 355353 грн., січні 2012р. на суму 323481 грн., березні 2012р. на суму 391459 грн.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України).

Пункт 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України передбачає, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів (п. 200.6 ПК України).

Підпункт «а» п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України передбачає, що якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах.

Судом встановлено, що позивач за відповідні звітні періоди 2009, 2010, 2011 та 2012 років подавав відповідачу податкові декларації з податку на додану вартість та уточнюючі розрахунки до таких декларацій (а.с.1-70 том 3, а.с. 1-256 том 6, а.с.1-13 том 7). У рядках «Залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду» позивачем відображалися суми від'ємних значень попередніх податкових періодів. Однак, з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків, вказаних сум до бюджетного відшкодування у таких податкових періодах позивач не заявляв. Такі суми відображалися в рядку «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду».

11.06.2012 року позивачем подано до податкового органу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації за квітень 2012 року (а.с.66-67 том 3), в якому відобразив: у рядку 22 залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду в розмірі 5599216 грн. У рядку 23.1 позивач відобразив «сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку» - 54707737 грн., у рядку 24 «залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду - 128479 грн.

З наведеного, вбачається, що в деклараціях за серпень 2009р., вересень 2009р., жовтень 2009р., листопад 2009 р., лютий 2010р., березень 2010р., квітень 2010р., травень 2010 р., червень 2010 р., вересень 2010 року, жовтень 2010 року, листопад 2010 р., грудень 2010 року, січень 2011 року, лютий 2011 року, березень 2011 року, квітень 2011 року, травень 2011 року, червень 2011 року, липень 2011 року, серпень 2011 року, вересень 2011 року, жовтень 2011 року, листопад 2011 року, грудень 2011 року, січень 2012 року, березень 2012 року позивач відображав наявність від'ємного значення попереднього звітного періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного періоду, однак з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до бюджетного відшкодування таких сум не заявляв.

Як зазначено, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Тобто, для бюджетного відшкодування податку на додану вартість необхідна наявність таких двох ознак, як:

наявність показника від'ємного значення попереднього звітного періоду;

наявність обставин щодо фактичної сплати платником податку на додану вартість у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) у сумі податку що дорівнює такому від'ємному значенню.

Матеріалами справи (акт перевірки, декларації з ПДВ), поясненнями представників сторін підтверджуються обставини щодо того, що при складанні позивачем декларації за серпень 2009р., вересень 2009р., жовтень 2009р., листопад 2009 р., лютий 2010р., березень 2010р., квітень 2010р., травень 2010 р., червень 2010 р., вересень 2010 року, жовтень 2010 року, листопад 2010 р., грудень 2010 року, січень 2011 року, лютий 2011 року, березень 2011 року, квітень 2011 року, травень 2011 року, червень 2011 року, липень 2011 року, серпень 2011 року, вересень 2011 року, жовтень 2011 року, листопад 2011 року, грудень 2011 року, січень 2012 року, березень 2012 року мали місце обставини щодо наявності показника від'ємного значення попереднього звітного періоду та фактичної сплати позивачем у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) суми податку на додану вартість на загальну суму 5302428 грн.

За таких обставин, відповідно до п.п. «а» п. 7.7.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в період до 01.01.2011 року) та відповідно до абз. а) п. 200.4 Податкового кодексу України, названі суми підлягали бюджетному відшкодуванню та відображенню у відповідному рядку декларацій за серпень 2009р., вересень 2009р., жовтень 2009р., листопад 2009 р., лютий 2010р., березень 2010р., квітень 2010р., травень 2010 р., червень 2010 р., вересень 2010 року, жовтень 2010 року, листопад 2010 р., грудень 2010 року, січень 2011 року, лютий 2011 року, березень 2011 року, квітень 2011 року, травень 2011 року, червень 2011 року, липень 2011 року, серпень 2011 року, вересень 2011 року, жовтень 2011 року, листопад 2011 року, грудень 2011 року, січень 2012 року, березень 2012 року

Позивач, в супереч положенням названих пунктів, в деклараціях за серпень 2009р., вересень 2009р., жовтень 2009р., листопад 2009 р., лютий 2010р., березень 2010р., квітень 2010р., травень 2010 р., червень 2010 р., вересень 2010 року, жовтень 2010 року, листопад 2010 р., грудень 2010 року, січень 2011 року, лютий 2011 року, березень 2011 року, квітень 2011 року, травень 2011 року, червень 2011 року, липень 2011 року, серпень 2011 року, вересень 2011 року, жовтень 2011 року, листопад 2011 року, грудень 2011 року, січень 2012 року, березень 2012 року не відобразив сум, що підлягали б бюджетному відшкодуванню (тобто, від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів) в розмірі 5302428 грн.

А відтак, позивач завищив суму бюджетного відшкодування за квітень 2012 року на суму 5302428 грн. та занизив суму бюджетного відшкодування на суму 5302428 грн., у тому числі по періодах:

- серпні 2009р. на суму 77260 грн.,

- вересні 2009р. на суму 49187 грн.,

- жовтні 2009р. на суму 20819 грн.,

- листопаді 2009р. на суму 15268 грн.,

- лютому 2010р. на суму 20481 грн.,

- березні 2010р. на суму 231821 грн.,

- квітні 2010р. на суму 83455 грн.,

- травні 2010р. на суму 123577 грн.,

- червні 2010р. на суму 108089 грн.,

- вересні 2010р. на суму 118839 грн.,

- жовтні 2010р. на суму 215016 грн.,

- листопаді 2010р. на суму 228448 грн.,

- грудні 2010р. на суму 439113 грн.,

- січні 2011р. на суму 121934 грн.,

- лютому 2011р. на суму 19539 грн.,

- березні 2011р. на суму 257380 грн.,

- квітні 2011р. на суму 142990 грн.,

- травні 2011р. на суму 44899 грн.,

- червні 2011р. на суму 276382 грн.,

- липні 2011р. на суму 223840 грн.,

- серпні 2011р. на суму 200139 грн.,

- вересні 2011р. на суму 273410 грн.,

- жовтні 2011р. на суму 475242 грн.,

- листопаді 2011р. на суму 465007 грн.,

- грудні 2011р. на суму 355353 грн.,

- січні 2012р. на суму 323481 грн.,

- березня 2012р. на суму 391459 грн.

Отже, відповідач правомірно відповідно до абз. а) п. 200.4, абз. а) п. 200.14 Податкового кодексу України податковим повідомленням-рішенням від 23.07.2012 року № 0000031540 зменшив суму бюджетного відшкодування, заявленого на розрахунковий рахунок з податку на додану вартість за квітень 2012 року на 5302428 грн. та податковим повідомленням-рішенням від 23.07.2012 року № 0000041540 збільшив суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 5302428 грн. за відповідні періоди та врахував її у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів.

А відтак, позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Судові витрати, відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, присуджуються позивачу відповідно до задоволених вимог.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000061540 від 23.07.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість, в тому числі: за основним платежем - 20566,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями) - 10283,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000051540 від 23.07.2012 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 550902 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000031540 від 23.07.2012 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування, заявленого на розрахунковий рахунок з податку на додану вартість, за квітень 2012 року в сумі 131251 грн. та визначення штрафних (фінансових) санкцій в сумі 65625,50 грн.

В задоволенні решти позовних вимог позивачу відмовити.

Присудити на користь позивача державного підприємства Мелітопольський завод «Гідромаш» із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 112,02 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М.Дуляницька

Часті запитання

Який тип судового документу № 27719889 ?

Документ № 27719889 це Постанова

Яка дата ухвалення судового документу № 27719889 ?

Дата ухвалення - 15.11.2012

Яка форма судочинства по судовому документу № 27719889 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 27719889 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 27719889, Запорізький окружний адміністративний суд

Судове рішення № 27719889, Запорізький окружний адміністративний суд було прийнято 15.11.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.

Судове рішення № 27719889 відноситься до справи № 0870/8017/12

Це рішення відноситься до справи № 0870/8017/12. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 27719874
Наступний документ : 27719895